РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2020 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Бодрової О.П.

за участю секретаря с/з Бондаренко С.В.

учасників справи:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 485/900/20, провадження № 2/485/375/20 за позовом Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

15 липня 2020 року Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю по відношенню чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідачка з дітьми мешкали у найманому будинку за адресою по АДРЕСА_4 .

З 2018 року сім`я ОСОБА_1 перебуває на обліку в Снігурівській міській раді як така, де батьки не виконують батьківські обов`язки по утриманню, навчанню та вихованню дітей.

ОСОБА_1 не працює, здійснює догляд за дитиною до 3 років та дитиною з інвалідністю, яким являється її син ОСОБА_2 . Проживає зі співмешканцем ОСОБА_6 , разом з яким вони зловживають спиртними напоями, в стані алкогольного сп`яніння влаштовують сварки та бійки. Все це відбувається на очах у малолітніх дітей. Така поведінка матері та її співмешканця спричиняє загрозу життю та здоров`ю дітей, особливо небезпечною така ситуація є для піврічної доньки ОСОБА_5 .

Вказують на те, що за місцем проживання відповідачка характеризується негативно. З 2018 року ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку з діагнозом «синдром залежності від алкоголю».

Умови проживання для дітей відповідачка не створила, у будинку антисанітарія, відсутня вода, пошкоджена електропроводка, у будинку відсутнє світло, відсутні меблі, окрім одного дивану, матрацу та крісла. Підлога, стіни та постіль брудні. Їжу готують на дуже брудній електроплитці з відкритою спіраллю, що є пожежонебезпечним. У дітей відсутні іграшки, книжки, будь-які розвиваючі матеріали.

09 червня 2020 року до міської ради звернувся ОСОБА_6 із заявою про те, що ОСОБА_1 зловживає алкоголем, вживає наркотичні засоби, витратила 14000 грн державної соціальної допомоги не за призначенням, не займається лікуванням дітей.

Того ж дня, ОСОБА_1 звернулась до чергової частини Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності її співмешканця ОСОБА_6 , який 07.06.2020 р. умисно спричинив тілесні ушкодження їй та дітям, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. На підставі заяви по даному факту Снігурівським ВП ГУНП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150310000283 від 10.06.2020 року за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

При з`ясуванні ситуації 09 червня 2020 року здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_1 , під час якого виявлено, що діти перебували без дорослих, у двох старших дітей виявлено фізичні пошкодження: плеча, грудної клітини у ОСОБА_2 та волосяної частини голови ОСОБА_3 . Діти пояснили, що їх побив «обкурений батько» під час сварки з матір`ю, коли вони намагалися викликати поліцію. ОСОБА_1 з`явилася згодом та повідомила, що дійсно її та дітей побив ОСОБА_6 у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння без причин, пошкодив електропроводку, забрав в неї телефон, паспорт й банківську картку. Відповідачка стверджувала, що вигнала співмешканця, що було спростовано під час наступних обстежень.

ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом та притягувалась до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП, попереджалась про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків, з нею систематично проводились бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків. До неї вжиті всі заходи впливу, але вони позитивного результату не мали. Відповідачка продовжує зловживати алкоголем, вести асоціальний та аморальний спосіб життя, ухилятись від виконання батьківських обов`язків. Систематичне пияцтво матері та її співмешканця, бійки та домашнє насильство становлять загрозу для життя та здоров`я дітей.

З урахуванням викладеного, Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області просив суд позбавити батьківських прав відповідачку ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та стягнути аліменти згідно ст.ст.166, 182, 193 Сімейного кодексу України для перерахування на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Відзив на позовну заяву від відповідачки до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03 серпня 2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 серпня 2020 року на 10:00 годину /а.с.39/.

Ухвалою суду від 20 серпня 2020 року підготовче засідання відкладено на 07 вересня 2020 року на 10:30 годину за клопотанням представника позивача /а.с.63-64/.

Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року постановлено про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції з Державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор» /а.с.77-78/.

Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року підготовче засідання відкладено на 18 вересня 2020 року на 14:00 годину, у зв`язку з перебуванням відповідачки в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» та необхідністю направлення судового доручення начальнику слідчого ізолятору/а.с.81-82/.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020 року постановлено про проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції з Державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор» /а.с.96-97/.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті /а.с.105-106/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Пояснила суду, що вперше дізналась про ОСОБА_1 п`ять років тому, коли вона проживала разом з чоловіком- переселенцем. У 2018 році, коли вона вже проживала разом з співмешканцем ОСОБА_6 , значних зауважень до неї не було. Вона попереджалася про небезпечну електричну плитку, щодо безладу речей та забезпечення дітей речами першої необхідності. 20.03.2018 р. при обстеженні будинку було складено акт та встановлено, що в будинку було холодно, їжі не було, діти були роздягнені та голодні. Їй було запропоновано соціальний супровід для сімей, що опинились в складних життєвих умовах. Її родині допомагали і Червоний хрест, і благодійна організація "Чарівний світанок", родина ОСОБА_7 (вихователі будинку сімейного типу). Вживались всі можливі заходи для поліпшення її життєвих умов. Після попередження про відібрання дітей ОСОБА_1 почала виправлятися, перестала вживати алкогольні напої, доглядала дітей. В травні 2018 родина переселилась в орендоване житло по вул.Шевченка . Там не було холодильника, води. Впродовж 2018-2019 років зауважень практично не було. 29.05.2020 року при обстежені умов проживання недоліків не було, окрім ел.плитки. 09.06.2020 р. при обстежені житлових умов було виявлено, що відповідачка вся в синцях, як і діти, внаслідок чого відносно ОСОБА_6 було порушено кримінальне провадження. Старший син ОСОБА_1 , розповідав їм, що мати хороша, добра, доглядає за ними, кормить їх, не б`є, а батько п`є і б`є їх. Вказує на те, що ОСОБА_1 неодноразово попереджалась про зміну ставлення до дітей, їй надавалась будь-яка допомога з боку соціальних служб.

В останнє судове засідання не з`явилась, суду надала заяву, в якій просила суд справу розглянути за її відсутності та позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, просила суд не позбавляти її батьківських прав відносно її малолітніх дітей. Суду пояснила, що виконує свої батьківські обов`язки, але через алкогольну залежність, останнім часом не належним чином їх виконувала. Зазначає, що займалася з дітьми, старші діти малювали, у дітей були іграшки. Сашко вміє складати приклади. У вільний час з дітьми ходила на річку, їздили до зоопарку, ходили до цирку. Улюблена страва Сашка зелений борщ, ОСОБА_3 лаваш, ОСОБА_4 полюбляє салат-шуба, ОСОБА_5 любить їсти банани. Вона завжди дома дітям готувала свіжу їжу. Вона дуже любить своїх дітей. Після звільнення з СІЗО планує працювати, мешкати разом з дітьми за місцем її реєстрації у тітки та почати лікуватися від алкогольної залежності.

Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову, враховуючи інтереси дітей, вважала за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав. В останнє судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю по відношенню до чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дитина з інвалідністю), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наданими Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження /а.с. 43-50/. По відношенню до сина ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_5 відповідачка є одинокою матір`ю, відомості про батька дітей внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері. З батьком дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з 27 березня 2012 року, який розірвано за рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року /а.с.88-91/.

ОСОБА_1 разом з дітьми зареєстрована для постійного місця проживання за адресою по АДРЕСА_2 /а.с.8/.

За місцем проживання відповідачка характеризується негативно, як така, що зловживає спиртними напоями, палить, безвідповідальна мати, брехлива людина, недбала господиня. До міської ради надходили усні повідомлення від мешканців міста на ОСОБА_1 щодо неналежного виконання батьківських обов`язків /а.с.12/.

Сім`я відповідачки з 2018 року перебуває на обліку, як така, де батьки не виконують батьківські обов`язки по утриманню, навчанню та вихованню дітей.

Згідно довідки лікаря Снігурівської ЦРЛ, ОСОБА_1 з березня 2018 року перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «синдром залежності від алкоголю» /а.с.13/.

При проведенні провідними спеціалістами Снігурівської міської ради обстежень матеріально-побутових умов проживання сім`ї відповідачки 15 березня 2018 року по місцю проживання за адресою АДРЕСА_3 , було встановлено що остання проживає разом зі своїми чотирьома малолітніми дітьми та співмешканцем ОСОБА_6. Будинок потребує ремонту і прибирання. Вже при обстеженні 20 березня 2018 року встановлено, що мати більше 4 днів зловживає алкоголем. ЇЇ співмешканець ОСОБА_6 переховується 3 дні від поліції, оскільки обвинувачується у вживанні наркотичних засобів. Санітарно-гігієнічні умови в межах норми, але холодно та несвіже повітря (стійкий запах алкоголю), відсутні їжа та продукти харчування, діти недоглянуті /а.с.23, 25/.

З наступного акту обстеження матеріально-побутових умов проживання відповідачки за адресою по АДРЕСА_1 , проведеного 26 лютого 2019 року, встановлено що санітарно-гігієнічні умови в помешканні задовільні. В будинку є електропостачання, воду привозять. Опалення пічне, в наявності брикети та невеликий запас дров. Всі діти забезпечені місцем для відпочинку, окремі ліжка. Постільна білизна чиста, дитячий одяг чистий. Діти забезпечені сезонним одягом. В наявності свіжо приготована їжа, запас продуктів харчування /а.с.135/.

При проведенні обстежень матеріально-побутових умов проживання сім`ї відповідачки 03 січня та 29 травня 2020 року за адресою по АДРЕСА_4 , виявлено належні санітарно-гігієнічні умови, в наявності всі необхідні меблі, електропостачання та водопостачання, мається невеликий запас дров. В наявності приготована їжа та запас продуктів харчування, діти доглянуті, забезпечені сезонним одягом та взуттям /а.с. 137, 139/.

09 червня 2020 року до Снігурівської міської ради звернувся ОСОБА_6 із заявою про те, що ОСОБА_1 з 02 червня 2020 року вживає спиртні напої, витратила всі отримані дитячі кошти в сумі 14 000 грн та вживає наркотичні засоби /а.с.15/.

У зв`язку з чим провідними спеціалістами міської ради 09 червня 2020 року було відвідано сім`ю відповідачки та виявлено, що умови проживання в межах норми, але необхідне вологе прибирання, оскільки на підлозі сміття та пил, житло потребує ремонту. На момент обстеження діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були самі та повідомили, що мати пішла до подруги. У ОСОБА_2 на лівому плечі та грудній клітині виявлено гематоми, у ОСОБА_3 рубана рана на голові. Діти пояснили, що їх батько ОСОБА_6 побив матір та їх самих, вони хотіли викликати поліцію від сусідів. Через пів години з`явилася матір та написала пояснення, що вона не зловживає алкоголем та не вживає наркотичні засоби, повідомила що з 07.06.2020 року після вчинення насильства ОСОБА_6 з ними не проживає, вона написала заяву до поліції. Також зазначила, що ОСОБА_6 забрав в неї паспорт, телефон та картку для виплат, на яку вона отримує державну допомогу на дітей /а.с.27, 140/.

Старшим слідчим Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області Семянків І.А. 16.06.2020 року надано повідомлення про те, що з приводу фізичного та психологічного насильства по відношенню дитини ОСОБА_2 , який є дитиною з інвалідністю з боку ОСОБА_6 по даному факту на підставі заяви ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150310000283 від 10.06.2020 року за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Розпочато досудове розслідування /а.с.16, 17/. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02 червня 2020 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.125 КК України на підставі ст.46 КК України, а кримінальне провадження - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України /а.с.152/.

При обстеженні умов проживання відповідачки 16 червня 2020 року, останню виявлено в нетверезому стані. Всі діти знаходились вдома, доньку ОСОБА_5 мати весь час тримала на руках, дитина на вигляд була доглянута. Зі слів ОСОБА_1 вона випила горілки оскільки їй було «нудно». Санітарно-гігієнічні умови в межах норми. Електро- і водопостачання в наявності. Свіжоприготована їжа відсутня, мався невеликий запас продуктів харчування. ОСОБА_1 показала синець на правому плечі та пояснила, що вчора 15 червня 2020 року її вдарив сторонній чоловік, який приходив з ОСОБА_6. Вони влаштували сварку та бійку в її будинку та коли вона їх виганяла, то постраждала і сама /а.с.29/.

Під час відвідування сім`ї 17 червня 2020 року, відповідачка перебувала вдома із стійким запахом спиртного. У веранді та коридорі, де мати готує їжу, повний безлад, підлога брудна в жирних п`ятках, купа сміття. На підлозі поряд з бутлями з консервацією лежав шмат сала та біля стояло взуття. На столі не прибрано та стояла півлітрова пластикова пляшка із залишком самогону. В помешканні сморід від зіпсованих продуктів, спиртного, сигаретного диму. ОСОБА_1 не могла пояснити чому не прийшла до міської ради за направленням до нарколога, запевняла що вже спиртні напої не вживає. Обіцяла навести в будинку порядок /а.с.34/.

За повідомленням директора Снігурівського РЦ СССДМ Бурбели К. від 17 червня 2020 року, фахівцями центру неодноразово було рекомендовано ОСОБА_1 лягти на обстеження з дітьми в дитяче відділення Снігурівської районної лікарні. Матері було рекомендовано пройти курс лікування у лікаря нарколога, але жінка лікування не пройшла, дітей до дитячого відділення не привела. Також, неодноразово було наголошено про дотримання техніки безпеки, закупити необхідний запас продуктів харчування та створення належних умов в будинку. 18 червня 2020 року під час обстеження фахівцями центру не було виявлено сім`ї за адресою проживання по АДРЕСА_5 . З відповідачкою вдалося зв`язатися в телефонному режимі для з`ясування місця знаходження сім`ї та причину неявки до Снігурівської районної лікарні. Під час розмови з відповідачкою у останньої було не чітке мовлення, на питання не могла сформувати чітку відповідь, місце свого знаходження не повідомила /а.с.19/.

При обстеженні 30 червня 2020 року, відповідачка на вигляд перебувала в стані сильного алкогольного сп`яніння, був відчутний стійких запах алкоголю, все тіло тремтіло. Крім того, всі руки у синцях та порізах, перебуваючи в такому стані вона тримала на руках піврічну доньку ОСОБА_5 . Свіжоприготована їжа відсутня, з продуктів харчування в наявності крупи. Електро- та водопостачання відсутнє. ОСОБА_6 , який з`явився на час обстеження, теж перебував зі стійким запахом перегару. У доньки ОСОБА_5 на голівці не вичесані скоринки, на тільці пітничка. Умови для належного утримання дітей відсутні /а.с.31/.

При обстеженні 02 липня 2020 року відповідачка разом зі своїм співмешканцем перебували в стані алкогольного сп`яніння. В наявності була свіжо приготована їжа, продукти харчування в обмеженій кількості. Виявлено відсутність водопостачання, в деяких кімнатах відсутнє електропостачання (пошкоджена проводка). ОСОБА_1 повідомила, що вони планують переїхати до с.Кобзарці, тому в будинку відсутні меблі. Обстеження проведено на підставі листа РЦ ССД щодо загрози життю та здоров`ю дітей. Комісія вирішила, що ситуація не критична, але необхідно підготувати та подати до суду позовну заяву про позбавлення відповідачки батьківських прав /а.с.33/.

ОСОБА_1 неодноразово попереджалася 15 березня, 20 березня 2018 року, 26 лютого 2019 року, 03 січня, 09 червня, 16 червня, 30 червня 2020 року про наслідки ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов утримання, навчання та виховання дітей /а.с.24, 26, 28, 30, 32, 136, 138/.

Також, Снігурівським РЦ ССДМ надано повідомлення, що 09 липня 2020 року було здійснено обстеження сім`ї ОСОБА_1 з метою підписання договору про здійснення соціального супроводу. На момент обстеження остання перебувала вдома з невідомим чоловіком, діти ОСОБА_2 (дитина з інвалідністю) та ОСОБА_3 пішли самі до тітки ОСОБА_12 за зарядним пристроєм для телефону. В помешканні відчувався сильний запах сигаретного диму, в кімнатах брудно. У ОСОБА_1 на руках синці, повіки червоні та підпухлі, порушена координація рухів та нечітке мовлення. ОСОБА_1 відмовилася від соціального супроводу та від будь-якої допомоги фахівців Центру /а.с.20, 21/.

Цього ж дня разом з працівниками Снігурівського ВП ГУНП було ще раз відвідано сім`ю ОСОБА_1 , але вдома нікого не було. ОСОБА_1 разом з дітьми було знайдено на вулиці 8-Березня, жінка намагалася втекти побачивши, що до неї приїхала комісія. Діти були брудні та голодні, у семимісячної дівчинки попрілості та ранки на сідницях та шиї, у вухах, на шиї та в носі пісок. Мати вела себе агресивно, постійно намагалася втекти, підмовляла до втечі дітей. ОСОБА_1 не могла чітко відповідати на запитання, тіло жінки трусилося, повіки були червоними, погляд затуманений. За попередньою домовленістю з Снігурівською ЦРЛ дітей було влаштовано до дитячого відділення у зв`язку з загрозою їхньому життю та здоров`ю /а.с.22, 132/

21 липня 2020 року міським головою Снігурівської міської ради прийнято рішення № 116 «Про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від матері ОСОБА_1 , у зв`язку із бездоглядністю й загрозою життю та здоров`ю» /а.с.134/.

Постановою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 55 днів - до 27 жовтня 2020 року (включно). На даний час ОСОБА_1 продовжує перебувати у Миколаївському слідчому ізоляторі.

Старші діти відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають в КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради та найменша дитина ОСОБА_5 перебуває в Миколаївському обласному будинку дитини.

Як вбачається з наданих характеристик в.о. директора КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради Клюйко С.М., на час влаштування до закладу 23 липня 2020 року, діти мали підвищений рівень тривожності, збуджені, важко йшли на контакт.

ОСОБА_2 поводив себе вкрай агресивно, демонстрував асоціальну поведінку (бився головою об стіну, дряпав свої руки різними предметами, голосно кричав та лаявся), проявив себе як емоційно нестабільний та гіперактивний хлопець. В ході бесіди стало зрозуміло, що хлопець вважає таку поведінку за норму, так як він копіював її від свого вітчима. Хлопець має ряд захворювань та вад психологічного і фізичного характеру: фетоалкогольний синдром (інвалідність з 2015 року); легка розумова відсталість зі значними поведінковими порушеннями, які потребують уваги та контролю з боку дорослих та медичного лікування. ОСОБА_2 має бажання повернутися на виховання до матері, але він висловлює побоювання щодо відсутності належних умов проживання вдома та неналежного виконання батьківських обов`язків зі сторони матері.

В ОСОБА_4 спостерігався нестабільний емоційний стан, не завжди адекватно реагував на зауваження, якщо щось суперечило його бажанням міг кусатися та битися. Дитина не володіє знаннями, вміннями та навичками, необхідними для його віку, на початку свого перебування у центрі не міг навіть тримати ложку. Спостерігаються змішані специфічні розлади розвитку та гіперкінетичні розлади поведінки. За час перебування у закладі психоемоційний стан дитини покращився, домінує гарний спокійний настрій. ОСОБА_4 самостійно не згадує про батьків. Лише якщо запитати, виявляє бажання повернутися додому. Також у ході бесіди хлопчик згадує постійні сварки між батьками.

ОСОБА_3 за характером спокійний, добрий, емоційно чуттєвий. Часто його поведінка залежала від старшого брата, з якого він брав негативний приклад. Спостерігається значна запущеність виховного процесу та розвитку дитини. Спостерігаються змішані специфічні розлади розвитку та порушення активності уваги. За час перебування у закладі психоемоційний стан дитини покращився, домінує гарний настрій. Про родину самостійно ОСОБА_3 не згадує. Якщо запитати, починає розповідати багато негативних історій, пов`язаних зі сварками та бійками між батьками, при цьому виражає бажання повернутися до матері.

Постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП /а.с.151/.

У висновку органу опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області №13 від 20 серпня 2020 року, визнано за доцільне та таке, що відповідає інтересам дітей позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.153/.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 хороша мати та жінка. За дітьми доглядає добре. Займається дітьми, діти люблять малювати, у дітей були книжки. ОСОБА_1 ходила з дітьми до цирку.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що родина перебувала під соціальним супроводом. У 2019 році сім`ї надавалась допомога. У червні 2020 року було встановлено, що у будинку, в якому мешкає родина ОСОБА_1 було брудно, їжі не було, діти занедбані. В будинку не було зошитів, книжок, олівців, дитячого харчування, холодильнику.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 перебувала у них під соціальним супроводом з причини зловживання алкоголем, допомагали їй. Коли дізнались про насильство над старшою дитиною ОСОБА_2 , виїхали за місцем проживання, ОСОБА_1 в той час перебувала в стані алкогольного сп`яніння, діти були брудні і голодні, продуктів харчування не було. Вона обіцяла виправитись, але пропала з виду разом з дітьми. Коли знов відвідали будинок родини, ОСОБА_1 була в стані наркотичного сп`яніння. Діти були доставлені до лікарні. Пізніше ОСОБА_1 відмовилась від соціального супроводу. Книжок у будинку не було, із іграшок лише м`які іграшки.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що з родиною ОСОБА_1 знайома з 2019 року, вони надавали допомогу цій родині. Інколи були повідомлення від реабілітаційного центру "Журавлик", що мати ОСОБА_2 , який навчався у них, відвідує заклад перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, були повідомлення з поліції про вчинення насильства у родині. Кілька разів, коли відвідували родину, ОСОБА_1 перебувала у стані сп`яніння. Вони пропонували ОСОБА_1 лікування з дітьми в лікарні.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що родину ОСОБА_1 знає з липня 2018 року, оскільки вона була волонтером ГО "Мій дім" і працювала з цією родиною. Вони надавали різну допомогу родині. Діти завжди були охайні, доглянуті, ситі. Вказує на те, що це було у 2018-2019 роках. Коли вона приходила до них до дому діти малювали, були олівці, розкраски. Завжди була свіжоприготовлена їжа. Навесні 2020 року вони приносили продукти харчування родині. Купляли маленькій дитині дитяче харчування.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що родині ОСОБА_1 їх фонд допомагав впродовж 2018-2019 років: продуктами харчування, опаленням, грошима. Коли ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп`яніння вона добра мати, піклується про дітей.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 150 СК України, належним чином не виконує покладені на неї Конституцією України обов`язки щодо виховання та розвитку малолітніх дітей.

Разом з тим суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей виходячи з наступного.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 р. звернув увагу на те, що при позбавленні батьківських прав треба підходити виважено і в найкращих інтересах дитини. Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на повагу до приватного і сімейного життя. Неврахування положень цієї норми міжнародного права при розгляді справ про позбавлення батьківських прав призводить до того, що в окремих випадках діти невиправдано стають соціальними сиротами. Завдання держави - захистити і підтримати сім`ю, а не позбавляти дитину права на виховання у родинному середовищі, навіть за складних життєвих обставин. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року наголошує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 вказаної Конвенції. Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися в контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад (п.п.15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка протягом 2018-2020 років вживала заходів до покращення поведінки та забезпечення дітям умов проживання, за місцем проживання в переважній більшості санітарні умови були в межах норми, найчастіше була в наявності свіжо приготована їжа та продукти харчування, мався запас дров, діти були доглянуті, забезпечені сезонним одягом та всім необхідним. Проте дійсно мала місце загроза для життя та здоров`я дітей, систематичне пияцтво матері та її співмешканця, внаслідок чого останні в стані алкогольного сп`яніння вчиняли сварки та бійки на очах дітей. Разом з тим, в судовому засідання мати дітей засвідчила про те, що любить своїх дітей, бажає їх виховувати, просила не позбавляти її батьківських прав, вказала на те що змінила свою поведінку, після звільнення з СІЗО обіцяла пройти курс лікування від алкогольної залежності. Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у судовому засіданні також підтвердили, що відповідачка є хороша мати, піклується про них.

Отже, суд не приймає до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки з огляду на те, що він має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Крім того, зазначений висновок прийнятий без врахування всіх об`єктивних обставин та на думку суду суперечить інтересам дітей, оскільки старші діти виявляють бажання повернутися до матері.

Враховуючи наведене, представлені позивачем докази в обґрунтування позову про позбавлення батьківських прав відповідачки не є достатніми для застосування такого виняткового заходу, однак є достатніми для висновку про відібрання дітей, оскільки повернення дітей відповідачці, яка на теперішній час перебуває у СІЗО є неможливим.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст.170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали вихованню дітей, ОСОБА_1 може звернутися до суду з позовом про їх повернення.

У відповідності до ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Частиною 2 статті 184 СК України гарантовано, що розмір аліментів, стягнутих на дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Крім того, на прохання позивача, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України, на підставі ч.3 ст.166 СК України.

Згідно ст.191 СК України суд ухвалює про присудження аліментів від дня пред`явлення позову. Датою подачі позову є 15 липня 2020 року.

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 липня 2020 року та до досягнення дітьми повноліття.

У силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, ст.51 Конституції України, ст.ст.8,12,18 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.150, 170, 166,191 СК України та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-82, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Органу опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Дітей передати Органу опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 липня 2020 року та до досягнення дітьми повноліття, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, відкритий в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України".

Зобов`язати орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області відкрити у відділенні Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" особистий рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, про що повідомити боржнику.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням п.п. 15.5 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя О.П.Бодрова