Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/782/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року смт.Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Діброви О.В.,

з секретарем Жавнер І.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 24 липня 2020 року рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради Житомирської області №158 їй було передано в користування вказаний нею будинок, однак, ще до моменту найму цього будинку позивачем, в ньому, за згодою попереднього користувача, було зареєстровано відповідача, який з 2015 року в будинку не проживає, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере та взагалі будинком не цікавиться, чим, на думку позивача, порушує її права.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але в судове засідання не з`явились; позивач просить справу розглядати без її участі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21 січня 2008 року рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради Житомирської області №8 житло, розташоване по АДРЕСА_1 , було надане для тимчасового проживання ОСОБА_3 .

24 липня 2020 року рішенням виконавчого комітету Народицької селищної ради Житомирської області №158 надано дозвіл КП «Народичікомунсервіс» на передачу в оренду житлового будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на 2 роки 11 місяців.

Зазначені обставини підтверджуються копіями рішень виконавчого комітету Народицької селищної ради Житомирської області №8 (а.с. 5) та №158 (а.с. 4).

Згідно довідки Народицької селищної ради Житомирської області №2201 від 21 серпня 2020 року (а.с. 6) в будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 (позивач по справі), ОСОБА_3 (мати позивача), ОСОБА_4 (онук позивача) та ОСОБА_2 (відповідач по справі).

Аргументуючи свої вимоги, позивач зазначила у позовній заяві, що відповідач був зареєстрований у спірному будинку на тій підставі, що знаходився в громадянському шлюбі з донькою позивача (онукою особи, якій на той момент селищною радою було надане право користування цим житлом), однак, оскільки спільне життя у дочки позивача з відповідачем не склалось, останній у 2015 році звільнився з роботи та виїхав з Народицького району Житомирської області у невідомому напрямку, на підтвердження чого позивач надала суду копії наказу Народицької районної державної лікарні ветеринарної медицини №5-К від 28 вересня 2015 року про звільнення ОСОБА_2 з посади ветсанітара за власним бажанням (а.с. 8) та акту по визначенню факту відсутності в смт.Народичі Житомирської області громадянина ОСОБА_2 і факту не проживання його за адресою реєстрації від 19 серпня 2020 року (а.с. 7).

Крім того, позивач посилалась на положення статей 316, 317, 319 та 321 ЦК України, якими регламентовано поняття, зміст, здійснення та непорушність права власності, відповідно, та на статтю 72 Житлового кодексу Української РСР, якою визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Перевіряючи законність та обгрунтованість вимог позивача, суд зважає на таке.

Зі змісту поданих позивачем доказів, досліджених судом, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 не є власністю позивача, а перебуває у комунальній власності Народицької селищної ради Житомирської області, виконавчим комітетом якої 24 липня 2020 року було надано дозвіл КП «Народичікомунсервіс» передати зазначений будинок в оренду позивачу.

Частиною 1 статті 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Згідно частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З урахуванням наведеного, надані позивачем докази свідчать про те, що приймаючи рішення №158 від 24 липня 2020 року, власник майна надав позивачу дозвіл набути право користування (сервітут) житловим будинком АДРЕСА_1 .

Статтею 817 ЦК України визначено, що наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому. Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

Зі змісту позовної заяви та наданих суду доказів вбачається, що відповідач вселився у житло за згодою попереднього наймача та наймодавця, тобто, з урахуванням зазначеного раніше, набув право користування спірним житлом.

Відповідно до частини 2 статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Крім цього, суд зважає й на таке.

Згідно переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України №106 від 23 липня 1991 року, смт.Народичі Житомирської області віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон) у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється постійне проживання населення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Позивач надала суду докази на підтвердження того, що набула право отримати в оренду житловий будинок АДРЕСА_1 , однак, доказів, які б підтвердили факт реалізації нею цього права та укладання договору найму (оренди) зазначеного будинку суду надано не було.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги визначені Законом обмеження щодо можливості набуття права користування житлом на радіоактивно забрудненій території, а також той факт, що позивач не є власником зазначеного нею житлового будинку, а лише отримала дозвіл на укладення договору його оренди, суд дійшов переконання, що відповідач своїми діями не порушив прав, свобод чи законних інтересів позивача, а тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України „Про судовий збір.

Керуючись статтями 3, 10, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 273, 279, 281 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити за безпідставністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 12 листопада 2020 року.

Суддя: О. В. Діброва