ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7808/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) № 134450004500 від 14 вересня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за яким визначено 62% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 74% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки-розрахунку Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року № 02-03/1234 про стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого з 19 лютого 2020 року згідно із довідкою-розрахунком Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року № 02-03/1234, за один місяць, звернути до негайного виконання;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у виді судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 380/6012/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1422 від 17 березня 2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року № 17, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450004500 від 14 вересня 2020 року на виконання вищевказаного рішення суду проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , та визначено його у розмірі 62% суддівської винагороди. Позивач вважає, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач безпідставно не зарахував йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року, що становить 1 рік 11 місяців 21 день; половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, що становить 2 роки 05 місяців 01 день, а також два роки роботи стажера Самбірського районного суду за період з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року.

Не зарахування відповідачем до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР, половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка, а також періоду роботи стажером Самбірського районного суду позивач вважає безпідставним з огляду на те, що відповідно до норм законодавства, яке було чинним на момент його призначення на посаду судді до стажу роботи, що дає право на відставку судді зараховується період проходження військової служби та половина строку навчання у вищих навчальних юридичних закладах.

Щодо зарахування до стажу роботи в галузі права періоду роботи стажером Самбірського районного народного суду з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року, позивач зазначає, що це питання врегульоване частиною 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII), а саме до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Підсумовуючи вищенаведене, позивач зазначає, що його стаж роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці становить 32 роки 09 місяців 08 днів, що відповідає 74% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді.

У зв`язку з викладеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19 червня 2019 року відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) у розмірі 62% суми суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Право на пенсію або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці визначає стаття 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) відповідно до частини третьої якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Враховуючи вимоги статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) до стажу позивача, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зараховано період роботи на посаді судді з 03 лютого 1993 року по 31 травня 2019 року (по місяць звернення за призначенням пенсії), який становить 26 років 4 місяці. Відтак, відповідач вважає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача правомірно обчислено у розмірі 62% суми суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Крім того, відповідач вважає, що оскільки позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450004500 від 14 вересня 2020 року, яким здійснено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 380/6012/20, то фактичний зміст розглядуваних правовідносин полягає у контролі за виконанням вищевказаного судового рішення, що передбачено, зокрема, статтею 383 КАС України.

Щодо зарахування позивачу до стажу, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року, що становить 1 рік 11 місяців 21 день та половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, що становить 2 роки 05 місяців 01 день відповідач зазначає, що статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) встановлено перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, а саме: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Крім того частиною другою цієї ж статті визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідач зауважує, що вищезазначеними нормами не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному закладі та календарного періоду проходження строкової військової служби.

З огляду на наведене відповідач вважає, що правові підстави для зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року та половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, а також проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 74% суми суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням зазначених періодів, відсутні.

Також відповідач вказує, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції Пенсійного фонду України, адже у позовній заяві просить зобов`язати здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 74% грошового забезпечення працюючого на відповідній посаді судді. Зазначає, що у разі задоволення позову суд може зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області лише зарахувати стаж, однак з такими вимогами ні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ні до суду позивач не звертався.

У зв`язку з наведеним у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 29 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Наказом Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року № 253-к/тв «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату суду» (а.с.9) оголошено рішення Вищої ради правосуддя від 04 червня 2019 року № 1517/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у відставку» (пункт 1 наказу). Відраховано ОСОБА_1 , суддю Восьмого апеляційного адміністративного суду, 18 червня 2019 року зі штату суду у зв`язку із звільненням у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 червня 2019 року № 1517/0/15-19 (пункт 2 наказу).

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с.10-12) позивач:

- 24 серпня 1985 року зарахований студентом юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка на денну форму навчання (наказ № 494 від 24 червня 1985 року);

- 26 червня 1990 року відрахований з Львівського державного університету імені Івана Франка у зв`язку із закінченням навчання (наказ № 321 від 26 червня 1990 року);

- 06 серпня 1990 року прийнятий на посаду стажера Самбірського районного народного суду (наказ № 39 від 01 серпня 1990 року);

- 03 лютого 1993 року вперше обраний народним суддею Стрийського районного суду (указ № 10-к від 02 лютого 1993 року).

З наявного у матеріалах справи розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці ОСОБА_1 № 02-03/1234 від 18 червня 2019 року, виданого за підписом голови Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с.8) суд встановив, що усього стаж роботи позивача становить 32 роки 09 місяців 08 днів. До зазначеного стажу входять:

- служба в армії з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року 01 рік 11 місяців 21 день;

- половина строку навчання за денною формою у ЛНУ ім. Івана Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року 02 роки 05 місяців 01 день;

- робота на посаді судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 03 лютого 1993 року по 17 листопада 2009 року 16 років 09 місяців 15 днів;

- робота на посаді судді Львівського апеляційного адміністративного суду з 18 листопада 2009 року по 09 жовтня 2018 року 08 років 10 місяців 22 дні;

- робота на посаді судді Восьмого апеляційного адміністративного суду з 10 жовтня 2018 року по 18 червня 2019 року 08 місяців 09 днів.

- частина друга статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII 02 роки 00 місяців 00 днів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 380/6012/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1422 від 17 березня 2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року № 17, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого з 19 лютого 2020 року згідно із довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року № 17, за один місяць, звернено до негайного виконання.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 380/6012/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення № 134450004500 від 14 вересня 2020 року (а.с.6), яким провело перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно із довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року № 17 з 19 лютого 2020 року по 18 березня 2020 року (в межах суми стягнення за один місяць). Згідно указаного рішення пенсійного органу страховий стаж позивача (повний) складає 36 років 02 місяці 08 днів, стаж судді 26 років 04 місяці 00 днів. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач, уважаючи, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач безпідставно не зарахував йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року, що становить 1 рік 11 місяців 21 день; половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, що становить 2 роки 05 місяців 01 день, а також два роки роботи стажера Самбірського районного суду за період з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності рішення відповідача № 134450004500 від 14 вересня 2020 року, за яким позивачу визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у зв`язку із не зарахуванням до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного періоду проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року, що становить 1 рік 11 місяців 21 день; половини періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, що становить 2 роки 05 місяців 01 день, а також два роки роботи стажера Самбірського районного суду за період з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

При цьому, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Як слідує з матеріалів справи щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивачу призначено з 19 червня 2020 року.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453).

За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453 (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про відставку) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453 (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453 зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом № 2453, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.

Це підтверджується також положеннями Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)».

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 05 грудня 2019 року у справі № 592/2737/17, від 24 березня 2020 року у справі № 227/766/17.

Щодо зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді два роки роботи стажером Самбірського районного суду за період з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402 до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Правовий висновок щодо застосування цієї норми права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18 відповідно до якого частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

На дату обрання позивача на посаду народним суддею Стрийського районного суду (03 лютого 1993 року) діяв Закон СРСР «Про статус суддів в СРСР» № 328-I від 04 серпня 1989 року.

Відповідно до частини першої статті 8 цього Закону однією з необхідних умов обрання народним суддею була наявність стажу роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років. У позивача на той час був стаж роботи стажером Самбірського районного суду, який надавав право на обрання народним суддею.

За таких обставин два роки роботи стажером Самбірського районного суду відповідно до вимог частини 2 статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 1402-VIII) повинні бути зараховані позивачу до стажу його роботи на посаді судді.

Як слідує з наявного у матеріалах справи розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці ОСОБА_1 № 02-03/1234 від 18 червня 2019 року до зазначеного стажу входять: служба в армії з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року 01 рік 11 місяців 21 день; половина строку навчання за денною формою у ЛНУ ім. Івана Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року 02 роки 05 місяців 01 день; робота на посаді судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області з 03 лютого 1993 року по 17 листопада 2009 року 16 років 09 місяців 15 днів; робота на посаді судді Львівського апеляційного адміністративного суду з 18 листопада 2009 року по 09 жовтня 2018 року 08 років 10 місяців 22 дні; робота на посаді судді Восьмого апеляційного адміністративного суду з 10 жовтня 2018 року по 18 червня 2019 року 08 місяців 09 днів; робота стажером Самбірського районного суду 02 роки 00 місяців 00 днів (частина друга статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Усього стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці, позивача становить 32 роки 09 місяців 08 днів.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

З матеріалів справи суд встановив, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2018 року № 976/ко-18 суддя Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 визнаний таким, що відповідає займаній посаді (а.с.18).

Отже, позивач є суддею, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи те, що стаж позивача на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці становить 32 роки 09 місяців 08 днів (повних 32 роки), він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 відсотків + 2 відсотки х 12 років = 74 відсотки).

Разом з тим, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення № 134450004500 від 14 вересня 2020 року та аргументів, наведених у відзиві на позовну заяву, відповідач визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача в розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки не зарахував йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарний період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР з 13 травня 1983 року по 04 травня 1985 року, що становить 1 рік 11 місяців 21 день; половину періоду навчання на денній формі у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 24 серпня 1985 року по 26 червня 1990 року, що становить 2 роки 05 місяців 01 день, а також два роки роботи стажера Самбірського районного суду за період з 06 серпня 1990 року по 03 лютого 1993 року.

Оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, безпідставно не зарахував позивачу до стажу судді вищезгадані періоди, що стало наслідком зменшення з 19 лютого 2020 року розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 74 відсотків до 62 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд констатує порушення відповідачем вищевказаним рішенням прав та законних інтересів позивача.

За таких обставин доходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450004500 від 14 вересня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за яким йому визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді є протиправним, а тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оскільки суд визнав протиправним рішення відповідача № 134450004500 від 14 вересня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за яким позивачу з 19 лютого 2020 року визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то з метою ефективного захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці ОСОБА_1 № 02-03/1234 від 18 червня 2019 року, наданого Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Тому позовну вимогу у цій частині також належить задоволити повністю.

Суд вважає помилковими аргументи відповідача про те, що оскільки позивач просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450004500 від 14 вересня 2020 року, яким здійснено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 380/6012/20, то фактичний зміст розглядуваних правовідносин полягає у контролі за виконанням вищевказаного судового рішення, що передбачено, зокрема, статтею 383 КАС України, зважаючи на таке.

Предметом позову у справі № 380/6012/20 була відмова пенсійного органу (оформлена рішенням) у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Восьмого апеляційного адміністративного суду № 17 від 12 березня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є оскарження рішення відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за яким з 19 лютого 2020 року позивачу визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Тобто, предметом позову у справі № 380/6012/20 була оцінка наявності чи відсутності у позивача права саме на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а предметом позову у цій справі є розмір цього грошового утримання, питання щодо якого у межах справи № 380/6012/20 судом не вирішувалося.

Враховуючи те, що предмет, а відтак і підстави позову у справі № 380/6012/20 та цій справі є абсолютно різними, позивач обґрунтовано звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів з окремим адміністративним позовом, а не у порядку, зокрема, статті 383 КАС України.

Щодо посилань відповідача на дискреційні повноваження суд зауважує, що у межах спірних правовідносин відповідач такими повноваженнями не наділений, з огляду на таке.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Суд зауважує, що частиною 3 статті 142 Закону № 1402 чітко встановлений порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який залежить лише від стажу роботи на посаді судді, який дає право на його отримання.

Право суб`єкта владних повноважень діяти на свій розсуд, тобто, оцінюючи ситуацію, вибрати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень, норма цієї статті не передбачає.

Тому посилання відповідача на наявність у нього у межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами, дискреційних повноважень суд вважає безпідставними та відхиляє.

Щодо вимоги позивача про звернення до негайного виконання рішення суду в частині виплати за один місяць ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого з 19 лютого 2020 року згідно із довідкою-розрахунком Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року № 02-03/1234, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Однак, у цій справі не розглядається спір щодо присудження щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а розглядається саме спір щодо його розміру. При цьому, суд не стягує конкретну суму щомісячного довічного грошового утримання, а лише зобов`язує відповідача здійснити його перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум).

Тому підстави для звернення до негайного виконання рішення суду в частині виплати за один місяць ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого з 19 лютого 2020 року згідно із довідкою-розрахунком Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року № 02-03/1234 відсутні.

Оскільки звернення судового рішення до негайного виконання не є самостійною позовною вимогою в розумінні статті 5 КАС України, суд доходить висновку про необхідність задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції № 3 від 23 вересня 2020 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 1681,60 грн., відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 належить стягнути 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задоволити повністю.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 134450004500 від 14 вересня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за яким йому з 19 лютого 2020 року визначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 62 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового отримання судді у відставці ОСОБА_1 № 02-03/1234 від 18 червня 2019 року, наданого Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1681,60 грн. сплаченого судового збору згідно квитанції № 3 від 23 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2020 року.

Суддя Клименко О.М.