ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4903/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Техноткань", м. Харків
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про відшкодування збитків у розмірі 5 650,00 грн.
ПРОЦЕДУРА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Техноткань" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 5 650,00 грн.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (5 650,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 10.10.2020 року - відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 01.10.2020 року - відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
02.10.2020 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позов вих. № б/н від 30.09.2020 року.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
ПОЗИЦІЇ СТОРІН:
Позиція позивача, викладена у позовній заяві.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Регіональною філією "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" було розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги), ідентифікатор закупівлі: UА-2020-02-12-001152-c. Предмет закупівлі код "ДК 021:2015:31710000-6 - Електронне обладнання" (діоди). Посилання на сторінку в мережі інтернет: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-001152-с.
ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" виявило бажання взяти участь у відповідному тендері та згідно ТД подало тендерну пропозицію і за результатами електронного аукціону пропозиція Позивача виявилася найбільш економічно вигідною, тобто здобула перемогу.
Однак, протоколом розгляду тендерних пропозицій № 070420205267371-1 від 07.04.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" як такої, що не відповідає умовам тендерної документації.
Так, в п. 7 та п. 8 зазначеного протоколу розгляду тендерних пропозицій зазначено наступне: "Результат розгляду тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/ допущення до аукціону): відхилити пропозицію ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" на закупівлю "ДК 021:2015:31710000-6 - Електронне обладнання" (діоди) на підставі протоколу засідання робочої групи служби "НХ" від 27.03.2020 року № 130 та висновку відділу "НЯ" від 25.03.2020 року вих. № 121/НЯ". Підстави відхилення тендерної пропозиції згідно зі ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі": через невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам тендерної документації, а саме - форма "Тендерна пропозиція" учасника не відповідає вимогам Додатку 1 тендерної документації.
Не погодившись з рішенням відповідача, ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 23.03.2016 року встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
За подачу скарги ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" було сплачено обов`язковий збір у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 548 від 15.05.2020 року та для надання правової допомоги у вигляді консультування та підготування скарги до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ підприємством 11.05.2020 року було укладено з адвокатом договір №11-05/2020 про надання правової допомоги, на підставі якого сплачено 650,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 907 від 29.07.2020 року.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11065-р/пк-пз від 04.06.2020 року скаргу ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" було задоволено та зобов`язано відповідача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ" та рішення про визначення ТОВ "СПП ГРУПИ" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015:31710000-6-Електронне обладнання", оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UА-2020-02-12-001152-с.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 224, 225 Господарського кодексу України та статті 1166 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своїх вимог надає такі докази:
- копія тендерної пропозиції ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ»;
- Додаток № 1 до ТД;
- форма протоколу розкриття тендерних пропозицій;
- копія протоколу розгляду тендерних пропозицій № 070420205267371-1 від 07.04.2020 року;
- копія листа за вих. № 100401 від 10.04.2020 року;
- копія договору про надання правової допомоги № 11-05/2020 від 11.05.2020 року;
- копія акта приймання-передачі виконаних робіт від 01.07.2020 року;
- копія рахунку № 1 від 11.05.2020 року;
- платіжне доручення № 907 від 29.07.2020 року про оплату за надання правової допомоги;
- платіжне доручення № 548 від 15.05.2020 року про сплату обов`язкового збору у розмірі 5 000 грн.;
- копія скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
- копія рішення Постійно діючої адміністративної колегії № 9825-р/пк-пз від 20.05.2020 року, лист про перенесення дати розгляду скарги;
- копія рішення Постійно діючої адміністративної колегії № 11065-р/пк-пз від 04.06.2020 року, інформація про резолютивну частину рішення;
- копія протоколу про відміну торгів;
- копія договору по надання правової допомоги № 13-08/2020 від 13.08.2020 року;
- платіжне доручення № 623 від 27.08.2020 року про оплату за надання правової допомоги;
- копія рахунку № 1 від 13.08.2020 року.
Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечив, оскільки звернення позивача зі скаргою до Антимонопольного комітету України, є його правом, а не обов`язком. При цьому, внесення позивачем 5 000,00 грн. в якості обов`язкового платежу до Державного бюджету України спрямоване на дотримання встановленого законом порядку подання скарги до органу оскарження. Крім того, в даному випадку, витрати на реалізацію права на оскарження процедури закупівлі понесені товариством ще до встановлення компетентним державним органом факту вчинення відповідачем неправомірних дій, а не внаслідок них.
В даному випадку позивач не був та не міг бути примушений до подання скарги на дії відповідача та сплати відповідного платежу за розгляд скарги, а також не був примушений на звернення до адвокату для отримання правової допомоги у вигляді консультування та підготовки скарги до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ.
Відтак, доводи позивача про те, що сума 5 000,00 грн., сплачена ним за подання скарги до Антимонопольного комітету України, 650,00 гривень за отримання правової допомоги у адвоката та витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути кваліфіковані як збитки.
Доводи позивача на відзив.
Відповідь на відзив не надав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
10.03.2020 року Регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Замовник, Відповідач) через систему PROZORRO опубліковано оголошення за № UA-2020-02-12-001152-c про проведення процедури відкритих торгів закупівлі код ДК 021:2015: 31710000-6 Електронне обладнання (Діоди) (http://prozoro.gov.ua/tender/UA-2020-02-12-001152-с).
ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» виявило бажання взяти участь у відповідному тендері та згідно ТД подало тендерну пропозицію і за результатами електронного аукціону пропозиція Позивача виявилася найбільш економічно вигідною, тобто здобула перемогу.
Однак, протоколом розгляду тендерних пропозицій № 070420205267371-Івід 07.04.2020 року Замовником було прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» як такої, що не відповідає умовам тендерної документації.
Так, в п. 7 та п. 8 зазначеного протоколу розгляду тендерних пропозицій зазначено наступне: «Результат розгляду тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/ допущення до аукціону): відхилити пропозицію ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ», код ЄДРПОУ 32032253 на закупівлю ДК 021-2015 -31710000-6 «Електронне обладнання» (діоди) на підставі протоколу засідання робочої групи служби «НХ» від 27.03.2020 року № 130 та висновку відділу «НЯ» від 25.03.2020 року вих. № 121/НЯ».
Підстави відхилення тендерної пропозиції згідно зі ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі»: через невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам тендерної документації, а саме - форма «Тендерна пропозиція» учасника не відповідає вимогам Додатку 1 тендерної документації.
Протокол засідання робочої групи служби «НХ» від 27.03.2020 року № 130 та висновок відділу «НЯ» від 25.03.2020 року вих. № 121/НЯ, на які йде посилання як на підставу відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Харків Техноткань», - відсутні у вільному доступі.
Відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України, «Про публічні закупівлі», у разі "якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
10.04.2020 року Скаржник звернувся до Замовника через електронну систему закупівель з вимогою щодо надання інформації про конкретні причини невідповідності пропозиції ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» умовам тендерної документації.
15.04.2020 року було надано відповідь наступного змісту: «Тендерна пропозиція, яка надається учасником не повинна відрізнятися від вимог, які зазначені в Додатку 1 тендерної документації. В Вашій пропозиції було вказано в частині «Строки поставки - не пізніше 30 календарних днів від дня відправлення ПОКУПЦЕМ заявки Покупця, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому товару», в той час коли замовник вимагає «Строки поставки - не пізніше 30 робочих днів від дня відправлення ПОКУПЦЕМ письмової рознарядки Покупця, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому товару». Зважаючи на це замовник відхилив пропозицію учасника».
ТОВ «Харків Техноткань» визначило відхилення пропозиції незаконною. Так, дійсно, в Додатку 1 до ТД передбачено наступну умову: «Строк поставки - не пізніше 30 робочих днів від дня відправлення ПОКУПЦЕМ письмової рознарядки Покупця, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому товару».
Отже, суть даної вимоги, прописаної у тендерній документації, полягає у тому, що коли Покупець готовий прийняти товар він повідомляє про це постачальника, і той має поставити товар у строк не пізніше 30 робочих днів.
ТОВ «Харків Техноткань» у тендерній пропозиції було зазначено: «Строк поставки - не пізніше 30 календарних днів від дня відправлення ПОКУПЦЕМ письмової заявки Покупця, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому товару».
Дане формулювання щодо готовності поставити товар у строк 30 календарних днів жодним чином не суперечить поставленим Замовником умовам, та повністю відповідає вимогам Тендерної документації.
30 календарних днів не перевищують 30 робочих днів, а отже ТОВ «Харків Техноткань» у своїй тендерній пропозиції виявило готовність здійснити поставку повністю в рамках вимог Замовника у строк не пізніше 30 робочих днів. Строк 30-ять календарних днів за жодних умов не може бути пізніше 30-ти робочих днів.
Отже, всі вимоги, які пред`являються Додатком № 1, були виконані у повному обсязі, відсутня невідповідність.
Не погодившись з рішенням Відповідача, ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
За подачу скарги ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» було сплачено обов`язковий збір у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 548 від 15.05.2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 18 закону України «Про публічні закупівлі» скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 23.03.2016 року встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг в розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Також, для надання правової допомоги у вигляді консультування та підготування скарги до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ підприємством 11.05.2020 року. було укладено з адвокатом договір № 11-05/2020 про надання правової допомоги, на підставі якого сплачено 650,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 907 від 29.07.2020 року.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №9825-р/пк-пз від 20.05.2020 року було постановлено: скаргу ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» від 15.05.2020 року № UA-2020-02-12-001152-c .b4 прийняти до розгляду.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11065-р/пк-пз від 04.06.2020 року скаргу ТОВ «ХЗБМ АСТОР» було задоволено. Було постановлено зобов`язати АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» та рішення про визначення ТОВ «СПП ГРУШІ» переможцем процедури закупівлі - «ДК 021:2015:3171000-6-Електронне обладнання», оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за № UA-2020-02-12-001152-c.
Зокрема, у даному рішення було зазначено, що «скаржник не порушив умови Документації в цій частині, тому його Пропозиція була неправомірно відхилена Замовником та неправомірно відхиливши Пропозицію Скаржника з підстав, наведених у протоколі розгляду тендерних пропозицій від 07.04.2020 року № 070420205267371-1, Замовник порушив вимоги статті 30 Закону, та як наслідок, неправомірно визначивши переможця Процедури закупівлі, Замовник порушив право Скаржника на об`єктивний та неупереджений розгляд його тендерної пропозиції, що є порушенням вимог статті 3 Закону».
Відповідачем протоколом від 14.07.2020 року було прийняте рішення про відміну торгів.
Таким чином, Відповідач безпідставно та в порушення діючого законодавства прийняв незаконне рішення про відхилення пропозиції учасника торгів, яка повністю відповідає умовам тендерної документації, чим надав перевагу іншим учасникам та зокрема порушив принцип здійснення закупівель, встановлений ч. 1 ст. З Закону України «Про публічні закупівлі»: об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів. Умови ж, запропоновані учасниками торгів однозначно свідчать про те, що переможцем тендеру мало бути визнано ТОВ «ХАРКІВ ТЕХНОТКАНЬ» як таке, що запропонувало найкращі умови, ціну (роздруківка історії аукціону з цінами додається).
У зв`язку з зазначеним Позивач був змушений вчинити дії щодо оскарження, сплативши 5 000,00 грн. за подачу скарги та 650,00 грн. за надання правової допомоги.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11065-р/пк-пз від 04.06.2020 року підтверджується наявність в діях відповідача порушення законодавства у сфері публічних закупівель, вказане порушення призвело до понесення позивачем збитків у вигляді сплати за оскарження протиправних дій відповідача до органу оскарження на суму 5 000,00 грн. та оплати надання правової допомоги.
Отже, сплачені позивачем 5 000,00 грн. за оскарження протиправних дій відповідача до органу оскарження та 650,00 грн., сплачені за надання правової допомоги, є витратами, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі, щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди за наявності правопорушення, що потягло її виникнення.
За ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, серед іншого, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ст. 225 ГК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частинами 1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:
1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); у відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної статті завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
4) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-ХІII від 25.12.2015 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно із ст. 12 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом з використання електронної системи закупівель.
Статтею 20 Закону визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок є, серед іншого, ціна.
Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За ч. 1 ст. 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі, що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.
Висновки господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
За ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі (ст. 144 ГК України).
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним грошових витрат (збитків), завданих неправомірним рішеннями відповідача за результатами процедури закупівлі, отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі з приводу стягнення заявленої позивачем до стягнення суми, є позадоговірними, а тому до цих правовідносин застосовуються положення глави 82 Цивільного кодексу України.
На позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме: наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відповідач же, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини, оскільки вказана стаття встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, яка означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 23.03.2016 року встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата в разі оскарження процедури закупівлі товарів та послуг в розмірі 5 000,00 грн.
На виконання вказаних положень Закону, за оскарження протиправних дій відповідача, позивачем сплачено 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 08R1742F1B895A від 15.05.2020 року (а.с. 22).
В рішенні № 11065-р/пк-пз від 04.06.2020 року постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлено обставини, які підтверджують протиправну поведінку відповідача та його вину у порушенні прав та законних інтересів позивача, а саме: неправомірно відхиливши пропозицію скаржника (позивача) з підстав, викладених на засіданні тендерного комітету № 070420205267371-1 від 07.04.2020 року, замовник (відповідач) порушив вимоги ст. 30 Закону та як наслідок, неправомірно визнавши ТОВ "СПП ГРУП" переможцем процедури закупівлі, замовник (відповідач) порушив принципи здійснення закупівель, визначені ст. 3 Закону, зокрема, недискримінація учасників; додатково вказано, що права та законні інтереси скаржника (позивача) можуть бути захищені шляхом зобов`язання замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника та рішення про визнання переможця процедури закупівлі (а. с. 28-30).
Між збитками та протиправною поведінкою відповідача існує прямий причинний зв`язок, оскільки саме протиправна поведінка відповідача стала підставою для оскарження його рішення та понесення заявлених витрат.
Зважаючи на допущені відповідачем істотні порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час прийняття рішення від 15.01.2020 року № 2, суд вважає витрати позивача в сумі 5 000,00 грн. за подання скарги до Антимонопольного комітету України об`єктивною необхідністю.
Оскільки такий платіж є обов`язковим для ініціювання розгляду органом оскарження відповідної скарги, тому кошти, сплачені позивачем для відновлення його порушеного права є збитками.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прийняте рішення, яке стосувалось прав позивача та яке за результатами його оскарження було визнане неправомірним рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель і відповідача було зобов`язано скасувати це рішення.
Наявні у справі матеріали також свідчать про те, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення, позивач поніс витрати у сумі 5 000,00 грн. за подання відповідної скарги та 650,00 грн. сплачені за надання правової допомоги з метою відновлення своїх порушених прав.
Між збитками та протиправною поведінкою відповідача існує прямий причинний зв`язок, оскільки саме протиправна поведінка відповідача стала підставою для оскарження його рішення та понесення відповідних витрат.
Тобто, у даному випадку наявні збитки, протиправна поведінка заподіювача збитків, встановлена рішенням уповноваженого органу, а також причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача. Що ж до вини, то відповідачем не доведено відсутності своєї вини при прийнятті рішення, яке було прийнято з порушенням чинного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність позивачем протиправної поведінки, причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою, та вини, що є передумовою для відшкодування збитків.
Отже, сплачені позивачем 5 000,00 грн. за оскарження протиправних дій відповідача до органу оскарження є витратами та 650,00 грн. сплачені за надання правової допомоги, які позивач поніс для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи викладене, судом відхиляються твердження відповідача щодо оскарження позивачем рішення відповідача з власної ініціативи, та що сплачені позивачем 5 650,00 грн. не є збитками.
Так, право на оскарження рішення у процедурі закупівель прямо передбачено Законом України "Про публічні закупівлі".
До того ж, за результатами подання скарги позивачем, Антимонопольним комітетом України встановлено неправомірність рішення відповідача, а тому кошти, сплачені позивачем для відновлення його порушеного права, є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України.
За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача збитків у розмірі у розмірі 5 650,00 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо суми витрат на правничу допомогу.
Також, позивач просив суд про відшкодування на його користь з відповідача витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження надання правничої допомоги за Договором про надання правової допомоги № 13-08/2020 від 13.08.2020 року до матеріалів справи було долучено:
1. копію договору про надання правової допомоги № 13-08/2020 від 13.08.2020 року;
2. копія рахунку на оплату № 1 від 13.08.2020 року;
3. копія платіжного доручення №08R1742F5AB33A від 27.08.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача представляв адвокат Шовков О.С., який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № 13-08/2020 від 13.08.2020 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1017539 від 01.09.2020 року.
Як вбачається із укладеного між позивачем (клієнт) та Шовковим О.С. договору про надання правової допомоги № 13-08/2020 від 13.08.2020 року, пунктом 3.1. передбачено, що вартість гонорару адвоката за цим договором сторонами визначила у розмірі 3 000,00 грн
Позивачем долучено копію платіжного доручення №08R1742F5AB33A від 27.08.2020 року на суму 3 000,00 грн., де зазначено про оплату надання правової допомоги згідно п.1.2. Договору та згідно рахунку № 1 від 19.08.2020 року.
Відповідачем у відзиві на позов був проти про стягнення судових витрат на професійну правничу та просив відмовити у задоволенні про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
У рішенні ЄСПЛ від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VIПро адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Згідно з ч. 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позов обмежився лише про відмову у стягненні витрат на професійну правову допомогу, не надаючи при цьому жодних обґрунтувань своєї думки та будь-яких доказів на її підтвердження та клопотанням про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, за відсутності клопотання відповідача про зменшення таких витрат, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. підлягає задоволенню.
Щодо судового збору.
Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у сумі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Техноткань" (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 115; код ЄДРПОУ 32032253) збитки у розмірі 5 650,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмір 2 102,00 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 09.11.2020 року.
Суддя В.Г. Бєлік
