ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020м. ДніпроСправа № 904/785/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Київ в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", м. Дніпро

до Скляра Артема Сергійовича , м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 56 110,86 грн

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви про збільшення позовних вимог, що подана до суду 16.09.2020, просить стягнути із Скляра Артема Сергійовича 56 110,86 грн, з яких: 41 347,91 грн - основний борг, 5 794,96 грн - пеня, 5 737,78 грн - інфляційні втрати, 3230,21 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за отримані послуги за договорами оренди нерухомого майна № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012, №12/02-5569-ОД від 25.07.2014 та за договором № 144-12 від 12.07.2012 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та компенсації податку на землю за договором оренди № 12/02-4961-ОД.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з її недоліками.

27.02.2020 від Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 04.03.2020 господарський суд звернувся в порядку частини шостої статті 176 Господарського процесуального кодексу України до виконавчого комітету Кам`янської міської ради із запитом щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи Скляра Артема Сергійовича .

27.05.2020 на адресу суду надійшов лист з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 01.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 29.07.2020 відповідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.08.2020, після чого підготовче засідання відкладалося до 15.09.2020, 06.10.2020 у межах продовженого до 27.10.2020 підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 06.10.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 27.10.2020.

Відповідач ні у підготовчі, ні у судове засідання жодного разу не з`явився, про розгляд справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у довідці виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 18.05.2020 № 8вих-21/295 відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України. Однак, судові ухвали повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", проставленою органом поштового зв`язку (а.с. 154-155, 187-188, 192-193, 204-205).

За змістом пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування оси, повідомленою цією особою суду.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного виклику відповідача до суду у цій справі.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами та за відсутності відповідача чи його представника.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач підприємницьку діяльність припинив за власним рішенням, про що 21.06.2018 державним реєстратором внесено відповідний запис № 22230060003018538 (а.с.146-147).

Утім, враховуючи характер спору й предмет позову, припинення відповідачем підприємницької діяльності не змінює підсудності справи судам господарської юрисдикції, визначеної статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) викладена правова позиція, згідно з якою за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (п. 4.22).

За частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, належним відповідачем у цій справі може бути визначена позивачем фізична особа Скляр Артем Сергійович .

У судове засідання 27.10.2020 представники сторін не з`явилися, позивач подав до суду 16.10.2020 клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника (а.с. 230).

За наслідком судового засідання 27.10.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Скляром Артемом Сергійовичем (далі - орендар, відповідач) укладено договір № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення, реєстровий номер 21560045.400 АААЖЕЛ 819, площею 65,25 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі одноповерхової будівлі, що перебуває на балансі ДД УДППЗ «Укрпошта» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 23.03.2012 і становить за незалежною оцінкою 137 200,00 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

70% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 638,35 грн;

30% - балансоутримувачу у розмірі 273,58 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Додатковою угодою від 28.08.2015 до цього договору сторони змінили розмір орендної плати у наступному співвідношенні:

70% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1143,83 грн;

30% - балансоутримувачу у розмірі 490,21 грн.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.8 договору).

Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, а також протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю (пункт 5.12 договору).

Цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 12.07.2012 по 11.06.2015 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, договір може бути продовжений на тих самих умовах (пункт 10.1 договору).

Відповідно до умов договору оренди № 1 об`єкт оренди було передано орендарю в платне користування за актом приймання-передачі від 12.07.2012 (а.с. 11).

30.06.2018 орендар повернув, а балансоутримувач прийняв об`єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі орендованого нежитлового приміщення від 30.06.2018 (а.с. 14).

За період користування об`єктом оренди з листопада 2017 року по червень 2018 року відповідач не здійснив орендних платежів за рахунками на оплату за договором оренди у загальній сумі 16 194,77 грн (а.с. 27 - 39), що є причиною виникнення спору.

Між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Дніпропетровській області (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Скляром Артемом Сергійовичем (далі - орендар, відповідач) укладено договір № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення (реєстровий номер 21560045.400АААЖЕЛ819, площею 53,4 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі одноповерхової будівлі, що перебуває на балансі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 13.03.2014 і становить за незалежною оцінкою 195 192,00 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору).

За змістом пункту 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж:

70% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 998,20 грн;

30% - балансоутримувачу у розмірі 427,80 грн щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.8 договору).

Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна та протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат з балансоутримувачем на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, у тому числі на компенсацію плати податку на землю. Або самостійно укласти договори на постачання комунальних послуг (пункт 5.12 договору).

Цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з 25.07.2014 по 24.06.2017 включно (пункт 10.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.4 договору).

Відповідно до умов договору об`єкт оренди було передано орендарю в платне користування за актом приймання-передачі від 25.07.2014 (а.с. 43).

24.06.2017 орендар повернув, а балансоутримувач прийняв об`єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі орендованого нежитлового приміщення від 24.06.2017 (а.с. 45).

За період користування об`єктом оренди у травні - червні 2017 року відповідач не здійснив орендних платежів за рахунками на оплату за договором оренди у загальній сумі 4 571,64 грн, що є причиною виникнення спору (а.с.49-50).

Між Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» (далі - балансоутримувач), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укрпошта", в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем Скляром Артемом Сергійовичем (далі - орендар, відповідач) укладено договір № 144-12 від 12.07.2012 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та компенсації податку на землю до договору оренди № 12/02-4961-ОД (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 399,5 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі у цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

За змістом пункту 1.2 договору (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 02.05.2018) оплата спожитих послуг орендарем здійснюється за показниками лічильника з обліку спожитих послуг з електроенергії, а за відсутності лічильників: тепло, вода, податок на землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (у розмірі, встановленому рішенням відповідного органу місцевого самоврядування на відповідний податковий період) та інші послуги пропорційно займаній площі будівлі, яку займає орендар (згідно договору оренди) і становить 16,3% (65,25/399,5 м2) на підставі копій бухгалтерських документів, що підтверджують витрати, понесені балансоутримувачем (а.с. 58)

Пунктом 1.3 цього договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 30.01.2013) оплата за опалення приміщень здійснюється пропорційно опалювальній площі, яка становить 10,2% (33,85/330,5).

Згідно з підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.05.2018) балансоутримувач будівлі зобов`язався забезпечити надання орендарю щомісяця рахунку на утримання та обслуговування приміщення (комунальні та інші послуги балансоутрримувача), а також з відшкодування податку на землю та податку на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2 договору орендар зобов`язався не пізніше 25 числа звітного місяця, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за утримання та обслуговування приміщення (комунальні послуги), а також з відшкодування податку на землю, згідно наданих балансоутримачем рахунків. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Зобов`язання орендаря щодо сплати експлуатаційних витрат на утримання орендованого приміщення забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж плата, нарахована за попередній місяць після підписання даної додаткової угоди (підпункт 2.2.6 пункту 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.07.2016) (а.с. 54).

Згідно з підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.05.2018) балансоутримувач будинку має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість з платежів, що наведені в пунктах 2.2.3 та 2.2.6 договору.

Цей договір діє з 12.07.2012 по 11.05.2018 включно, але в будь якому разі не більше ніж строк дії договору оренди № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 (пункт 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 07.07.2016).

За період із січня 2017 року по червень 2018 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, сторони підписали акти приймання-передачі виконаних робіт за цей період, однак останній не здійснював платежі у повному обсязі, у зв`язку з чим неоплаченими залишилися витрати на утримання орендованого майна у загальній сумі 20581,50 грн, що й стало причиною виникнення спору (а.с. 59 - 105).

Предметом доказування є обставини щодо необхідності сплати відповідачем орендної плати та витрат на відшкодування балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна за спірний період згідно з укладеними сторонами договорами.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За статтею 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина п`ята статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України № 2269-XII від 10.04.1992 (із змін. і доп.) "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон № 2269), чинного на час спірних правовідносин, встановлено обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

За змістом частини другої статті 19 Закону № 2269 методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, органами місцевого самоврядування на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

За період користування об`єктом оренди:

за договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 за період з листопада 2017 року по червень 2018 року відповідачу надано послуг на суму 16 194,77 грн;

за договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 за період з травня по червень 2017 року відповідачу надано послуг на суму 4 571,64 грн;

за договором № 144-12 від 12.07.2012 за період з січня 2017 року по червень 2018 року відповідачу надано послуг, за якими обов`язкові для відшкодування витрати становлять 42 439,06 грн та з яких відповідачем сплачено 21857,56 грн (4200,00 грн - 16.01.2018; 17657,56 грн - 30.04.2018). Не сплаченими залишилися 20 581,50 грн (42439,06 - 21857,56 = 20581,50).

Орендна плата за договорами оренди за спірний період та залишок не сплаченої суми в порядку відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна відповідачем не сплачені. Належні та допустимі докази щодо цього відсутні.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.6 договорів оренди та підпункту 2.2.3 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна строк оплати є таким, що настав.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 за період з листопада 2017 року по червень 2018 року у сумі 16 194,77 грн, за договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 за період з травня по червень 2017 року у сумі 4 571,64 грн та заборгованості з відшкодування витрат за договором №144-12 від 12.07.2012 за період з січня 2017 року по червень 2018 року у сумі 20581,50 грн є законними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у загальній сумі 41 347,91 грн (16194,77 + 4571,64 + 20581,50 = 41347,91).

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 заявлена до стягнення позивачем пеня у сумі 2899,39 грн розрахована за загальний період з 16.07.2018 по 14.01.2019 із заборгованості з орендної плати у загальній сумі 16 194,77 грн (а.с. 222).

Визначення початку прострочки виконання зобов`язання з 16.07.2018 є правом позивача, однак з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначена позивачем пеня підлягає зменшенню та буде фактично становити 1 492,98 грн, з яких:

- 2,02 грн за 16.07.2018 із заборгованості за грудень 2017 року у сумі 2107,09 грн;

- 70,70 грн за період з 16.07.2018 по 16.08.2018 із заборгованості за січень 2018 року у сумі 2304,22 грн;

- 141,09 грн за період з 16.07.2018 по 16.09.2018 із заборгованості за лютий 2018 року у сумі 2324,95 грн;

- 212,19 грн за період з 16.07.2018 по 16.10.2018 із заборгованості за березень 2018 року сумі 2350,52 грн;

- 286,33 грн за період з 16.07.2018 по 16.11.2018 із заборгованості за квітень 2018 року у сумі 2369,33 грн;

- 356,44 грн за період з 16.07.2018 по 16.12.2018 із заборгованості за травень 2018 року у сумі 2369,33 грн;

- 424,21 грн за період з 16.07.2018 по 14.01.2019 із заборгованості за червень 2018 року у сумі 2369,33 грн.

За договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 заявлена до стягнення позивачем пеня у сумі 529,67 грн розрахована за загальний період з 16.07.2017 по 14.12.2017 із заборгованості з орендної плати у загальній сумі 4 571,64 грн (а.с. 224).

Визначення початку прострочки виконання зобов`язання з 16.07.2017 є правом позивача, однак з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначена позивачем пеня підлягає зменшенню та буде фактично становити 488,33 грн, з яких:

- 214,79 грн за період з 16.07.2017 по 14.12.2017 із заборгованості за травень 2017 року у сумі 2011,25 грн;

- 273,54 грн за період з 16.07.2017 по 14.12.2017 із заборгованості за червень 2017 року у сумі 2561,38 грн, що сформована з урахуванням коригування (зменшення) позивачем місячної орендної плати у сумі 2992,56 на 431,18 грн (2992,56 - 431,18 = 2561,38).

Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у загальній сумі 2 365,90 грн за договором №144-12 від 12.07.2012 за загальний період з 25.10.2017 по 25.04.2018 із щомісячної заборгованості відповідача з відшкодування витрат, то правові підстави для зменшення нарахованої позивачем пені відсутні.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 1169,41 грн за загальний період з 16.12.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем зобов`язань з орендної плати у загальній сумі 16 194,77 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, з урахуванням меж позову, правових підстав для їх зменшення не встановлено.

За договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 416,84 грн за загальний період з 16.06.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем зобов`язань з орендної плати у загальній сумі 4 571,64 грн.

За наслідком перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, заявлені позивачем до стягнення 3% річних підлягають зменшенню до 416,67 грн, з яких:

4,79 грн із заборгованості у сумі 2011,25 грн за період з 16.06.2017 по 14.07.2017;

411,88 грн (із 434,10 грн можливих до стягнення) із заборгованості у сумі 4571,64 грн за період з 18.07.2017 по 15.09.2020.

Усього - 416,67 грн (4,79 + 411,88 = 416,67).

За договором № 144-12 від 12.07.2012 2014 позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 1643,96 грн за загальний період з 25.10.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем грошових зобов`язань у загальній сумі 20 581,50 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, з урахуванням меж позову, правових підстав для їх зменшення не встановлено.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Зокрема, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

За договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 1842,38 грн за загальний період з 16.12.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем зобов`язань з орендної плати у загальній сумі 16194,77 грн.

За договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 948,21 грн за загальний період з 16.06.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем зобов`язань з орендної плати у загальній сумі 4571,64 грн.

За договором № 144-12 від 12.07.2012 позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 2947,19 грн за загальний період з 25.10.2017 по 15.09.2020, що нараховані за невиконання відповідачем грошових зобов`язань у загальній сумі 20 581,50 грн.

З урахуванням порядку розрахунку інфляційних втрат та меж позовних вимог за результатом здійсненого судом перерахунку заявлені позивачем інфляційні втрати підлягають зменшенню й будуть становити загальну суму 5 173,17 грн.

Зокрема, за договором № 12/02-4961-ОД від 12.07.2012 - 1815,35 грн, заявлених позивачем (із 1868,88 грн можливих до стягнення) за період з серпня 2018 року по серпень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 111,54% із заборгованості у загальній сумі 16194,77 грн. В іншій частині позивачем інфляційні втрати нараховані за не повний місяць, а тому задоволенню не підлягають.

За договором № 12/02-5569-ОД від 25.07.2014 - 916,03 грн, заявлених позивачем (із 981,99 грн можливих до стягнення) за період з серпня 2017 року по серпень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 121,48% та із заборгованості у загальній сумі 4571,64 грн. В іншій частині позивачем інфляційні втрати нараховані за не повний місяць, а тому задоволенню не підлягають.

За договором № 144-12 від 12.07.2012 - 2441,79 грн, з яких:

134,66 грн за листопад - грудень 2017 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,91% із заборгованості у сумі 7050,18 грн;

2307,13 грн, заявлених позивачем (із 2375,11 грн можливих до стягнення) за період з серпня 2018 року по серпень 2020 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 111,54% та із заборгованості у загальній сумі 20581,50 грн. В іншій частині позивачем інфляційні втрати нараховані за не повний місяць, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин позовні вимоги є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у загальній сумі 54 098,33 грн, з яких:

41 347,91 грн - основний борг (16194,77 + 4571,64 + 20581,50 = 41347,91);

4 347,21 грн - пеня (1 492,98 + 488,33 + 2365,90 = 4347,21);

3 230,04 грн - 3% річних (1169,41 + 416,67 + 1643,96 = 3 230,04);

5 173,17 грн - інфляційні втрати (1815,35 + 916,03 + 2441,79 = 5 173,17).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 2 026,61 грн пропорційно сумі задоволених позовних вимог (54098,33 х 2102,00 / 56110,86 = 2026,61).

Щодо покладення на відповідача інших заявлених позивачем витрат, а саме: 120,00 грн - пересилання поштової кореспонденції до суду; 100,00 грн - витрати представника, пов`язані з явкою до суду (відрядження та/або транспорт), суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона полає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи ( ч. 1 ст. 124 ГПК України).

За змістом частини другої статті 128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивач у справі лише попередньо визначив витрати, пов`язані з розглядом справи у загальній суми 220,00 грн. Доказів на підтвердження цих витрат позивач суду не надав, жодних заяв до закінчення судових дебатів про їх надання в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України не заявляв.

За таких обставин правові підстави для задоволення заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат у сумі 220,00 грн, пов`язаних із розглядом справи, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" до Скляра Артема Сергійовича про стягнення 56 110,86 грн задовольнити частково.

Стягнути зі Скляра Артема Сергійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікаційний код 21560045; місцезнаходження: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 22) в особі Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікаційний код 25771603; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 62) основний борг у сумі 41 347,91 грн, пеню у сумі 4 347,21 грн, 3% річних у сумі 3 230,04 грн, інфляційні втрати у сумі 5 173,17 грн, судовий збір у сумі 2 026,61 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.11.2020.

Суддя І.І. Колісник