ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 636/4596/19 Головуючий суддя І інстанції Дьоміна О. П.

Провадження № 22-ц/818/3101/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, що виникають з договорів оренди

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Котелевець А.В.,

за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2020 року, постановлену у складі судді Дьоміної О.П., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарчого кооперативу «Вітязь» в особі голови Золотарьова Михайла Ілліча про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2020 року повернуто позивачу без розгляду клопотання про виклик представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона».

Задоволено клопотання представника відповідача Гуменного Т.З. щодо долучення до матеріалів справи агрохімічних паспортів полів та земельних ділянок СК «Вітязь», виконаних Харківським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість».

Призначено у справі за № 636/4596/19 комплексну судову еколого-ґрунтознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Яким був агрохімічний стан та стан родючості ґрунту земельної ділянки, кадастровий №6325484000:01:000:0127, площею 3,6781 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, до передачі її в оренду СК «Вітязь»?

2. Який агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на час проведення експертизи земельної ділянки, кадастровий №6325484000:01:000:0127, площею 3,6781 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області?

3. У випадку погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту земельної ділянки, кадастровий №6325484000:01:000:0127, площею 3,6781 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, визначити причини такого погіршення? Чи могла господарська діяльність СК « Вітязь » призвести до цього?

4. У випадку погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту земельної ділянки, кадастровий №6325484000:01:000:0127, площею 3,6781 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, які природні причини такого погіршення? Чи впливає на це підвищення середньої температури повітря внаслідок зміни кліматичних та погодних умов, протягом останніх 12 років, якщо так, то які показники погіршуються у першу чергу?

5. Чи є агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на час проведення експертизи земельної ділянки кадастровий №6325484000:01:000:0127, площею 3,6781 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, таким пошкодженням об`єкту оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384-386 КК України.

Копію ухвали направлено експертній установі для проведення експертизи.

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи 636/4596/19.

Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача СК «Вітязь» (Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Миру, 132-Г), роз`яснивши йому положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертиз.

В апеляційній скарзі адвокат Врагова І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу районного суду в частині призначення експертизи та відмовити відповідачу у задоволенні його клопотання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що будь-яких сумнівів в об`єктивності проведених досліджень Харківською філією ДУ «Держгрунтохорона» та наданих даних агрохімічного паспорту і висновку за результатами обстеження якості ґрунтів - немає. Зважаючи на те, що Харківській обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» був реорганізований в Харківську філію ДУ «Держгрунтохорона», то всі дані щодо стану агрохімічних показників ґрунтів в цілому по Харківській області знаходяться тільки в цьому закладі. Ні одна організація, установа чи заклад не мають доступу до цих даних і не можуть проводити дослідження якості ґрунтів та їх агрохімічних показників.

Вказала, що задля повного та об`єктивного розгляду даної справи, з`ясування всіх обставин та вирішення питання щодо доцільності призначення судом проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової еколого-ґрунтознавчої експертизи належної позивачу земельної ділянки, до суду було надане клопотання про виклик в судове засідання фахівця з даного питання, в особі представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» і вирішити доцільність призначення такої експертизи, її рамки та мету, у судовому засіданні, а не в підготовчому засіданні, але це було проігноровано судом, як і всі попередні клопотання та заперечення позивача і його представника.

Зауважила, що представником відповідача є адвокат Гуменний Т.З. - син голови Чугуївського міського суду.

Зазначила, що суд не був позбавлений можливості призначити зазначену експертизу у разі виниклої необхідності та доцільності під час судового розгляду, але після допиту представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона», та з урахуванням думки осіб які беруть участь у справі.

Послалась на те, що сформульовані в ухвалі питання експертам не відповідають правовій позиції Верховного Суду України, щодо мети проведення експертизи за цією категорію справи (Постанова Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року по справі № 143/1205/16-ц, провадження № 61-29797 св 18).

Вважає, що підлягає врахуванню правовий висновокВерховного Суду, викладений у постанові від 14.02.2018 по справі № 541/555/16-ц, провадження №61-2386 св18.

Адвокат Гуменний Т.З., який діє в інтересах СК «Вітязь» надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Вказав, що предметом доказування у цій справі є якісний стан родючості ґрунту спірної ділянки, а саме стан цієї ділянки до передачі в оренду відповідачеві та її стан цей час, а також встановлення вини відповідача у погіршенні родючості спірної земельної ділянки, а тому необхідні спеціальні знання в області ґрунтознавства, а також встановлення біологічних властивостей та хімічного складу спірної земельної ділянки у відповідні періоди.

Послався на те, що підставою для відмови у задоволенні клопотання представника позивача про виклик представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» для надання пояснень до призначення експертизи була його передчасність та необґрунтованість, оскільки діючими процесуальними нормами ЦПК порядок проведення допиту спеціалістів на стадії підготовчого провадження не передбачено.

Зауважив, що відводів представнику відповідача Гуменному Т.З. з підстав, викладених у апеляційній скарзі, представник позивача не заявляла.

Частина третя статті 3 ЦПК Українипередбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 131, ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її подальшому апеляційному розгляду, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та розглянутого судом позову, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилом ч. 1 ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Задовольняючи клопотання представника відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що в рамках справи заявлено вимогу припинити, шляхом розірвання, договір оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та скасувати його реєстрацію, на підставі того, що відповідачем допущені істотні порушення умов договору, а саме відповідач не дотримується екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів. Для перевірки вказаних фактів необхідні спеціальні знання, тому суд вважав за необхідне призначити по справі судову еколого-ґрунтознавчу експертизу.

Що стосується клопотання позивача про виклик представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона», суд вважав за необхідне повернути його без розгляду, оскільки згідно із вимогами ст. 183 ЦПК України будь-яке клопотання повинно містити зокрема зміст питання, яке має бути розглянуто судом, підстави клопотання тощо. Зі змісту поданого клопотання не вбачається взагалі для чого позивач просить викликати представника вказаної установи до суду. Стаття 183 ЦПК України передбачає, що суд, встановивши, що письмове клопотання подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. При цьому суд вважав за необхідне роз`яснити представнику позивача та позивачу, що вони не позбавлені права на звернення до суду з таким клопотанням в майбутньому.

Клопотання представника відповідача щодо долучення до матеріалів справи агрохімічних паспортів полів та земельних ділянок СК «Вітязь», виконаних Харківським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість» судом було задоволено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою до СК «Вітязь» в особі голови Золотарьова М.І., в якій просить:

- припинити, шляхом розірвання, договір оренди земельної ділянки №95, укладений 03.01.2008 року між позивачем та СК «Вітязь» в особі Золотарьова М.І. , зареєстрований в Чугуївському райвідділі ХРФ ДП УДЗК 17.04.2009 року (номер в Державному реєстрі земель - 040968200162 у відношенні земельної ділянки, площею 3,6781 гектарів, кадастровий №6325484000:01:000:0127, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, та скасувати його реєстрацію;

- стягнути з СК «Вітязь» на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 3368,40 грн.

Від представника відповідача Гуменного Т.З. надійшло клопотання про призначення у справі судової ґрунтознавчої експертизи, на вирішення якої поставлені питання:

1.яким був якісний стан родючості ґрунту земельної ділянки кадастровий №6325484000:01:000:0127 до передання його в оренду відповідачу?

2.Який якісний стан родючості ґрунту земельної ділянки №6325484000:01:000:0127 на теперішній час?

3.У випадку погіршення якісного стану родючості ґрунту земельної ділянки №6325484000:01:000:0127 визначити чи могла призвести до погіршення якісного стану родючості ґрунту земельної ділянки господарська діяльність відповідача?

4.У випадку погіршення якісного стану родючості ґрунту земельної ділянки №6325484000:01:000:0127 визначити чи є воно істотним?

5.У випадку істотного погіршення якісного стану родючості ґрунту земельної ділянки №6325484000:01:000:0127 визначити причини такого погіршення?

6.Які природні причини погіршення якісного стану родючості ґрунту?

7.Чи впливає на погіршення якісного стану родючості ґрунту підвищення середньої температури повітря внаслідок зміни кліматичних та погодних умов протягом останніх 12 років, якщо так, то які показники родючості ґрунту погіршуються у першу чергу у такому випадку?

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача посилався на те, що основним аргументом та доводом позовних вимог позивача щодо розірвання спірного договору, є погіршення стану родючості ґрунту земельної ділянки, на підставі чого позивач просить застосувати до спірних правовідносин правові норми, визначені ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі». Таким чином, предметом доказування у даній цивільній справі є якісний стан родючості ґрунту спірної земельної ділянки, а саме стан цієї ділянки до передачі в оренду відповідачеві та її стан на цей час, а також встановлення вини відповідача у погіршенні родючості ґрунту спірної земельної ділянки. Згідно ч. 1 ст. 165 Земельного кодексу України, стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо. Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЗК України, у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи: а) оптимального співвідношення земельних угідь; б) якісного стану ґрунтів; в) гранично допустимого забруднення ґрунтів; г) показники деградації земель та ґрунтів. Частиною 3 ст. 165 ЗК України визначено, що нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, виходячи з наведеного, представник відповідача вважає, що для вирішення цивільної справи № 636/4596/19 необхідні спеціальні знання в області ґрунтознавства, а також встановлення біологічних властивостей та хімічного складу спірної земельної ділянки у відповідні періоди. Враховуючи, що предметом даного цивільно-правового спору є родючість ґрунту спірної земельної ділянки, представник відповідача вважає, що в даній справі необхідно призначити ґрунтознавчу експертизу.

Представник позивача проти призначення по справі експертизи заперечувала, посилаючись на те, що у 2018 році через Комунальне підприємство «Регіональний центр природних ресурсів та екології» за зверненням позивача йому Харківською філією ДУ «Держгрунтохорона» була видана довідка про стан агрохімічних показників ґрунтів на момент останнього обстеження у 2011 році та агрохімічний паспорт за 2018 рік. Працівники КП «Регіональний центр природних ресурсів та екології» для розробки та видачі агрохімічного паспорту зробили відповідні проби ґрунту на земельній ділянці. Після отримання вказаної довідки і агрохімічного паспорту позивач змушений був знову звернутися через КП «Регіональний центр природних ресурсів та екології» до Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» для отримання висновку порівняльного аналізу даних довідки та агрохімічного паспорту, оскільки для цього потрібні спеціальні знання фахівців саме цієї установи. Співробітники Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» з залученням депутатів Чкаловської селищної громади відібрали зразки гранту для проведення повторного лабораторного аналізу. 16.11.2018 позивач отримав висновок за результатами лабораторного обстеження якості ґрунтів та порівняльного аналізу агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення на території Чкалівської селищної громади села Коробочкине Чугуївського району Харківської області, за яким вміст органічної речовини (гумусу) в переданій відповідачу в оренду земельної ділянки значно погіршився, змінився з показника 3,6% - в 2011 році на 2,6% - в 2018 році, що є значним погіршенням родючості ґрунтів і основною причиною погіршення родючості є господарська діяльність, тобто недотримання культури землеробства. На думку представника позивача, будь-яких сумнівів в об`єктивності проведених досліджень Харківською філією ДУ «Держгрунтохорона» та наданих даних агрохімічного паспорту і висновку за результатами обстеження якості ґрунтів немає. Однак, відповідач ставить під сумнів результати, зафіксовані в Агротехнічному паспорті земельної ділянки позивача, виданого на його замовлення Харківською філією ДУ «Держгрунтохорона», результати Висновку лабораторного обстеження якості ґрунтів та порівняльного аналізу агрохімічної паспортизації земельної ділянки зробленого цією ж державною установою.

