Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05.11.2020 року м. Мостиська

Єдиний унікальний номер 448/977/20

провадження № 2/448/543/20

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Білоус Ю.Б.,

секретар судового засідання Романченко І.А.,

сторони:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

І. Короткий виклад обставин справи

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини його (відповідача) заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення такою повноліття.

В обґрунтування позовних вимог, покликається на те, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, зареєстрований 04.05.2012 року у виконкомі Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області за актовим записом №08. У шлюбі у них народилася дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стверджує, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , інших осіб на утриманні немає, працездатний, офіційно працевлаштований, тобто має сталий дохід (заробіток), а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини.

ІІ. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову

Позивачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в судовому засіданні позов визнав, згідний сплачувати аліменти у розмірі, в якому просить позивачка.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані документи і матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи сторони відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

05.10.2020 року постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного та призначено розгляд даної цивільної справи.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Сторони з 04.05.2012 року перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина сторін проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою Мостиської міської ради Львівської області №1768 від 18.08.2020 року.

Відповідач ОСОБА_2 , добровільно не надає кошти на утримання дитини, не піклується про її матеріальне забезпечення.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та отримує дохід, що підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про шлюб між сторонами серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 ; копією паспорта позивачки, іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство

- відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

Міжнародне законодавство регламентує, що:

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Сімейним кодексом України встановлено, що:

Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Змістом ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У ст.182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: - стан здоров`я та матеріальне становище дитини; - стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; - наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; - наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; - доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; - інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Національне законодавство регламентує, що:

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття; сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.

VІ. Висновки суду

Судом враховано матеріальне становище сторін, стан здоров`я та матеріальний стан дитини, ті обставини, що дитина сторін проживає разом з позивачкою ОСОБА_1 , остання несе витрати по утриманню дитини, забезпечує її лікуванням в разі потреби, займається її вихованням, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, а відповідач ОСОБА_2 ухиляється від утримання дитини, а також те, що відповідач є фізично здоровим, на утриманні непрацездатних осіб немає, офіційно працевлаштований, отримує дохід, тощо.

Окрім цього, враховано необхідний та розумний обсяг матеріальних витрат на утримання дитини, що буде забезпечувати її нормальний розвиток, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та інші обставини, що мають істотне значення, а також рівність обов`язку матері та батька по утриманню дитини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги усі наведені обставини, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 , на утримання дитини: ОСОБА_3 , 2015р.н., аліментів у розмірі 1/3 частини його (відповідача) заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.08.2020р. і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки з позовом позивачка ОСОБА_1 , звернулася 21.08.2020 року , аліменти на утримання дитини підлягають стягненню саме з цієї дати.

Із зміною матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, або інших обставин, що мають значення, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну (зменшення або збільшення) розміру аліментів.

Виходячи з вимог ст.430 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

VIІ. Судові витрати

З статті 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. в дохід держави (судовий збір станом на момент подачі даного позову).

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 430 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів -задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , жительки: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 21.08.2020р., і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя: АДРЕСА_2 , у дохід держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 10.11.2020 року.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «___»___________ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус