Справа № 212/10005/18

2/212/319/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко В.В., представника відповідача Богданової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення одноразової грошової виплати при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення одноразової грошової виплати при звільненні. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з жовтня 1999 року вона працювала на державному підприємстві «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є відповідач. З 01 серпня 2013 року обіймала посаду начальника відділу зі збуту теплової енергії. Наказом по підприємству АТ «Криворізька теплоцентраль» від 01 листопада 2018 року її звільнено із займаної посади за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Позивач зазначає, що між роботодавцем та колективом працівників державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» укладений Колективний договір на 2016-2018 роки. Колективним договором затверджено Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП «Криворізька теплоцентраль» Додаток 7. Згідно п. 3.1. Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП «Криворізька теплоцентраль», працівники, які звільнилися на пенсію за віком, працюючи в підрозділах підприємства, при стажі роботи на підприємстві не менше 3-х років, надається протягом місяця після звільнення на пенсію одноразова грошова виплата. Враховуючи стаж роботи понад 19 років позивач має право на виплату у розмірі 2-х середньомісячних заробітних плат, які відповідачем не виплачені. У зв`язку з її звільненням 01 листопада 2018 року граничний строк для перерахування їй одноразової виплати сплинув 01 грудня 2018 року. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь одноразову грошову виплату, передбачену Колективним договором у розмірі 34918,20 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 22 грудня 2018, відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 вересня 2019, клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано докази по справі.

Ухвалами суду від 16 квітня 2020, 18 травня 2020, розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» Богданова О.О., в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, послалася на важке фінансове становище на підприємстві у час звільнення позивача, та на підприємстві був наказ про обмеження виплат.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу №154-к та відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , прийнята на роботу бухгалтером фінансової групи у службу збуту ДП «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи (а.с.5-7).

Відповідно до наказу №397-к від 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком ст.38 КЗпП України, що також підтверджується копією трудової книжки. Згідно розрахункових листів АТ «Криворізька теплоцентраль» за листопад 2018 року встановлено, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 перед звільненням склала 17459,10 гривень, яка розрахована відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року. Сторонами розмір середньої заробітної плати не оспорювався.

Статтею 10 Кодексу законів про працю України врегульовано, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Згідно норм ст.13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: плати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Так, між роботодавцем та колективом працівників ДП «Криворізька теплоцентраль» укладений Колективний договір на 2016-2018 роки, який зареєстрований у Виконкомі Жовтневої районної у місті ради №31 від 18.04.2016 року.

Пунктом 3.1. Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП (АТ) «Криворізька теплоцентраль», що є Додатком 7 до Колективного договору, передбачено право на матеріальну допомогу яку отримують працівники підприємства при виході на державну пенсію за віком, пенсію на пільгових умовах та безстроковій інвалідності, останнім місцем роботи яких є ДП (АТ) «Криворізька теплоцентраль» при стажі роботи не менше 3-х років, надається протягом місяця після звільнення на пенсію одноразова грошова виплата в розмірі: від 15 до 20 років - 2 середньомісячні заробітки.

В грудні 2017 року були внесені зміни та доповнення до Колективного договору між роботодавцем та колективом працівників ПАТ (АТ) «Криворізька теплоцентраль» на 2016-2018 роки, які зареєстровані Виконкомом Покровської районної в місті Ради № 61 від 29 грудня 2017 року. Відповідно до зазначених змін було прийнято, зокрема, нову редакцію пункту 3.1. Розділу 2, який стосується спірних виплат.

Однак, вирішуючи спір, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин умови Колективного договору на 2016-2018 року, які зареєстровані Виконкомом Покровської районної в місті Ради № 31 від 18 квітня 2016 року, виконання якого є обов`язком відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» усі працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором роботодавцем.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про внесені зміни до Колективного договору 15 грудня 2017 року, оскільки він був членом профспілки підприємства та делегатом трудового колективу працівників ПАТ (АТ) «Криворізька теплоцентраль» по внесенню змін та доповнень до колективного договору на 2016-2018 роки у зв`язку з наступними обставинами.

Так, згідно Списку делегатів на конференцію трудового колективу працівників ПАТ «Криворізька теплоцентраль» по внесенню змін та доповнень до колективного договору на 2016-2018 роки від 15.12.2017 року, ОСОБА_1 була включена до даного списку.

Однак, суд зауважує, що включення позивача до списку делегатів на конференцію трудового колективу не є належним доказом тієї обставини, що позивач дійсно був присутній на вказаній конференції з приводу внесення змін та доповнень до колективного договору на 2016 -2018 роки та повинен був знати про такі зміни. Інших належних та допустимих доказів про те, що позивачу було відомо про прийняття Змін та доповнень до Колективного договору на 2016-2018 роки від 15 грудня 2017 року суду не надано.

Так, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян Тернівського відділу обслуговування громадян в м. Кривий Ріг №4057 від 31 жовтня 2018 року, позивач отримує пенсію за віком з 06 червня 2016 року довічно.

Відповідно з матеріалів справи вбачається, що право позивача на звільнення з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виникло 06 червня 2016 року. Однак позивач таким правом не скористалася та продовжувала працювати і тільки 01 листопада 2018 року звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, тобто, на думку суду, стаж роботи позивача ОСОБА_1 складає 19 років.

З вищевикладеного встановлено, що вимоги позивача в частині стягнення одноразової грошової виплати у розмірі 2-х середньомісячних заробітних плат знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Крім цього, слід зазначити, що статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 6-ХІІ передбачено, що умови колективних договорів і угод укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх підписали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів.

Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Госпрозрахункові підприємства відповідно до ст.15 Закону України «Про оплату праці» самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, встановлюють умови та розміри оплати праці працівників.

Згідно ст.16 КЗпП України, умови Колективного договору, що погіршують порівняно із чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Згідно довідки АТ «Криворізька теплоцентраль» від 03 жовтня 2019 року №3775/01 щодо інформації про суми виплат матеріальної допомоги, виплати, що можливі з урахуванням положень статті 15 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та залежать від фінансового стану підприємства та які виплачуються протягом місяця з дня звільненні на пенсію, а саме: одноразової грошової допомоги при звільненні на пенсію з серпня 2018 року та по цей час не здійснюються (а.с.114).

Водночас, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено вносити до колективних договорів умови, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством. Такі умови є недійсними.

Аналогічні вимоги передбачені ч. 4 ст. 97 КЗпП України: роботодавець не має права ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, в односторонньому порядку.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що зміни до колдоговору набирають чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі.

Колективний договір, підлягає повідомній реєстрації в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року №115 «Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів».

Таким чином, приймаючи в односторонньому порядку рішення про припинення виплат працівникам, які звільнилися на пенсію за віком чи по інвалідності відповідач, на думку суду, діяв поза межами закону та всупереч йому.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач наголошує на тому, що ст. 15 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» не визначено обов`язок роботодавця, а лише рекомендації (можливість) розробляти та запроваджувати Програми підготовки до виходу на пенсію за віком, з зазначеним запереченням відповідача, суд не погоджується.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 пропрацювала на підприємстві відповідача більше 19 років, що є єдиною підставою для отримання нею при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію одноразової допомоги у розмірі 2-х місячної середньої заробітної плати відповідно до умов Колективного договору, що складає 34918,20 гривень (17459,10х2=34918,20).

Суд вказує, що одноразова допомога при звільненні на пенсію є «іншою заохочувальною виплатою» відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою Наказом Держкомстату України №5 від 13.01.2004 року, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до складу заробітної плати входять також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець.

З такою позицією погодився й Верховний Суд у своїй постанові по справі № 523/14396/19; провадження № 61-10657св20 від 07 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від його сплати.

Керуючись ст. 13,16, 96 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про колективні договори і угоди» ст. ст. 3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення одноразової грошової виплати при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 одноразову грошову виплату в розмірі 34918,20 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімнадцять грн. 20 коп.), з утриманням податків та обов`язкових платежів, стягнення і сплата яких покладається на відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» як податкового агента.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» ( на користь держави судовий збір в сумі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.)

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, адреса: 50014 м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2020 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак