ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року справа №360/988/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Жердєва Сергія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 360/988/20 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О., повний текст складено 01 липня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Марківської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Марківської РДА від 04 лютого 2020 року № 20к; поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу культури Марківської РДА Луганської області; стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування за моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем порушено процедуру його звільнення, оскільки не отримано згоду на звільнення від первинної профспілкової організації Марківської РДА. Відповідно до листа від 28 січня 2020 року № 1 первинна профспілкова організація Марківської РДА вважає звільнення позивача незаконним. При звільненні позивача Марківською РДА не враховані положення пункту 13 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання учасникам бойових дій переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 360/988/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, де посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги, позивач зазначає, що при звільненні позивача Марківською РДА не враховані положення п. 13 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання учасникам бойових дій переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Судом не взято до уваги, що у відповідь на лист в.о. голови Марківської РДА профспілковий комітет не надав згоди на розірвання трудового договору з тих підстав, що позивач згідно ст. 42 КЗпП України , як учасник бойових дій, має перевагу в залишенні на роботі. Судом не враховано, що на час звільнення позивача вже набули чинності особливості, встановлені КЗпП України для звільнення державних службовців за п. 1 ч. 1 ст. 40 цього Кодексу та пунктом 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889-VІІІ. При цьому, на час звернення до профспілкової організації діяла попередня редакція КзПП, і саме за попередньою редакцією профспілкова організація відмовила узгоджувати звільнення.

Сторони до суду не прибули. Від сторін надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

У відповідності до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 з 25 березня 2008 року призначений на посаду головного спеціаліста відділу культури і туризму за конкурсом (протокол №2 від 14.03.2008 року) - розпорядження № 159 від 25.03.2008 року.

З 30.03.2015 по 31.03.2017 року проходив військову службу у Збройних Силах України, є учасником бойових дій (а.с. 10-17).

Розпорядженням голови Марківської РДА від 22 лютого 2019 року №89 «Про затвердження штатного розпису управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Марківської районної державної адміністрації Луганської області на 2019 рік» затверджено штатний розпис управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Марківської РДА на 2019 рік, запровадивши з 01 січня 2019 року, зокрема, відділу культури Марківської РДА: начальник відділу 1 штатна посада, головний спеціаліст 2 штатні посади (а.с. 48-50).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 22 листопада 2019 року № 946 «Про оптимізацію структури та чисельності працівників районних державних адміністрацій, визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень голови облдержадміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації» зобов`язано головам райдержадміністрацій вжити заходів щодо, зокрема: оптимізації структури відповідних місцевих державних адміністрацій згідно з рекомендаційним переліком; визначення чисельності працівників структурних підрозділів у межах розподілу чисельності працівників районних державних адміністрацій згідно з додатком; скорочення чисельності працівників райдержадміністрації відповідно до чинного законодавства. Згідно з додатком до розпорядження чисельність працівників Марківської РДА 76, у тому числі апарату 12 (а.с. 32-33).

Розпорядженням голови Марківської РДА від 05 грудня 2019 року №126-к «Про затвердження структури та чисельності працівників Марківської районної державної адміністрації Луганської області» зобов`язано перейменувати з 06 лютого 2020 року юридичну особу відділ культури Марківської РДА в юридичну особу відділ культури, молоді та спорту Марківської РДА (пункт 4); виключити зі складу вищезазначеного структурного підрозділу посаду головного спеціаліста в кількості одна штатна одиниця (підпункт 4.1); попередити про наступне вивільнення на підстав пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу культури (підпункт 4.2). Згідно з додатком до розпорядження затверджено структуру апарату та структурних підрозділів Марківської РДА, зокрема для відділу культури, молоді та спорту гранична чисельність працівників 2, у тому числі державних службовців - 2 (а. с. 34-39).

Матеріали справи містять повідомлення про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», яке відбудеться 05 лютого 2020 року, у зв`язку зі скороченням штату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» (зі змінами), Рекомендаційним переліком структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2012 № 606 (зі змінами), розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 22.11.2019 № 946 «Про оптимізацію структури та чисельності працівників районних державних адміністрацій, визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації», на підставі розпорядження голови Марківської райдержадміністрації від 05.12.2019 № 126-к. Звільнення обумовлено неможливістю переведення на іншу роботу у зв`язку з її відсутністю (а.с. 42).

