Провадження №2/760/1897/20

Справа №760/5711/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі

головуючої судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Мазепи Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства "Трест "Київміськбуд-2", третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства "Трест "Київміськбуд-2", третя особа: ОСОБА_3 та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

визнати незаконним та скасувати Наказ №56-к від 21.03.2017, яким ОСОБА_1 , звільнено з посади коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель за п. 3 ст. 40 КЗпП України;

змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , з посади коменданту гуртожитку відділу з обслуговування будівель за п. 3 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку з систематичним невиконанням ОСОБА_1 , без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, посадовими інструкціями, правилами трудового розпорядку та враховуючи, що до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення) на п. 2 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я);

стягнути з відповідача на користь позивача виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту винесення оскаржуваного Наказу - 21 березня 2017 року, до набрання законної сили рішення суду.

Стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в порядку ст..237-1 КЗпП України в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

02.03.2009 року згідно наказу №151-к ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» позивачка була прийнята на посаду коменданта будинку (гуртожитку), розташованому за адресою м. Київ, вул. Туполева 161.

При зверненні з заявою про прийняття її на роботу, нею були надані ПрАТ (ВАТ) «Трест «Київміськбуд-2» всі медичні документи, що підтверджують її стан здоров`я та групу інвалідності.

З часом позивачку було зобов`язано виконувати обов`язки коменданта ще в двох гуртожитках вказаного підприємства за адресою АДРЕСА_1.

Вказані гуртожитки розташовані в різних районах м. Києва, і для виконання своїх службових обов`язків позивачці необхідно було виконувати поїздки між цими будинками по кілька разів на день.

Вказує, що в 2016 році стан здоров`я позивачки значно погіршився, її захворювання загострилося на фоні великих фізичних навантажень на роботі, що призвело до тривалого лікування та унеможливило її можливість повноцінно працювати на займаній посаді.

06.09.2016 позивачка звернулась з заявою на ім`я керівництва ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про переведення її на легшу роботу в порядку ст. 170 КЗпП України, надавши при цьому всі необхідні медичні довідки. Аналогічну заяву подала 14.09.2016, де знову просила перевести її на легшу працю, а якщо така можливість відсутня, ініціювати її звільнення на підставі ч.2 ст. 40 КЗпП України.

12.05.2005 після огляду комісією МСЕК позивачці було встановлено II групу інвалідності від загального захворювання безстроково. У пункті «Висновок про умови та характер праці» зазначено: «Не може виконувати регулярну професійну працю».

Зазначає, що знову звернулася з заявою до керівництва ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», в якій просила повторно розглянути її заяву від 14.09.2016 та додала роз`яснення МСЕК від 03.10.2016.

Вказує, що після зазначених подій 25.01.2017 був виданий наказ про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання своїх службових обов`язків.

Також вказує, що від неї було витребувано письмові пояснення з приводу незаконного проживання в гуртожитку незареєстрованої особи, після отримання цього письмового пояснення, приблизно через півтори-дві години її під розпис було ознайомлено з Актом службового розслідування від 21.03.17 та Наказом №32 від 17.03.17 про проведення службового розслідування.

Просить врахувати, що комендант гуртожитку не наділений повноваженнями безпідставно перевіряти кімнати з метою вишукування незареєстрованих мешканців, якщо для цього немає ніяких законних підстав.

Просить врахувати, що керівництво ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2», приймаючи позивачку на посаду коменданта гуртожитку, а з часом збільшуючи її трудове навантаження, зобов`язуючи бути комендантом ще в кількох гуртожитках в іншому районі м. Києва, достовірно знали про її невідповідність займаній посаді в зв`язку з станом здоров`я, але умисно діючи, з метою порушення трудових прав, збільшували трудове навантаження останньої.

З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 30 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

10.11.2017 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень вказано наступне.

25.01.2017 наказом № 8 відповідачем було застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за порушення трудової дисципліни, а саме: порушення п. 2.4, 2.5, 2.15 Посадової інструкції коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель ПІ-214, що проявилося у неповідомленні комендантом гуртожитку ОСОБА_1 керівництва ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» про неналежне прибирання у гуртожитку по АДРЕСА_1 , про необхідність збільшення кількості прибиральників на даному гуртожитку, про недотримання в даному гуртожитку його мешканцями правил пожежної безпеки та санітарних норм та у не здійсненні належного контролю з боку коменданта за дотриманням порядку та належним прибиранням даного гуртожитку, що в свою чергу призвело до загорання неприбраного сміття в туалеті на третьому поверсі гуртожитку та задимлення коридорів гуртожитку 17.01.2017.

Просить врахувати, що за наслідками даної ситуації, що сталася на підприємстві, у відповідності до вимог ст. 147, 149 КЗпП України, роботодавцем правомірно було застосовано до працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) дисциплінарне стягнення у вигляді догани, як найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосувати до працівника за будь-яке порушення трудової дисципліни.

Вказує, що факт повторного невиконання комендантом гуртожитку ОСОБА_1 покладених на неї посадовою інструкцією завдань та обов`язків, правомірність застосування відповідачем до неї положень п. 3 ст. 40 КЗпП України, підтверджується наступним.

Позивача було ознайомлено з її правами та обов`язками та проінформовано під підпис про умови праці, визначено її робоче місце, згідно Посадової інструкції коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель ПІ-214, яка затверджена 05.12.2014 генеральним директором ПАТ «Трест «Київміськбуд-2».

Винні дії позивачки під час виконання посадових обов`язків встановлено комісією та зафіксовано у акті службового розслідування № 1 від 21.03.2017. У вказаному акті комісія дійшла висновку, що у діях позивачки виявлені порушення покладених на неї посадових обов`язків, що виявились у відсутності належного контролю за вселенням громадян та належного обліку осіб, що проживають у гуртожитку, неповідомленні керівництво ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» протягом тривалого часу про проживання у гуртожитку сторонньої особи (п.2.1, 2.2, 2.15 Посадової інструкці).

Також зазначає, що службовою запискою начальника відділу з обслуговування будівель Веклинця В.Ю. , було повідомлено, що ним під час обходу гуртожитку по АДРЕСА_1 була виявлена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що у кімнату НОМЕР_1 даного гуртожитку поселилась на початку лютого 2017, проживає разом зі своїм внуком та має намір проживати до кінця квітня 2017.

Під час звірки з реєстром мешканців було встановлено, що ОСОБА_6 у реєстрі мешканців не значиться, за своє проживання не сплачує. У кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку проживає ОСОБА_7 на підставі договору найму (оренди) ліжко - місць та займає одне ліжко-місце.

Вказує, що охоронець гуртожитку ОСОБА_8 надав пояснення, що ним виявлено факт проживання іншої особи в кімнаті АДРЕСА_2 , крім того ОСОБА_1 просила його з`ясувати особу, яка проживає у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку разом з ОСОБА_7 , він з`ясував і надав всю інформацію коменданту гуртожитку ОСОБА_1 , яка після того повідомила його, що всі питання вирішено.

Зазначає, що начальник кошторисно-договірного відділу Стефанишин Т.С. пояснила, що у кімнаті АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_7 на підставі договору найму (оренди) ліжко - місць №05ф від 13.08.2016р., який займає одне ліжко-місце. Будь-яких звернень щодо поселення у кімнату ОСОБА_6 не надходило,

Просить врахувати, що ОСОБА_6 пояснила, що вона приїхала до свого онука ОСОБА_7 , який, проживає у гуртожитку. Онук їй пояснив, що вирішив всі питання стосовно її проживання з комендантом гуртожитку ОСОБА_1 ОСОБА_7 пояснив, що він проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1 з серпня 2017 на підставі договору найму (оренди) ліжко-місць №05ф від 13 серпня 2016. На початку лютого 2017 до нього приїхала бабуся ОСОБА_10 і проживає з ним весь цей час після свого приїзду.

Про факт проживання своєї бабусі він повідомив коменданта гуртожитку ОСОБА_1 . Про те, що його бабусі необхідно укласти договір комендант гуртожитку нічого не пояснив.

Просить врахувати, що відповідачем конкретно визначено у Акті службового розслідування № 1 від 21.03.2017, порушені позивачкою норми посадової інструкції та КЗпП України, що стало причиною притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи. Вина ОСОБА_1 була встановлена саме в у відсутності належного контролю за вселенням громадян та належного обліку осіб, що проживають у гуртожитку, неповідомлення керівництва підприємства протягом тривалого часу про проживання в гуртожитку сторонньої особи.

З огляду на вказане вважає, що позивачку було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за повторне порушення посадової інструкції коменданта гуртожитку у вигляді звільнення з роботи за п.З ст.40 КЗпП України та просить у задоволенні позову відмовити.

12.02.2019 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

В обґрунтування пояснень вказано наступне.

20.07.2009 між ВАТ «Трест «Київміськбуд - 2» та ОСОБА_1 було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з отриманням під звіт, і збереження майна та будівлі гуртожитків по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

01.03.2013 ОСОБА_1 , як комендант будинку, взяла під звіт гуртожитки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.03.2013 та Актами приймання-передачі житлового будинку (гуртожитку) по АДРЕСА_4 від 01.03.2013р. та Актом приймання-передачі житлового будинку (гуртожитку) по АДРЕСА_1 від 01.03.2013р.

Для виконання своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 самостійно обирала гуртожитки, які брала під звіт та погоджувалася виконувати покладені на неї трудові повноваження визначені посадовою інструкцією.

Відповідно до п. 2.4, 2.5, 2.7, 2.12, 2.13, 2.17 Посадової інструкції коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель, комендант гуртожитку зобов`язаний (копія в матеріал а справи):

забезпечувати підтримання чистоти в гуртожитку і прилеглій до нього територій збереження обладнання та інвентарю (п. 2.4);

забезпечувати дотримання правил внутрішнього розпорядку гуртожитку, правил пожежної безпеки та санітарних норм (п.2.5);

своєчасно вносити адміністрації товариства пропозиції щодо поліпшення житлово- побутових умов мешканців (п.2.7);

контролювати виконання правил пожежної безпеки (п. 2.12);

керувати роботами з упорядкування, озеленення та прибирання території., (п. 2.13);

дотримуватися вимог з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці та пожежної безпеки (п.2.17).

Згідно п. 3.1, 3.2, 3.6, 3.7 Посадової інструкції, комендант гуртожитку має право:

вносити на розгляд підприємства пропозиції щодо покращення роботи, пов`язаної з обов`язками, що передбачені цією інструкцією (п.3.1);

в межах своєї компетенції повідомляти керівництво підприємства про всі недолік, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення (п.3.2);

вносити на розгляд начальника відділу з обслуговування будівель подання про прийняття та звільнення з роботи підпорядкований йому працівників, пропозиції про їх заохочення або про накладення на них стягнень (п.3.6);

вимагати від керівництва підприємства надання допомоги у виконанні обов`язків, передбачених даною посадовою інструкцією (п.3.7);

Відповідач просить врахувати суд, що згідно положень Посадової інструкції коменданта гуртожитку, на ОСОБА_1 було покладено обов`язок контролювати правила пожежної безпеки в гуртожитках та керувати роботами з прибирання території гуртожитку.

Зазначає, що будь-яка фізична праця або фізичне навантаження її посадовими обов`язками на коменданта гуртожитку не передбачено.

З огляду на викладене відповідач вважає доводи позивачки безпідставними.

Позивач та її представник у судовому засіданні просили позов задовольнити в уточненій редакції, з викладених в ньому підстав.

Сторона відповідача проти задоволення позову заперечувала із зазначених у відзиві підстав.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, та не спростовувалось сторонами, що позивачка відповідно до наказу №151-к від 02 березня 2009 року була прийнята на роботу на посаду коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель ПАТ «Трест «Київміськбуд-2».

Також встановлено, що 25.01.2017 Наказом генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» відносно позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Правомірність застосування дисциплінарного стягнення підтверджено постановою Верховного Суду від 11 березня 2019 року по справі № 760/3369/17-ц.

Згідно наказу Генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» № 56-к від 21 березня 2017 року, ОСОБА_1 , коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель, звільнено із займаної посади 21 березня 2017 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підстава звільнення: акт службового розслідування № 1 від 21.03.2017.

Позивачка звертаючись до суду просить змінити причину формулювання причин звільнення з посади коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель за п. 3 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку з систематичним невиконанням ОСОБА_1 , без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, посадовими інструкціями, правилами трудового розпорядку та враховуючи, що до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення) на п. 2 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку з невідповідністю займаній посаді за станом здоров`я), вказуючи, що її функції зводяться лише до реєстрації підстав для поселення у гуртожиток в окремій книзі, та в її повноваження не входить перевірка проживаючих в гуртожитку, оскільки це здійснює охоронна служба, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У п. п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 150 цього ж кодексу дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на позивача за порушення трудової дисципліни накладено два дисциплінарних стягнення у вигляді догани та звільнення.

Встановлено, що Наказ генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» від 25.01.2017 про застосування щодо позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді догани, в судовому порядку був оскаржений і скасованим не був, згідно постанови Верховного Суду від 11 березня 2019 року по справі № 760/3369/17-ц.

Також встановлено, що наказом Генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» № 56-к від 21 березня 2017 року, ОСОБА_1 , коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель, звільнено із займаної посади 21 березня 2017 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Підставою звільнення позивачки є акт службового розслідування № 1 від 21.03.2017.

З вказаного акта вбачається, що 17.03.2017 інженером з охорони праці - Безпрозваним В.М.; начальником юридичного відділу - Мазепою Н.М.; заступником головного бухгалтера - начальником відділу з орендних та житлово-комунальних платежів - Галицьким М.П. ; менеджером з персоналу - ОСОБА_12 , проведено службове розслідування стосовно встановлення обставин, викладених у службовій записці начальника відділу з обслуговування будівель Веклинця В.Ю. від 21 березня 2017 року та виявлених фактів проживання сторонніх осіб у гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Вбачається, що для проведення службового розслідування були використані наступні документи: Положення про гуртожитки ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2»; Посадова інструкція коменданта гуртожитку відділу обслуговування будівель ПІ-214; Посадова інструкція начальника відділу з обслуговування будівель ПІ- 213; Службова записка начальника відділу з обслуговування будівель Веклинця В.Ю. від 17.03.2017; Рапорт охоронця ОСОБА_13 ; Письмові пояснення мешканця гуртожитку ОСОБА_7 ; Письмові пояснення ОСОБА_6 ; Письмові пояснення начальника кошторисно-договірного відділу Стефанишин Т.С. ; Письмові пояснення головного бухгалтера ОСОБА_14 ; Письмові пояснення коменданта гуртожитку ОСОБА_1 . Договір найму (оренди) ліжко-місць №05ф від 13 серпня 2016р.

У ході службового розслідування з`ясовано що, на ім`я генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» 17.03.2017 надійшла службова записка начальника відділу з обслуговування будівель Веклинця В.Ю. якою було повідомлено, що ним під час обходу гуртожитку по АДРЕСА_1 виявлена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що у кімнату № НОМЕР_1 даного гуртожитку поселилась на початку лютого 2017, проживає у даній кімнаті разом зі своїм внуком ОСОБА_7 та має намір проживати до кінця квітня 2017. Від коменданта гуртожитку ОСОБА_15 будь-яких заперечень щодо проживання ОСОБА_6 не надходило.

Як вбачається із акта, ОСОБА_7 пояснив, що він проживає у гуртожитку по АДРЕСА_1 з серпня 2017 на підставі договору найму (оренди) ліжко-місць №05ф від 13 серпня 2016року. На початку лютого 2017 до нього приїхала бабуся ОСОБА_6 і приживає з ним весь цей час після свого приїзду. Про факт проживання своєї бабусі він повідомив коменданта гуртожитку ОСОБА_1 . Про те, що його бабусі необхідно укласти договір комендант гуртожитку нічого не пояснила.

Так при проведенні службового розслідування встановлено, що відповідно до п. 2.1, 2.2 посадової інструкції коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель до обов`язків коменданта гуртожитку віднесено забезпечення вселення громадян яким надано житлову площу в гуртожитку, при наявності у них повідомлень про вселення, ведення обліку осіб, які проживають в гуртожитку; відповідно до п. 2.15. здійснює контроль за дотриманням мешканцями порядку проживання в гуртожитках.

Комісією зроблено висновок, що в порушення зазначених покладених на коменданта посадових обов`язків. ОСОБА_1 не забезпечила належного контролю за вселенням громадян яким надано житлову площу в гуртожитку, при наявності у них повідомлень про вселення, ведення обліку осіб, які проживають в гуртожитку. Оскільки жодних письмових повідомлень про проживання в кімнаті АДРЕСА_2 громадянки ОСОБА_16 , від коменданта гуртожитку ОСОБА_1 на адресу Товариства не надходило.

Враховуючи всі перевірені матеріали та відібрані пояснення працівників ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» комісія дійшла висновку, що у діях коменданта гуртожитку ОСОБА_1 виявлені порушення покладених на неї посадових обов`язків, що виявились у відсутності належного контролю за вселенням громадян та належного обліку осіб, що проживають у гуртожитку, неповідомленні керівництво ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» протягом тривалого часу про проживання у гуртожитку сторонньої особи.

За результатами проведеного службового розслідування комісією запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд звертає увагу, що позивачка не заперечувала стосовно чинності вказаного акта, його не оспорила, заперечень, що ставлять його під сумнів суду не надала.