Представник позивача вважає, що для призначення по справі експертизи та її доручення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса немає підстав, оскільки цей заклад не має повноважень щодо лабораторних обстежень якості ґрунтів за показниками родючості. Всі дані щодо стану агрохімічних показників ґрунтів в цілому по Харківській області знаходяться лише у Харківській філії ДУ «Держгрунтоохорона».

Від представників сторін до суду 27.03.2020 надійшли клопотання щодо проведення підготовчого судового засідання зі їх відсутності. Представник відповідача просив суд долучити до матеріалів справи агрохімічні паспорти полів та земельних ділянок СК «Вітязь», виконані Харківським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» та вирішити клопотання про призначення експертизи.

Згідно зі статтею 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування у даній справі є обставини, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення з приводу позову, який розглядає суд, що мають юридичне значення в контексті відповідних норм матеріального права. Згідно з підставами та предметом заявленого позову та запереченнями відповідача, до предмету доказування по справі входять: з`ясування наявності або відсутності погіршення стану земельної ділянки позивача внаслідок діяльності відповідача, що потребує наукових знань.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України:

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з п. 24.1.4 ІІ Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними завданнями ґрунтознавчої експертизи є:

- виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками;

- установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події);

- установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

У той же час до основних завдань екологічної експертизи належать (п. 8.2):

- визначення виду й місця розташування джерела негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;

- визначення характеристики негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в часі та просторі;

- встановлення механізму негативного антропогенного впливу (механізму виникнення надзвичайної екологічної події);

- встановлення невідповідностей екологічного характеру у проектах техніко-економічних розрахунків та техніко-економічних обґрунтувань будівництва (реконструкції) і планування певного об`єкта;

- встановлення обставин, пов`язаних з порушеннями природоохоронного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об`єктів, а також з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього середовища й природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров`ю людини (смерті людини) або призвели до інших тяжких наслідків;

- визначення екологічних наслідків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння;

- визначення розміру збитків від забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження або знищення об`єктів тваринного та рослинного світу, що відбулося внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на встановлений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок учасника справи доводити обставини, на які є посилання, як на підставу своїх заперечень відповідачем було поставлено під сумнів достовірність доказів, наданих позивачем, та враховуючи, що спірне питання потребує спеціальних знань, відмінних від галузі права, суд першої інстанції обґрунтовано та відповідно до наведених норм цивільного процесуального права дійшов висновку про наявність підстав для призначення експертизи.

Посилання позивача на рішення Верховного Суду у справі № 143/1205/16-ц є безпідставним, оскільки предметом касаційного перегляду не було визначення кола питання, які є необхідними для постановлення експертам у цій категорії справ з метою встановлення істини у справі, згаданий прецедент тлумачення норм права не є релевантний по цій справі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З урахуванням предмету та підстав заявленого позову та змісту заперечень відповідача, відповідно до зазначених норм ЦПК України та Науково-методичних рекомендацій у даному випадку призначення судової експертизи відповідає завданню підготовчого провадження, предмету доказування по справі та визначеному у ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства.

Посилання апеляційної скарги на те, що клопотання про виклик для допиту у якості свідка представника Харківської філії ДУ «Держгрунтохорона» для надання пояснень до призначення експертизи було відхилене судом з огляду на те, інтереси відповідача представляє адвокат, який є близьким родичом одного із суддів Чугуївського міського суду Харківської області колегія суддів відхиляє за відсутності доказів причинного зв`язку, а також недоведеності упередженості суду або наявності у судді конфлікту інтересів. Наявність впливу на суд зі сторони представника відповідача не була доведена позивачем доказами у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України. При цьому колегія суддів також зважає на те, що у даному випадку ніяких заяв про забезпечення судом доказів допитом свідків у передбаченому ст. 116 ЦПК України порядку не розглядалося. Крім того, відповідно до ст. 222 ЦПК України позивач вправі повторно заявити клопотання про допит згаданого свідка.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи скарги, за їх недоведеністю. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2020 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

А.В. Котелевець.