Справа № 216/6654/19

Провадження № 2/216/1410/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю:секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів фінансовий послуг, -

в с т а н о в и в:

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів фінансовий послуг.

Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 93750503000 на отримання готівкових коштів, цільовий напрямок - кредит на споживчі цілі, строком на 48 місяців з кінцевим терміном повернення 15.03.2021. Відповідно до умов договору встановлюється річна відсоткова ставка у розмірі 28 % річних та сплатою щомісячної комісійної винагороди в розмірі 2,5 %, що нараховуються на початкову суму кредиту і діє протягом усього терміну кредитування. В разі прострочення боргового зобов`язання встановлено наступні умови: збільшення відсоткової ставки до 35 % річних, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення, застосовується до всієї простроченої суми основного боргу, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховується до моменту погашення такої заборгованості. Крім того, договором передбачено і збільшення комісійної винагороди до 4,1 % від суми кредиту. Відповідно до графіку платежів реальна відсоткова ставка за кредитом становить 93,41 %, що значно перевищує заявлену ставку у 28%. Положення договору про спожитий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту є несправедливим та є підставою для визнання положень договору недійсними, оскільки банк немає законних підстав включати до кредитного договору умови щодо сплати щомісячної комісії за управління кредитом без пояснення необхідності та предметності такої послуги, без обґрунтування вартості та роз`яснення суті самої послуги. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Лукашенко О.В. у судове засідання не з`явився, надав суду відзив, просить суд розглядати справу без його участі, та відмовити позивачу в позові. Як на підставу заперечень посилається на те, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які випливають з умов договору № 93750503000 від 15.03.2017 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку. Однак, вищевказаний договір відповідно до положень ч. 2 ст. 628 ЦК України є змішаним договором та містить елементи наступних договорів: кредитного договору за ст. 1054 ЦК України (п. 2.1 договору), договору банківського рахунку за ст. 1066 ЦК України (п. 2.2, п. 4.1 договору), договору розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку за ст. 1067 (п. 2.2, п. 4.1 договору), договору кредитного рахунку за ст. 1067 (п. 2.2, п. 4.2 договору), договору віддаленого доступу до керування поточними рахунками (п. 2.3 договору). Тобто за договором споживчого кредитування, крім безпосереднього кредиту позивачу було надано цілий спектр банківських послуг пов`язаних з отриманням, використанням, обслуговуванням та погашенням заборгованості. Крім того, відповідач вважає, що у позовній заяві позивач не наводить доводів несправедливості умов договору по сплаті комісії, які призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Відповідно до п.п. 3.11, 5.3 договору, позичальник сплачує банку комісію відповідно до умов договору та додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною. Підписанням договору позичальник засвідчив, в тому числі, що: він особисто ознайомлений з Правилами та Тарифами, які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com; він отримав від банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»; він ознайомлений і погоджується з умовами усіх додатків до договору; що ним отримано примірник цього договору. Тобто, позивач самостійно погодився з умовами договору, в тому ж числі по сплаті процентів, комісії та інших сукупних платежів, тому вважає доводи позивача щодо несправедливості умов договору надуваними, та такими, що не ґрунтуються на нормах закону.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 15 березня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 93750503000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, умовами якого визначено суму кредиту в розмірі 45295,30 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування у безготівковій формі на картковий рахунок позичальника відкритий у банку, до якого випущено платіжну карту. Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 28 % річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 35 % річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Також визначено, що щомісячна комісійна винагорода в розмірі 2,5 % нараховується на початкову суму кредиту і діє протягом усього терміну кредитування. Банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що банк повідомляє клієнта шляхом розміщення оголошення на сайті банку. Комісія встановлюється у відповідності до тарифного плану за розрахунково-касове обслуговування (а.с.6-8). Крім того, підписанням договору позивач засвідчив, що він особисто ознайомлений зі змістом Правилами та Тарифами, які розміщенні для ознайомлення на сайті: www.my.ukrsibbank.com. Договір містить додаток № 1 із визначенням графіку платежів, сукупно вартості кредиту, та заяву-приєднання (акцепт) до договору добровільного страхування позичальника. (а.с.9-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Пунктом 3 статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до діючого законодавства в сфері надання кредитних послуг, банки зобов`язані в кредитному договорі зазначати: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Крім того, відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Встановивши в кредитному договорі обов`язок позичальника, щодо сплати щомісячної комісії за управління кредитом, відповідачем не було зазначено про те, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому нарахування комісії було проведено відповідачем та сплачено позивачем за послуги, що супроводжують кредит, а саме: сплата комісійної винагороди, за рахунок позивача, що є незаконним.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.11.2016 № 6-1746 цс у справі № 695/3474/17.

Відповідачем не надано доказів того, які саме правочини були ним укладені за рахунок позивача, не надано акти виконаних робіт (послуг), що підтверджують надання відповідачем таких послуг позивачу. Крім того, відповідно із абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також, слід зазначити, що оскільки надання кредиту є виконання зобов`язання банка за кредитним правочином, то така дія не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником.

Крім того, оскільки відкриття та введення позичкового рахунку у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам і публічно-правовим обов`язком самої кредитної установи (банку), то такі дії жодним чином не можуть розглядатися як послуги, що надаються клієнту - позичальнику.

Суд вважає, що комісію банку за обслуговування кредиту не можна вважати витратами позивача за оформлення кредиту, оскільки такі витрати передбачені кредитним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин суд вважає, що умови кредитного договору, за якими позивач повинен сплатити відповідачу крім відсотків за користування кредитом, ще й додаткову щомісячну комісію, є несправедливими умовами договору та відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ці умови договору є недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 264-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів фінансовий послуг - задовольнити.

Визнати недійсною з моменту підписання умову кредитного договору, яка зазначена в Додатку № 1 до договору № 93750503000 від 15 березня 2017 року, щодо сплати щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 2,5 % на початкову суму кредиту.

Зобов`язати публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 93750503000 від 15 березня 2017 року, зарахувавши виплачену щомісячну комісію за управління кредитом в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в порядку визначеному умовами договору, Правилами та Тарифами, що діяли на момент підписання кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська,2/12.

Суддя Ю.В.Онопченко