Посилання позивачки на те, що вчинені порушення, за невиконання яких вона притягнута до дисциплінарної відповідальності, не входять до її посадових обов`язків та унеможливлюють її притягнення, у зв`язку з цим, до дисциплінарної відповідальності, є безпідставними з огляду на наступне.

Дослідивши наявну в матеріалах справи посадову інструкцію коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель, судом встановлено, що згідно п. 2.1 інструкції комендант гуртожитку забезпечує вселення громадян, яким надано житлову площу в гуртожитку, при наявності у них повідомлень про поселення; згідно п. 2.2 веде облік осіб, які проживають в гуртожитку; згідно п. 2.15 здійснює контроль за дотриманням мешканцями порядку проживання в гуртожитках.

Згідно положення про гуртожитки ПАТ «Трест «Київміськбуд-2», що наявне в Інтернет ресурсі, саме на коменданта покладається обов`язок нагляду за гуртожитком, що кореспондується з наступними пунктами положення:

2.4. При вселені в гуртожиток, особа (особи) яка поселяється зобов`язана особисто пред`явити коменданту гуртожитку паспорт та здати йому оригінал Повідомлення на вселення, яке реєструється в Журналі обліку повідомлень.

3.4.2. Відвідувачам (особи, які не проживають у гуртожитку) з 08:00 до 22:00. При вході до гуртожитку відвідувач пред`являє черговому/охоронцю/коменданту документ, який посвідчує його особу, і реєструється в книзі відвідувачів. Особа, яка проживає в гуртожитку, зобов`язана особисто зустріти відвідувача, а також провести його при виході з гуртожитку.

3.5.2. За письмовим дозволом Товариства та після реєстрації у коменданта гуртожитку, встановлювати в житловому приміщенні додаткові електропобутові прилади, радіоапаратуру, комп`ютерну та іншу побутову техніку.

3.7.12. Мешканцям гуртожитку забороняється залишати відвідувачів після 22.00 без письмового дозволу на це коменданта гуртожитку.

6.2. Всі порушення фіксуються комендантом гуртожитку із складанням відповідного акту.

Протокольною ухвалою 24.07.2020 було задоволено клопотання позивачки про виклик свідків, ОСОБА_7 та ОСОБА_17 .

У судове засідання 07.10.2020 вказані свідки не з`явилися, причини неявки не повідомили. У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що вони змінили місце проживання, а тому забезпечити їх явку у судове засідання у неї немає можливості.

Згідно ч. 1 ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 вказаної статті, ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що позивачем було заявлено клопотання про виклик свідків, явку яких нею забезпечено не було.

Судом враховано, що 25.01.2017 відповідачем вже було застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни.

З огляду на викладене, видаючи наказ про звільнення відповідачем встановлено факти систематичного невиконання позивачкою своїх службових обов`язків, покладених на неї згідно посадової інструкції та враховано, що позивачка притягувалась до дисциплінарної відповідальності за невиконання своїх службових обов`язків.

Суд бере до уваги доводи позивачки щодо стану її здоров`я, однак, звертає увагу, що вказані доводи не спростовують причин звільнення позивачки за п. 3 ст. 40 КЗпП України та не дають суду підстав змінити формулювання причин звільнення.

Посилання позивачки на те, що її функції зводяться лише до реєстрації підстав для поселення у гуртожиток в окремій книзі, та в її повноваження не входить перевірка проживаючих в гуртожитку, оскільки це здійснює охоронна служба, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Факт проживання ОСОБА_6 у гуртожитку позивачкою спростовано не було, позивачка лише посилалася на відсутність у неї повноважень на перевірку проживаючих осіб у гуртожитку, і як наслідок, безпідставність притягнення до відповідальності.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачкою дійсно порушено вимоги посадової інструкції.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності наказом Генерального директора ПрАТ «Трест «Київміськбуд-2» № 56-к від 21 березня 2017 року у вигляді звільнення з посади коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель.

Відтак, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування Наказу № 56-к від 21.03.2017 про звільнення ОСОБА_1 , з посади коменданта гуртожитку відділу з обслуговування будівель за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Також суд не вбачає підстав для зміни формулювання причин звільнення.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про скасування наказу про звільнення та зміни формулювання причин звільнення, такі вимоги, як стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від зазначених вимог.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.9, 43, 55, 124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 92 ЦК України, ст.ст. 2, 21, 24, 38, 39 КЗпП України, ст.ст. 57, 65 ГК України, ст.ст.2, 4, 5, 10, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства "Трест "Київміськбуд-2", третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова