ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8625/20 Справа № 212/4940/20 Суддя у 1-й інстанції - Чорний І. Я. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/4940/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.,

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Меланчук Ігор Віталійович, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року, яке ухвалене суддею Чорним І.Я. умісті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року -,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, працюючи у відповідача в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв`язку із чим, висновком МСЕК від 28.02.2007 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45 % з 26.02.2007 року по 01 березня 2008 року, з наступним переоглядом 01.02.2008 року, який при наступних переоглядах у 2008 - 2015 роках, зменшено до 35%, та визнано особою з інвалідністю третьої групи, 24.01.2017 року встановлено на безстроковий термін.

Вважає, що у зв`язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 212 535 грн. 00 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану в зв`язку з ушкодженням здоров`я, у розмірі 50 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнуто з ПрАТ «Суха Балка» на користь держави судові витрати у розмірі 840,80 грн.

В решті позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Меланчук І.В, ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Також, просить врахувати, що внаслідок втрати професійної працездатності позивач не має змоги вести звичне життя, вимушений постійно проходити курси лікування, не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. Судом першої інстанції не повністю враховано, що позивач, внаслідок отриманого професійного захворювання, постійно відчуває біль у шийному та попереково-крижовому відділі хребта, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових, колінних суглобах, біль і оніміння рук, головний біль.

При цьому, наводить в апеляційній скарзі, як приклад, Постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 210/5258/16-ц, якою з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 275 000 гривень, за умови, що позивачем втрачено 100 % професійної працездатності.

Також, на постанову Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 522/3388/18, якою визнано розумним, виваженим та справедливим грошове відшкодування моральної шкоди у сумі 233 000 грн., яке стягнуто з відповідача-роботодавця на користь позивача за умови втрати ним 75% професійної працездатності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Від представника відповідача ПрАТ «Суха Балка» - адвоката Гарькавого А.Г. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку із значною кількістю справ, які перебувають на розгляді у судах різних інстанцій, стороною в яких виступає відповідач, а також, враховуючи факт Пандемії спричиненою вірусом COVID-19, яке колегією суддів залишено без задоволення з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Колегія суддів,враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, з подальшими змінами, на всій території України продовжено дію адаптивного карантину до 31 грудня 2020 року.

В той же час колегія суддів звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Цивільного процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Колегія суддів наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Із заяви представника відповідача - адвоката Гарькавого А.Г. вбачається, що причиною його неявки до апеляційного суду також є надання переваги участі у розгляді інших справ.

Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимогп.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 01 січня 1990 року по 07 травня 1990 року та з 10 лютого 1992 року по 15 березня 2007 року - підземним прохідником в Шахтобудівельному Управлінні Рудника ВАТ «Суха Балка» правонаступником якого є ПрАТ « Суха Балка», в шкідливих умовах праці (а.с.62-71).

15.03.2007 року - позивач звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 2 від 05.02.2007 року, ОСОБА_1 Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини встановлено професійне захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромом, периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двостороннього плечолопаткового періартрозу ПФС другого ст., деф. артозу ліктьових та колінних суглобів ПФС першого ст. (а.с.15-17).

Відповідно до п. 17 Акту № 2 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05.02.2007 року, причиною професійного захворювання позивача є його робота ( 15 років 05 місяців) в умовах впливу шкідливих факторів, умови праці які перевищували встановлені гранично допустимі норми рівень фізичного перенавантаження: маса піднімання та переміщення вантажу 36 кг при нормі до 30 кг; статичне навантаження за участю м`язів тулуба та ніг 155000 при нормі 100000. Важкість праці відноситься до класу «Шкідливі 3.3». Мікрокліматичні умови: - відносна вологість повітря 96% при допустимій 80-30%

Пунктом 19 вищевказаного Акту осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, визнано керівництво ВАТ «Суха Балка», ШБУ в період праці ОСОБА_1 порушення вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України.

Згідно висновку МСЕК від 28.02.2007 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 45 % з 26 лютого 2007 року до 01 березня 2008 року, з наступним переоглядом 01.02.2008 року, та визнано особою з інвалідністю третьої групи (а.с. 9,9 - зворот).

При повторному переогляді, 24.01.2017 року ОСОБА_1 було встановлено 35% втрати професійної працездатності з 01.03.2017 року на безстроковий термін та залишено третю групу інвалідності ( а.с. 12).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З Акту № 2 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05.02.2007 року, причиною професійного захворювання позивача є його робота (15 років 05 місяців) в умовах впливу шкідливих факторів, умови праці які перевищували встановлені гранично допустимі норми рівень фізичного перенавантаження: маса піднімання та переміщення вантажу 36 кг при нормі до 30 кг; статичне навантаження за участю м`язів тулуба та ніг 155000 при нормі 100000. Важкість праці відноситься до класу «Шкідливі 3.3». Мікрокліматичні умови: - відносна вологість повітря 96% при допустимій 80-30%

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ПрАТ «Суха Балка», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів

Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Лікарями виявлений відсутній стабілізаційний процес у його здоров`ї, що підтверджується чисельними виписними епікризами, що містяться в матеріалах справи, в яких зафіксований нестійкий стабілізаційний стан його здоров`я, внаслідок чого переносить моральні страждання.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п. 13 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, на теперішній час, втратив професійну працездатність у розмірі 35 % безстроково та його визнано особою з інвалідністю третьої групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки його турбує біль у шийному та попереково-крижовому відділі хребта, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових, колінних суглобах, біль і оніміння рук, головний біль. Періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров`я не спостерігається, а враховуючи, встановлення ступеню втрати професійної працездатності та інвалідності третьої групи безстроково,взагалі можливість такого відновлення.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого професійного захворювання, тривалості праці позивача в шкідливих умовах, що перевищували нормативи на ПрАТ «Суха Балка», (15 роки 05 місяців), що потягло втрату працездатності, відсоток втрати ним професійної працездатності, на теперішній час, в розмірі 35 % та визнання його особою з інвалідністю третьої групи, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 50 00,00 грн. до 120 000,00 грн.

Згідно положення закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров`я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави та збільшує цей розмірі з 840,80 грн. до 1200,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.

Крім того, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 1800,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (1200,00 грн. х 150%).

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Меланчук Ігор Віталійович,- задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року змінити, збільшити розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 з 50 000,00 гривень до 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року змінити, збільшивши розмір стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судового збору з 840 гривень 80 копійок до 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» за подання апеляційної скарги позивача на користь держави судовий збір у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2020 року.

Головуючий:

Судді: