Справа № 163/230/20 Провадження №33/802/624/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ч.6 ст.481 МК України Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника митного органу Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 червня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою судді ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Болгарія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Так, ОСОБА_1 (TodorovD.G.) визнано винним у тому, що він 16 листопада 2020 року через митний пост "Порубне" Чернігівської митниці ДФС увіз автомобіль марки "Мерседес Бенц", болгарський номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 16.11.2019 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що було виявлено 09.01.2020 року в пункті пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці Держмитслужби, чимвчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

У своєму рішенні суддя місцевого суду вказав, що вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України доводиться матеріалами справи.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 (Todorov D.G.) подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та закрити провадження у праві, оскільки вважає його незаконним. Вказує, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у присутності особи, яка притягується до відповідальності, проте суддя місцевого суду не повідомив його про дату слухання справи та розглянув її у його відсутність, чим порушив його ж права на справедливий розгляд справи в суді.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки він не був присутній на розгляді справи через його неповідомлення про час, дату і місце її слухання, а про судове рішення дізнався лише 29.07.2020 року від свого представника.

Тодоров Д.Г. (Todorov D.G.) неодноразово викликався в судові засідання в апеляційний суд у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (Todorov D.G.) розірвав договір із своїм захисником Шевчуком В.В., змінив місце свого проживання в Республіці Болгарія, яке невідоме апеляційному суду у зв`язку з чим створив умови про неможливість повідомлення його про час, дату і місце слухання справи.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що апеляційний розгляд справи можливо провести за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митного органу Пікалюка М.С., який апеляцію вважає безпідставною, приходжу до наступного висновку.

Вважаю, що слід врахувати доводи апелянта та поновити йому строк апеляційного оскарження судового рішення, оскільки він пропущений з поважних на те причин.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

У статті 498 МК України передбачено, щоособи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Дані вимоги Закону в повному обсязі суддею першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.

В оскаржуваній постанові суддя вказав, що ОСОБА_1 (Todorov D.G.) в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату місце розгляду справи. Його захисник також був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів отримання ОСОБА_1 (Todorov D.G.) будь-якого судового повідомлення про розгляд справи судом 22.06.2020 року.

Місцевий суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 (Todorov D.G.) та його захисника на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

З такою позицією місцевого суду апеляційний суд не погоджується, оскільки за змістом ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника, а у її відсутності може бути розглянута лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 (Todorov D.G.) не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції, даних про його повідомлення про дату розгляду справи, в матеріалах справи немає, а тому він був позбавлений передбаченого законодавством права на захист.

Оскільки суддя першої інстанції при розгляді справи порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст.268 КУпАП та ст.526 МК України, тобто допустив порушення норм процесуального права, то оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП.

Постановляючи нове судове рішення апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю тамитного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено наоргани доходів і зборівцим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За протоколом про порушення митних правил №0026/20500/20 від 09.01.2020 року ОСОБА_1 (Todorov D.G.) ставиться у провину порушення митних правил, за що передбачена відповідальність ч.6 ст.481 МК України.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення, відповідно до диспозицією цієї норми закону, серед іншого, полягає у перевищенні строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами усправі пропорушення митнихправил згідноіз ст.495МК Україниє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України .

Винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України підтверджується протоколом про порушення митних правил, який підписаний ним і в якому він вказав, що зауважень немає, витягом з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" програмного комплексу АСМО "Інспектор", його письмовими поясненнями від 09.01.2020 року наданими при складенні протоколу, в яких він зазначив, що автомобіль знаходиться в ремонті, та іншими доказами, які містяться у справі.

Вказані докази на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.

З апеляційної скарги ОСОБА_1 (Todorov D.G.) вбачається, що обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, ним не заперечуються. При цьому, ОСОБА_1 (Todorov D.G.) в письмових поясненнях, які надані при складенні протоколу про порушення митних правил вказував про те, що автомобіль перебуває в ремонті, однак будь-яких доказів з цього приводу ані митному органу, ані суду не надав.

Крім того, як вбачається, захисним ОСОБА_1 (Todorov D.G.) в суді першої інстанції вказував про те, що на його довірителя слід накласти стягнення не за ч.6 ст.ст.481 МК України, а за ч.3 ст.481 МК України, з урахуванням п.9-5 Прикінцевих та перехідних положень МК України. яким передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених ч.ч. 5 та 6 ст.481 цього Кодексу, виявлених у період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 зазначеної статті.

Проте, такі доводи сторони захисту на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного.

За положеннями ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно із ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст.470, ч.3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

У письмових поясненнях причиною невиконання зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу ОСОБА_1 (Todorov D.G.) вказав про те, що автомобіль в даний час перебуває в ремонті, однак доказів зцього приводу,як булозазначено вище,митному органуабо жсуду,не надав.

В апеляційному суді також не було підтверджено того факту, що ОСОБА_1 (Todorov D.G.) з приводу порушення строку доставляння транспортного засобу в митницю виїзду звертався в органи доходів і зборів.

Законом України 2612-VІІІ від 08.11.2018 року "Про внесення змін до МК України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" статтю 481 МК України викладено в наступній редакції (п.8 розділ 1): "Стаття 481.Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів

1. Перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України не більше ніж на три доби -

тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів".

У п.1 розділу 2 "Прикінцеві положення" цього Закону зазначено, що п.8 розділу 1 набирає чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Законом України №2725-VІІІ від 16.05.2019 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги" було внесено зміни уп.1розділу 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", а саме - цифри "180" замінено цифрами "270".

Таким чином, ч.6 ст.481 МК України у вищевказаній редакції є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 16.11.2019 року. З 17.11.2019 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 (Todorov D.G.) щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 (Todorov D.G.) строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 (Todorov D.G.) до часу складення протоколу 09.01.2020 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність. А тому, триваюче правопорушення, вчинене ОСОБА_1 (Todorov D.G.) було виявлене 09.01.2020 року, і таким чином, вказана дата є моментом закінчення триваючого правопорушення.

Отже, апеляційний суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 (Todorov D.G.) триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.

Слід також вказати, що шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення в даній справі з урахуванням положень ст.467 МК України не закінчився, оскільки такий строк на час розгляду справи судом зупинився. Так, правопорушення було виявлено 09.01.2020 року, а до суду справа надійшла 21.01.2020 року.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також інші обставини, які згідно із ст.33 КУпАП враховуються при накладенні адміністративного стягнення, вважаю, що на ОСОБА_1 (Todorov D.G.) слід накласти стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неподаткових мінімумів доходів громадян, що відповідно становить - 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.

Водночас, на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 (Todorov D.G.) в користь держави слід стягнути судовий збір.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП, ст.528 МК України,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) задовольнити частково.

Постанову судді Любомльського районного суду від 22 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) скасувати та постановити нову.

Визнати винним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненніправопорушення,передбаченого ч.6ст.486МК України,та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 000 (десяти тисяч) неподаткових мінімумів доходів громадян, що відповідно становить - 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк