Справа № 184/1025/20
Номер провадження 2/184/316/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,
розглянувши у м. Покров у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , посилаючись на наступні обставини.
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав Заяву від 16.03.2015 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Відповідач був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача в анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які згідно до заяви отримані Відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-ресурс.
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Також одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Виконання Відповідачем Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування (виписка по рахунку та розрахунок заборгованості додаються до позовної заяви).
Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000.00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою Банку.
Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.
Таким чином, Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу. Згідно до п. 1.1.1.60. Договору Мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань Відповідача, які щомісяця повинен сплачувати Відповідач протягом терміну дії карти. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта.
Згідно статей526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено Відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Прострочені відсотки - це нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, які на конкретну дату мали бути погашені Відповідачем, але не погашені, або погашені частково не у повному обсязі.
Згідно ст.617ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідач зобов`язався:
-на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;
-слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 2.1.1,12.7.2. Договору в разі непогашений Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гри. (в еквіваленті 500 гри. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.
В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019р. згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:
86,4% - для картки "Універсальна";
84,0% - для картки "Універсальна голд".
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 04.05.2020 року має заборгованість у розмірі 104832,71 грн., яка складається з: - 49809.19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 0,00грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 49809,19грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0,00грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 0,00грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 17901,60грн, - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; - 31653.70 грн. - нарахована пеня; - 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); - 4968.22 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язанняприпиняється частковоабо уповному обсязіна підставах,встановлених договоромабо законом.В ст.599ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 2.1.1.2.1. Договору, Договір діє на протязі 5 років з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У зв`язкуз чимпозивач проситьстягнути звідповідача утворенузаборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
В судовезасідання представникпозивача В.В.Меркулова не з`явилась, але надала письмове пояснення та відповідь на відзив, в якому посилається на те, що щодо форми кредитного договору, то у відповідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч.2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК України). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто Правилата Умовиє публічноюофертою,що містятьумови таправила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов)
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією явою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву, Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua), складають Договір про надання банківських слуг.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав Відповідач та мобільний телефон, який вказав Відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в Заяві.
Картковий рахунок рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта (п.п. 1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином, Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.
Тарифи розмір винагородиза послугиБанку;є невід`ємноючастиною Договору.Перелік можезміняться ідоповняться,про щоВласник карткиповідомляється відповіднодо Умовта Правил.Необхідно відзначити,що виконанняПозичальником умовкредитного договорузасвідчує їїволю донастання відповіднихправових наслідківпередбачених кредитнимдоговором.З моментуоформлення кредитногодоговору пройшло "5" років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.
Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини. Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто, Відповідач неправомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон.
Окрім того, в Анкеті-Заяві зазначено: «Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та правилами. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в Приватбанку». Таким чином, підписавши Анкету-Заяву, Відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту Відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.
Щодо ознайомлення Відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг, позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 16.03.2015 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору та виявив бажання оформити на своє ім`я Кредитку « ОСОБА_2 » та особистим підписом засвідчив, що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...Я зобов`язуюся виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку».
Також до матеріалів позовної заяви долучено «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», з якого чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,9% (34,8% на рік), вказано розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу тощо.
Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні /мови договору.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи байку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Банком надано до суду наказ Банку про затвердження Умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010р., з якими Відповідач ознайомився при підписані анкети заяви. Та повідомляємо, що до позовної заяви Банком надані актуальні Умови та правила надання банківських послуг.
Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови, укладені поза межами договору, є недопустимими доказами.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК України, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).
Згідно виписки з карткового рахунку, відповідачу було встановлено кредитний ліміт і відповідач користувався грошима, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Згідно розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів, позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Вважає, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно ст.ст. 3, 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином, між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.
Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.
Щодо посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі Nо342/180/17, розглядаючи справу №342/180/17, Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.
Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.
Таким чином, при розгляді судової справи №184/1025/20 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності доданих банком до позовної заяви Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.
В судовій справі, що розглядається судом, Позивачем раніше із відповіддю на заперечення надавались: - наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви; - виписка по рахунку; - довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу.
Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, починаючи з 13.08.2016р., а саме:
1) розрахування у торговельній мережі, приклад:
09.09.2016р. Продукти: РР ROSYNKA UAH - 38,00грн.;
15.09.2016р. Продукти: Магазин продуктов ПРОДУКТЫ 24, Дачное, Дачное Больничная 1-a UAH - 87,50грн.;
2) зняття готівки у банкоматах, приклад:
03.10.2016р. Зняття готівки в банкоматі: Магазин&quоtДачник&quоt, Дачне, вул. Леніна, буд.86-A UAH - 530,00грн.;
3) поповнення кредитного рахунку, приклад:
«11.11.2016 Переказ зі своєї карти НОМЕР_2 через додаток Приват24 UAH 950,00».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно правомірності зміни кредитного ліміту, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Пунктом 2.1.1.2.4. встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.
Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОБ-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.
При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.
Вважає, що обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.
Стосовно отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, то згідно виписки по картрахунку, яка є підтвердженням, що Відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт, чітко прослідковується, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Також з розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів чітко вбачається, що Відповідач частково сплачував заборгованість за договором.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки Відповідача баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
З матеріалів справи не вбачається, а Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вважає, що надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до Наказу №РR-2007-249 від 20.02.2007 року проводиться автоматизований випуск кредитних карт при випуску або перевипуску заробітних та пенсійних карт.
Щодо заперечення Відповідача - військовослужбовця відносно нарахування пені та штрафів, Законом України від 20 травня 2014 року №1275-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації внесено зміни до статті 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, яку доповнено пунктом 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Згідно із Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до листа Міністерства оборони України від 21.08.2014р. №322/2/7142 «Щодо документа, який підтверджує призов під час мобілізації та проходження військової служби» зазначено:
-документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки;
-документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Теж саме повідомляла Юридична служба Збройних сил України, а саме: «Особливий період почався 17.03.2014 року (Указ Президента України №303 «Про часткову мобілізацію») і триває до нині.
Моментом виникнення права на не нарахування штрафних санкцій, пені і процентів є:
-17.03.2014 року - для тих осіб, які станом на 17.03.2014 року вже були військовослужбовцями;
-дата прийняття на військову службу (за контрактом і за призовом, зокрема призов під час мобілізації) для тих осіб, які стали військовослужбовцями після 17.03.2014 року.
Отже, якщо Ви військовослужбовець, який має невиконані зобов`язання (зокрема, кредитні зобов`язання) пропонується:
1.Звернутися до установи (зокрема, банку) з заявою провести звірку зобов`язань та отримати довідку із сумою залишку заборгованості по тілу кредиту, а також процентах, комісіях, штрафах тощо.
Цей етап є важливим і радимо починати з нього задля розуміння реальної «картини» зобов`язання, що буде підтверджено офіційною інформацією від банку. Звертатися можна особисто, через представника (який має підтверджуючі документи), а також поштою (лист радимо відправляти з описом вкладення та повідомленням про вручення).
2.Звернутися до установи (банку) із заявою про звільнення від сплати штрафних санкцій, пені і процентів по кредиту, а також про звільнення від сплати страхових платежів, якщо такі передбачені кредитним договором.
До заяви необхідно додати документи, які підтверджують статус військовослужбовця. Такими документами можуть бути: - військовий квиток; - посвідчення офіцера; - довідка про призов на військову службу; - довідка про проходження військової служби, що видається у військовій частині.
У випадку надання копій документів, вони мають бути завірені встановленим порядком».
Враховуючи викладене вище, вважають, що надані до суду докази не дозволяють встановити факт проходження військової служби Відповідачем.
Банком було здійснено перерахунок заборгованості та повернено нараховані відсотки, штрафні санкції та пеню, як військовослужбовцю.
Згідно виписки з карткового рахунку, в якій зазначені операції повернення нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій:
«30.03.2018 N-SMS ОТМЕНА % ПО КРЕДИТАМ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ ЗА ПЕРИОД С 21.04.2017 Поповнення картки UAN 9950,15». Для перерахунку заборгованості необхідно звернутись до відділення банку із актуальними документами.
Щодо наданого банком розрахунку заборгованості, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12р. №578/5 (далі - Перелік №578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: - касові, банківські документи; - повідомлення банків; - виписки банків; - корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.
Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.
Позовна заява від імені ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" подана представником Гребенюк О.С. згідно до довіреності. Саме представником Банку було підписано розрахунок заборгованості. Про вказане право зазначено в довіреності, якою передбачено право працівника від імені банку подавати, підписувати, пред`являти та підтримувати позови, у тому числі цивільні позови у кримінальних справах, скарги, клопотання, пояснення, заяви й інші процесуальні документи.
Щодо порядку нарахування відсотків на заборгованість за кредитом, нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредиту за період
Наприклад:
4600,35*2,5%*2* 12/365*1 *=7,56, де
- 4600,35 складова заборгованості;
- 2,5 - % ставка в міс. (по даній складовій заборгованості).;
- 2 - коефіцієнт;
- 12 - кількість місяців у році;
- 365- базіс (кількість днів у році 365/366; для VIP базіс 360 днів);
- 1 - кількість днів.
*перед множенням на кількість днів проводиться математичне округлення.
Щодо правомірності нарахування процентів до повного погашення заборгованості за кредитним договором, згідно до п. 91 постанови Великої палати Верховного суду по справі №444/9519/12 від 28.03.2018 року після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, виходячи із зазначеного можна зробити наступний висновок: якщо строк виконання зобов`язання сплив, або якщо були заявлені вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості, то кредитор має право на індекс інфляції за весь час прострочення та 3 проценти річних.
Однак, кредитор може вимагати і інший розмір процентів, якщо він встановлений договором.
Згідно з умовами договору Банком передано Відповідачу кредитну карту зі строком дії до 01.2020 року, в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами Кредитного договору №б/н Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Стаття 1054 ЦК України визначає поняття Кредитного договору як: за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виходячи з даної норми закону - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата процентів.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно умов Кредитного договору, при непогашенні кредиту у встановлений термін, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році.
Відповідно до ст.ст. 629, 525, 612 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язанім припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, датою 01.2020 року (останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення Позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов`язань за Кредитним договором №б/н та припинення зобов`язань в цілому.
Таким чином, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.
Отже, аналізуючи умови Кредитного договору визначені сторонами та зміст зазначених правових обґрунтувань, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов`язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у Позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день являється не припиненим.
Таким чином, нарахування Банком відсотків після закінчення строку виконання зобов`язання є цілком законним та повністю узгоджується з Умовами надання споживчого кредиту та зовсім не суперечить положенням постанови Великої палати Верховного суду по справі №444/9519/12 та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Стосовно стягнення неустойки, згідно ст. ст. 526, 527, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір обов`язковий до виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання
Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені та штрафу.
Правомірність стягнення пені, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки. Сторони встановили в п. «2.1.1.12.6.1.» Умов та Правил надання банківських послуг що, у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню. Розмір пені зазначається в тарифах.
Формула нарахування пені:
19.09.2013 року СП-2013-6776448 від 19.09.2013 р. внесені зміни до тарифів щодо розміру пені, а саме:
у разі виникнення прострочки на протязі одного місяця - сплачується пеня в розмірі 50 грн.;
у разі виникнення прострочки другий місяць поспіль - сплачується пеня в розмірі 100 грн.
Щодо нарахування штрафів, сторони за договором передбачили у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом.
Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова + процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань.
Щодо правомірності внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів, згідно Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право:
п. 1.1.3.2.3 здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 дні до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови.
Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Згідно п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг Банк не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, здійснює надання Власнику виписки про стан Картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції по Картрахункам. У разі підключення Власника до системи INTERNET-banking (ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через цей комплекс. У разі підключення Клієнта до комплексу Mobile- banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.
Згідно умов договору до обов`язків Клієнта відноситься:
- п. 1.1.2.1.5. Одержувати виписки про стан Картрахунків і про здійснені операції по Картрахункам.
- п. 1.1.2.1.6. У разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку звернутися до Банку для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом ЗО днів з моменту повернення Карт, виданих Власнику і його Довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів по Картрахунку інформувати (при необхідності письмово у разі якщо вирішення питання передбачає дану необхідність) Банк про це протягом тридцяти п`яти днів з моменту списання.
Тобто Відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет.
Згідно п. 1.1.5.26. неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє Власника від виконання своїх зобов`язань за Договором.
Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто Відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору Відповідача влаштовували умови вищевказаного договору про що свідчить його підпис, а тому заперечення відповідача являються необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Стосовно строку дії договору та кредитної картки, даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо.
Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Згідно Умов та Правил картковий рахунок це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці.
Згідно Умов та Правил «Картрахунки відкриті на невизначений строк».
Платіжна картка спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта ... тощо. Згідно мов обслуговування банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам`ятці клієнта.
Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднані в одне ціле - Кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.
Так, кредитний договір чинний, а заперечення Відповідача нічим не обґрунтовані.
Згідно виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав.
В судовезасідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, але надав відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву і посилається на те, що ухвала суду від 25.06.2020 року надійшла на адресу місця реєстрації його проживання, однак на той час і до сьогодні він знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, несе військову службу в Збройних силах України та має статус військовослужбовця. Члени його сім`ї, які отримали ухвалу за нього, не відразу мали технічну можливість надіслати йому її для ознайомлення. У зв`язку з наявністю у нього обов`язків військовослужбовця, ненормованого робочого дня та обмеженою можливістю скористатися технічними засобами для оформлення відзиву на позовну заяву, він не мав можливості викласти повністю всі свої пояснення та аргументи з приводу позовної заяви у відзиві, який він подав 01.07.2020р. Просить поновити строк для подачі доповнень до відзиву з огляду на обставини, що в період з 19.06.2020 року по 02.08.2020 року він перебував на території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою №1503 від 21.08.2020р., виданої ТВО командира військової частини НОМЕР_3 підполковником ОСОБА_3 . В зв`язку з вказаними обставинами він не зміг скористатися правами та виконати належним чином обов`язки, визначені приписами ст. 43 ЦПК України.
Згідно позовної зави, він звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 16.03.2015р. та у зв`язку з нібито порушенням виконання умов договору нараховано заборгованість у загальному розмірі 104831,71 гривень, які позивач вимагає стягнути.
Згідно розрахунку, наведеного у позові, станом на 04.05.2020 року, за ним обліковується заборгованість у розмірі 104832,71 грн., яка складається з наступного: - 49809,19 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 17901,60 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит; - 31653,70 грн. - нарахована пеня; - 500 грн. - штраф.
Він не визнає та заперечує проти задоволення позовних вимог у повному розмірі у зв`язку з тим, що позивачем не подано суду належних та достатніх доказів для доведення обставин, на які він посилається для обґрунтування позову, позов ґрунтується на припущеннях, розрахунок заборгованості здійснено з порушеннями норм законодавства та договору, зокрема щодо заборони нарахування процентів за кредитом після закінчення строку дії кредитного договору, заборони нараховувати для військовослужбовців та учасників АТО відсотків за користування кредитом та штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.
По-перше,позивач неподав належнихта достатніхдоказів дляпідтвердження обставинищодо здійсненнявидачі банкомта отриманнямвідповідачем усвоє користуваннята розпорядженнягрошової суми,яка булазаявлена позивачему якостізаборгованості запростроченим тіломкредиту -49809,19грн.Він заперечуєфакт видачібанком йомусуми кредиту-49809,19грн.Кредитними коштамивін взагаліне користувався,не розраховувавсякредитними коштами,не знімавкредитні коштичерез касубанків чибанкомата.Він оформивкартку вАТ «КБ«Приватбанк» лишеяк зарплатну.Його метоюбуло отримуватизаробітну плату,отриману заслужбу уЗСУ законтрактом.Він користувався лише власними коштами на карті та не знімав суми понад них. Виконаний банком розрахунок заборгованості не є і не може бути належним доказом, який доводить дану обставину та є достатнім для її встановлення, так як складання даного документу залежить виключно від волі позивача. Надана банком виписка по рахунку не містить обов`язкових реквізитів документу, а саме: прізвища, ім`я, по-батькові особи, посада особи, яка видала (підписала) цей документ. Так на місці, де має бути зазначено ці дані, написано лише «представник Банку». Печатка на документах відсутня. Таким чином, неможливо встановити походження даних документів, чи видані вони належною уповноваженою на те особою, існує сумнів в їхній достовірності, тому що без вказаних обов`язкових частин документа, такий документ може зробити будь-яка особа на комп`ютері та роздрукувати. Натомість за відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів щодо видачі суми кредиту відповідачеві (належно оформленої виписки з рахунку клієнта, заяви на видачу готівки, розрахунково-касових документів, розписки про отримання тощо) при недоведеності даної обставини неможливо задовольнити позов.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України (у редакції, яка діяла на дату виникнення договірних правовідносин між сторонами) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виконаний банком розрахунок заборгованості не є і не може бути належним доказом, який доводить обґрунтованість вимог банку.
Аналогічна позиціяміститься впостанові ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від30.01.2018року посправі №161/16891/15-ц:«...судидійшли висновку,що копія Генеральної угоди від 09.08.2012 року та виконаний банком розрахунок заборгованості не є належними доказами, які бдоводили обґрунтованістьвимог позивача.Так,відповідно дозмісту ч.1ст.1050ЦК Україниз урахуваннямст.ст.526,527,530ЦК України,банк маєдовести наданняпозичальникові грошовихкоштів урозмірі тана умовах,встановлених договором...…Доказами,які підтверджуютьнаявність заборгованостіта їїрозмір єпервинні документи,оформлені відповіднодо ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітність».Згідно вказаноїнорми Законупідставою длябухгалтерського облікугосподарських операційє первиннідокументи,які фіксуютьфакти здійсненнягосподарських операцій.Первинні документиповинні бутискладені підчас здійсненнягосподарської операції,а якщоце неможливо -безпосередньо післяїї закінчення.Для контролюта впорядкуванняоброблення данихна підставіпервинних документівможуть складатисязведені обліковідокументи.Відповідно допункту 5.6Положення проорганізацію операційноїдіяльності вбанках України,затвердженого постановоюПравління Національногобанку Українивід 18червня 2003року №254,виписки зособових рахунківклієнтів єпідтвердженням виконанихза деньоперацій іпризначаються длявидачі абовідсилання клієнту.З урахуваннямтого,що на вимогусуду банкне надаворигіналів кредитнихдоговорів за2006,2009роки,оригіналу Генеральноїугоди від9серпня 2012року, виписки зособового рахункувідповідача;заперечень законногопредставника відповідачащодо підписанняГенеральної угодивідповідачем тане здійсненняпозичальником платежівза договором, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку. Касаційний суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін».
Отже, наданий банком розрахунок боргу та виписка не є достовірними, належними та достатніми доказами відповідно до ст.79 ЦПК України.
По-друге, сторони кредитного договору не дійшли згоди та не зафіксували в договорі усі істотні умови, необхідні при укладенні кредитного договору. Позивачем не надано належних доказів, що на момент підписання Анкети-заяви б/н від 16.03.2015 та всієї дії кредитного договору діяли саме надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у тій редакції, які надав Позивач до суду, а не в будь-якій іншій редакції; Анкета-заява не містить відмітки, який саме вид картки було видано позичальнику, а отже який Тариф застосовується; не надано доказів, що відповідач розумів та ознайомився і погодився з умовами договору, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування: «Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://рrivatbank/uа/tеrms/раges/70/, складає між ним та банком договір».
В тексті анкети-заяви не вказано, на умови та правила в якій конкретній редакції погоджується клієнт банку: «Я согласен, что данное заявление вместе с Памяткой, Условиями и правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляет между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился с договором о предоставлении банковских услуг до его заключения и согласен с его условиями. Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте ПриватБанка www.privatbank.com.ua. Я обязуюсь исполнять требования Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакамливаться с их изменениями на сайте ПриватБанка www.privatbank.com.ua»
Згідно даних з офіційного сайту АТ КБ «Приватбанк» Умови та правила надання банківських послуг постійно змінювалися та затверджувалися в новій редакції. Однак позивачем не було подано до суду усіх редакцій Умов та правил надання банківських послуг, які діяли протягом дії кредитного договору між банком та відповідачем протягом усього часу: від дня підписання Анкети - заяви №б/н від 16.03.2015р. до 04.05.2020р.
Заява підписана відповідачем 16.03.2015 року. У тексті самої заяви не вказано жодного посилання на те, з якою редакцією Умов та правил надання банківських послуг ознайомився позичальник при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил.
Відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили, який саме тариф застосовується до кредиту, ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, тому що в анкеті-заяві відсутнє посилання і позичальник не обрав жодного варіанту, яку саме кредитну картку та з яким тарифом клієнт бажає оформити. Поля залишились не заповненими, не проставлено ні одної галочки чи іншої відмітки в розділі, де клієнт мав виявити згоду та обрати, яку картку та тариф оформляє: Карта Универсальная, Карта Gold, Пенсионный пакет, Зарплатная карта и т.д. Позивачем не додано копії банківської карти, яка була видана позичальнику, а тому неможливо зрозуміти зі змісту анкети-заяви, який саме тариф із перелічених має застосовуватися до відповідача.
Аналогічна позиція по аналогічній справі за позовом ПриватБанка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №136/695/17: «Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09 лютого 2013 року, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитнихкарт «Універсальна»та витягз Умовта Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщеніна сайті:https://privatbank.uаяк невід`ємнічастини спірногодоговору....Прицьому,матеріали справине містятьпідтверджень,що самецей витягз Тарифівта витягз Умовта Правилнадання банківськихпослуг вПриватБанку розуміввідповідач таознайомився іпогодився зними,підписуючи анкету-заявупро приєднаннядо Умовта Правилнадання банківськихпослуг вПАТ КБ«ПриватБанк»,а такожте, що вказанідокументи намомент отриманнявідповідачем кредитнихкоштів взагалімістили умови,зокрема,й щодо сплатипроцентів закористування кредитнимикоштами тащодо сплатинеустойки (пені,штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
При визначенні розміру заборгованості банк, пославшись на Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua, включив у платіж за кредитом, згідно зі ставками, розміром та порядком нарахуванням, визначеними цими документами, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 56287,29 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3463,914 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова - 3279,21 грн.
Колегія суддів вважає, що витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua тамістяться уматеріалах цієїсправи,не містятьпідпису відповідача,а томуїх неможна розцінюватияк частинукредитного договору, укладеного міжсторонами 09лютого 2013року шляхомпідписання анкети-заяви.Отже,відсутні підставивважати,що сторониобумовили уписьмовому виглядіціну договору,яка встановленау формісплати процентівза користуваннякредитними коштами,а такожвідповідальність увигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Таким чином,відсутні підставивважати,що приукладенні договоруз ОСОБА1ПАТ КБ«ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Аналогічні висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Суди дійшли правильного висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 56287,29 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3463,91 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 3279,21 грн., у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача щодо їх сплати позивачу у анкеті-заяві від 09 лютого 2013 року. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua, не може вважатися у цій справі складовою частиною спірного кредитного договору.
Водночас вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`являв».
...Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/,які містятьсяв матеріалахданої справине визнаютьсявідповідачкою тане містятьїї підпису,тому їхне можнарозцінювати якчастину кредитногодоговору,укладеного міжсторонами 18лютого 2011року шляхомпідписання заяви-анкети.Отже відсутніпідстави вважати,що сторониобумовили уписьмовому виглядіціну договору,яка встановленау формісплати процентівза користуваннякредитними коштами,а такожвідповідальність увигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов 'язань».
Аналогічна позиціяміститься впостанові ВеликоїПалати Верховногосуду від03.07.2019року посправі №342/180/17:«З урахуваннямосновних засадцивільного законодавствата необхідностіособливого захистуспоживача укредитних правовідносинах,Велика ПалатаВерховного Судузауважує,що пересічнийспоживач банківськихпослуг зурахуванням звичайногорівня освітита правовоїобізнаності,не можеефективно здійснитисвої правабути проінформованимпро умовикредитування законкретним кредитнимдоговором,який укладенийу виглядізаяви пронадання кредитута Умовта правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору».
Таким чином, недоведеними є обставини того, що на момент підписання анкети-заяви позичальником на офіційному сайті банку була розміщена чинна редакція Умов та правил та подальші редакції, з якою позичальник був ознайомлений перед підписанням анкети-заяви.
По-третє, позивачеві заборонено нараховувати штрафні санкції, пеню за невиконання зобов`язань, проценти за користування кредитом згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі нарахування - зобов`язаний списати.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 14.06.1995 року Орджонікідзевським міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області, 16.03.2016 року він був призваний на військову службу за контрактом та брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечував їх здійснення безпосередньо перебуваючи у вказаних регіонах в період здійснення зазначених заходів. З 16.03.2016 року і до дня подання даного відзиву він служить за контрактом в якості військовослужбовця в складі ЗСУ, записи про що містяться у військовому квитку.
Також у 2014-2015р.р. він брав участь у військових діях в районі Донецького аеропорту, однак перебував в складі добровільних об`єднань. Не може підтвердити статус учасника бойових дій в період 2014-2015р.р., тому що його командир загинув і ніхто, окрім нього, на сьогодні не має повноважень видати йому довідку чи інший документ про його участь в бойових діях в 2014-2015 роках в якості добровольця.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
У відповідностідо вимогп.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»-військовослужбовцям зпочатку ідо закінченняособливого періоду,а резервістамта військовозобов`язаним-з моментупризову підчас мобілізаціїі дозакінчення особливогоперіоду штрафнісанкції,пеня заневиконання зобов`язаньперед підприємствами,установами іорганізаціями усіхформ власності,у томучислі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Отже, військовослужбовці, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:
-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом;
-звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту;
-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців (а отже поширюється на його відносини з банком) з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову, під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.
Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.
Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Отже, АТ КБ «Приватбанк» не має права нараховувати йому пеню, штрафи, відсотки за користування кредитом протягом усього періоду, заявленого банком в розрахунку заборгованості, згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі нарахування - зобов`язаний списати.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року у справі №521/12726/16-ц: «судом було визнано, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню та стягненню з військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відтак, вимога позивача щодо стягнення з нього заборгованості за відсотками нарахованими за прострочений кредит в сумі 17901,60 грн., нарахована пеня в сумі 31653,70 грн. та штраф 500 грн. підлягає відмові в задоволенні та зазначена заборгованість повинна бути списана банком в силу вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
По четверте, згідно норм ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 207, ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України, надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які не були підписані позичальником, не можуть бути частиною кредитного договору, та не складають разом із підписаною заявою кредитний договір.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
У зв`язку з відсутністю підтверджень в матеріалах справи про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Аналогічна позиціяпо аналогічнійсправі викладенав постановіВерховного Судувід 23жовтня 2019року посправі №136/695/17:«Колегія суддіввважає,що уданому випадкутакож неможливозастосувати довказаних правовідносинправила частинипершої статті634ЦК Україниза змістомякої договоромприєднання єдоговір,умови якоговстановлені однієюіз сторіну формулярахабо іншихстандартних формах,який можебути укладенийлише шляхомприєднання другоїсторони дозапропонованого договорув цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.
