Справа № 624/668/20

№ провадження 2/624/287/20

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2020 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Кегичівка, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розсохуватської сільської ради Кегичівського району Харківської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Розсохуватської сільської ради Кегичівського району Харківської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення їй додаткового строку в 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Крутоярівка, Кегичівського району померла мати позивача ОСОБА_4 . Після смерті матері відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку, розташованого в с. Крутоярівка та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,1702 га, що розташована за межами населених пунктів Розсохуватської сільської ради. Спадкоємцями ОСОБА_4 , крім позивача, також є дочки спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . На протязі 6 місяців для прийняття спадщини позивач до нотаріуса не зверталась так як вважала, що питанням оформлення спадщини після смерті матері займаються її сестри. При цьому після спливу 6 місяців по смерті матері позивач розбираючи її особисті речі у її будинку виявила заповіт від 30.07.2019, відповідно до якого вищевказане майно мати заповіла саме позивачу. Про цей заповіт позивач не знала, мати їй про це не повідомляла. Строк для прийняття спадщини сплинув 12.02.2020, заповіт же позивач виявила в червні 2020 року. На її звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, отримала відмову з причин пропуску строку на звернення з такою заявою. Також, як вияснилось, сестри позивача до нотаріуса теж не звертались з заявами про прийняття спадщини, тому спадкова справа після смерті матері не заводилась. У зв`язку з викладеним позивач змушена звернутись до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2020 року позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

28 вересня 2020 року позивач зазначені в ухвалі суду недоліки усунула.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 28 вересня 2020 року, було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення судом позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Розсохуватської сільської ради Кегичівського району Харківської області, актовий запис № 04.

Згідно копії заповіту складеного Розсохуватською сільською радою 30 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №10, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 належну їй на праві особистої власності земельну ділянку розміром 5,1702 гектарів, кадастровий номер 6323184500:02:000:0039, яка виділена окремим контуром і надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Розсохуватської сільської ради і належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №680193 виданого Розсохуватською сільською радою Кегичівського району Харківської області 22.08.2001 та зареєстровано в Книзі записів державних актів за №82, а також належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.10.2003 ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,1702 гектарів на території Розсохуватської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, прізвище ОСОБА_5 , після реєстрації шлюбу 23.07.1988 з ОСОБА_7 , змінено на « ОСОБА_8 », шлюб розірвано 08.02.1989.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, прізвище ОСОБА_9 , після реєстрації шлюбу 15.07.1989 з ОСОБА_10 , змінено на « ОСОБА_11 », шлюб розірвано 13.08.2013, що також підтверджується і копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, прізвище ОСОБА_12 , після реєстрації шлюбу 16.08.1997 з ОСОБА_13 , змінено на « ОСОБА_14 », шлюб розірвано 19.09.2007, що також підтверджується і копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 05.04.2011 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після його реєстрації змінено на « ОСОБА_17 ».

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 одружились ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_20 ».

Відповідно до листа Кегичівської державної нотаріальної контори від 05.08.2020 №633/01-16 ОСОБА_1 повідомлено, що вона, згідно довідки Розсохуватської сільської ради, на день смерті спадкодавця ОСОБА_4 з нею за одною адресою зареєстрована не була. За даними алфавітних книг спадкових справ Кегичівської державної нотаріальної контори, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 не відкривалась. Заява про прийняття спадщини, яка передбачена ст.1269 ЦК України в шестимісячний термін ОСОБА_1 подана не була, а тому відповідно до ст. 1272 ЦК України ОСОБА_1 вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 . Роз`яснено право ОСОБА_1 на звернення до суду з позовною заявою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач, як на підставу поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, посилалась на незнання нею про існування заповіту, та дізналась про нього 30.07.2019, випадково знайшовши його перекладаючи документи померлої матері.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що ОСОБА_1 була необізнана про наявність заповіту, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_5 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини поважною та враховує те, що інші спадкоємці, дочки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залучені до участі у справі як треті особи, спадщину не прийняли, проти позову не заперечили, просили його задовольнити, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи клопотання позивача про залишення за нею судових витрат, підстав для їх розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 207, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Розсохуватської сільської ради Кегичівського району Харківської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКП НОМЕР_6 , додатковий строк у два місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк для подання заяви про прийняття спадщини обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с. Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 21 листопада 2000 року, РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Розсохуватська сільська рада Кегичівського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: 64008, Харківська область, Кегичівський район, с. Розсохувата, вул. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 23912407.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області, проживає за адресою: 63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, паспорт НОМЕР_8 виданий Красноградським РВ УМВС України в Харківській області 16 листопада 2000 року, РНОКПП НОМЕР_9 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Крутоярівка, Кегичівського району, Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_10 виданий Кегичівським РВ ГУМВС України в Харківській області виданий 19 квітня 2011 року, РНОКПП НОМЕР_11 .

Суддя Т.В. Крапівка