РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 Провадження №2/425/635/20

Справа №425/2418/20

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Овчаренко О.Л.

за участі секретаря Гайворонської І.В.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рубіжному в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із: А - житлового будинку жилою площею 18,6 кв.м., Б - уборної, В,Г - сараї, 1-2 - огорожа, 3 - водопровід, 1 - отмостка.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_3 є власником зазначеного домоволодіння. Відповідач за вказаною адресою не проживав, домоволодінням не користувався. З 09.11.2011 вона офіційно зареєстрована у вищезазначеному будинку, а фактично проживає в ньому з 26.01.1992. Наприкінці 2013 року між нею та відповідачем була досягнута домовленість про передачу їй права власності на вищевказане домоволодіння. Разом з тим укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна шляхом його нотаріального посвідчення не було можливості через відсутність вільного часу у нотаріусів Рубіжанського міського нотаріального округу у бажаний для них час, а також ту обставину, що для вчинення правочину необхідний був час для отримання інформаційної довідки про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння. Враховуючи, що постійним місцем проживання та роботи відповідача є місто Севастополь, було досягнуто взаємної згоди про фактичну передачу їй у власність спірного домоволодіння з обов`язковим нотаріальним посвідченням правочину не пізніше березня 2014 року. На підтвердження досягнутих домовленостей 25.12.2013 між нею та відповідачем було укладено відповідну розписку. Після обміну грошових коштів на правовстановлюючі документи відповідач передав їй у власність домоволодіння за вищезазначеною адресою, а вона прийняла його, фактично вступивши у володіння та користування. Проте вчинити дії щодо нотаріального посвідчення відповідач особисто не зміг, оскільки його постійним місцем мешкання є місто Севастополь, де з 20.02.2014 почалась тимчасова окупація. В подальшому нотаріальному посвідченню договору перешкоджала розпочата антитерористична операція на території міста Рубіжне. Незмінність наміру відповідача підтверджено наданням на ім`я її матері ОСОБА_4 нотаріально посвідченої довіреності від 17.09.2014 на право представляти його інтереси з питань оформлення саме на її ім`я права власності на спірний будинок. Зазначена довіреність видана органами на тимчасово окупованій території, тому є недійсною і не створює правових наслідків, що позбавляє довірену особу вчинити дії, спрямовані на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна. Відповідач у свою чергу, хоч і не заперечує проти продажу зазначеного будинку, однак ухиляється від нотаріального посвідчення правочину, а саме, не бажає особисто приїздити на територію України для оформлення договору купівлі-продажу, в той час як вона виконала домовленість та сплатила відповідачу обумовлену вартість домоволодіння у сумі 25000 гривень. Викладене свідчить про те, що вона та відповідач домовились про всі істотні умови, договір купівлі-продажу повністю виконано, але відповідач не вчиняє дій щодо нотаріального його посвідчення, тобто внаслідок своєї бездіяльності фактично ухиляється від його нотаріального посвідчення.

08 вересня 2020 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

01 жовтня 2020 року судом постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві. Додатково пояснила, що ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору полягає саме в тому, що він до теперішнього часу не вчинив жодних дій для цього, приїхати з тимчасово окупованої території наміру не має. Сказав, що оформив в м.Севастополь довіреність, а надалі не хоче нічого робити, нехай усім займається позивач.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі, відзиву на позов, інших заяв, які би суд мав можливість розцінити як такі, що надані відповідачем, до суду не надходило.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що позивач є її дочкою, а відповідач - рідним братом. В м.Рубіжне відповідачу належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому тривалий час проживають вона та позивач. Відповідач приїздив до м.Рубіжне наприкінці 2013 року. Оскільки під кінець року всі нотаріуси були зайняті, тому позивач та відповідач не змогли нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Тому вона написала розписку про передачу позивачем відповідачу грошей за будинок, а відповідачем - позивачу документів на будинок. В її присутності позивач віддала відповідачу гроші за будинок. Відповідач обіцяв приїхати для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу в 2014 році, але до теперішнього часу так і не приїхав. Відповідач в м.Севастополь оформив на неї довіреність з метою представництва його інтересів, але вона не є легітимною на території України. Відповідач не може і не хоче приїздити в Україну. Відповідач сказав, що довіреність оформив, гроші отримав, а все інше нехай робить позивач.

Вислухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.1992, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В.

В розписці від 25.12.2013, яка складена в простій письмовій формі, зазначено наступне: «Ми, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 даною розпискою підтверджуємо один перед одним, що ОСОБА_3 прийняв від ОСОБА_2 25.12.2013 гроші в сумі 25000 гривень в якості оплати за домоволодіння АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 прийняла від ОСОБА_3 оригінал договору купівлі-продажу від 08.12.1992, технічний паспорт від 01.09.1983, та за взаємною згодою вирішили оформити нотаріальну передачу права власності на домоволодіння та земельну ділянку, на якій він розташований після отримання ОСОБА_3 кадастрового номера не пізніше березня 2014 року.» Проте зазначена розписка договором купівлі-продажу нерухомого майна ані за змістом, ані за формою не є. В силу ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання такого договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно із ч. 2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Право власності може виникати в розумінні ЦК України лише з дійсних договорів. Оскільки для договорів купівлі-продажу нерухомого майна встановлено письмову форму договору з обов`язковим нотаріальним посвідченням, то передумовою виникнення права власності на нерухоме майно з такого договору є визнання його дійсним. З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу належного ОСОБА_3 на праві власності вищевказаного нерухомого майна між ним та ОСОБА_2 не укладався, у нотаріальному порядку не посвідчувався і з вимогами, у порядку ст. 220 ЦК України, про визнання договору дійсним позивач до суду не зверталась.

За наведених підстав суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову було відмовлено, підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача відсутні. . Керуючись ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно. Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 . Рішення в повному обсязі складено та підписано 10.11.2020

Суддя О.Л. Овчаренко