СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р. Справа № 922/3054/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

прокурора - Здор Т.О., службове посвідчення № 054877 від 15.01.2020,

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

осіб, що не брали участі у справі - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі (вх. №2042 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 (повний текст рішення складено 18.01.2019, суддя Буракова А.М.) у справі № 922/3054/18,

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Подалех" смт. Васищеве, Харківська область,

до Васищевської селищної ради с. Васищеве, Харківська область,

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року Селянське (фермерське) господарство "Подалех" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Васищівської селищної ради (відповідач) згідно якої просить суд визнати за Селянським (фермерським) господарством "Подалех" право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, № 1 /колишня вул. Орєшкова, 47, колишній провулок Радгоспний/, а саме: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ. "а", ґанком літ. "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ"), яка складається з приміщення 1 - площею 34,80 кв.м. приміщення 2 площею 227,10 кв.м., приміщення 3 площею 10,40 кв.м.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що внаслідок відсутності документів про прийняття нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку, він не в змозі зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право на належне йому нерухоме майно та скористатися законним правом його користування, розпорядження та відчуження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі №922/3054/18 позов задоволено. Визнано за Селянським (фермерським) господарство "Подалех" (62498, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Лісна, 76, код ЄДРПОУ 22670557) право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, № 1 /колишня вул. Орєшкова, 47, колишній провулок Радгоспний/, а саме: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ. "а", ґанком літ. "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ"), яка складається з приміщення 1- площею 34,80 кв.м., приміщення 2 площею 227,10 кв.м., приміщення 3 площею 10,40 кв.м.

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив доведеність всіх необхідних умов для визнання за Позивачем права власності на спірне самочинне реконструйоване майно.

Заступник прокурора Харківської області, який не брав участі у справі, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області та в інтересах Васищевської селищної ради с. Васищеве, Харківська область, в порядку ч.1 ст. 254 ГПК України, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Разом з цим, звернувся із клопотанням про залучення до участі у справі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що:

- рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2015 у справі №922/750/15 за позовом прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ПАТ «Харківський ювелірний завод» про внесення змін до договору оренди землі внесено зміни до договору оренди землі, зокрема, п. 9 договору викладений в наступній редакції: «Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №818/14 від 21.11.2013 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 518 126,16 грн, або в місяць - 43 177,18 грн». Вказане рішення набрало законної сили 10.04.2015;

- відповідні зміни набули чинності з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі .№922/750/15, тобто з 10.04.2015 року, саме з вказаної дати відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату в підвищеному розмірі - 43 177,18 грн на місяць або 518126,16 грн на рік., відтак, застосування індексу інфляції за 2014 рік до орендної плати, яка почала діяти лише в квітні 2015 року, є несправедливим і незаконним;

- застосувавши до орендної плати у розмірі 518 126,16 грн коефіцієнт індексації за 2014 рік у розмірі 1.249 позивач отримав грошову суму у розмірі 647 139,57 грн, до якої додатково був застосований коефіцієнт індексації за 2015 рік у розмірі 1,433 і коефіцієнт індексації за 2016 рік у розмірі 1.06, отже, подальша індексація (за 2015 рік, за 2016 рік) незаконно проіндексованої орендної плати є також незаконною.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 закрито. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах Васищевської селищної ради с. Васищеве, Харківська область на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 року у справі № 922/3054/18 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 року у справі № 922/3054/18 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на Прокуратуру Харківської області м. Харків.

Постановою Верховного Суду від 31.07.2020 в даній справі касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №922/3054/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

14.08.2020 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що не брали участі у справі. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "15" вересня 2020 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2020 у зв`язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф. визначено колегію суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до "06" жовтня 2020 р. о 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до "03" листопада 2020 р. о 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2020 у зв`язку з відпусткою судді Медуниця О.Є. визначено колегію суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Інші представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись визначеного ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників позивача, відповідача, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені доводи в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.1999 між радгоспрабкоопом "Безлюдівський" та селянським фермерським господарством "Подалех" було укладено договір передачі (надалі - договір), відповідно до пунктів 1, 2 якого радгоспрабкооп "Безлюдівський" передає належну йому недобудовану будівлю приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: смт. Васищеве, вул. Орєшкова, 47, загальною площею 174 кв.м. Будівля приймального пункту належить радгоспрабкоопу "Безлюдівський".

Пунктом 3 договору було передбачено, що загальна ціна нежитлової будівлі становить 6000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн.).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 742 від 18.08.1999 позивачем було сплачено радгоспробкоопу "Безлюдівський" за приймальний пункт 6000,00 грн.

Як зазначив позивач, радгоспробкоопом "Безлюдівський" було передано фермерському господарству "Подалех" Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-25-64-1125, в якому були вказані усі земельні ділянки, які були надані під об`єкти нерухомості радгоспробкоопу "Безлюдівський", в тому числі і під нежитлову будівлю приймального пункту склопосуду.

Згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки для постійного користування під будівництво торгівельного ринку фермерського господарства "Подалех", який було затверджено головою райдержадміністрації Харківського району 17.03.2000, та рішення від 10.05.2000 № 123 Васищівської селищної ради "Про надання земельної ділянки для будівництва торгівельного ринку фермерському господарству "Подалех", фермерському господарству "Подалех" було виділено в постійне користування земельну ділянку площею 0,055 га під будівництво торгівельного ринку по вул. Орешкова в смт. Васищеве.

15.09.2015 рішенням L сесії VI скликання Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області "Про внесення змін до рішення № 123 виконавчого комітету Васищівської селищної ради від 10.05.2000 "Про виділення земельної ділянки для будівництва торгівельного ринку для фермерського господарства "Подалех" було надано фермерському господарству "Подалех" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умові оренди з правом викупу орієнтовною площею 0,0550 га із земель запасу комунальної власності Васищівської селищної ради категорії житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування торгового ринку за адресою: пров. Радгоспний, смт. Васищеве, Харківського району, Харківської області. Земельній ділянці для будівництва та обслуговування торгового ринку присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Радгоспний, 1.

01.02.2018 рішенням XXIV сесії VII скликання Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області "Про зміну поштової адреси земельної ділянки для будівлі ринку в смт. Васищеве" було перейменовано провулок Радгоспний на провулок Пісчаний в смт. Васищеве Харківського району Харківської області. Земельній ділянці для будівництва та обслуговування ринку присвоєно нову поштову адресу: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Пісчаний, 1. Будівлі ринку по провулку Пісчаному присвоєна поштова адреса: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Пісчаний, 1.

Згідно позову позивач вказав, що селянським (фермерським) господарством "Подалех" з 1999 року по 2017 рік без погодження проекту та дозволу на початок будівельних робіт, за власні кошти була здійснена реконструкція колишнього приймального пункту склопосуду, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Піщана, 1 (колишня вул. Орєшкова, 47), а саме: нежитлова будівля літ "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ "а", ґанком літ "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ", яке складається з приміщення 1 - площею 34,80 кв.м., приміщення 2 - площею 227,10 кв.м., приміщення 3 - площею 10,40 кв.м.

КП "Харківське БТІ" за вих.№ Е-3126 від 08.12.2017 було повідомлено, що згідно матеріалів технічної інвентаризації, на земельній ділянці за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, 1 (колишня вул. Орешкова, 47) знаходиться нежитлова будівля колишнього приймального пункту склопосуду літ. "А-1" загальною площею 272,30 кв.м.

Згідно технічного висновку ТОВ "Інститут "Градпроект" від 14.12.2017 було визнано можливим подальшу експлуатацію нежитлової будівлі колишнього приймального пункту склопосуду у складі: будівлі літ "А-1 з навісом літ "а", ґанком літ "а1", яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, 1 (колишня вул. Орєшкова, 47). Також, у даному технічному висновку вказувалося, що технічний стан нежитлової будівлі відповідає державним будівельним нормам та правилам, будівельна готовність нежитлової будівлі становить 100%, дана нежитлова будівля знаходиться у задовільному технічному стані.

Позивач зазначив, що внаслідок відсутності документів про прийняття нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку, він не в змозі зареєструвати в реєстрі нерухомого майна право на належне йому нерухоме майно та скористатися законним правом його користування, розпорядження та відчуження.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача дійшов висновку про те, що в даному випадку існують всі необхідні умови для визнання за позивачем права власності на спірне самочинне реконструйоване майно, тому вимога позивача про визнання права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю колишнього приймального пункту склопосуду, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний, № 1 /колишня вул. Орєшкова, 47, колишній провулок Радгоспний/, а саме: нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею - 272,30 кв.м. з навісом літ. "а", ґанком літ. "а1" (технічний паспорт від 28.11.2017, розроблений КП "Харківське районне БТІ"), яка складається з приміщення 1 - площею 34,80 кв.м., приміщення 2 площею 227,10 кв.м., приміщення 3 площею 10,40 кв.м., є обґрунтованою та відповідає приписам чинного законодавства.

Зазначене рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 сторонами не оскаржувалось.

Разом з тим, Заступник прокурора Харківської області, який не брав участі у справі, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області та в інтересах Васищевської селищної ради с.Васищеве, Харківська область, в порядку ч.1 ст. 254 ГПК України, в якій просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Приймаючи постанову за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора, апеляційна інстанція свої висновки мотивувала тим, що рішення суду першої інстанції не порушує права та законні інтереси Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, отже наявності правового зв`язку між скаржниками та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому названі особи не є належним суб`єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 254 ГПК України у даній справі.

Відтак, суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора поданою в інтересах ДАБІ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки в даному випадку відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Разом з цим, апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора в інтересах Васищівської селищної ради, оскільки визнав, що доводи апеляційної скарги прокурора в частині порушення прав та законних інтересів територіальної громади є безпідставними.

Верховний Суд в своїй постанові від 31.07.2020 в даній справі дійшов висновку про те, що передчасними є висновки апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, поданою в інтересах органів державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі пп.3.ч.1.ст.264 ГПК. Разом з цим, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови в частині залишення без задоволення апеляційної скарги прокурора, поданої в інтересах відповідача, касаційний суд зазначив, що апеляційний суд, оцінюючи доводи прокурора саме щодо порушення прав територіальної громади, фактично частково переглянув справу по суті, частково здійснивши оцінку встановлених обставин справи, та саме залишив рішення суду першої інстанції без змін в цій частині, а не закрив провадження, як щодо органів державного архітектурно-будівельного контролю, проте, при цьому, не розглянув даний спір по суті заявлених вимог, тобто, не надав належної оцінки всім доводам та аргументам прокурора, наведеним в апеляційній скарзі щодо законності прийнятого у справі рішення.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що судом апеляційної інстанції порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні, яке повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.5 ст.310, ст.316 ГПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання зазначених вказівок, судовою колегією встановлено наступне.

Під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів розглянувши клопотання про залучення до участі у справі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, дійшла висновку про відмову в задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що однією з обставин, що підлягає дослідженню в межах даної справи є дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо будівництва нерухомого майна.

При цьому, прокурор вважає, що саме до завдань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області входить реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом державного архітектурно - будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. До завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України також відноситься, зокрема, проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічних умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно - технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань. Отже, вирішуючи спір про визнання права власності на спірне нерухоме майно, суд першої інстанції був зобов`язаний залучити вказані установи у якості третіх осіб в порядку вимог процесуального законодавства.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимога Селянського (фермерського) господарства "Подалех" смт. Васищеве, Харківська область до Васищевської селищної ради с.Васищеве, Харківська область про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Натомість, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є суб`єктом права власності у даному випадку, а прийняте у справі рішення не стосуються їх матеріальних прав.

Питання, пов`язані з діяльністю наведених органів, місцевим судом у межах провадження з даної справи не вирішувалися.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України не були учасниками господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі в межах предмету спору в суді першої інстанції.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, ні його мотивувальна частина, ні його резолютивна частина не містять жодних висновків щодо прав, інтересів чи обов`язків наведених органів, не містить висновків про зобов`язання їх вчинити будь-які юридично значимі дії або утриматися від їх вчинення щодо жодної із сторін судового спору, які є юридичними особами; матеріали справи не містять інших документів, які б свідчили про порушення особистих прав цих органів; учасниками спірних правовідносин Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області та Державна архітектурно-будівельна інспекція України також не є.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для задоволення поданого клопотання у контексті ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що рішення суду у даній справі не впливає на права та обов`язки вищезазначених установ, отже підстави для його задоволення - відсутні.

При цьому, колегія суддів дійшла висновку про правомірність звернення Заступника прокурора Харківської області з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області.

Так, основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (абзац третій пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою).

До завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України також відноситься, зокрема, проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічних умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів (підпункт 12 пункту 6 Положення у вказаній редакції).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти у відповідних правовідносинах державу (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанова від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21-6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19-4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).

Підставою для звернення до суду з апеляційною скаргою перший Заступник прокурора Харківської області вказав, зокрема, те, що органи державного архітектурно-будівельного контролю у цій справі неналежно здійснюють захист інтересів держави, а саме: Державна архітектурно-будівельна інспекція України самостійно не вжила заходи для оскарження рішення суду першої інстанції та не здійснила контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм на спірному об`єкті самочинного будівництва, що покладає саме на ці органи обов`язок реалізації цих повноважень.

В частині подання прокурором апеляційної скарги в інтересах Васищевської селищної ради, що є відповідачем у даній справі, колегія суддів зазначає, що прокурор помилково звернувся в інтересах суб`єкта, який у даній справі виступає як відповідач. В частині звернення Заступника прокурора Харківської області з апеляційною скаргою в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківської області, колегія суддів вважає правомірним, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 в даній справі.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду в своїй постанові від 31.07.2020 в даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою прокурор вказує те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий об`єкт.

Вирішуючи юридичну долю спірного майна та визнаючи право власності на це майно за позивачем, суд першої інстанції приписів ч. 2 ст. 331, ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України не врахував, що унеможливлює висновок про підставність задоволення позову.

Предметом спору у даній справі є визнання за Селянським (фермерським) господарством "Подалех" права власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, ЦК України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

Поняття самочинного будівництва, правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин. Вказана стаття унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Так, згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, частиною 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. При цьому частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або на нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України. У зв`язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право (мало місце звернення до компетентного державного органу про прийняття об`єкта до експлуатації).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Для встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої, або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм і правил, придатності будівлі до експлуатації, для визначення вартості різного роду будівельних робіт господарський суд може призначити будівельно-технічну експертизу.

Позивач у спорах про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повинен довести обставини, що складають фактичну підставу такого позову: наявність права позивача на земельну ділянку, на якій збудоване спірне майно; наявність самочинно збудованого майна; відповідність самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна (у випадку, якщо земельна ділянка належить позивачу на праві користування).

Недотримання хоча б однієї із вимог, необхідних для визнання за особою права власності на здійснене ним самочинне будівництво, виключає можливість визнання права власності та є підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, заявленого в порядку ст. 376 ЦК України.

Слід зазначити, що в порушення вказаних норм матеріального права місцевий господарський суд фактично ухилився від з`ясування та правової оцінки вказаних обставин, які мають істотне значення для справи.

Жодних доказів про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт із будівництва спірних об`єктів та вводу їх в експлуатацію у встановленому законодавством порядку Селянським (фермерським) господарством "Подалех" суду не надано і матеріали даної справи таких документів не містять.

Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється.

Статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлено порядок вирішення питань забудови земельної ділянки, який не дотримано позивачем.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про планування і забудову територій" проектна документація на будівництво об`єктів містобудування розробляється відповідно до вихідних даних на проектування із дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 28-1 Закону України "Про планування і забудову територій" для організації будівництва та підготовки будівельного майданчика до початку виконання будівельних робіт із будівництва об`єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт.

Відповідно до статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю із урахуванням частини четвертої цієї статті.

Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об`єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку та акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об`єкт застрахований).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про основи містобудування" державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.

Матеріали даної справи не містять інформації про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт із будівництва об`єктів та вводу їх в експлуатацію.

Однак, навіть і наявність такого дозволу на будівництво об`єкту містобудування не надає права на початок виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт місцевої інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, без розробленої та затвердженої належним чином проектно - кошторисної документації (ст.ст. 28, 29 вказаного Закону).

Визнання у судовому порядку права власності на об`єкт будівництва не позбавляє позивача обов`язку доведення факту введення його в експлуатацію, що позивачем не здійснено.

Статтею 9 Закону України Про архітектурну діяльність" визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, слід зазначити, що поняття "будівництво" включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єктів будівництва (ч.3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.4 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, тощо.

Також, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За змістом ч. 2 ст. 3 цього Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону право власності підлягає обов`язковій державній реєстрації прав.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб`єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно п.п. 1, 3, 9, 10, 11, 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.11 № 461, цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти). Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

На об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей: на об`єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, повинні бути проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм.

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Технічне обстеження включає такі етапи:

попереднє (візуальне) обстеження об`єкта, у тому числі огляд і фотографування об`єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об`єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);

детальне (інструментальне) обстеження об`єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

Якщо етапи технічного обстеження об`єкта, що проводилося, не збігаються з названими етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження.

Не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об`єкта.

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об`єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об`єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об`єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Пронумерований, прошнурований звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб`єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Також, колегія суддів бере до уваги, що статтею 21 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Форма та зміст витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Державного реєстру прав.

Вирішуючи спір у даній справі та надаючи правову оцінку питанню дотримання Селянським (фермерським) господарством "Подалех" законодавчо встановленої процедури оформлення права власності на збудоване нерухоме майно апеляційним судом на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів установлено, що будівництво спірного об`єкту нерухомого майна проводилося без отримання належного на початок будівельних робіт дозволу, без розробленої та затвердженої належним чином проектної документації на будівництво, даний об`єкт не прийнятий в експлуатацію у встановленому порядку, він є самочинно збудованим. Жодних доказів про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт із реконструкції спірного об`єкту та введення його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області у відзиві на позовну заяву повідомила, що апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області підтримує в повному обсязі та обізнана про той факт, що Селянським (фермерським) господарством «Подалех» виконувалась реконструкція без дозвільної документації на об`єкті за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1.

Так, 22.11.2017 на адресу Департаменту надійшов лист Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.11.2017 № 1085/02-25 із повідомленням про те, що за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1 ведеться самовільне будівництво нежитлової будівлі з порушенням законодавства України.

На підставі вищезазначеного листа в межах повноважень Заступником директора Департаменту - начальником відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування було видано направлення від 14.12.2017 № 433-Н для проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1 щодо дотримання суб`єктом побудування Селянським (фермерським) господарством «Подалех», строк дії якого встановлено з 14.12.2017 до 22.12.2017.

Під час проведення перевірки, яка проходила у період з 14.12.2017 09:00 год. до 22.12.2017 16:00 год. посадовими особами Департаменту було встановлено, що Селянським (фермерським) господарством «Подалех» за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1 - виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі з піноблоків обкладених облицювальною цеглою, загальною площею будівлі 272,30 кв.м.

Таким чином, встановлено факт виконання будівельних робіт на об`єкті з класом наслідків (відповідальності) ССІ за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1 - без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за належать до об`єктів з незначними наслідками ССІ.

За результатами перевірки посадовими особами Департаменту були виготовлені наступні документи:

- акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання № 433-А від 22.12.2017, в якому було зазначено, що на об`єкті за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний (колиш. Радгоспний), 1 ведеться будівництво нової нежитлової будівлі;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.12.2017, який складено стосовно Селянського (фермерського) господарства «Подалех»;

- припис № 433-Пр від 22.12.2017 про негайне зупинення підготовчих та будівельних робіт на об`єкті за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний (колиш. Радгоспний), 1;

- постанова № 5/1020-303 від 15.01.2018 про накладення штрафу на Селянське (фермерське) господарство «Подалех» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Також, вищевказані будівельні роботи проводились без належно затвердженої та погодженої проектної документації, що є порушенням ст.ст. 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 9.1 ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».

Згідно із п. 9.1 ДБН А.2.2-3:2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» - проектна документація погоджується з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Селянське (фермерське) господарство «Подалех» жодного разу не звертався до Департаменту із відповідними документами про початок доведення реконструкції та введення об`єкта в експлуатацію.

Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини (ДАЛІ - ЄСПЛ) у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії"від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно - правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

При розгляді даного спору апеляційним судом було дотримано всі три встановлені критерії щодо втручання держави у мирне володіння майном, а саме: 1) втручання в мирне володіння майном є законним, оскільки позивачем не було дотримано встановленого законом порядку (позивачем не було доведено наявність всіх правових підстав для набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва); 2) втручання має на меті "суспільний", "публічний" інтерес, оскільки, як було встановлено судом, самочинно збудоване майно може нести потенційну загрозу життю і здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб; 3) враховуючи всі факти та обставини, встановлені апеляційним судом, втручання у право на мирне володіння майном є цілком пропорційним визначеним цілям - а саме забезпеченню безпеки життя та здоров`я громадян, захисту інтересів територіальної громади міста Миколаєва.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, необхідно здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.2 ч.1 ст. 275, 277 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області м. Харків, в інтересах держави в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, що не брали участі у справі, на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2018 у справі № 922/3054/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Подалех" (62498, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Лісна, 76, код ЄДРПОУ 22670557) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі - 19 368,57 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.11.2020.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова