Дата документу 04.11.2020
Справа № 334/5574/20
Провадження № 2/334/3540/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участі секретаря судового засідання Косаренко А.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
встановив:
Представник позивача Євтушенко О.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) за період з жовтня 2016 до квітня 2020 у сумі 32961,79 гривня.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач є споживачем послуг, які за адресою: АДРЕСА_1 надає Концерн «Міські теплові мережі». Позивачем за вказаною адресою за період з жовтня 2016 до квітня 2020 було надано послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 38045,05 гривень. ОСОБА_1 за вказаний період нарахування сплачувались частково лише у сумі 5083,26 гривень, а тому станом на 01.05.2020 сума накопиченої непогашеної заборгованості за вказаний період становить 32961,79 гривня, яку позивач просить стягнути разом з понесеними ним судовими витратами у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 гривні.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 09.10.2020 відкрито провадження по справі.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов визнав частково, просив застосувати до позовних вимог позовну давність.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові документи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до довідки позивача в на ім`я ОСОБА_1 Концерном «Міські теплові мережі» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 як на особу, яка є споживачем послуг, які за адресою: АДРЕСА_1 , надає Концерн «МТМ».
Відповідно до витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку суми нарахувань, оплат та накопиченої заборгованості за вказаним рахунком заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період 01.10.2016 - 01.04.2020 становить 32961,79 гривня.
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до ст.19 Закону №1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
У ст.1 Закону №1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Аналогічні норми містить ст.1 Закону №2189-VIII.
Відповідно до п.22 ст.1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;
Згідно зі ст.13 Закону №1875-IV, ст.5 Закону №2189-VIII, позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі 322 ЦК України тягар утримання майна є обов`язком його власника.
Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.
Свої зобов`язання щодо надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води виконує в повному обсязі, що визнається відповідачем.
Відповідач у свою чергу порушив свої зобов`язання та своєчасно не вносив оплату за спожиті комунальні послуги. За період 01.10.2016 - 01.04.2020 утворилась заборгованість у сумі 32961,79 гривня.
Відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.
Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд встановив, що з даним позовом позивач звернувся до суду 02.10.2020, у зв`язку з чим позовна давність спливла за вимогами з 01.10.2016 до 01.10.2017, що є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.
За період з 02.10.2017 до 30.04.2020 за централізоване опалення та централізоване постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 утворилася заборгованість у сумі 25299,09 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1613,29 гривень (2102*(25299,09*100%/32961,79)).
Керуючись ст.81, 89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) у сумі 25299 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 09 копійок.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1613 (одна тисяча шістсот тринадцять) гривень 29 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі», місцезнаходження: бул. Гвардійський, буд.137, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 32121458.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: