печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46845/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Шевченко Т.В.,

справа № 757/46845/19-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,

представник відповідача: Тузова В.О.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» (далі - банк) про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.08.2018 року позивач ініціював переказ власних грошових коштів у сумі 8 628 доларів США зі свого рахунку на біржі з торгівлі віртуальними валютами ВІТTRЕХ INС на власний картковий рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», які надійшли на рахунок 03.09.2018 року через міжнародну міжбанківську систему передачі інформації та здійснення платежів SWIFT. У день надходження до банку переказу позивачу зателефонувала співробітник банку та повідомила, що зазначений переказ не буде зараховано на поточний рахунок позивача, оскільки дана операція нібито пов`язана з арбітражними операціями на ринку FОRЕХ. Того ж дня позивач звернувся до колл-центру банку з проханням надати інформацію чому грошові кошти не було зараховано на поточний рахунок позивача. 4.09.2018 року позивач отримав листа № 201.0.0.0/7- 180904/2594, відповідно до якого зупинення фінансової операції здійснено банком на підставі роз`яснення НБУ щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Віtсоіn від 10.11.2014, листа НБУ від 08.12.2014 «Щодо віднесення операцій з «віртуальною валютою/криптовалютою Віtсоіn до операцій з торгівлі іноземною валютою», спільна заява фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні від 30.11.2017.

6.09.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою для надання пояснень щодо відмови у зарахуванні на його картковий рахунок переказу коштів в іноземній валюті, де зазначав, що відправник переказу (компанія ВІТTRЕХ INС) зареєстрована у США у м. Seattle штат Вашингтон за адресою: 800 5th Avenue Ste.4100 Seattle, WА 98104-3100. Тобто за загально відомою інформацією держава, в якій компанію зареєстровано та в якій вона проводить свою діяльність (США) належним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, є членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) та її не віднесено Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

13.09.2019 р. на адресу електронної пошти позивача надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-180907/2068 від 10.09.2019 р., відповідно до якого банком не зараховано на поточний рахунок грошовий переказ в іноземній валюті з підстав відсутності та необхідності надання «на офіційному бланку належним чином завіреного» договору на здійснення арбітражних операцій.

27.09.2018 року позивач знову звернувся до банку з відповідною заявою із зазначенням того, що договір між ВІТTRЕХ INС, що надає клієнтам послуги на власному інтернет сайті, та клієнтом укладається шляхом ознайомлення останнього з Правилами обслуговування, що розміщено на інтернет сайті ВІТTRЕХ INС та їх акцептом із застосуванням електронного підпису, в тому числі - шляхом натискання на кнопку підтвердження згоди «І Аgrее». Така форма договору цілком відповідає нормам законодавства США (зокрема Еlесtrопіс Sіgnаturеs іn Glоbаl and Іntеrnаtіоnаl Соmmеrсе Асt (ЕSGICA), та не протирічить законодавству України. Також у заяві було наведено адресу інтернет-сторінки, на якій містилася актуальна на час направлення цієї заяви редакція Правил обслуговування. Окрім цього у цій заяві від 27.09.2018 позивач втретє просив відповідача здійснити зарахування переказу. Проте грошові кошти були зараховані лише 26.11.2018, тобто через 83 дні після надходження переказаних коштів на рахунок банку.

З урахуванням наведеного, позивач просив стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на його користь 58,86 в якості 3% річних, грошові кошти у сумі 623 314,72 грн., з яких: 603 207,79 грн. - пеня за порушення зобов`язання відповідно до ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів»; 20 106,93 грн. - пеня за порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу.

Ухвалою суду від 5 вересня 2019 року у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 листопада 2019 року (а.с. 25).

15 листопада 2019 року від відповідача надійшли пояснення (а.с. 28-32), відповідно до яких зазначив, що згідно п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується у строк до 3-х операційних днів. Відповідно до роз`яснення Національного банку України від 16.10.2013 № 29-209/17998 ініціювання переказу в іноземній валюті в межах України, продаж цієї іноземної валюти за гривню та подальше зарахування гривневого еквівалента на поточний рахунок отримувача переказу здійснюється з урахуванням вимог статті 8 Закону. Тобто на перекази в іноземній валюті, що надходять на користь фізичних осіб із-за кордону норми п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поширюються, оскільки ініціювання такого переказу здійснюється за межами територіальної юрисдикції, на яку розповсюджується даний Закон. Також згідно із абзацем другим пункту 4.2 Положення № 216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з`ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями уповноваженого банку. Отже строки обліку коштів на транзитних рахунках (до зарахування на рахунок клієнта) у разі необхідності вивчення суті та мети фінансової операції, запиту документів/ очікування документів від клієнта, від банків-кореспондентів, мають встановлюватися банком самостійно у внутрішніх положеннях.

Згідно з п. 8 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк. Тому, банк відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» з метою отримання підстав для проведення переказу з рахунку позивача на біржі з торгівлі віртуальними валютами на валютний рахунок, відкритий позивачем у банку, було запрошено у позивача договір, який він повинен був укласти з компанією ВІТTRЕХ INС задля проведення своїх платежів в частині торгівлі віртуальними валютами (криптовалютою) на відповідній біржі. 26.І1.2019 позивач надіслав на електрону пошту департаменту SWIFT-платежів swift@privatbank.ua - договір, укладений між позивачем та компанією ВІТTRЕХ INС і в цей же день банком було проведено переказ грошових коштів у розмірі 8628,00 доларів США.

Відповідач заперечує стягнення з нього подвійної пені відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 11 березня 2020 року (а.с. 56).

23 липня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких наполягає на задоволенні позовних вимог, мотивуючи обставинами, викладеними в позові.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача Тузова В.О. заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 30.08.2018 року позивач ОСОБА_1 ініціював переказ власних грошових коштів у сумі 8 628 доларів США зі свого рахунку на біржі з торгівлі віртуальними валютами ВІТTRЕХ INС на власний картковий рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», які надійшли на рахунок 03.09.2018 року через міжнародну міжбанківську систему передачі інформації та здійснення платежів SWIFT (а.с. 11).

Проте, грошові кошти на поточний рахунок позивача банком не були зараховані, оскільки дана операція нібито пов`язана з арбітражними операціями на ринку FОRЕХ.

4.09.2018 року позивач отримав листа № 201.0.0.0/7- 180904/2594, відповідно до якого зупинення фінансової операції здійснено банком на підставі роз`яснення НБУ щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Віtсоіn від 10.11.2014, листа НБУ від 08.12.2014 «Щодо віднесення операцій з «віртуальною валютою/криптовалютою Віtсоіn до операцій з торгівлі іноземною валютою», спільної заяви фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні від 30.11.2017 (а.с. 12).

6.09.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою для надання пояснень щодо відмови у зарахуванні на його картковий рахунок переказу коштів в іноземній валюті, де зазначав, що відправник переказу (компанія ВІТTRЕХ INС) зареєстрована у США у м. Seattle штат Вашингтон за адресою: 800 5th Avenue Ste.4100 Seattle, WА 98104-3100. Тобто за загально відомою інформацією держава, в якій компанію зареєстровано та в якій вона проводить свою діяльність (США) належним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, є членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) та її не віднесено Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон (а.с. 13-14).

13.09.2019 р. на адресу електронної пошти позивача надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-180907/2068 від 10.09.2019 р., відповідно до якого банком не зараховано на поточний рахунок грошовий переказ в іноземній валюті з підстав відсутності та необхідності надання «на офіційному бланку належним чином завіреного» договору на здійснення арбітражних операцій (а.с. 15).

27.09.2018 року позивач знову звернувся до банку з відповідною заявою із зазначенням того, що договір між ВІТTRЕХ INС, що надає клієнтам послуги на власному інтернет сайті та клієнтом укладається шляхом ознайомлення останнього з Правилами обслуговування, що розміщено на інтернет сайті ВІТTRЕХ INС та їх акцептом із застосуванням електронного підпису, в тому числі - шляхом натискання на кнопку підтвердження згоди «І Аgrее». Така форма договору цілком відповідає нормам законодавства США (зокрема Еlесtrопіс Sіgnаturеs іn Glоbаl and Іntеrnаtіоnаl Соmmеrсе Асt (ЕSGICA), та не протирічить законодавству України. Також у заяві було наведено адресу інтернет-сторінки, на якій містилася актуальна на час направлення цієї заяви редакція Правил обслуговування. Окрім цього у цій заяві від 27.09.2018 року позивач втретє просив відповідача здійснити зарахування переказу (а.с. 16-17).

26.11.2018 грошові кошти були зараховані на рахунок банку після надання в електронному вигляді договору позивача з компанією ВІТTRЕХ INС (а.с. 18).

Відповідно до п. 7.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003, на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються в тому числі валюта за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім`я власника рахунку відповідно до законодавства України та валюта, переказана з-за кордону.

Згідно з підпункту ї) п. 1.2 Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні, затверджених Постановою НБУ № 496 від 29.12.2007 до переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями належать в тому числі перекази коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними.

Відповідно до п. 2.4 цих Правил зарахування на поточні рахунки фізичних осіб - резидентів і нерезидентів переказів із-за кордону та подальша їх виплата з цих рахунків здійснюються без обмеження суми.

Порядок зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів передбачений главою 4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 216 від 28.07.2008 (далі - Положення № 216).

Відповідно до п. 4.1. глави 4 Положення № 216 Уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов`язково зазначені: ... для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в уповноваженому банку відкрито рахунок, - прізвище, ім`я та номер рахунку.

Згідно з п. 4.5 глави 4 Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в уповноваженому банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється уповноваженим банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніше дня, наступного за днем отримання уповноваженим банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.?

Відповідно до п. 4.2 Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок кредитових сум до з`ясування, якщо в отриманому ним повідомленні зазначені прізвище та/або ім`я, та/або номер рахунку (для фізичної особи, якій відкрито рахунок в уповноваженому банку.

Згідно з п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в плівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Отже, дії банку щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають відповідати вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 цього Закону банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного Фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення. видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) Фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного Фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Отже, зупинення фінансової операції є правомірним лише у випадку подальшого вчинення банком перелічених дій, визначених статтею 17 Закону.

Таким чином зупинення відповідачем фінансової операції щодо переказу власних коштів позивача є неправомірним.

Відповідно до письмових заяв позивача від 06.09.2018 року, 27.09.2018 року ОСОБА_1 надав банку всю необхідну інформацію щодо суті фінансової операції, характеру діяльності компанії ВІТTRЕХ INС, наявності у неї ліцензій необхідних для здійснення операцій з переказу коштів (з посиланням на офіційні інтернет ресурси органів влади декількох штатів США, де можна перевірити інформацію щодо дійсності зазначених ліцензій), договору який було укладено між мною та компанією ВІТTRЕХ INС і який має форму Правил обслуговування, що розміщено на сайті компанії у вільному доступі (із посиланням на відповідну сторінку інтернет-сайту, яке було чинне на момент надання інформації).

При цьому, у листі № 201.0.0.0/7- 180904/2594 від 4.09.2018 року відповідач не зазначав про необхідність надання договору, укладеного між ОСОБА_1 та компанією ВІТTRЕХ INС.

Лише листом № 20.1.0.0.0/7-180907/2068 від 10.09.2019 року відповідач зажадав від позивача договір, укладений останнім та компанією ВІТTRЕХ INС на здійснення арбітражних операцій.

Суд погоджується з доводами позивача, що банк не мав права вимагати від нього договору на здійснення арбітражних операцій, виходячи з такого.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються: валюта, унесена/переказана власником рахунку з метою здійснення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі, а також валюта, одержана власником рахунку як прибуток від здійснення зазначених операцій.

Згідно з Постановою № 281 від 10.08.2005 року «Про затвердження нормативно-правових актів НБУ» право здійснювати арбітражні операції мають виключно уповноважені банки та для зарахуванні коштів відправлених міжнародним SWIFT-платежем по арбітражних операціях і від FОRЕХ фізична особа має, укласти договір з уповноваженим банком на проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі.

Відповідно до п. 34 Постанови «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 03.08.2012 № 327 уповноважені банки мають право здійснювати з іноземними банками власні арбітражні операції та арбітражні операції за дорученням клієнтів-фізичних осіб-резидентів, які не є суб`єктами підприємницької діяльності. Порядок розміщення гарантійного внеску на відповідному рахунку клієнта (розмір внеску, вид іноземної валюти, строк тощо) визначається в договорі між уповноваженим банком та клієнтом, який передбачає умови проведення арбітражних операцій. Порядок розрахунків між банком та клієнтом за результатами проведення арбітражних операцій (відшкодування збитків за рахунок гарантійного внеску, порядок зарахування прибутку тощо) визначається відповідно до укладених договорів про здійснення арбітражних операцій.

Уповноважені банки мають право здійснювати арбітражні операції виключно після реєстрації в Національному банку правил проведення цих операцій в порядку, що визначений Національним банком.

Згідно п. 4.2 гл. 4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів затвердженого Постановою Національного банку України від 28.07.2008 № 216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з`ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями уповноваженого банку.

Відповідно до п. 30.1., 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає загальний порядок завершення переказу, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в плівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно з п. 4 Розділу 1 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого Постановою Правління НБУ № 281 від 10.08.2005 арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі (далі - арбітражні операції) це безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов`язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків.

Отже вимоги законодавства що регламентують порядок здійснення арбітражних операцій не можуть регламентувати правові відносини наявні між сторонами, оскільки відповідач не виконував за дорученням позивача безготівкові операції, які передбачають виконання двох зустрічних зобов`язань з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту та здійснюються без реальної поставки валюти на міжнародному валютному ринку з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу або хеджування валютних ризиків.

Крім того, чинне законодавства України щодо порядку здійснення арбітражних операцій банками та фінансовими установами, які проводять свою діяльність в Україні, не регламентують правові відносини наявні між позивачем та ВІТTRЕХ INС, оскільки зазначену компанію зареєстровано та вона проводить свою діяльність під юрисдикцією США, а не в України, є біржею з торгівлі цифровими (віртуальними) валютами та не здійснює за дорученням клієнтів операції з купівлі та продажу однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, а також не здійснює за дорученням клієнтів операції на умовах маржинальної торгівлі без реальної поставки валюти.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача, що він не мав підстав на укладення договору на здійснення арбітражних операцій з АТ КБ «Приватбанк» та з компанією ВІТTRЕХ INС.

Також суд погоджується і з доводами позивача, що банк не мав права витребувати договір, укладений між позивачем та ВІТTRЕХ INС на підставі п. 4.2. глави 4 Положення № 216, оскільки відповідно до п. 4.1. глави 4 зазначеного нормативно-правового акту уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунки банку та, бенефіціарів на підставі отриманих повідомлень, у яких обов`язково зазначені:... для бенефіціарів - фізичних осіб, які не здійснюють підприємницької діяльності та яким в уповноваженому банку відкрито рахунок - прізвище, ім`я та номер рахунку.

Відповідно до п. 4.5. глави 4 Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи або підприємця, або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку і уповноваженому банку. Зарахування коштів в іноземній валюті здійснюється уповноваженні банком бенефіціара відповідно до дати валютування, зазначеної в повідомленні, або не пізніш» дня, наступного за днем отримання уповноваженим банком виписки з кореспондентського рахунку від банку-кореспондента з урахуванням у ній цього переказу на користь бенефіціара.

Відповідно до п. 4.2. Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок кредитових сум до з`ясування, якщо в отриманому ним повідомленні не зазначені прізвище та/або ім`я, та/або номер рахунку (для фізичної особи якій відкрито рахунок в уповноваженому банку.

Отже положення п. 4.2. Положення № 216 не є правовою підставою для витребування договору або для незарахування переказаних коштів на поточний рахунок позивача та утримання їх на рахунку кредитових сум до з`ясування оскільки відповідно до SWIFT протоколу переказу, всі необхідні реквізити, включаючи прізвище, ім`я та номер рахунку позивача містяться у полі 59 у повному обсязі.

Згідно з п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується у строк до 3-х операційних днів.

Відповідно до роз`яснення Національного банку України від 16.10.2013 № 29-209/17998 ініціювання переказу в іноземній валюті в межах України, продаж цієї іноземної валюти за гривню та подальше зарахування гривневого еквівалента на поточний рахунок отримувача переказу здійснюється з урахуванням вимог статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Тобто на перекази в іноземній валюті, що надходять на користь фізичних осіб із-за кордону норми п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поширюються, оскільки ініціювання такого переказу здійснюється за межами територіальної юрисдикції, на яку розповсюджується даний Закон.

Згідно з абз. 2 п. 4.2 Положення № 216 уповноважений банк зараховує кошти в іноземній валюті на рахунок бенефіціара після з`ясування ним відсутніх/неточних реквізитів у повідомленні в порядку та в строки, визначені внутрішніми положеннями уповноваженого банку.

Отже строки обліку коштів на транзитних рахунках (до зарахування на рахунок клієнта) у разі необхідності вивчення суті та мети фінансової операції, запиту документів/ очікування документів від клієнта, від банків-кореспондентів, мають встановлюватися банком самостійно у внутрішніх положеннях.

Відповідно до п. 8 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

Проте, АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання підстав для проведення переказу з рахунку позивача на біржі з торгівлі віртуальними валютами на валютний рахунок, відкритий позивачем у банку, було запрошено у позивача договір, який він повинен був укласти з компанією ВІТTRЕХ INС задля проведення своїх платежів в частині торгівлі віртуальними валютами (криптовалютою) на відповідній біржі.

26.11.2018 року після телефонної розмови працівника банку з позивачем (ро що зазначено в письмових поясненнях відповідача) ОСОБА_1 було направлено запитуваний договір (а.с. 36-47), внаслідок чого грошові кошти були зараховані на рахунок банку (а.с. 18).

Водночас, з листів банку не вбачається, що саме такий договір вимагався працівниками банку у позивача (а.с. 12, 15). Письмовими листами вимагався лише договір на здійснення арбітражних операцій.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 4.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 32.1. ст. 32. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Відповідно до ч. 2 п. 32.2. цієї ж статті у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов`язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Судом встановлено, що 31.08.2018 року позивач ініціював переказ власних коштів зі свого рахунку на біржі з торгівлі віртуальними валютами ВІТTRЕХ INС на власний картковий рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», які надійшли на рахунок 03.09.2018 року через міжнародну міжбанківську систему передачі інформації та здійснення платежів SWIFT.

Згідно з п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в плівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Отже грошові кошти позивача повинні були зараховані на його рахунок протягом операційного дня, тобто 3 вересня 2018 року. Кошти ж були зараховані 26 листопада 2018 року.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 п. 32.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» пеня повинна нараховуватись за період з 4 вересня 2018 року по 25 листопада 2018 року, що за підрахунком становить 82 календарні дні.

Тому, розмір пені за вказаний період становить 707,50 доларів США (8 628 доларів США - сума переказу х 0,1% х 82 прострочені дні).

Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов`язання, то нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц.

З урахуванням наведеного та враховуючи курс гривні до долара США станом на 23 липня 2020 року (27,7798 грн. за 1 долар США) розмір пені становить 19 654 грн. 21 коп. (707,50 доларів США х 27,7798 грн.).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Тому, з урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 58,15 доларів США (8 628 доларів США - сума переказу х 3% х 82 прострочені дні / 365).

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки одночасне стягнення пені відповідно до вказаного Закону та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань свідчить про не дотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 212 грн. 70 коп., який розрахований наступним чином.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 58,15 доларів США, що еквівалентно 1 615 грн. 40 коп. (з розрахунку 27,7798 грн. за 1 долар США), пені відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у розмірі 19 654 грн. 21 коп., що разом становить 21 269 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимоги майнового характеру підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1 відсоток від суми 21 269 грн. 61 коп. становить 212 грн. 70 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1066, 1068, 625 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредитний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму 3% річних у розмірі 58,15 доларів США, пеню відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у розмірі 19 654 грн. 21 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредитний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн. 77 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

відповідач: Акціонерне товариство «Кредитний банк «Приватбанк»: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя О.В.Батрин