Справа № 491/917/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі:головуючого судді Желяскова Олега Олександровичаза участю:секретаря судового засідання Кір`як І.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Кучерявого І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кіровобад, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 29 вересня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Ананьївської міської ради, пенсіонерки, протягом року не притягувалася до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ананьївської міської ради, тобто посадовою особою місцевого самоврядування, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 07 серпня 2020 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.

За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2020 року №536/2020 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 з`явилася за викликом до Ананьївського районного суду Одеської області та їй було вручено пам`ятку про її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення вона визнає, оскільки дійсно нею було несвоєчасно подано декларацію за 2019 рік. При цьому, просила суд звільнити її від адміністративної відповідальності.

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджена матеріалами справи, а також її власними поясненнями. При цьому, враховуючи визнання ОСОБА_1 вини, її розкаяння, особу та майновий стан, вважав за доцільне призначення ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст.172-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 думку прокурора та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 має бути визнаною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2020 року №536/2020 (а.с.5-13) вбачається, що ОСОБА_1 будучи депутатом Ананьївської міської ради, тобто посадовою особою місцевого самоврядування, будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п.«б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 07 серпня 2020 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.

З матеріалів справи вбачається, що особою, яка притягується до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Кіровобад, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 29 вересня 1999 року (а.с.18-20); картки фізичної особи - платника податків, виданої 13 травня 2002 року (а.с.21).

Згідно абзацу 1 примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Відповідно до частин 1-2 статті 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення копії Рішення Ананьївської міської ради від 4 листопада 2015 року №2-УІІ (а.с.26) вбачається, що Ананьївською міською радою 4 листопада 2015 року прийнято до відому інформацію Ананьївської міської виборчої комісії по виборах Ананьївської міської ради про підсумки виборів депутатів Ананьївської міської ради та визнання їх повноважень.

До зазначеного рішення додано копію інформації Ананьївської міської виборчої комісії по виборах Ананьївської міської ради про підсумки виборів депутатів Ананьївської міської ради та визнання їх повноважень (а.с.27-30), відповідно до якої депутатом Ананьївської міської ради обрано, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слід зазначити, що до матеріалів справи не додано жодного доказу відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією, тобто факту початку депутатських повноважень ОСОБА_1 , проте зазначений факт учасниками справи не оспорювався.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , як депутат Ананьївської міської ради є суб`єктом на, якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункт «б» пункту 1 частини 1 статті 3 зазначеного Закону, особою, яка відповідно до положень ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» має подавати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідно ОСОБА_2 є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона є бланкетною, оскільки лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм, що вбачається зокрема з примітки до зазначеної статті.

Так, для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання її поза строком, визначеним законом.

Як зазначалося ч.1 ст.45 Закону України визначено особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Слід звернути увагу на те, що 17 березня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Серед іншого, вказаним законом внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Таким чином, суб`єкти декларування, в тому числі ОСОБА_1 , мали подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до 1 червня 2020 року.

Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в супереч вимог Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом дії цього Закону, як депутат місцевої ради, декларацію за 2019 рік в строк до 1 червня 2020 року не подала, чим порушила вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».

Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації за 2019 рік підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру декларацій (а.с.31-36).

При цьому, другою необхідною складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП є відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22 травня 2017 року №223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» зазначив, що під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

При цьому, з пояснень ОСОБА_1 наданих нею в судовому засіданні, вбачається, що вона несвоєчасно подала декларацію за 2019 рік.

Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, в зв`язку з тим, що вона хворіє, є людиною похилого віку та в зв`язку з розповсюдженням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні, вона не могла звернутися за сторонньою допомогою для подачі декларації, оскільки сама вона не в змозі її заповнити та подати.

є людиною похилого віку забула про необхідність її подачі.

З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, тобто несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином ОСОБА_1 має бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

При цьому, суд враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Так, статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Частиною 1 статті 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно частини 1 статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При цьому, як було встановлено під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала.

Раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.172-6 КУпАП не притягувалась.

Крім того, як зазначалося адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 полягає у несвоєчасному поданні декларації за 2019 рік, а саме нею було подано декларацію 07 серпня 2020 року, в той час, як відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зазначена декларація мала бути подана до 1 червня 2020 року.

При цьому, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 усвідомила протиправність своєї бездіяльності, вжила заходів до усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», шляхом подання, хоча й запізненням, декларації за 2019 рік. Порушення строку подачі декларації склало лише трохи більше 2 місяців.

Суд також бере до уваги, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні з 22 травня 2020 року встановлено карантин, які в подальшому був неодноразово продовжений та діє на момент розгляду справи.

У зв`язку з здійсненням карантинних заходів Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було відтерміновано у 2020 року строки подачі щорічних декларацій з 1 квітня 2020 року на 1 червня 2020 року.

Вказане свідчить що законодавець визнав, що здійснення в Україні карантинних з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 істотно ускладнює подачу декларацій. При цьому, вважав що відтермінування подачі декларацій на два місяці не створюватиме істотних порушень вимог антикорупційного законодавства та досягненню мети на які воно спрямоване.

З наведеного можливо дійти висновку, що в даному випадку виконання завдань Кодексу України про адміністративне правопорушення, які полягають у охороні конституційного ладу України, зміцненні законності, запобіганні правопорушенням, вихованні громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, може бути досягнене без застосування до ОСОБА_1 .

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується наданою нею копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Пенсійним фондом України 05 червня 2007(а.с.64).

При цьому, санкцією частини 1 статті 172-6 КУпАП передбачено застосування до особи адміністративного стягнення у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

З наведеного вбачається, що сума мінімального штрафу, який може бути призначено в якості стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, складає 850 гривень.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

З наведеного вбачається, що мінімальний штраф за ч.1 ст.172-6 КУпАП складає майже половину від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що робить сплату штрафу для ОСОБА_1 істотним погіршенням її матеріального стану, та призведе до значного погіршення її матеріального стану.

Крім того, з наданої ОСОБА_1 копії посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 18 березня 2016 року (а.с.65) вбачається, що ОСОБА_1 є ветераном праці.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги шляхом: реалізації права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров`я; забезпечення пенсіями і допомогою; надання житла; створення умов для підтримання здоров`я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки; забезпечення реалізації права на соціальні послуги, створення мережі установ та закладів, що надають соціальні послуги, забезпечення зміцнення і розвитку їх матеріально-технічної бази.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» визначено, що законодавством України встановлюється необхідний рівень гарантій прав громадян похилого віку в усіх сферах життя суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об`єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років - для чоловіків і 35 років - для жінок і вийшли на пенсію.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» гарантовано надання ветеранам праці ряду пільг.

З наведеного вбачається, що ветерани праці є особливою верствою населення, яка своєю сумлінною багаторічною працею заслужила права на особливий соціальний захист їх прав, що гарантовано державою.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати в даному випадку положення ст.22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 38, 172-6, 221, 247, 283, 284 КпАП України,-

П о с т а н о в и в :

Визнати громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Кіровобад, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 29 вересня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Ананьївської міської ради, пенсіонерку, - винною у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Кіровобад, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 29 вересня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , депутата Ананьївської міської ради, пенсіонерку, - звільнити від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Копію постанови направити або вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: О.О.Желясков

Постанова вступає в законну силу „___ _______ 20 року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців „___ _________ 20__ року.