Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

18.06.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3084616669-010799. Договір між сторонами було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет-сайті: https://e-groshi.com та виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору. Підписом, згідно якого відповідач погодилася на укладення Договору, є ідентифікатор у вигляді СМС повідомлення з кодом 725133, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін» (а.с. 19).

Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 1 500 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожен день користування кредитом, що складає 730% річних та проценти за користування позикою - 545 грн. 55 коп. за 31 день. Тип процентної ставки - фіксована. Фіксована процентна ставка становить 2% (30 грн. 00 коп.) за кожен день користування кредитом. Загальна сума позики за весь період її складає 2 045 грн. 55 коп. Строк дії договору 31 день. Кінцевий термін повернення кредиту є 18.07.2018 року 23:00 год.

Факт перерахування грошових коштів за договором в розмірі 1 500 грн. відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 2788 від 19.06.2018 року на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 (а.с. 25).

Розрахунками, наданими позивачем, підтверджується наявність заборгованості відповідача перед товариством, яка станом на 01.10.2018 року становить 6 865 грн. 55 коп., з яких:

-1 500 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

-2 760 грн. 55 коп. - нараховані відсотки за користування кредитом;

-2 605 грн. 00 коп. - пеня.

01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» та ТОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 0110/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі за договором № 3084616669-010799 від 18.06.2018 року, що підтверджується копією договору та витягом з акту прийому-передачі Прав Вимоги згідно договору факторингу (а.с. 10-12).

Листом-повідомленням від 31.10.2018 року № 943 ТОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ» повідомило відповідача про відступлення своїх прав вимоги по договору № 3084616669-010799 від 18.06.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив», що підтверджується копією повідомлення (а.с. 53) та копією реєстру відправленої кореспонденції (а.с. 54).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII та Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).

Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно частини першої статті 13 Закону «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла на час укладення спірного договору, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (частини перша, друга статті 14 Закону № 1734-VIII).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про:

-технологію (порядок) укладення договору;

-порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;

-можливість та порядок внесення змін до умов договору;

-спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

-порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань;

-технічні засоби ідентифікації сторони;

-порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

-посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

-спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;

-умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;

-можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;

-інші відомості.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

-електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

-електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор можепередаватися суб`єктомелектронної комерції,що пропонуєукласти договір,іншій стороніелектронного правочинузасобом зв`язку,вказаним підчас реєстраціїу йогосистемі,та додається(приєднується)до електронногоповідомлення відособи,яка прийнялапропозицію укластидоговір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір позики, розміщена на веб-сайті ТОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ», шляхом реєстрації та заповнення заявки з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором у смс-повідомленні засобом зв`язку.

Такі дії сторін відповідають приписам статей 6, 627, 1046, 1047 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

За вказаних обставин суд приходить до висновку щодо виникнення у відповідачки обов`язку повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором, відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України є обґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів того, що нею підписано електронним цифровим підписом заявку на укладання договору позики, та відсутності відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП відхиляються судом, оскільки спірний договір було укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що за нормами Закону України «Про електронну комерцію» є одним із способів волевиявлення сторони на укладення договору та має правові наслідки письмового правочину.

Крім того, факт отримання позики саме відповідачем підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів у сумі 1 500 грн. 00 коп. на картку відповідача та повідомленням АТ «АКБ «КОНКОРД» № 1138 від 30.11.2018 року (а.с. 26).

Відповідачем не спростовані зазначені докази, якими підтверджено факт отримання нею коштів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частинами першою, третьою статті 549, частиною другою статті 551 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За умовами договору сторін (п. 3.2.) сума процентів за користування позикою становить 545 грн. 55 коп. за 31 день. У випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково, крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3,00% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення (п. 7.1.).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, сформульовано правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Враховуючи, що договір про надання позики від 18 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Є ГРОШІ», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив», та ОСОБА_1 укладений на один місяць і зазначено в договорі дату повернення позики - не пізніше 18.07.2018 року 23:00 год. включно, підстав для стягнення процентів за користування кредитом та пені після спливу визначеного договором строку кредитування немає.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає сума одержаної позики - 1 500 грн. 00 коп. та розмір обумовлених договором процентів в межах строку кредитування - 545 грн. 55 коп.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.