справа №619/4159/20

провадження №2/619/1261/20

Ухвала

11 листопада 2020 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

третя особа: Акціонерне товариство «Альфа Банк»,

представник позивача: Шкляр М.В.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить зняти арешт з коштів, що знаходяться на належному їй поточному рахунку, відкритому у AT «Альфа Банк» відділення «Студентське», як заробітна плата та скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державно виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах головного територіального управління юстиції Шумейко Катерини Вікторівни про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 43005097 від 30.09.2019 в цій частині.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шкляр М.В. не з`явився, але до суду надійшла його заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та вирішення питання про повернення судового збору в сумі 840,80 грн.

Представник відповідача Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та представник третьої особи Акціонерного товариства «Альфа Банк» у судове засідання не з`явилися причини неявки не повідомили.

Суд, розглянувши подану представником позивача заяву про закритття провадження дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст.206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Крім того, суд враховує, що позивач є стороною виконавчого провадження та не позбавлена права оскаржувати дії державного виконавця, у тому числі ті, які стосуються неконкретного зазначення у постанові про арешт рахунків, які заборонено арештовувати законом.У позові такожпозивачемне заявлено жоднихвимог матеріально-правового характеру, айдеться про скасування постанови державного виконавця, що є предметом оскарження дій виконавця, а непідставоюдлязаявленняпозовудоВДВС. У цьому випадку боржник мав оскаржити дії чи рішення державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не у порядку позовного провадження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз`яснив судам, що статтею 7Закону України«Про судовийзбір»№ 3674-VIвід 08липня 2011року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Відповідно до квитанції № 0.0.1843775469.1 від 21.09.2020 ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки провадження по справі закривається на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, то з урахуванням вищезазначеного, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 840,80 грн, який був сплачений при поданні заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Частиною 1ст. 25 Бюджетного Кодексу Українипередбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Аналогічне положення передбачене і під. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу, затвердженогоуказом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011.

Згідно з ч. 1ст. 43 Бюджетного Кодексу Українипри виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Враховуючи вищевикладене, повернення судового збору повинно здійснюватися органами Державної казначейської служби України шляхом списання коштів з рахунків, на які враховуються надходження від сплати такого збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного Кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Згідно зп.5Порядку поверненнякоштів,помилково абонадміру зарахованихдо державногота місцевихбюджетів від03.09.2013№787,затвердженого Міністерствомфінансів України,визначено,що заява та поданняабо копіясудового рішення,засвідчена належнимчином,зокрема,щодо поверненнякоштів судовогозбору,подаються довідповідного головногоуправління Казначействаза місцемзарахування платежудо бюджету,Казначейства. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 133 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ШляраМиколи Вікторовича про закриття провадження задовольнити.

Закрити провадження по справі №619/4159/20 за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Акціонерне товариство «Альфа Банк» про зняття арешту з поточного рахунку.

На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України роз`яснити позивачу, що вона має право оскаржити дії чи рішення державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок), сплачений за квитанцією № 0.0.1843775469.1 від 21.09.2020 на рахунок UA428999980313191206000020200, отримувач: УК Дергачівськ рн/ДергачiР/22030101, код отримувача: 37981703, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Ухвала в частині закриття провадження може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нечипоренко