1Справа № 335/67/20 2/335/887/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іванової Наталі Олексіївни до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради , треті особи Гаражний кооператив „Волгар", Громадська організація „ Гаражне товариство „ Титан" робітників титано -магнієвого комбінату" про встановлення факту проживання однією сім`єю,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю, зазначивши, що з1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов"язки, мешкали разом за адресою реєстрації ОСОБА_1 у належній їй квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання позивача з ОСОБА_2 на спільні кошти було придбано гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" за адресою: АДРЕСА_3, на відбудову, ремонт та утримання яких вони витрачали спільні кошти.

25 січня 2019 року після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належні йому гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату за адресою: АДРЕСА_3.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з питань оформлення спадщини на вказані вище гаражі, але їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем не менше ніж п`ять років до часу відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_2 не був складений заповіт.

Встановлення юридичного факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання відповідних документів на гаражі.

На підставі викладеного позивач просить встановити факт проживання з ОСОБА_2 разом однією сім"єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу понад п`ять років (з 1999 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та просила в задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб Гаражного кооперативу „Волгар", Громадської організації „ Гаражне товариство „ Титан" робітників титано -магнієвого комбінату" в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та день судового засідання сповіщалися завчасно.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У відповідності до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03.06.1999 зазначено таке. До членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15 серпня 2019 року по справі № 588/350/15.

Таким чином, при з`ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показами свідків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно актового запису про смерть, виданого Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №696.

На день смерті ОСОБА_2 позивач мешкала з померлим Вони проживали разом за адресою її реєстрації та у належній їй квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спільні кошти було придбано гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" за адресою: АДРЕСА_3, на відбудову, ремонт та утримання яких вони витрачали спільні кошти.

25 січня 2019 року після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належні йому гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" за адресою: АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з питань оформлення спадщини на вказані вище гаражі, але їй було рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем не менше ніж п"ять років до часу відкриття спадщини, оскільки за життя ОСОБА_2 не був складений заповіт.

Встановлення юридичного факту проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_2 не менш як п"ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання відповідних документів на гаражі.

На підтвердження факту проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім"єю без реєстрації шлюбу судом досліджені такі письмові докази (документи):

- копії документів, що підтверджують членство у гаражному кооперативі „Волгар" та Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

- квитанції про придбання ліків ОСОБА_2 ,

- квитанції про сплату комунальних послуг,

- свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ,

- накладна на будівельні матеріали,

- копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_4

- фотознімки;

У п. 21 Постанови ВСУ 30.05.2008 № 7 „ Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з по господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що „подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно вимог ч.4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Факт про встановлення якого просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки дає право на спадкування після смерті ОСОБА_2 .

В судовому засіданні 07.10.2020 року було допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснив, що він знайомий особисто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з ОСОБА_2 , вони були знайомі та товаришували задовго до його зустрічі з ОСОБА_1 . У кінці 1998 року ОСОБА_2 познайомився з ОСОБА_1 , та через деякий час познайомив його з нею, потім у 1999 році вони почали проживати разом у належній ОСОБА_1 квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та прожили разом до смерті ОСОБА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом купували різні побутові речі, техніку, меблі та інше, разом їздили на відпочинок та інше. Вони дуже часто зустрічалися, збиралися разом на свята та у вільний час, це була неймовірно щаслива та міцна родина, вони завжди відносилися один до одного з любов"ю, повагою та турботою. Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спільні кошти було придбано гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації „Гаражне товариство „Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" за адресою: АДРЕСА_3, на відбудову, ремонт та утримання яких вони також витрачали спільні кошти. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, позивач це дуже тяжко пережила. Також вона займалася всіма питаннями, пов"язаними з його похованням, такі як організація поховання та його фінансування.

Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснив що знайомий особисто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ще з його дитинства, так як його мати ОСОБА_8 є подругою ОСОБА_1 та вони проживають неподалеку один від одного. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проживати разом у належній ОСОБА_1 квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та прожили разом до смерті ОСОБА_2 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом купували різні побутові речі, техніку, меблі та інше, разом їздили на відпочинок та інше. Вони з мамою часто бували у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в гостях на свята, на приятельських та родинних зустрічах, це була неймовірно щаслива та міцна родина, вони завжди відносилися один до одного з любов`ю, повагою та турботою, їхня родина стала для мене взірцем. Під час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спільні кошти було придбано гараж АДРЕСА_2 та гараж у Громадській організації "Гаражне товариство "Титан" робітників титано-магнієвого комбінату" за адресою: АДРЕСА_3, на відбудову, ремонт та утримання яких вони також витрачали спільні кошти, також йому відомо, що на придбання та відновлення одного з гаражів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позичали кошти у матері ОСОБА_1 - ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, позивач це дуже тяжко пережила. Також вона займалася всіма питаннями, пов`язаними з його похованням, такі як організація поховання та його фінансування.

Суд приймає до уваги покази вказаних свідків, які підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство з 1999 року по день смерті ОСОБА_2 , оскільки у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх покази об`єктивно підтверджуються та не суперечать іншим наданим доказам.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що обставини, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Проте нормами ст. 74 СК України, який набрав сили 01.01.2004, визначено, що у разі якщо жінка та чоловік проживають однією сім"єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Однак Кодекс про брак та сім"ю такого поняття не знав та аналогічних норм не містив.

Позовну заяву було вмотивовано тим, що з 1999 року позивач проживала з ОСОБА_2 разом однією сім"єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов"язки.

Прикінцевими положеннями Сімейного кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року, та інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01.01.2004 року, Кодекс про шлюб та сім"ю Української РСР, який діяв до 01 січня 2004 року, таких положень не містив, тому вказаний факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 25 січня 2019 року.

Керуючисьст.ст.4, 78-81, 258-259, 265, 268, 293-294, 315, 317, 352-355 ЦПК України

суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іванової Наталі Олексіївни до Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради , треті особи Гаражний кооператив „Волгар", Громадська організація „ Гаражне товариство „ Титан" робітників титано -магнієвого комбінату" про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом однією сім"єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу понад п`ять років з 01.01.2004 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Воробйов