справа № 208/7362/19

№ провадження 2/208/971/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.

за участю секретаря Федик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотей-Моноліт» «Про стягнення заборгованості по заробітній платі»,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 41 239,02 грн.

19.02.2020р. до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 333,48 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, у період з 01 червня 2018 року по 07 жовтня 2019 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, зокрема працювала на посаді економіста бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності ТОВ «Хотей-Моноліт». 07 жовтня 2019 року за угодою сторін її було звільнено з займаної посади, та, у день звільнення не проведено повний розрахунок по заробітній платі, зокрема не виплачено заробітну плату у розмірі 20 333,48 грн. за період з червня 2018р. по жовтень 2019р.

В судове засідання позивач не з`явилась; представник позивача надав суду письмову заяву, у якій зазначив про те, що підтримує позов у повному обсязі, та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

28.01.2020р. відповідач надав суду відзив на позов, у якому позов не визнав, посилаючись на те, що, заборгованості перед позивачем по виплаті заробітної плати не має.

19.02.2020р. позивач надала суду відповідь на відзив, у якій, посилається на те, що, доводи відповідача спростовуються випискою з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданої Пенсійним фондом України.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, згідно наказу ТОВ «Хотей-Моноліт», 01.06.2018р. позивача прийнято на посаду економіста бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності ТОВ «Хотей-Моноліт».

згідно наказу ТОВ «Хотей-Моноліт» від 07.10.2019р., позивача звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП.

Посилаючись на те, що, при звільненні відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, позивач, на підставі ст.116 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 333,48 грн., розраховану позивачем на підставі відомостей, зазначених у виписці з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданої Пенсійним фондом України.

В ході розгляду справи відповідач надав суду Висновок експертного дослідження, складеного 30.01.2020р. Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Як випливає зі змісту вищевказаного Висновку, за результатами експертного економічного дослідження було встановлено, що:

- розмір посадових окладів працівників ТОВ «Хотей-Моноліт», зокрема ОСОБА_1 , нарахованих за період з 01.01.2017р. по 30.11.2019р. не відповідає розмірам посадових окладів, встановлених відповідно до затверджених штатних розписів;

- за результатом експертного дослідження документально підтверджено, що, станом на 07.10.2019р. заборгованість по заробітній платі ТОВ «Хотей-Моноліт» перед ОСОБА_1 становить 2153,64 грн.

Вказані обставини, встановлені судом, свідчать про те, що, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Згідно ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно ст.49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно роз`яснень, наданих у п.20 Постанови Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, на підтвердження існування заборгованості по заробітній платі позивача у розмірі 20 333,48 грн., позивач надала суду виписку з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданої Пенсійним фондом України.

На підтвердження заборгованості по заробітній платі позивача на час звільнення останньої у розмірі 2153,64 грн., відповідач надав суду Висновок експерта, згідно якого, в ході проведення експертного економічного дослідження було встановлено, що, станом на 07.10.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 2153,64 грн.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вивчивши докази, надані сторонами на підтвердження заявлених позивачем позовних вимог та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про те, що, матеріали справи не містять відомостей та відповідних їм доказів, які б давали суду підстави дійти висновку про те, що, наданий відповідачем висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом.

Дослідивши, таким чином, докази, наявні в матеріалах справи, та, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що, доводи позивача про наявність заборгованості по заробітній платі позивача у розмірі 20 333,48 грн. спростовуються наданим відповідачем Висновком експерта.

Водночас, встановивши, що, згідно вищевказаного Висновку станом на 07.10.2019р. заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі складає 2153,64 грн., суд дійшов висновку про те, що, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими частково, та такими що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2153,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2,4,13, 81-82, 89, 142, 206, 263-268, 278 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотей-Моноліт» «Про стягнення заборгованості по заробітній платі» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотей-Моноліт» (ІНН 40825444), юридична адреса: м. Кам`янське, вул. Медична, будинок 26 вбудоване приміщення 1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- 2 153 (дві тисячі сто п`ятдесят три ) грн. 64 коп. заборгованість по заробітній платі.

Допустити рішення до негайного виконання в частині присудження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.10.2020р.

Суддя Нельга Д. В.