РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1071/17

22 жовтня 2020 року м. Костопіль

Костопільський районнийсуд Рівненськоїобласті в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Рубельського О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, позивач зазначає, що працювала у Відкритому акціонерному товаристві "Берестовецький спецкар`єр" комірником дробильно-сортувального цеху. 06 травня 2017 року згідно наказу по підприємству №8-к була звільнена з роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Позивач вважає своє звільнення незаконним, посилаючись на те, що вона на момент звільнення була членом первинної профспілкової організації роботодавця, проте необхідної згоди профкому на припинення трудових відносин надано не було та просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) визнати вказаний наказ в частині звільнення її із займаної посади незаконним, поновити її на роботі комірника дробильно-сортувального цеху, стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2017 року по день постановлення судового рішення; заробітну плату за час простою за період з 1 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року в сумі 5322 грн, відпускні за період з 1 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року в сумі 1080 грн., індексацію заробітної плати за період з 01.03.2016 року по день постановлення судового рішення і витрати на оплату послуг адвоката.

Окрім того, представником позивача подано суду розрахунок витрат на правову допомогу, згідно якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3200 грн витрат на правову допомогу.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, від останнього надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач працювала у ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» комірником дробильно-сортувального цеху.

ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації у ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» комірником дробильно-сортувального цеху.

Згідно наказу №8-к від 06.05.2017 року Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" "Про звільнення працівників у зв`язку із скороченням чисельності та штату" у зв`язку із оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також із закінченням строку ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу, а також відсутності можливості переведення працівників на іншу роботу, керуючись п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності і штату працівників), наказано звільнити з роботи з 06.05.2017 року працівників, зокрема і ОСОБА_1 - комірника дробильно-сортувального цеху.

Згідно витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" №5 від 09.11.2017 року, поданого на виконання ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 30.10.2017 року по справі №564/1071/17, на засіданні якого був присутній лише ОСОБА_2 , як голова профспілкового органу, який від імені профспілкової організації постановив, що первинна профспілкова організація Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" не надає згоду адміністрації Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" на звільнення із займаної посади за п.1 т.40 КЗпП України члена профспілки ОСОБА_1 .

Відмова мотивована тим, що ВАТ "Берестовецький спецкар`єр" не зверталось у профспілковий комітет із питання вивільнення працівників за три місяці до запланованих звільнень з інформацією щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень категорії працівників, яких це може стосуватись, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків звільнення. Профспілка не отримала від адміністрації техніко-економічного обґрунтування доцільності скорочення чисельності працівників, обґрунтоване письмове подання про надання згоди на звільнення працівника ОСОБА_1 , що підлягає скороченню і є членом даної профспілки, новий штатний розпис на погодження. Скорочуючи з роботи ОСОБА_1 , яка є працівником із тривалим безперервним стажем роботи не запропонував іншої роботи на підприємстві.

Згідно наказу №1-к від 03.02.2017 року "Про скорочення чисельності і штату працівників", виданого Відкритим акціонерним товариством "Берестовецький спецкар`єр", у зв`язку із оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також із закінченням строку дії ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу, керуючись п.1 ст.40 КЗпП України, наказано скоротити чисельність працюючих на підприємстві в кількості 12 чоловік, виключити із штатного розпису підприємства посади: обліковець, прибиральник виробничих приміщень, заступник директора, інженеру відділу кадрів в порядку, встановленому трудовим законодавством: підготувати проект наказу про попередження працівників про наступне звільнення з роботи, у зв`язку із скороченням чисельності та штату (згідно п.1 ст.40 КЗпП України); повідомити працівників під розпис про майбутнє скорочення і запропонувати переведення на іншу посаду; підготувати звіт про заплановане звільнення працівників і в установлені терміни надіслати його в центр зайнятості.

Згідно наказу №4-к від 02.03.2017 року "Про попередження про звільнення працівників спецкар`єру у зв`язку із скороченням чисельності і штату підприємства", виданого Відкритим акціонерним товариством "Берестовецький спецкар`єр", у зв`язку із оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також із закінченням строку дії ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу, керуючись п.1 ст.40 КЗпП України, наказано попередити про скорочення з 06.05.2017 року вказаних працівників (зокрема і комірника ДСЦ - ОСОБА_1 ), інженеру відділу кадрів ознайомити всіх працівників під розпис у відомості про скорочення, повідомити працівників, що скорочуються, про відсутність альтернативної роботи на підприємстві.

Згідно відомості про отримання повідомлень про скорочення 03.03.2017 року, ОСОБА_1 отримала повідомлення про скорочення 03.03.2017 року.

Згідно наказу №4/1-к від 10.03.2017 року "Про скорочення чисельності штату працівників", виданого Відкритим акціонерним товариством "Берестовецький спецкар`єр", у зв`язку із оптимізацією виробництва та важким матеріальним становищем на підприємстві, а також із закінченням строку дії ліцензії на видобуток і переробку корисних копалин по Берестовецькому родовищу, керуючись п.1 ст.40 КЗпП України, наказано скоротити чисельність працюючих на підприємстві в кількості 17 чоловік, інженеру відділу кадрів в порядку, встановленому трудовим законодавством: підготувати проект наказу про попередження працівників про наступне звільнення з роботи, у зв`язку із скороченням чисельності та штату (згідно п.1 ст.40 КЗпП України); повідомити працівників під розпис про майбутнє скорочення і запропонувати переведення на іншу посаду; підготувати звіт про заплановане звільнення працівників і в установлені терміни надіслати його в центр зайнятості, після звільнення працівників підготувати звіт про фактичне звільнення.

Згідно протоколу №02/17 засідання Президії Рівненської обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України від 04 травня 2017 року постановлено, що процедура скорочення працівників Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" проводиться з порушенням чинного законодавства України, а саме: в порушення ч.2 статті 49-4 КЗпП та ст.22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", профспілкова організація ВАТ Берестовецький с/к не отримала від адміністрації техніко-економічного обґрунтування доцільності скорочення чисельності працівників та наказ про скорочення чисельності працівників. Всупереч ст.43 Кодексу законів про працю України, ст.38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", первинна профспілкова організація ВАТ Берестовецький с/к не отримала від адміністрації обґрунтоване письмове подання про надання згоди на звільнення працівників, що підлягають скороченню і є членами даної профспілки.

Наказом від 2 серпня 2017 року №17-к замість первинної профспілкової організації ВАТ Берестовецький спецкар`єр створено Раду трудового колективу роботодавця.

21 серпня 2018 року апеляційний суд звернувся до Президії Рівненської обласної проспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства з питанням про надання згоди/відмови у вивільненні ОСОБА_1 30 серпня 2018 року Президія Рівненської обласної організації профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства не надала згоди на звільнення позивача з посади комірника дробильно-сортувального цеху ВАТ Берестовецький спецкар`єр. Мотивами для прийняття такого рішення були відсутність звернення відповідача з цього питання за три місяці до запланованих звільнень, а також неотримання відповідного техніко-економічного обґрунтування доцільності скорочення чисельності працівників. Враховано відсутність подання про надання згоди на вивільнення працівника за два місяці до звільнення, а також неподання до виборного органу профспілкової організації нового штатного розпису на погодження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.252 Кодексу законів про працю України, ст.41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено, що працівникам підприємств, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, в зв`язку із скороченням чисельності працівників, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки. Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад.

Встановлено, що ОСОБА_1 є членом первинної профспілкової організації ВАТ Берестовецький спецкар`єр, однак відповідачем в порушення норм трудового законодавства незаконно звільнено ОСОБА_1 без згоди профспілкового органу на її звільнення.

Відповідно дост.49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Так, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам КзПП України в установлений законом спосіб і строк не повідомив ОСОБА_1 про майбутнє звільнення. За два місяці про її звільнення вона не була персонально повідомлена. ОСОБА_1 була ознайомлена лише з наказом №1-к від 03.02.2017 року про скорочення посад. Повідомлення про звільнення їй надав інженер відділу кадрів вже при звільненні та врученні трудової книжки.

При звільненні ОСОБА_1 відповідачем не враховане переважне право залишення ОСОБА_1 на роботі, оскільки в неї більше 20-ти років безперервного стажу роботи на підприємстві.

Так, в травні 2017 року при звільненні відповідач в усному порядку пропонував ОСОБА_1 перейти на роботу сторожем в інший структурний підрозділ із збереженням заробітної плати, яка була вакантною на момент звільнення, на що вона погодилась. Однак, під час звільнення з роботи відповідач так і не працевлаштував ОСОБА_1 сторожем, хоча вона не відмовлялась.

У пункті 19Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідачем в судовому засіданні не надано доказів про відсутність вакантної посади сторожа на момент звільнення ОСОБА_1 , яку за словами останньої пропонували їй при звільненні в усному порядку і на яку вона погодилась, однак її переведення на посаду сторожа не оформили.

Таким чином, суд вважає, що позивача було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, при звільненні ОСОБА_1 відповідач не провів повного розрахунку.

Згідно відомості на виплату грошей №72 за травень 2017 року у день звільнення ОСОБА_1 виплачено 10203,37 грн.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно статті 113 КзПП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Так, розмір заробітної плати за грудень 2016 року, січень, лютий 2017 року складає 5322 гривні, що підлягає стягненню з відповідача за час простою за період з 1 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України Про відпустки зазначено, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Таким чином час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки. А тому з відповідача підлягають стягненню відпускні за період роботи з 1 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року в сумі 1080 гривень.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності ( тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені в день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Статтею 95 КЗпП України та ст. 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчань споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Відповідач при звільненні ОСОБА_1 в установленому законом порядку не провів індексацію заробітної плати.

Так, згідно проведеного розрахунку сума індексації заробітної плати за період з 1 березня 2016 року по 22 жовтня 2020 року становить 8776,82 гривні, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Порядок розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначений постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно п.8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячна заробітна плата з розрахунку двох останніх місяців роботи складає 2768.38 грн. (2906.52 грн +2630.24 грн = 5536.76 грн. : 2), середньоденна заробітна плата складає 135.04 грн. Розмір заробітку за час вимушеного прогулу складає за період з 06.05.2017 року по 15.03.2018 року - 32139.52 грн. (238 дн. х 135.04 грн.), за період з 16.03.2018 року по 31.12.2018 року 26872,96 грн. (249 дн. х 135,04 грн), за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 33624,96 грн. (249 дн. х 135,04 грн.), за період з 01.01.2020 року по 22.10.2020 року 27278,08 грн. (202 дн. х 135,04), всього - 119915,52 гривні, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першоїстатті 133 ЦПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаютьсяЗаконом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами першою та другоюстатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, адвокат Осійчук І.І. надав здійснений ним розрахунок суми судових витрат, які несла позивачка на суму 3200 грн. , договір про надання правової допомоги та квитанцію про оплату послуг адвоката, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення цих витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ч. 1ст. 430 ЦПК України, рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 2768 грн. 38 коп. суд допускає до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

На підставівикладеного,керуючись 12, 89, 141, 259, 260 ЦПК УКраїни,суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Берестовецький спецкар`єр №8-к від 06.05.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади комірника дробильно-сортувального цеху з 06.05.2017 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді комірника дробильно-сортувального цеху ВАТ Берестовецький спецкар`єр.

Стягнути з ВАТ Берестовецький спецкар`єр на користь ОСОБА_1 :

- заробіток за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2017 року по 22 жовтня 2020 року в розмірі 119915 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 52 копійки;

- заробітну плату за час простою за період з 1 грудня 2016 року по 28 лютого 2017 року в сумі 5322 (п`ять тисяч триста двадцять два) гривні;

- відпускні за період з 1 грудня 2016 по 28 лютого 2017 року в сумі 1080 (одна тисяча вісімдесят) гривень;

- індексацію заробітної плати за період з 1 березня 2016 року по 22 жовтня 2020 року в розмірі 8776 (вісім тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 82 коп.

Стягнути з ВАТ Берестовецький спецкар`єр на користь ОСОБА_1 3200 (три тисячі двісті) гривень відшкодування витрат на отримання правової допомоги.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 2768 грн. 38 коп.

Стягнути з ВАТ Берестовецький спецкар`єр в дохід держави судовий збір у розмірі 1350 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство Берестовецький спецкар`єр, вул. Сидоренка,3, с. Берестовець, Костопільський район, Рівненська область; код ЄДРПОУ 05471856.

Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2020 року.

СуддяП. В. Олійник