Справа № 214/7332/20

3/214/3173/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областіГринь Н.Г, розглянувши матеріали, які надійшли від Саксаганського відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, працюючої ФОП « ОСОБА_2 » на посаді адміністратора, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом, 17.10.2020 року о 23.10 годині по пр-ту 200-річчя Кривого Рогу 7Г, гр. ОСОБА_1 порушила підпункт 5 пункту 2 1.2.1 рішення ТЕБ і НС №41 від 29.07.2020 із змінами внесеними рішенням ТЕБ і НС №52 від 14.10.2020 та постановою КМУ №641 від 22.07.2020 року, а саме робота розважального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » після 22-00 години.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила суду наступне, що працює на посаді адміністратора в розважальному закладі «Шелтер», даний заклад працює з 20-00 до 22.00 години, як зазначає ОСОБА_1 , 17.10.2020 дійсно знаходилася на робочому місці, приблизно о 21-40 годині повідомила відвідувачам про те, що заклад зачиняється о 22-00 годині, після чого відвідувачі почали залишати заклад, однак деякі особи відмовлялися покинути заклад, працівники охорони закладу намагалися вивести їх, однак ті на них не звертали ніякої уваги. Після 22-00 години з`явилися працівники поліції, та побачили, що у закладі присутні відвідувачі у зв`язку з чим склали відносно останньої адміністративний протокол. Окрім цього ОСОБА_1 просила суд врахувати, що самостійно виховує неповнолітню дитину, має на утриманні мати пенсійного віку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суду наступне, що 17.10.2020 року знаходилася у клубі «Шелтер», адміністратор повідомила відвідувачів про те, що нічний заклад припиняє роботу та просила покинути приміщення, однак у клубі знаходилися відвідувачі які були в стані алкогольного сп`яніння та не відразу відреагували на повідомлення адміністратора, у зв`язку з чим, коли приїхали працівники поліції то побачили в закладі відвідувачів.

Дослідивши докази, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав:

Згідност.7 цього Кодексуніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядкуст.251 КУпАПє одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Відповідно дост.245 КУпАП Українизавданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані заст. 44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту). Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена ст. 44-3 КУпАП.

Інспектор, який складав протокол про адміністративне правопорушення, посилається наПостанову КМУ № 641 від 22 липня 2020 року(у відповідній редакціїї), якою Кабінетом Міністрів України постановлено установити з 01 серпня 2020 року до 31 жовтня 2020 року на всій території України карантин.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на підпункти чи пунктиПостанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року(у відповідній редакціїї), які, на думку особи, що склала протокол, порущила ОСОБА_1 .

Відсутність посилань на відповідну норму свідчить про те, що протокол не містить викладу та опису об"єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ст. 44-3КУпАП.

За вимогами частини 2статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього кодексу.

Судом досліджені додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази так, згідно рапорту працівника поліції вказано, що під час рейду було перевірено нічний клуб «Шелтер», який о 23.10 годині працював, в залі знаходилися відвідувачі та працював персонал розважального закладу. В подальшому було встановлено особу адміністратора закладу та складено відносно останньої адміністративний протокол.

Суд вважає, що рапорт поліцейського, як доказ винуватості не може бути прийнятий до уваги, оскільки рапорт є внутрішнім документом правоохоронного органу та не є поясненнями цієї особи по справі.

Окрім цього, в судовому засіданні здійснено перегляд, наданого працівниками поліції відеозапису події щодо обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення 17.10.2020 р. відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП, з даного відеозапису, чути лише, що працівникам поліції не дають пройти до клубу, грає гучно музика , однак саме зображення відсутнє.

Також в якості доказу до протоколу долучена фотографія чорного-білого кольору, без зазначення дати її створення, а так само і місця фіксації. Встановити, що знаходиться на зображенні також не представляється можливим.

Як у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, так і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №007952 від 17.10. 2020 року відсутні будь-які дані про свідків (понятих) з місця події.

Суд констатує, що в даному випадку співробітники поліції взагалі не залучили свідків (понятих), які були очевидцями подій, що не відображено в протоколах про адміністративні правопорушення.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.ст.10,11 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 є наявність в діях правопорушника вини у формі умислу або необережності.

Суд не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а повинен розглянути справу та ухвалити постанову виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів. Аналогічні висновки містяться в рішеннях ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».

Відповідно дост.62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст.44-3 КУпАПне здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винною у вчиненні даного правопорушення.

Відповідно до п.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 заст.44-3 КУпАПслід закрити.

Керуючись ст.ст.3,8,9,62 Конституції України, ст.44-3, ст.245, п.1 ст.247, ст.ст.251,266,283,284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадженняв справіпро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.44-3 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.

Суддя Н.Г. Гринь