За такихобставин табез наданихпідтверджень проконкретні запропонованівідповідачу Умовита Правиланадання банківськихпослуг вПриватБанку,відсутність уанкеті-заявідомовленості сторінпро сплатувідсотків закористування кредитнимикоштами,пені таштрафів занесвоєчасне погашеннякредиту,надані банкомвитяг зТарифів обслуговуваннякредитних карт«Універсальна» тавитяг зУмов таПравил наданнябанківських послугв ПриватБанкуне можутьрозцінюватися якстандартна (типова)форма,що встановленадо укладеногоз ОСОБА1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть бути належним та допустимим доказом належного повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»). Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 даного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав Заяву від 16.03.2015 року.
Згідно Анкети-заяви від 16.03.2015р. відповідач письмово погодився з тим, що дана анкета заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг; з вказаним договором він ознайомлений до його укладання і згоден з його умовами (а.с.20).
Водночас, суд звертає увагу на те, що в зазначеній анкеті заяві від 16.03.2015 р. не зазначені вид картки, який просить оформити клієнт, кредитний ліміт, процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, строк дії кредитного договору.
На підтвердження позовних вимог банком надано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису відповідача (а.с.21-62).
Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна, Gold» (а.с.21), зокрема «Універсальна, Gold»: пільговий період складає до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - складає 2,5 % -UAH, з 01.04.2013 року 2,3%; за тратами здійсненими з 01.09.2014 року складає 2,7%, за тратами здійсненими з 01.04.2015 року складає 3,5%; обов`язковий щомісячний платіж складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; - з 01.04.2014 року 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості; щорічна комісія за обслуговування 500 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів складає: пеня = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту)+50 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 гривень. Пеня=0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту)+100 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 гривень другий місяць поспіль і більше; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань складає 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Згідно Довідки про видачу кредитних карт між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 1) НОМЕР_1 , дата відкриття - 16.03.2015р., термін дії 07/17; 2) НОМЕР_5 , дата відкриття - 18.08.2016р., термін дії 01/20 (а.с.19).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 старт карткового рахунку № НОМЕР_1 розпочався 16.03.2015 року; 16.03.2015 року встановлено кредитний ліміт, який складав 0,00 гривень; 16.03.2015 року відбулася зміна кредитного ліміту, кредитний ліміт зменшено 0,00 гривень, 11.08.2016 року кредитний ліміт збільшено до 3000,00 гривень; 07.02.2017 року кредитний ліміт збільшено до 15000,00 гривень, 08.02.2017 року зменшено до 3000,00 гривень, 28.02.2017 року збільшено до 34000,00 гривень, 08.10.2017 року збільшено до 50000,00 гривень, 02.04.2018 року зменшено до 49963,01 гривень, 06.07.2018 року зменшено до 0,00 гривень (а.с.18).
Згідно виписки по карткам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_5 за період з 16.03.2015 року по 03.10.2018 року проводився рух коштів як шляхом поповнення картки, так і зняття відповідачем коштів з карток (а.с.14-17).
Відповідно до військового квитка НОМЕР_4 , виданого 14.06.1995 року Орджонікідзевським міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області, ОСОБА_1 16.03.2016 року був призваний на військову службу за контрактом. Крім того, 04.03.2019 року на підставі Наказу Командира в/ч НОМЕР_6 №56 був прийнятий на військову службу за контрактом. Крім того, 26.03.2020 року на підставі Наказу Командира в/ч НОМЕР_7 №40-РС був прийнятий у Збройні Сили України на військову службу за контрактом (а.с.11-114).
Згідно довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення за №1505 від 21.08.2020 року, виданого ТВО командиром військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 дійсно в період з 19.06.2020 року по 02.08.2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на підставі Наказу Командувача об`єднаних сил від 02.07.2020 року №162; від 03.08.2020 року №189. Вказана довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.115).
Оцінивши подані до суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь яка гарантія, будь яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно із ч.1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Вирішуючи наявний спір, суд керується ст. 13 ЦПК України, в якій закріплено принцип диспозитивності цивільного законодавства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про існування між банком та ОСОБА_1 кредитних відносин, оскільки у письмовій формі сторони домовились про суму кредитного ліміту, базову процентну ставку, порядок і терміни щомісячного виконання зобов`язання, порядок нарахування та розмір пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Разом із цим, у справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.21) та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.22-62) не містить підпису відповідача та ним не визнаються.
Крім того, наданий позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містять посилання на зміну процентної ставки у 2014, 2015 рр., що свідчить про те, що зазначений документ не міг бути погоджений сторонами при укладанні кредитного договору 16.03.2015 р..
Водночас, Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, на яких відсутній підпис відповідача, суд не може розцінювати як стандартну (типову) форму договору приєднання.
Верховний Суд України у справі №6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207ЦКУкраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи з правового аналізу вказаних норм, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та Правила надання банківських послуг в Приватбанку, не можна вважати складовими частинами укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.
Крім того, суд керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17, в якій Судом зроблено висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямоївказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відтак, суд вважає, що оскільки витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а в Анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати процентів, штрафних санкцій та комісії за невиконання договору, то вимоги банку в частині стягнення пені таштрафів задоволенню не підлягають, заборгованість за процентами згідно позовної заяви відсутня та до стягнення не заявлялась.Аналогічні за своїм змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа №578/132/16-ц, провадження №61-3836св18).
Аналізуючи заявлену банком заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49809,19 грн. та простроченим тілом кредиту у сумі 49809,19 грн., суд виходить із наступного.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначене підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 (а.с.18).
Із квітня 2019р. банк почав протиправно включати до тіла кредиту проценти та пеню на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується вказаним розрахунком заборгованості (а.с.14).
Крім того, як вбачається із вказаного розрахунку, ОСОБА_1 , починаючи із 01.04.2019р., нараховувалась пеня за прострочку за кредитом на суму понад 100грн. та, починаючи з 01.11.2019р. - проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, всупереч Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до п.15 ст.14 якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 , виданого 14.06.1995 року Орджонікідзевським міським військовим комісаріатом Дніпропетровської області, 16.03.2016 року він був призваний на військову службу за контрактом та брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечував їх здійснення безпосередньо перебуваючи у вказаних регіонах в період здійснення зазначених заходів. З 16.03.2016 року і до дня подання даного відзиву він служить за контрактом в якості військовослужбовця в складі ЗСУ, записи про що містяться у військовому квитку. Також у 2014-2015р.р. він брав участь у військових діях в районі Донецького аеропорту, однак перебував в складі добровільних об`єднань. Не може підтвердити статус учасника бойових дій в період 2014-2015р.р., тому що його командир загинув і ніхто, окрім нього, на сьогодні не має повноважень видати йому довідку чи інший документ про його участь в бойових діях в 2014-2015 роках в якості добровольця.
Отже, військовослужбовці, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме:
-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом;
-звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту;
-звільнення від сплати відсотків за користування кредитом.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців (а отже поширюється на його відносини з банком) з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову, під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.
Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.
Крім того, Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Отже, АТ КБ «Приватбанк» не має права нараховувати йому пеню, штрафи, відсотки за користування кредитом протягом усього періоду, заявленого банком в розрахунку заборгованості, згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а у разі нарахування - зобов`язаний списати.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року у справі №521/12726/16-ц: «судом було визнано, що штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню та стягненню з військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, викладеними ним у відзиві на позовну заяву, в частині видачі банком йому суми кредиту в розмірі 49809,19грн. та незгоду з вимогами позивача в частині стягнення тіла кредиту, а також доводам представника позивача щодо нарахувань окрім тіла кредиту, оскільки вони є голослівними, безпідставними та нічим не підтвердженими і спростовуються стабільними поясненнями сторін, висловлених в позові та відзиві, наданими ними належними та достовірними письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності.
Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку, починаючи з 13.08.2016р., а саме:
1) розрахування у торговельній мережі, приклад:
09.09.2016р. Продукти: РР ROSYNKA UAH - 38,00грн.;
15.09.2016р. Продукти: Магазин продуктов ПРОДУКТЫ 24, Дачное, Дачное Больничная 1-a UAH - 87,50гнр.;
2) зняття готівки у банкоматах, приклад:
03.10.2016р. Зняття готівки в банкоматі: Магазин&quоtДачник&quоt, Дачне, вул. Леніна, буд.86-A UAH - 530,00грн.;
3) поповнення кредитного рахунку, приклад:
«11.11.2016 Переказ зі своєї карти НОМЕР_2 через додаток Приват24 UAH 950,00».
Відтак, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочений кредит в сумі 17901,60 грн., нарахована пеня в сумі 31653,70 грн. та штраф 500 грн. підлягає відмові в задоволенні та зазначена заборгованість повинна бути списана банком в силу вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У зв`язку із викладеним, для забезпечення повернення позивачу отриманого відповідачем кредиту, суд приходить до висновку про те, що вимоги банку підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором №б/н від 25.04.2012 року заборгованість за тілом кредиту у розмірі 49809,19 грн..
Відповідно до ст.141ЦПКУкраїни суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 998,72 грн. (49809,19 грн. х 2102,00 грн.: 104832,71 грн.)
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12,13,81,89,141,258,259,263,265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_8 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_9 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 16.03.2015 рокув розмірі 49809 (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`ять гривень) 19 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_8 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_9 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у виді судового збору в сумі 998,72 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.11.2020 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш