Дата документу 04.11.2020 Справа № 332/4416/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№332/4416/19 Головуючийу 1інстанції Марченко Н.В.

Провадження № 22-ц/807/3241/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Крилової О.В.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про роз`яснення рішення суду ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, у розмірі 23000 грн. Рішення набуло законної сили 10.04.2020 року.

У липні 2020 року ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося до суду з заявою про роз`яснення рішення.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, у розмірі 23000 грн., але у зазначеному рішенні суду не вказано, чи повинно з суми 23000 грн.проводитися відрахування податків на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року задоволено заяву про роз`яснення рішення суду.

Роз`яснено, що сума у 23000 грн. моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання, яку рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 05.03.2020 року визначено до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати справу розглянути без його участі.

ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, у розмірі 23000 грн. Рішення набуло законної сили 10.04.2020 року.

Положеннями статті 271 ЦПК України визначено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 21 Постанови від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»вбачається, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Так, колегією суддів встановлено, що у мотивувальній та резолютивній частині рішення суду від 05 березня 2020 року визначено грошову суму, яка має бути виплачена відповідачем на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві. Із змісту рішення неможливо встановити чи необхідно з визначеної суми перед її виплатою проводити відрахування податків та обов`язкових фіскальних платежів.

Законодавство у сфері оподаткування встановлює, що будь-який дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду, підлягає оподаткуванню згідно положень ст. 164 Податкового кодексу України. При цьому, пп 164.2.14 Податкового кодексу України має деякі винятки із загального правила, за якими не оподатковуються, зокрема, і суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічну правову позицію з цього питання викладено у постанові ВС у справі № 180/683/13-ц від 25.07.2018р., за якою Верховний Суд встановив, що Податковий кодекс України визначає види отриманих фізичними особами доходів, які зараховують до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ), і доходів, які не беруть до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ).

При цьому Верховний Суд звернув увагу, що згідно з пп. "а" пп. 164.2.14 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку належить зараховувати дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю. Тобто сума, яку за рішенням суду стягують на користь платника податків для відшкодування збитків, завданих останньому внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю, оподаткуванню не підлягає.

Проте Законом № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України», якими підпункт "а" підпункту 164.2.14 доповнено словами "а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Зазначена норма набрала чинності з 23.05.2020р.

За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав.

Таким чином, обмеження її розміру для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб. Саме таку категорію платників податків законом було звільнено від оподаткування стягнутих за рішенням суду сум моральної шкоди, що закріплено у вище вказаному правовому висновку ВС.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, ухвалюючи рішення 05 березня 2020р., за відсутністю змін у податковому законодавстві, суд не мав права ставити питання про відрахування податків та зборів із визначеної ним суми моральної шкоди. А тому його роз`яснення про необхідність таких відрахувань, є неправомірними, оскільки в такий спосіб суд порушив не тільки норми матеріального права, а й конституційні права ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду про роз`яснення рішення суд підлягає скасуванню в частині роз`яснення, що суми податків і зборів підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, унаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Встановивши, що із змісту рішення суду від 05 березня 2020 року неможливо встановити необхідність проведення з визначеної судом суми перед її виплатою відрахування податків та обов`язкових фіскальних платежів, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду щодо роз`яснення рішення суду в частині роз`яснення, що сума у 23000 грн. моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання, яку рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2020 року визначено до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 обчислюється без віднімання сум податків і зборів, підлягає залишенню без змін, як така, що постановлена у відповідній частині без порушення норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року у цій справі в частині роз`яснення нарахувань під час виконання рішення суду скасувати.

В іншій частині ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2020 року.

Головуючий

Судді: