ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 0940/2191/18
адміністративне провадження № К/9901/21111/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Християна» (далі - ТОВ «Християна») на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (прийняте судом у складі судді Шумея М.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Попка Я.С.) у справі за позовом ТОВ «Християна» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - управління ДАБІ) про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ТОВ «Християна» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову управління ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №44/1009/m5/2018 від 11.10.2018, якою товариство визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та накладено штраф у сумі 82 845 грн, а також визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 06 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що в ході позапланової перевірки відповідачем встановлено, що будівництво берегозакріплювальних споруд на території Голошинської сільської ради Верховинського району здійснюється у невідповідності до затвердженої документації, а саме товщина дроту каркасу габіонного ящика становить 4 мм, а повинна становити 6 мм. Приписами статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником. Внесення до затвердженого проекту змін, пов`язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом. Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
Відтак, суд приходить до висновку, що винесені відповідачем за результатами позапланової перевірки позивача оспорюваний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018 та оспорювана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у розмірі 82 845 грн прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 липня 2019 року ТОВ «Християна» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
У скарзі зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що перевірка проводилась у присутності керівника позивача Матушевського І.М. , який відмовився підписувати та отримувати примітки акта, протоколу та припису.
У направленні для проведення планового (позапланового) заходу відсутні відмітки про ознайомлення суб`єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, як зазначає позивач, свідчить про те, що перевірка проводилась без залучення представників ТОВ «Християна».
Посилається також на те, що до прав та обов`язків Служби безпеки України не віднесено повноваження щодо права вимоги проведення відповідачем позапланових перевірок суб`єктів господарської діяльності, Крім того, у листі цього органу не вимагалося проведення такої перевірки.
Отже, відсутні правові підстави для здійснення перевірки, не забезпечено здійснення контролю заходу у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, та як наслідок відсутність в діях позивача порушень частини першої статті 9 закону України «Про архітектурну діяльність», а також не представлено направлення на проведення перевірки.
Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 зазначив, що невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Проте судами не було взято до уваги докази грубого порушення процедури здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також зазначає у скарзі, що ні вихідними даними на проектування, ні техніко-економічними показниками, наведеними у проекті не передбачається матеріал каркасу габіону та його товщина, тому і не відбулася зміна проектних рішень чи вихідних даних на проектування, а виключно заміна будівельних матеріалів, що у свою чергу не потребує повторної експертизи, затвердження проектної документації та внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Позивачем 29.09.2018 отримано лист від відповідача № 1009/1.18/998 вих. від 28.09.2018 про проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктом містобудування ТОВ «Християна» на об`єктах будівництва берегозакріплювальних споруд на територіях сільських рад Верховинського району Івано-Франківської області, в тому числі «Будівництво берегозакріплювальних споруд на території Голошинсьої сільської ради Верховинського району».
Головним інспектором будівельного нагляду управління ДАБІ у період з 17.09.2018 по 27.09.2018 була здійснена позапланова перевірка щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Християна" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по будівництву берегоукріплювальних споруд та території Голошинської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області.
За результатами перевірки складено:
1) акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 27.09.2018 № 822/1009/т.7/2018 з виявленим порушенням частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" - виконання будівництва берегозакріплювальних споруд у невідповідності до затвердженої проектної документації, а саме товщина дроту каркасу габіонного ящика становить 4 мм, а повинно становити 6 мм;
2) протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2018;
3) припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.09.2018;
4) постанову № 44/1009/m5/2018 від 11.10.2018 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 82 845 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
У частині першій статті 41 Закону № 3038-VI визначено поняття, за яким державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. В зазначеному пункті також передбачені підстави для проведення позапланових перевірок, серед яких є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Як встановили суди, підставою для проведення позапланової перевірки слугував направлений до управління ДАБІ лист Управління СБУ в Івано-Франківській області №60/8-3303 від 13.08.2018 «Щодо порушень при проведенні берегоукріплювальних робіт».
Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що вказаний лист можна розцінювати не лише як вимогу правоохоронного органу про проведення перевірки, а також як звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що в свою чергу є окремою підставою для проведення позапланової перевірки.
Доводи позивача про те, що лист Управління СБУ в Івано-Франківській області містить лише інформацію про можливі порушення ТОВ «Християна», врахування такої інформації при проведенні перевірочних заходів і надання інформації про вжитті заходи та отримані результати, проте не містить жодних вимог про проведення перевірки є необґрунтованими, оскільки позапланова перевірка проведена на підставі пункту 7 Порядку № 553, яким передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки, є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком (пункт 16).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до пункту 17 Порядку № 553, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 553 здійснення архітектурно-будівельного контролю керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).
За змістом пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Позапланова перевірка на об`єкті будівництва щодо дотримання ТОВ «Християна» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, була проведена в присутності його керівника Матушевського І.М. , який відмовився підписувати та отримувати примірники акту №822/1009/т.7/2018 від 27.09.2018, протоколу від 27.09.2018 та припису від 27.09.2018.
Факт присутності представника позивача під час проведення позапланової перевірки підтверджується тим, що головному інспектору будівельного нагляду Яворському М.Й. було надано копії низки документів, що стосувались об`єкта будівництва, зокрема, договору про виконання робіт за державні кошти №2/06 від 21.06.2018, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2018 року, акта приймання виконаних будівельних робіт №1, а тому суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача про те, що його представника не було при проведенні перевірки є необґрунтованими.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом № 3038-VI, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.10.2013).
У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, відповідно до пункту 3 Порядку №244, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
28.09.2018 управління ДАБІ направило на адресу позивача лист №1009/1.18/1083вих. з рекомендованим повідомленням про вручення разом з наведеними вище матеріалами, складеними 27.09.2018 за результатами перевірки на об`єктах будівництва. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення представник позивача отримав поштове відправлення 29.09.2018.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 цього Порядку передбачено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
На підтвердження факту завчасного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.09.2018 свідчать також письмові пояснення та зауваження від 10.10.2018, які керівник ТОВ «Християна» подав головному інспектору будівельного нагляду Управління Яворському М.Й.
Щодо перебування керівника ТОВ «Християна» в період з 10.10.2018 по 17.10.2018 на амбулаторному лікуванні, суди вірно зазначили, що про дану обставину керівник товариства повідомив контролюючий орган не заздалегідь, а в день розгляду справи. При цьому, будь-яких доказів подання такого повідомлення до початку розгляду справи до 11 год 00 хв 11.10.2018 суду не було надано.
Також, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказав, що Порядком №244 встановлено обмежений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення - 15 днів з дня одержання особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи, а тому відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з 11.10.2018 на іншу дату могло призвести до порушення строку.
Подавши письмові пояснення та зауваження від 10.10.2018 керівник ТОВ «Християна» скористався своїм правом на подання пояснень щодо обставин притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про безпідставність доводів представника позивача про те, що керівник ТзОВ «Християна» був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо встановлених під час позапланової перевірки порушень.
Щодо порушень, які виявив головний інспектор будівельного нагляду Яворський М.Й. під час позапланової перевірки на об`єкті будівництва і які слугували підставами для винесення оспорюваних припису та постанови, слід зазначити таке.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV), який спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Як встановили суди, за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва головний інспектор будівельного нагляду Яворський М.Й. склав акт №822/1009/т.7/2018 від 27.09.2018, яким зафіксовано порушення частини першої статті 9 Закону № 687-XIV.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ).
При цьому, проект це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (стаття 1 Закону № 687-XIV).
Частиною першою статті 7 Закону № 687-XIV передбачено, що проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проекти об`єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об`єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 8 Закону № 687-XIV, робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об`єкта архітектури.
Як встановили суди, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ Яворським М.Й. під час проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлено, що товщина дроту каркасу в натурі не відповідає проекту (по проекту 6 мм, а в дійсності 4 мм), що свідчить про виконання робіт по будівництву берегоукріплювальних споруд у невідповідності до затвердженої проектної документації, що є порушенням вимог частини першої статті 9 Закону № 687-XIV.
Позивач не заперечує той факт, що каркас габіонного ящика виконаний з дроту 4 мм по дві вітки та вважає, що заміна товщини дроту каркасу габіонного ящика з 6 мм на дві вітки 4 мм, зв`язані між собою, не вплине на міцність, надійність та довговічність конструкції.
Проте, суди дійшли правильного висновку про те, що ці доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.
Порядок розроблення проектної документації визначено ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Згідно з пунктом 3.17 вказаних ДБН, проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
Проектна документація на нове будівництво берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош на території Голошинської сільської ради на присілках Центро, Тарночки, Біла Річка, Солотвино та вздовж струмка Сухий пройшла відповідну експертизу та затверджена замовником на будівництво із показником товщини дроту каркасу габіонного ящика по проекту 6 мм, однак по факту 4 мм.
Частиною сьомою статті 7 Закону № 687-XIV передбачено, що внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
При цьому, згідно з пунктом 8 розділу 8 Правил внесення змін у робочу документацію, видану замовнику ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», зміни вносяться в оригінал документа. Внесення змін у розрахунки не допускається.
Щодо висновку експертного дослідження за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №6/19-28 від 09.01.2019, проведеного судовим експертом Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кулаченко С.Г., то, як правильно зазначили суди, на вирішення цієї експертизи було поставлено питання відповідності виконаних будівельних робіт з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош в с. Голошино ур. Тарночки (біля господарства ОСОБА_2 ) Верховинського району Івано-Франківської області проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
У вказаному висновку судовий експерт зазначив, що виконані ТОВ «Християна» будівельні роботи з нового будівництва берегозакріплювальних споруд на річці Чорний Черемош на вказаній території відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Проте, судовий експерт не дав відповіді на поставлене замовником експертного дослідження питання чи відповідають виконані будівельні роботи з нового будівництва берегозакріплювальних споруд проектній документації, а лише вказав на відповідність будівельних робіт вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Тому висновок експертного дослідження за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №6/19-28 від 09.01.2019 не спростовує той факт, що фактична товщина дроту каркасу габіонного ящика два витка по 4 мм є порушенням проектної документації, оскільки в ній зазначено товщину дроту каркасу габіонного ящика 6 мм.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом восьмим частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність оспорюваних рішень відповідача, оскільки будівельні роботи на об`єкті будівництва виконувалися ТзОВ «Християна» у невідповідності до проектної документації та з порушенням вимог частини першої статті 9 Закону № 687-XIV.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Християна» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : Л.Л. Мороз
С.Г. Стеценко
