10.11.2020

Справа № 522/14126/20

Провадження № 3/522/8631/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши у присутності представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Нестерової О.В., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102070 від 10.08.2020 року, встановлено, що 10.08.2020 року о 04 год. 15 хв. в м. Одесі, вул. Каманіна, 16 «Б», водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем «MERCEDES-BENZ E290D», д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Згідно висновку КНП «ООМЦП3» ООР № 000930, водій керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9а ПДР України, тобто здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 2.9 а Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 , адвоката Нестерової О.В., в якому вона просить суд врахувати, що адміністративне правопорушення остання допустила вперше та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю діяння, обмежившись усним зауваженням.

В своїх доводах представник ОСОБА_1 , адвокат Нестерова О.В. посилається на те, що ОСОБА_1 дійсно випила келих вина перед тим, як сісти за кермо, однак перебувала в стані сильного душевного хвилювання, оскільки її молодший брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на диспансерному нагляді в КУ «Міський туберкульозний диспансер № 3», у зв`язку із захворюванням легень, близько четвертої години ночі 10.08.2020 року раптово почав задихатись. ОСОБА_1 , розхвилювавшись, не змогла викликати швидку, вирішила доставити брата до лікарні.

В судове засідання з`явилась захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Нестерова О.В.

В судові засідання призначені на 10.09.2020 року, 18.09.2020 року, 02.10.2020 року, 16.10.2020 року, 06.11.2020 року та 10.11.2020 року ОСОБА_1 не з`явилась, хоча була повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у передбачений законом спосіб, проте в судові засідання з`являлась її захисник, яка здійснювала представництво її інтересів перед судом, що вказує на обізнаність особи, що притягується до адміністративної відповідальності про судовий розгляд справи відносно неї. Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду.

Присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, а також враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомлена про дату та час розгляду справи в суді, не з`явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Нестерової О.В., дослідивши відеозапис в судовому засіданні, суд доходить наступних висновків.

Визначаючи закон про відповідальність, який має застосовуватись у даному конкретному провадженні, суд виходить з наступного.

01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 року (далі Закон №2617-VIII), яким запроваджується інститут кримінальних проступків, яким, у тому числі, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1, відповідно до якої кримінальним проступком стало в тому числі і керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, 17 червня 2020 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №720-IX від 09.04.2020 року (далі Закон №720-IX), який 02 липня 2020 року було підписано президентом України, а 03 липня 2020 року опубліковано в офіційній парламентській газеті «Голос України». Зазначеним Законом виключено підпункт 171 Закону № 2617-VIII, яким Кримінальний кодекс доповнено статтею 286-1.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон України набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Згідно з частиною першою ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» зі змінами та доповненнями, підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та у Відомостях Верховної Ради України, а також розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Публікація законів та інших актів Верховної Ради України у цих друкованих засобах масової інформації є офіційною.

Згідно із частиною другою та третьою ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», офіційними друкованими виданнями в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур`єр», газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».

Виходячи з аналізу наведених Законів №2617-VIII та №720-IX, порядку та періоду набуття ними чинності, суд приходить до висновку, що кримінальна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за відмову від проходження освідування на стан сп`яніння, діяла в період з 01 по 02 липня 2020 року, та скасована з 03.07.2020 року і, починаючи з цього часу, тобто з 03.07.2020 року особи, які вчинили такі протиправні дії несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції, яка діяла до внесення в неї вищевказаних законодавчих змін.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що зміни до Законів щодо відповідальності водіїв транспортних засобів відповідно до Закону від 17.06.2020 року були внесені не у спосіб, встановлений КК та КУпАП (Законами про внесення змін до цих Кодексів та/або до кримінального процесуального законодавства України), а також того, що відповідно до редакцій ст. 130 КУпАП та ст.286-1 КК, що викладені на офіційному сайті законодавства України Верховної Ради України, відповідальність водіїв транспортних засобів передбачена саме ст. 286-1 КК і не передбачена ст.130 КУпАП, виходячи з принципу верховенства права (ст. 3 Конституції України), а також того, що на офіційному сайті Верховної Ради України законодавство викладено в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», яка дає змогу знайти документи, як за реквізитами так і за контекстом, однак ця система не є офіційним друкованим виданням, в яких здійснюється оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» та ст. 139 Закону України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України».

Більш того, слід зазначити, що адміністративна відповідальність, до якої притягується ОСОБА_1 по суті і за встановленими санкціями є більш м`якою порівняно з кримінальною і покращує становище даної особи, тому все, що покращує становище правопорушника має бути витлумачено на його користь.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102070 від 10.08.2020 року, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у керуваннітранспортним засобомв станіалкогольного сп`яніннята проходженняу встановленомузаконом порядкуогляду настан алкогольногосп`янінняпри обставинах,викладених впротоколі проадміністративне правопорушення,підтверджується:1)висновком щодорезультатів медичногоогляду зметою виявленнястану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціїКНП «ООМЦПЗ»ООР від10серпня 2020року №000930складеному о04год 50хв.10серпня 2020року,з якоговбачається,що ОСОБА_1 перебувала устані алкогольногосп`яніння;2)відеозаписами наDVD-Rдиску «ALERUS»,на якихзафіксовано,що ОСОБА_1 було запропонованопройти огляду встановленомузаконом порядкуна станалкогольного сп`яніння,у зв`язкуз тим,що унеї буливиявлені ознакитакого сп`яніння,з використанням спеціальних технічних засобів або проїхати до закладу охорони здоров`я, вона погодилась проїхати на огляд до закладу охорони здоров`я.

Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Як встановлено судом ОСОБА_1 була правомірно зупинена працівниками поліції, у зв`язку з виявленням пошкоджень її автомобіля, що спростовує доводи захисника щодо незаконного зупинення автомобіля останньої.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , адвокат Нестерова О.В. зазначила, як пояснила їй ОСОБА_1 , 10.08.2020 року остання ввечері випила лише один келих вина, сівши за кермо, перебувала в стані сильного душевного хвилювання, оскільки її молодший брат став задихатись і вона вирішила його якнайшвидше доставити до лікарні. Враховуючи щире каяття, збіг тяжких сімейних обставин, стан сильного душевного хвилювання та малозначність правопорушення, просить звільнити від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, у зв`язку з чим провадження у справі закрити.

Стосовно наданих захисником даних щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , згідно яких у неї встановлено діагноз уповільнена реакція виведення алкоголю, що не впливає на реакцію та здатність управляти автомобілем, суд не може прийняти до уваги, оскільки такий діагноз не спростовує факт виявлення у неї стану алкогольного сп`яніння та не звільняє особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, від адміністративної відповідальності. Крім того, такі дані отримано в приватних медичних закладах, що ставить під сумнів їх об`єктивність.

В судовому засіданні за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Нестерової О.В. було допитано у якості свідка ОСОБА_2 брата ОСОБА_1 , який підтвердив, що 09.08.2020 року приблизно починаючи з 20:00 годині і до 23:00 години під час сімейної вечері його сестра випила келих вина. Розпили одну пляшку вина на п`ятьох осіб. Вночі йому стало погано, було важко дихати та підвищилась температура, він значиться на обліку у тубдиспансері. Виїхали з дому після 03:00 години ночі. Його сестра сіла за кермо автомобіля та відвезла його до лікарні. В машині він спав, майже нічого не пам`ятає. Зупинили їх працівники поліції приблизно до 05:00 години ранку, коли світало, а в лікарню вони потрапили десь о 08:00 годині.

В судове засідання для допиту викликались також свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак до суду не з`явились.

В судовому засіданні в присутності захисника ОСОБА_1 адвоката Нестерової О.В. було оглянуто відеозапис з нагрудних відеокамер (боді-камер) працівників поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції, оскільки на автомобілі «MERCEDES-BENZ E290D», д/н НОМЕР_1 , були наявні пошкодження, а саме, як вказав працівник поліції відсутня місцями фарба. Протягом всього часу зупинки та проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 жодного разу не вказала, що вона поспішає до лікарні, щоб доставити туди свого молодшого брата, який задихався, та зазначила, що вживала пів келиха лікеру, що спростовує надані до суду пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Нестерової О.В.

Таким чином встановлені судом обставини підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вживання нею напередодні спиртних напоїв до моменту зупинки її працівниками поліції.

Крім того, як вбачається з вказаного відеозапису ОСОБА_1 заперечувала проти проходження огляду на стан сп`яніння на місці, однак погодилась пройти такий огляд в медичному закладі.

Згідно з Розділом 1 п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735(далі Інструкція), зазначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та вищевказаною Інструкцією, а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

При проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції було дотримано процедуру освідування згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102070 від 10.08.2020 року, встановлено, що 10.08.2020 року о 04 год. 15 хв. в м. Одесі, вул. Каманіна, 16 «Б», водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем «MERCEDES-BENZ E290D», д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Згідно висновку КНП «ООМЦП3» ООР № 000930, водій керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п. 2.9а ПДР України, тобто здійснила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення та встановленими під час судового розгляду обставинами.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, яка відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка в свою чергу є безальтернативною.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420 грн. 40 копійок (чотириста двадцять гривень сорок копійок) на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя Приморського районного суду

м.Одеси І. В. Циб