У зв`язку з відмовою позивача в отриманні попередження про вивільнення, 05 грудня 2019 року керівником апарату Марківської РДА, завідувачем сектору управління персоналом апарату Марківської РДА та начальником загального відділу апарату Марківської РДА складено акт про відмову в отриманні попередження про вивільнення, згідно з розпорядженням голови Марківської РДА від 05 грудня 2019 року «Про затвердження структури та чисельності працівників Марківської районної державної адміністрації Луганської області» (а.с. 43).

Позивачу у зв`язку зі скороченням його посади запропоновано з 03 лютого 2020 року посаду директора Марківського районного будинку культури, від якої позивач відмовився, про що 27 січня 2020 року в.о. голови Марківської РДА, керівником апарату Марківської РДА, завідувачем сектору управління персоналом апарату Марківської РДА складено акт про відмову від пропозиції щодо працевлаштування (а.с. 58).

Розпорядженням голови Марківської РДА від 05 лютого 2020 року №83 «Про затвердження штатного розпису управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Марківської районної державної адміністрації Луганської області на 2020 рік» затверджено штатний розпис управлінь, відділів та інших структурних підрозділів Марківської РДА на 2020 рік, запровадивши з 06 лютого 2020 року, зокрема, відділу культури, молоді та спорту Марківської РДА: начальник відділу 1 штатна посада, головний спеціаліст 1 штатна посада (а.с. 51-53).

Розпорядженням голови Марківської РДА від 04 лютого 2020 року №20-к, на підставі розпорядження голови Марківської РДА від 05 грудня 2019 року № 126-к «Про затвердження структури та чисельності працівників Марківської районної державної адміністрації Луганської області», відповідно до пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про відпустки», звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу культури Марківської РДА з 05 лютого 2020 року у зв`язку із скороченням штату працівників (а.с. 18).

05 лютого 2020 року позивачем отримано трудову книжку, що підтверджується відповідним записом у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (а.с. 67).

Матеріали справи свідчать, що листами в.о. голови Марківської РДА від 26 листопада 2019 року № 2/3365, від 21 січня 2020 року № 2/217 повідомлено голову профспілкового комітету Марківської РДА про скорочення штату працівників та про наступне звільнення 05 лютого 2020 року членів профспілкової організації Марківської РДА згідно з додатком, зокрема, ОСОБА_1 (а.с. 54-55).

Листом голови первинної профспілкової організації від 28 січня 2020 року № 1 повідомлено в.о. голови Марківської РДА, що профспілковий комітет не надає згоди на розірвання трудового договору, зокрема, з ОСОБА_1 з тих підстав, що згідно зі статтею 42 КЗпП України останній, як учасник бойових дій, має перевагу в залишенні на роботі (а.с. 19).

Надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889; у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За змістом статті 5 Закону № 889 правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

У частині першій статті 83 Закону № 889 наведені підстави припинення державної служби. Зокрема, державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

У справі, що розглядається, державна служба припинилася відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 87 зазначеного Закону, пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про відпустки».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889 підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Згідно частини четвертої статті 87 Закону № 889 у разі звільнення з державної служби на підставі пункту 1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Разом із тим, частиною другої цієї статті обумовлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із частиною першою статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

При цьому, частиною першою статті 43-1 КЗпП України визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

У положеннях статей 42, 49-2 КЗпП України закріплено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам, переліченим у частині другій статті 42 КЗпП.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З системного аналізу наведених норм спеціального та трудового законодавства слідує, що для розірвання трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889 уповноважений орган повинен довести факт скорочення чисельності або штату державних службовців. Одночасно з попередженням про звільнення уповноважений орган повинен запропонувати працівникові іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посаду державної служби) в цьому органі, або довести факт відсутності такої можливості.

Відповідно до розпорядження Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 05 грудня 2019 року № 126-к «Про затвердження структури та чисельності працівників Марківської районної державної адміністрації Луганської області» внесені зміни до структури апарату Марківської районної державної адміністрації Луганської області та зміну структури апарату районної державної адміністрації Луганської області з 06.02.2020 року перейменувати юридичну особу Відділ культури Марківської районної державної адміністрації Луганської області в юридичну особу Відділ культури, молоді та спорту Марківської районної державної адміністрації Луганської області. Виключити зі складу вищезазначеного структурного підрозділу посаду головного спеціаліста в кількості одна штатна одиниця.

Отже, в даному випадку в апараті райдержадміністрації відбулося скорочення чисельності або штату державних службовців.

Як слідує з обставин справи, процедура вивільнення ОСОБА_1 була проведена відповідачем у відповідності до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889 та вимог законодавства про працю.

Зокрема, 26.11.2019 відповідач листом № 2/3365 повідомив голову профспілкового комітету Марківської РДА про наступне скорочення штату працівників, та 21.01.2020 листом № 2/217 звернувся голови профспілкового комітету Марківської РДА, в якому повідомив про наступне звільнення 05 лютого 2020 року членів профспілкової організації Марківської РДА згідно з додатком, зокрема, про звільнення позивача.

Як зазначалося голова первинної профспілкової організації Марківської РДА листом від 28.01.2020 року повідомив в.о. голови Марківської РДА не надає згоду на розірвання трудового договору з позивачем, оскільки останній є учасником бойових дій та відповідно до ст. 42 КЗпП України має перевагу в залишенні на роботі.

27.01.2020 ОСОБА_1 запропоновано посаду директора Марківського районного будинку культури, про що складено акт про відмову від пропозиції щодо працевлаштування.

Дані обставини сторонами не оспорюються. Доводи апеляційної скарги стосуються щодо не врахування судом надання учасникам бойових дій переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації, а також те, що профспілковий комітет не надав згоди на розірвання трудового договору з тих підстав, що позивач згідно ст. 42 КЗпП України , як учасник бойових дій, має перевагу в залишенні на роботі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, станом на 05 грудня 2019 року у відділі культури Марківської РДА працювало два головних спеціаліста: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судом досліджено службові характеристики позивача та ОСОБА_2 .

Так, начальник відділу культури Марківської РДА характеризує ОСОБА_1 негативно, як працівника, що зневажливо ставиться до своїх посадових обов`язків, неохоче співпрацює з іншими працівниками райдержадміністрації, а ОСОБА_2 позитивно, як професійного, надійного, відповідального та наполегливого працівника (а.с. 60, 61).

Згідно з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівника апарату, керівників структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права, головних спеціалістів відділів культури та освіти Марківської РДА, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, ОСОБА_3 отримав позитивну оцінку службової діяльності, а ОСОБА_2 - відмінну (а.с. 62).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні штату працівників відділу культури Марківської РДА надано перевагу у залишенні на роботі працівника з більшою продуктивністю праці - ОСОБА_2 .

Судом здійснений аналіз документів, якими підтверджено визначене частиною другою статті 42 КЗпП України переважне право на залишенні на роботі, а саме: у позивача як учасника бойових дій, на якого поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 17);

у ОСОБА_2 як особи, в сім`ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком та наявність двох утриманців (донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 ) (а.с. 72-80).

Листом Марківського ОУПФУ від 05 лютого 2020 № 856/02.1-09 підтверджується, що станом на 01 лютого 2020 року пзивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 22 травня 2018 року як учасник бойових дій (а.с. 64).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що як у ОСОБА_1 , так і у ОСОБА_2 існують визначені частиною другою статті 42 КЗпП України підстави, що надають перевагу в залишенні на роботі.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що визначальним для переважного права на залишення на роботі є більш висока кваліфікація і продуктивність праці, а визначені частиною другою статті 42 КЗпП України переваги надаються вже при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_2 у порівнянні з позивачем працює більш продуктивно, тому відповідач приймаючи про скорочення штатної посади позивача діяв із дотриманням вимог КЗпП України.

Щодо ненадання згоди первинної профспілкової організації та звільнення позивача, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на час звільнення позивача, а саме розпорядження голови Марківської РДА від 04.02.2020 про звільнення ОСОБА_1 з 05.02.2020, набули чинності особливості, встановлені КЗпП України для звільнення державних службовців за пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону №889, згідно з якими на державних службовців не поширюються такі обов`язкові гарантії, як попередня згода первинної профспілкової організації (частина перша статті 43 КЗпП України).

Враховуючи те, що протиправності розпорядження про звільнення позивача судом не встановлено, відповідно відсутні підстави для його поновлення на роботі та як наслідок не підлягають задоволенню похідні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Жердєва Сергія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі № 360/988/20 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць