Справа № 183/1546/20

№ 2/183/2298/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисенка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» про стягнення сум премії,-

в с т а н о в и в :

16 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» про стягнення сум премії.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом, в якому усунув недоліки первісної заяви.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з 13 червня 2006 року він працює у Акціонерному товаристві «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» на посаді водія першого класу Новомосковської дільниці служби автотранспорту.

Згідно Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, сума компенсації, що належить йому за невиплачену премію склала 7 236,94 грн.: за жовтень 2019 року в сумі 3618,47 грн. та листопада 2019 року в сумі 3618,47 грн.

Зазначив, що наказом № 357-ОБ/К від 29.11.2019 року його було притягнуто до відповідальності за порушення вимог п. 6.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених 04.09.2016 року, а також вимог п. 4.5 Робочої інструкції № 2 від 10.03.2016 року водія автотранспортних засобів (легкові) Новомосковської дільниці служби автотранспорту в частині залишення робочого місця в робочий час без наявності поважних причин. У зв`язку з чим, керівництвом було прийняте рішення про застосування до нього заходів у вигляді позбавлення премії за листопад 2019 року.

Позивач вказує, що наказ був винесений незважаючи на те, що він перебував на лікарняному з 29.11.2019 року по 05.12.2019 року, а тому ознайомився з ним лише 23.12.2019 року з порушенням строку, передбаченого п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який складає три дні.

Зокрема, посилається на те, що за жовтень 2019 року премія в сумі 3618,47 грн. йому виплачена також не була, в той час як на підприємстві вона виплачена іншим працівникам. Наказу про позбавлення премії за жовтень 2019 року відносно нього винесено не було.

ОСОБА_1 вважає, що посилання відповідача у наказі на порушення ним Правил внутрішнього трудового розпорядку є безпідставними, оскільки він виконував свої трудові обов`язки згідно робочої інструкції про виконання яких повідомляв своєму керівництву.

Зазначив, що невиплачена йому премія за спірний період це заборгованість по заробітній платі, яку роботодавець повинен сплатити йому за працю, яку він виконав.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 ,посилаючись на приписи КЗпП України та ЗУ «Про оплату праці», просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» на його користь заборгованість по заробітній платі в частині суми премій за жовтень та листопад 2019 року в розмірі 7 236,94 грн.

Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилалася на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 ЗУ «Про оплату праці). Премія позивача ОСОБА_1 відноситься до додаткової заробітної плати, яка згідно до абзацу четвертого п. 4.1 Положення про преміювання керівників, фахівців, службовців та робітників ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 31.05.2017 року, нараховується товариством на підставі подання керівників структурних підрозділів, погоджених профільними директорами / головним бухгалтером / начальником управління (дільниць, відділів, служб) відповідного напрямку, з урахуванням персонального внеску працівників у виконання виробничих завдань та затверджених наказом Голови Правління товариства. Тобто, Положення передбачає лише право працівника на отримання винагороди за настання певних умов, а не обов`язку підприємства нарахувати та виплатити цю винагороду в будь-якому випадку. Пункт 4.3 цього Положення передбачає виплату премії за результатами діяльності товариства та в межах фінансових можливостей та з врахуванням індивідуальних досягнень працівника. Зазначив, що за якісне та своєчасне виконання виробничих завдань за жовтень 2019 року на підставі службової записки за підписом головного механіка АТ «Дніпропетровськгаз» та за погодженням начальника Новомосковського відділення АТ «Дніпропетровськгаз», працівникам автотранспортної служби Новомосковського відділення, які були зазначені у списку службової записки, було нараховано премії згідно абз. 4 п. 4.1 Положення про преміювання працівників АТ «Дніпропетровськгаз». У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не був включений у список службової записки, оскільки не проявив себе з позитивної сторони при виконанні ним виробничих завдань. Що стосується невиплати позивачу премії за листопад 2019 року, відповідач вказує, що 29 листопада 2019 року був складений наказ АТ «Дніпропетровськгаз» № 357-05/к про позбавлення останнього премії за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме водій автотранспортних засобів (легкові) Новомосковської дільниці служби автотранспорту ОСОБА_1 26.11.2019 року о 16.35 год., без будь-яких пояснень і незважаючи на зауваження механіка ОСОБА_2 про те, що робочий день не закінчився, залишив своє робоче місце на території Новомосковського відділення АТ «Дніпропетровськгаз», чим порушив вимоги п. 6.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, зокрема п. 4.5 Робочої інструкції водія автотранспортних засобів служби автотранспорту № 2 від 10.03.2016 року. Згідно цього наказу, підписаний в.о. правління було прийняте рішення позбавити ОСОБА_1 премії за листопад 2019 року (що відповідає п. 4.8 Положення про преміювання»). З урахуванням наведеного відповідач вважає, що позивач невірно трактує норми чинного законодавства, оскільки премія це не основний вид заробітної плати, а додатковий, питання щодо нарахування та виплати якого вирішує власник-роботодавець самостійно, якщо інше не передбачено Положенням про преміювання (колективним договором).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Відповідно до частини 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основним Законом Українистаттею43 Конституціїпередбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідност. 22 цього Законусуб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост. 97 КЗпП Україниоплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

На підставіст. 2 ЗУ «Про оплату праці», основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ізстаттею 13 КЗпП Українизміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції, а в колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін).

Статтею 18 КЗпП Українивизначено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Відповідно достатті 14 Закону України «Про оплату праці», діє система договірного регулювання оплати праці, яке здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева, міжгалузева угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях, відповідно до законів.

Відповідно до вимогстатті 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі, з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими, міжгалузевими і територіальними угодами.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці»визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 22 ЗУ «Про оплату праці»,ст. 97 КЗпП Українипередбачені гарантії дотримання прав щодо оплати праці.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, схвалених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 серпня 2004 року № 186 та Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, схвалених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 року № 23, премія - це основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.

Згідно п.п. 6, 8Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій, заохочувальні виплати, винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями є "додатковими складовими заробітної плати. При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат.

Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Положенням про преміювання керівників, фахівців, службовців та робітників ПАТ «Дніпропетровськгаз», затвердженого Головою Правління згідно наказу №01.5.2Но-282-0577 від 31 травня 2017 року та погодженого Головою об`єднаної організації, яким передбачено, що преміювання працівників проводиться за наявності фінансової можливості товариства у межах наявних обігових коштів. У зв`язку з тим, що виплата премій залежить від наявності обігових коштів і тому має змінний характер виплати, за рішенням Голови Правління товариства премія може нараховуватись як за місяць, так і за декілька місяців, квартал, рік. Премія нараховується товариством на підставі подання керівників структурних підрозділів, погоджених профільними директорами / головним бухгалтером / начальником управління (дільниць, відділів, служб) відповідного напрямку, з урахуванням персонального внеску працівників у виконання виробничих завдань та затверджених наказом Голови Правління товариства (п. 4.1 Положення).

Згідно п. 4.3 цього Положення, працівникам товариства, з якими підписані контракти і укладені трудові договори, строкові трудові договори, премії нараховуються відповідно до умов, передбачених у цих документах.

Пунктом 4.8 Положення про преміювання передбачено, що працівникам, які скоїли порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, інших внутрішніх нормативних актів, але не притягнуті до дисциплінарної відповідальності, розмір премії за той місяць, в якому відбувся цей випадок, може бути зменшений (аж до скасування преміювання) за рішенням безпосереднього керівника.

Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 13 червня 2006 року працює у Акціонерному товаристві «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» на посаді водія першого класу Новомосковської дільниці служби автотранспорту, що підтверджується відомостями про роботу, занесеними в трудову книжку серії НОМЕР_1 , заповненої 24 червня 1992 року.

У відповідності до витягу зі штатного розпису станом на 01 грудня 2019 року АТ «Дніпропетровськгаз» оплата по місячному тарифному розряду водіїв автотранспортних засобів (легкових) складає 4390-4700 грн. Кількість штатних одиниць 58 осіб.

Згідно розрахункових листків за жовтень, листопад та грудень 2019 року фіксовані суми,які підлягаютьщомісячній сплатіпозивачу складаються з оплати по місячному тарифному розряду; за класність водіям автотранспортних засобів та індексації заробітної плати. Заборгованість з виплати заробітної плати за спірний період відсутня, що позивачем не оспорюється. Премія за жовтень та листопад 2019 року ОСОБА_1 не нараховувалась, в той час як за грудень 2019 року виплачена в розмірі 3618,47 грн.

Правовідносини між сторонами виникли з приводу невиплачених сум премій за жовтень-листопад 2019 року.

Встановлено, що наказами № 01.5.2Нк-773-1119 від 14.11.2019 року та № 01.5.2Нк-831-1219 від 05.12.2019 року Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» були призначені премії за жовтень-листопад 2019 року працівникам підрозділів товариства та віддалених робочих місць, що обслуговують Новомосковський район, які підлягали нарахуванню та виплаті згідно службових записок, погоджених начальниками структурних підрозділів товариства.

Згідно службової записки АТ «Дніпропетровськгаз» від 07.11.2019 року позивач ОСОБА_1 в списку на нарахування премії за жовтень 2019 року відсутній.

Так, судом встановлено, що наказом в.о. Голови правління АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» № 357-05/к від 29 листопада 2019 року позивача ОСОБА_1 на підставі п. 4.8 Положення про преміювання керівників, фахівців, службовців та робітників ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 31.2017 року позбавлено премії за листопад 2019 року за те, що водій автотранспортних засобів (легкові) Новомосковської дільниці служби автотранспорту ОСОБА_1 26.11.2019 року о 16.35 год., без будь-яких пояснень і незважаючи на зауваження механіка ОСОБА_2 про те, що робочий день не закінчився, залишив своє робоче місце на території Новомосковського відділення АТ «Дніпропетровськгаз», чим порушив вимоги п. 6.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, зокрема п. 4.5 Робочої інструкції водія автотранспортних засобів служби автотранспорту № 2 від 10.03.2016 року.

Згідно Робочої інструкції водія автотранспортних засобів служби автотранспорту від 17 вересня 2016 року, зокрема встановлена відповідальність за: несвоєчасне та неналежне виконання або невиконання доручень, наказів, вказівок та розпоряджень (усних та письмових) керівництва у строки, встановлені ними (п. 4.5 Інструкції); невиконання (неналежне виконання) своїх обов`язків, передбачених дійсною інструкцією в межах визначених трудовим законодавством України (п. 4.3 цієї Інструкції); недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії (п. 4.3 Інструкції) тощо.

Таким чином, ані законодавством, ані колективним договором або штатним розписом не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії затверджується начальником відповідним наказом, що є його дискреційним повноваженням.

Встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску працівника в загальний результат роботи.

Вказана правова позиція, узгоджується з висновками Верховного суду України, викладеними в постановах у справі № 524/2418/17 від 23.10.2019 року, у справі № 200/15537/15-ц від 13.03.2019 року.

Суд критично відноситься до посилань позивача з приводу ознайомлення його з наказом щодо позбавлення премії за листопад 2019 року лише 23.12.2019 року, тобто з порушенням строку, передбаченого п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, що спростовуються актом від 23.12.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 ознайомився з наказом 23.12.2019 року, проте в присутності начальника, головного інженера, юрисконсульта, провідного інженера з підготовки кадрів, майстра та водія, відмовився ставити в ньому свій власний підпис, що на думку суду і призвело до таких наслідків.

За таких обстави, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покласти за рахунок держави.

На підставі викладено та керуючись, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз» про стягнення сум премії відмовити.

Судові витрати покласти за рахунок держави.

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи» Дніпропетровськгаз», код ЄДРПОУ 03340920, місцезнаходження за адресою: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 21 вересня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький