ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4678/20за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 24 235,30 грн.
Суддя Крижний О.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
С У Т Ь С П О Р У:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартість недостачі вантажу у сумі 24 235,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на адресу позивача було здійснено відправлення вагонів із вугіллям кам`яним АМ (13-25) антрацит за залізничними накладними №№53300778, №64300288. В результаті перевірки вантажу на станції Каховка у вагонах було виявлено вагову недостачу у вагоні №53300778 в кількості 4,05 тон, у вагоні №64300288 в кількості 1,5 тон. За вирахуванням 1% норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто загальна сума вартості нестачі вантажу у зазначених вагонах складає 24 235,30 грн.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до наданих залізничних накладних завантаження проводилося засобами і силами відправника вантажу та ним же самостійно зазначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Чинним законодавством не передбачено обов`язку залізниці перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. На станції Каховка Одеської залізниці проведено комісійне зважування та відповідно встановлено, що вагони технічно справні, люка закриті, течі вантажу немає, поверхня вантажу нижче бортів, про що зазначено у Комерційних актах.
Відповідач посилається на роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601, відповідно до яких: Прибуття напіввагону на станцію призначення з недовантаженням до рівня бортів не свідчить про втрату або розкрадання навалочного або насипного вантажу при перевезенні, оскільки згідно зі статтею 111 Статуту залізниць позивач має довести вину перевізника. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов`язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення. Відповідач зазначає, що вказане свідчить про те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані. Відповідно до п.а ст. 111 Статуту залізниць, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.
Від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідок вантажовідправника про вартість продукції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування є встановлення обставин перевезення вантажу, обставин втрати вантажу, визначення вартості втраченого вантажу, наявність вини відповідача у втраті вантажу.
11 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія" укладено договір поставки №1101, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія" зобов`язується передати у власність вугільну продукцію, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" прийняти та оплатити її. Вугільна продукція поставляється на умовах FCA станція відправлення. Умови поставки, зазначені в договорі, розуміються сторонами відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгівельної Палати "Інкотермс" (редакція 2010), тобто право власності на вугілля та ризик втрати і пошкодження вантажу переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" з моменту прийняття залізницею вантажу до перевезення.
17.07.2020 на виконання вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія" відправило на ст. Братолюбовка вагони з вугіллям кам`яним АМ (13-25) антрацит за залізничними накладними №47178991 (вагон №53300778 у кількості 68,95 тон), №4179361 (вагон №64300288 у кількості 68,20 тон).
Перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі, при відвантаженні його маса була визначена відправником шляхом зважування на вагонних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень. Вантаж маркований вапном.
Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.
Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Під час перевірки на станції Каховка у вагонах виявлено вагову недостачу, про що складено комерційні акти.
Так, відповідно до комерційного акту №416801/10 від 24.07.2020, проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам`яне у вагоні №53300778. За документом значиться вантаж антрацит нетто 68950 кг, тара 23400 кг. Фактично маса брутто склала 88300 кг., тара вагона по документу 23400 кг., нетто 64900 кг, що менше документа на 4050 кг. Вагон технічно справний, без дверей, люка щільно закриті, течі вантажу немає. В комерційному відношенні виявлено навантаження нижче бортів 50см, рівномірне, вантаж не маркований. З однієї сторони над 1 люком є заглиблення довжиною 150 см, шириною 140-180 см, глибиною 20 см. Над 2-7 люками довжиною 900 см, шириною 280 см, глибиною 20-30 см., що відповідає акту загальної форми станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці №44074 від 20.07.2020. Комісійне зважування проводилося 24.07.2020 комісією у складі агента комерційного ОСОБА_1 , ДС Дудяка Є.М., представника одержувача Дорошенко В.А. Зав. вантажним р-ном за штатом відсутній.
Відповідно до комерційного акту №416801/11 від 24.07.2020, проведене комісійне зважування маси вантажу вугілля кам`яне у вагоні №64300288. За документом значиться вантаж антрацит нетто 68200 кг, тара 24800 кг. Фактично маса брутто склала 91500 кг., тара вагона по документу 24800 кг., нетто 66700 кг, що менше документа на 1500 кг. Вагон технічно справний, без дверей, люка щільно закриті, течі вантажу немає. В комерційному відношенні виявлено навантаження нижче бортів 50см, рівномірне, вантаж не маркований. З однієї сторони над 1,2 люками є заглиблення довжиною 300 см, шириною 220-240 см, глибиною 20-30 см. Над 3-7 люками довжиною 750 см, шириною 280 см, глибиною 20-30 см., що відповідає акту загальної форми станція Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці №44073 від 20.07.2020. Комісійне зважування проводилося 24.07.2020 комісією у складі агента комерційного ОСОБА_1 , ДС Дудяка Є.М., представника одержувача Дорошенко В.А. Зав. вантажним р-ном за штатом відсутній.
З наведеного вбачається, що вказаними актами встановлено, що при переважуванні вагонів, виявилося, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:
- у вагоні 53300778 брутто - 88300 кг., тара вагона по документу 23400 кг., нетто 64900 кг, що менше документа на 4050 кг
- у вагоні № 6430028 брутто склала 91500 кг., тара вагона по документу 24800 кг., нетто 66700 кг, що менше документа на 1500 кг.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірні вагони з вугіллям кам`яним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.
Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива.
Оскільки вантаж вугілля кам`яне не поіменоване в алфавіті, є мінеральним твердим паливом тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.
Отже, з урахуванням норми природної втрати (1%) відповідальна недостача вугілля з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає:
- у вагоні №53300778 - маса нетто 68950 кг, норма недостачі 68950кг х 1%=689,5 кг, відповідальна недостача складає 4050 кг 689,5 кг = 3360,5 кг;
- у вагоні №64300288 маса нетто 68200 кг, норма недостачі 68200кг х 1%=682 кг, відповідальна недостача складає 1500 кг 682 кг = 818 кг;
Відповідно до Специфікації до договору №1101 від 11.01.2020 та видаткової накладної №ВН-200701 від 20.07.2020 вартість 1т вугілля АМ 13-25 становить 5800,00 грн.
Таким чином, за розрахунком позивача, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить 24 235,30 грн.:
- у вагоні №53300778 становить 3360,50 кг*5800/1000=19490,90 грн.
- у вагоні №64300288 становить 818 кг*5800/1000=4744,40 грн.
При встановленні розміру відповідальності перевізника за недостачу вантажу суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України, статей 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, слід застосовувати норми Статуту залізниць України, якими встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, але не виключно, довідки про вартість вугілля (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/4345/14, від 05.07.2018 у справі №910/23348/16).
Як вбачається із накладних №№47178991, 47179361 відправником є ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (графа 1).
Відповідно до довідок ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про вартість вугільної продукції, вартість 1 т вугілля що перевозився за накладними №47179361 та №47178991 від 17.07.2020 становить 3380,94 грн. без ПДВ. (4057,13 грн. з ПДВ).
Оскільки відповідно до п. 115 Статуту визначено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого товару, враховуючи, що відправником у даних відносинах є ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", то до розрахунку для визначення вартості недостачі вантажу слід застосовувати вартість вантажу саме ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
Таким чином, вартість недостачі вантажу, яка підлягає відшкодування перевізником, становить 16 952,72 грн.
Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").
Заперечення відповідача з приводу того, що навантаження вагонів було нижче бортів, а тому нестача вантажу сталася не з вини залізниці не приймається судом, оскільки Комерційними актами встановлено, що на поверхні вантажу, містяться заглиблення, що свідчить про незбереження залізницею переданого до перевезення вантажу. Отже, втрата вантажу відбулася з вини залізниці.
З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції вугілля кам`яного у спірних вагонах слід покласти на відповідача.
Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню вартість недостачі вантажу у розмірі 16 952,72 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 470,36 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 24 235,30 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49605, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Укрпроменерго" (49000, м. Дніпро, вул. Короленко, буд. 3, офіс 116, ідентифікаційний код 38359763) вартість нестачі вантажу у розмірі 16 952,72 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві грн. 72 коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 470,36 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят грн. 36 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.11.2020
Суддя О.М. Крижний
