ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2020 року

Київ

справа №855/83/20

адміністративне провадження №А/9901/47/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

за участю секретаря секретар судового засідання Носадчої О.Е.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Зозулі Тараса Михайловича

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом кандидата у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. 31 жовтня 2020 року кандидат у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК, Комісія), в якому просив:

-визнати бездіяльність ЦВК протиправною;

-зобов`язати Комісію розглянути скаргу позивача від 29 жовтня 2020 року по суті справи за його участю та надати копії прийнятих рішень ДВК за №740005, №74003, 740023, № 740111 щодо результату розгляду скарг позивача від 25 жовтня 2020 року;

- зобов`язати відповідача належним чином відреагувати на допущенні порушення ДВК за №740005, №;74003, №740023, №740111, ОВК №208;

-зобов`язати відповідача належним чином відреагувати на допущенні порушення ОВК №208;

- за наслідками розгляду справи притягнути ЦВК до адміністративної відповідальності.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 жовтня 2020 року позивачем були виявлені порушення виборчого законодавства у приміщеннях ДВК №740005, №740003, №740023, №740111, у зв,язку з чим він звернувся до ЦВК зі скаргою з метою належного реагування на виявлення порушення його виборчих прав, однак станом на 31 жовтня 2020 року відповідачем жодної відповіді на подану скаргу надано не було.

2.1. У позові ОСОБА_1 на підтвердження виявлених порушень на дільниця просив прослухати у судовому засіданні наявні у нього оригінали аудіозаписів телефонних розмов із заступником голови ОВК №208 ОСОБА_2 на диктофоні позивача в телефоні «Айфон 10» як належний і допустимий доказ у провадженні.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

3. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності ЦВК під час розгляду скарги ОСОБА_1 з посиланням на те, що скарга була розглянута та повернута без розгляду з огляду на порушення позивачем вимог статті 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо її форми та підтвердження матеріалами справи направлення позивачу відповіді у відповідності до статті 111 Закону України «Про вибори народних депутатів України» із зазначенням, що повернення скарги не позбавляє позивача після усунення недоліків повторно звернутись до відповідача.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

5. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить:

-скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та прийняти нове судове рішення, яким:

-визнати протиправною бездіяльність ЦВК;

-зобов`язати ЦВК розглянути скаргу позивача від 29 жовтня 2020 року по суті справи за його участю;

-зобов`язати відповідача надати позивачу копії прийнятих рішень ДВК за №740005, №740003, №740023 і №740111 ОВК №208;

-зобов`язати ЦВК належним чином відреагувати на допущені порушення в ОВК №208.

--за наслідками розгляду справи притягнути ЦВК до адміністративної відповідальності.

6. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог, ОСОБА_1 зазначає, що ЦВК порушило строки направлення відповіді на його скаргу, визначені статтею 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України», що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача. Вказує, що лист від ЦВК він отримав 03 листопада 2020 року із датою його відправлення 02 листопада 2020 року.

7. На думку ОСОБА_1 , надані відповідачем лист та карта реєстрації вихідної кореспонденції самі по собі не можуть об`єктивно свідчити про те, що ЦВК повернуло скаргу у визначені законодавством строки. Внаслідок такої протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, позивач був позбавлений права вчасно усунути недоліки скарги, що подана ним до ЦВК.

8. В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було розглянуто заявлені ним клопотання, зокрема:

-щодо прослуховування в судовому засіданні аудіозаписів телефонних розмов із заступником голови ОВК №208 ОСОБА_2 , наявних на диктофоні в його телефоні;

-про допит свідка з числа довірених осіб позивача, а саме - ОСОБА_3 ;

- про залучення до справи доказів того, що позивач насправді не отримував від відповідача відзиву на його позовну заяву та жодних інших документів, які представник відповідача перед початком судового засідання приєднала до судової справи;

- про залучення до матеріалів справи трьох витягів з ЄРДР як доказів того, що відповідач саме за такі порушення уже перебуває на даний час у трьох кримінальних провадженнях;

-про залучення до справи копії відомості про передачу Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатному виборчому окрузі, дільничним виборчим комісіям звичайних та спеціальних виборчих дільниць 22 жовтня 2020 року, із запізненням аж на 33 календарні дні, що порушує вимоги Закону України «Про вибори народних депутатів України».

9. Також позивач вказав, що судом першої інстанції були допущені наступні порушення норм процесуального права:

-позбавлено позивача права на ознайомлення із відзивом ЦВК на позовну заяву;

-долучення до матеріалів справи належним чином не оформлені документи ЦВК - відзив та додатки до нього;

-не підтвердження представником ЦВК своїх повноважень для участі у розгляді справи.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

10. У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених у скарзі мотивів. Пояснив, що відповідач припустився протиправної бездіяльності по не розгляду скарги у встановлений законом строк, тому судом має бути надана оцінка рішенню суду першої інстанції виходячи з бездіяльності, що виникла на час звернення його до суду.

11. Представник ЦВК у судовому засіданні заперечував проти задоволення цієї апеляційної скарги, пояснив, що відповідач не порушив строків розгляду скарги, та просить врахувати, що відповідач з запізненням направив відповідь з технічних причин, яку виправив перший робочий день після надання відповіді.

12. Представник ЦВК повідомив, що позивач скористався своїм правом на подання скарги після усунення недоліків та скарга знаходиться на рогляді ЦВК.

13. У відзиві на апеляційну скаргу представник Комісії просить рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року залишити без змін, а скаргу - без задоволення

14. Відповідачем вказано, що скарга ОСОБА_1 була розглянута ЦВК, однак повернута без розгляду, внаслідок її неоформлення відповідно до вимог законодавства. Наполягає на відсутності протиправної бездіяльності ЦВК по розгляду скарги позивача.

Рух апеляційної скарги

15. Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалами від 04 листопада 2020 року відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.

Установлені у справі обставини

16. Постановою ЦВК від 05 червня 2020 року № 99 «Про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №208 (Чернігівська область)», у зв`язку з достроковим припиненням з підстави, передбаченої пунктом 7 частини другої статті 81 Конституції України та пунктом 5 статті 4 Закону України «Про статус народного депутата України», повноважень народного депутата України ОСОБА_4 , обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 208 (Чернігівська область), відповідно до частини п`ятої статті 15, частини шостої статті 16, статті 106 Закону України «Про вибори народних депутатів України», підпункту 2 пункту 2 розділу ХХХХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України, керуючись статтями 11 - 13, пунктом 3 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія постановила: призначити проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №208 (Чернігівська область) на неділю, 25 жовтня 2020 року.

17. 29 жовтня 2020 року кандидат у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 подав до ЦВК скаргу, в якій зазначає виявлені ним порушення на виборчих дільницях з посиланням на норми виборчого законодавства, які, на його думку, не були дотримані під час голосування.

30 жовтня 2020 року відповідач повернув без розгляду зазначену скаргу листом № 21-36/1-4067.

18. Не отримавши, станом на 31 жовтня 2020 року, відповіді на свою скаргу, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела й акти їх застосування

19. Відповідно до стаття 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з частиною першою статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

22. Частиною третьою статті 77 Конституції України визначено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

23. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ХХХХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом, зокрема, Закон України «Про вибори народних депутатів України», крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.

24. Відповідно до частини першої-другої статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року N 1932-IV «Про центральну виборчу комісію» (далі - Закон N 1932-IV) Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів

25. Згідно зі статтею 2 Закону N 1932-IV комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

26. Частиною другою статті 14 Закону N 1932-IV передбачено, що звернення, подані до ЦВК, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Комісією.

27. Згідно зі статтею 21 Регламенту ЦВК, затвердженого постановою ЦВК від 26 квітня 2005 року №72 (далі - Регламент), одержані Комісією звернення в день реєстрації подаються Голові Комісії, який дає відповідні доручення членам Комісії та працівникам Секретаріату Комісії, Служби розпорядника Реєстру щодо їх попереднього розгляду та надання відповіді.

28. Відповідно до частини першої-другої статті 30 Закону України від 17 листопада 2011 року N 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон N 4061-VI) повноваження Центральної виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів депутатів визначаються цим Законом, Законом України «Про Центральну виборчу комісію» та іншими законами України. Крім повноважень, визначених Законом України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія, зокрема, розглядає заяви і скарги на рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій і приймає рішення з цих питань.

29. Згідно з пунктом 5 частини дев`ятої статті 78 Закону N 4061-VI офіційний спостерігач від партії, кандидата у депутати, громадської організації має право звертатися із заявою чи скаргою до відповідної виборчої комісії, інших державних органів чи до суду щодо усунення порушень цього Закону в разі їх виявлення.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону ккандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначени цією статтею та статтями 109-113 цього Закону.

30. Частиною четвертою статті 111 Закону N 4061-VI встановлено, що скарга, оформлена з дотриманням вимог статті 110 цього Закону, розглядається відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніш як на другий день з дня її отримання, за винятком випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

31. Статтею 110 Закону N 4061-VI встановлюються вимоги щодо форми та змісту скарги до виборчої комісії .

32. Відповідно до частини другої статті 111 Закону N 4061-VI скарга, оформлена без дотримання вимог статті 110 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб`єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 110 цього Закону, у передбачені цим Законом строки.

33. Згідно з частиною шостою статті 109 Закону N 4061-VI строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду відповідно до частини другої статті 111 цього Закону.

34. З метою забезпечення однакового застосування виборчими комісіями Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) при розгляді скарг, що стосуються виборчого процесу з виборів народних депутатів України (далі - вибори депутатів) розроблено Порядок розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затверджений постановою Центральної виборчої комісії від 31 липня 2012 року № 133.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду, рішення якого переглядається

35. Предметом спору у даній справі є бездіяльність ЦВК щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 29 жовтня 2020 року.

36. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

37. Судом встановлено, що вказана скарга членом ЦВК П. Любченко була повернута позивачу без розгляду листом від 30 жовтня 2020 року №21-36/1-4067, внаслідок невідповідності її оформлення вимогам законодавства.

38. З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавцем визначено відповідний порядок розгляду скарг виборчими комісіями, що стосуються виборчого процесу з виборів народних депутатів України. Зокрема, встановлено, що скарга, яка оформлена без дотримання вимог статті 110 Закону №4061-VI, повертається суб`єкту звернення без розгляду.

39. Таким чином, враховуючи імперативність статті 110 Закону №4061-VI, ЦВК здійснила повернення скарги в межах наданих їй повноважень.

40. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголосив, що надсилання відповідачем відповіді на його скаргу із порушенням строків, визначених законодавством, свідчить про наявність протиправної бездіяльності ЦВК щодо розгляду скарги.

41. Однак, Верховний Суд вважає заявлені доводи позивача необґрунтованими.

42. Доводи позивача, які стосуються неотримання ним вчасно відповіді на подану ним скаргу в ЦВК, фактично підміняють розгляд питань, пов`язаних з предметом позовних вимог щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 , які були предметом дослідження і надання таким оцінки судом першої інстанції.

43. Також Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що права позивача на розгляд його скарги не порушено, оскільки частиною шостою статті 109 Закону №4061-VI передбачено право особи звернутись до Комісії зі скаргою після усунення її недоліків.

44. Під час розгляду справи Верховним Судом встановлено, що позивач скористався вказаним правом і повторно подав скаргу до ЦВК, враховуючи висновки, викладені у листі відповідача від 30 жовтня 2020 року №21-36/1-4067.

45. Щодо притягнення ЦВК до адміністративної відповідальності за наслідками розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

46. Відповідно до частин першої, другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

47. Згідно з частиною першою статті 278 КАС України суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв`язку з цим заходів, встановлених законом.

48. Під час розгляду справи судами не встановлено порушень закону з боку відповідача, які могли б бути підставою для розгляду питання щодо притягнення відповідних осіб до адміністративної відповідальності.

49. Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо нерозгляду судом першої інстанції всіх заявлених ним клопотань, колегія суддів вказує наступне.

50. Розгляд усіх заявлених клопотань під час судового засідання в суді першої інстанції підтверджено технічним записом судового засідання від 02 листопада 2020 року.

51. Позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про допит ОСОБА_3 у якості свідка, оскільки він був присутнім у судовому засіданні під час розгляду цієї справи. Така відмова відповідає вимогам статей 65, 91, 92 КАС України.

52. ОСОБА_1 також було правильно відмовлено у задоволенні клопотань про долучення документів до справи (витяги з ЄРДР; копії відомості про передачу Окружною виборчою комісією з виборів народних депутатів України інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатному виборчому окрузі, дільничним виборчим комісіям звичайних та спеціальних виборчих дільниць 22 жовтня 2020 року) та прослуховування відповідних аудіозаписів, оскільки суд першої інстанції взяв до уваги приписи частини четвертої статті 73 КАС України та визначив, що ці докази не належать до предмету доказування у справі, яка розглядається.

53. Не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи скаржника про порушення його права на ознайомлення із відзивом, оскільки судом першої інстанції було встановлено факт надсилання відзиву ЦВК на електронну адресу позивача, а під час розгляду справи позивач не заявляв клопотання про ознайомлення із відзивом.

54. Щодо посилань апелянта на те, що представник відповідача не підтвердила своїх повноважень на участь у судовому засіданні, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

55. Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

56. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

57. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

58. Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

59. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

60. Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).

61. Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

62. Зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

63. З урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

64. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року № 9901/39/20.

65. Верховний Суд звертає увагу, що матеріали справи містять документальне підтвердження (Положення про управління правового забезпечення Секретаріату Центральної виборчої комісії, посадову інструкцію головного консультанта відділу представництва в судах управління правового забезпечення Секретаріату Центральної виборчої комісії) наявності у представника відповідача Максименко А.І., головного консультанта відділу представництва в судах управління правового забезпечення Секретаріату Центральної виборчої комісії, права здійснювати самопредставництво Комісії в судах під час розгляду справ без окремого доручення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

66. Оцінюючи встановлені під час вирішення спору обставини, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції в цілому дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

67. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Висновки щодо розподілу судових витрат

69. При поданні апеляційної скарги в цій справі позивачем не сплачено судовий збір, тому з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

70. З апеляційної скарги вбачається, що позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон N 3674-VI), за яким, зокрема, учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав . В підтвердження цієї обставини позивач надав копію посвідчення учасника бойових дій.

71. Колегія суддів вважає, що скаржник безпідставно вважає про наявність у нього такої пільги у даній справі, оскільки спір в ній не пов`язаний із захистом прав ОСОБА_1 , що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

72. При цьому, колегія суддів зазначає, що пункт 13 статті 5 Закону N 3674-VI кореспондується із положеннями статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року N3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

73. Конструкція пункту 13 статті 5 Закону N 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

74. Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

75. Із змісту оскаржуваного судового рішення та за матеріалами апеляційної скарги вбачається, що вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій чи військовозобов`язаного, призваного на військову службу, а пов`язані з оскарженням бездіяльності ЦВК під час виборчого процесу.

Зазначений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311\19.

76. За таких обставин, Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

77. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону N 3674-VI.

78. Відповідно до положень статей 3 та 4 Закону N 3674-VI судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

79. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

80. Положеннями частини 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

81. Станом на 01 січня 2020 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

82. З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

83. Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, постановленого за результатами розгляду позову, складає 2522,44 грн. (2102*0,4*2)*150 %).

84. Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2522,44 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 272, 273, 278, 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з кандидата у народні депутати України на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року в Одномандатному виборчому окрузі №208 Чернігівської області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 20 січня 1997 року) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні 44 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська