1/1333

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/26469/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за позовом

Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО»

до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії

про визнання протиправною бездіяльності виборчої комісії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» (надалі - позивач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 60 до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії (надалі - відповідач), адреса: 02225, місто Київ, проспект Маяковського Володимира, будинок 29, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати бездіяльність Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії, яка виразилася у не реєстрації скарги про порушення та не розгляді такої скарги протиправною;

- зобов`язати провести повторний підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці № 800330.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправної бездіяльності виборчої комісії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» залишено без руху та встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вищевказаних вимог на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» про усунення недоліків позовної заяви до якої позивачем було додано позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про визнання протиправними дії виборчої комісії та зобов`язання вчинити дії, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи та призначено справу до судового розгляд по суті

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що офіційними спостерігачами на дільничній виборчій комісії №800330 ніби-то зафіксовано порушення вимог Виборчого кодексу України, а саме спостерігачам від «Київської міської місцевої організації Політичної партії «УДАР (Український Демократичний альянс за Реформи) Віталія Кличка» було передано невикористані бюлетені під час голосування 25 жовтня 2020 року для погашення, а численні звернення вказаного порушення були проігноровані.

Позивач зазначає, що уповноваженою особою було повідомлено відповідача, що вказане порушення вимог виборчого законодавства підтверджується складеним у присутності голови дільничної виборчої комісії на виборчій дільниці № 800330 актом про виявлення порушення Виборчого кодексу України від 25 жовтня 2020 року.

За твердженнями позивача, відповідач зобов`язаний був у відповідності з вимогами частини 9 статті 254 Виборчого кодексу України прийняти рішення про проведення повторного підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці № 800330, однак дані вимоги законодавства ніби-то було проігноровано Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією.

Незгода з вищевикладеними обставинами стала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Не погоджуючись з викладеними в позовній заяві аргументами, відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позивачем пропущено законодавчо встановлений частиною 8 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України (яка є спеціальною для спірних правовідносин) строк, який згідно частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає поновленню.

Також, обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач звертає увагу, що додана до адміністративного позову копія скарги від 26 жовтня 2020 року не містить доказів її отримання виборчої комісією та/або надіслання/вручення такої скарги уповноваженою особою позивача її адресу.

Відповідач стверджує, що позивач таку скаргу не подавав, під час засідання комісії представники позивача також про порушення не заявляли, а акти відповідною дільничою виборчою комісією також не складались.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судове засідання 30 жовтня 2020 року представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, суд оголосив заявлені ним вимоги в судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 30 жовтня 2020 року просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись при цьому на безпідставність доводів та аргументів позивача про протиправну бездіяльність Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечував відповідач, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом позивач стверджує про допущене дільничною виборчою комісією № 800330 порушення вимог виборчого законодавства, що слугувало підставою для звернення до відповідача з відповідною скаргою.

Надана на підтвердження цих обставин копія скарги (а.с. 5), що датована 26 жовтня 2020 року обґрунтована тим, що спостерігачем від «Київської міської місцевої організації Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)» Віталія Кличка» було погашено бюлетені, що не були використані дільничною виборчою комісією під час проведення голосування 25 жовтня 2020 року.

Автором наведеної скарги зазначено «офіційний спостерігач від Київської міської організації «Політична партія «Перемога Пальчевського» ОСОБА_1 ».

У вказаній вище скарзі зазначено про те, «що спостерігачем від «Київської міської місцевої організації Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи)» Віталія Кличка» було погашено бюлетені, що не були використані дільничною виборчою комісією під час проведення голосування 25 жовтня 2020 року. Факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідним актом, що додається до цієї скарги, а також відеоматеріалами».

У зв`язку з наведеним у скарзі, адресованій Деснянській районній у місті Києві територіальній виборчій комісії, висловлено прохання розглянути скаргу та, враховуючи положення статті 254 Виборчого кодексу України, провести повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці в порядку, встановленому цим Кодексом та про результати повідомити в установленому законом порядку.

Суд акцентує увагу на тому, що наявна в матеріалах адміністративної справи копія скарги не містить посилання на дату, коли було вчинено дільничною виборчою комісією правопорушення, що оскаржується.

Також, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем до позовної заяви було додана копія Акта про виявлення порушення Виборчого кодексу України (а.с.6), з аналізу змісту якого вбачається, що його було складено 25 жовтня 2020 року (якість копії Акта не дає можливості ідентифікувати час його складання).

При цьому, вказаний Акт не містить: вказівки на особу, якою допущено зафіксовану в акті дію (бездіяльність); норму Виборчого кодексу України, що була порушена; посилань на додатки до цього акта; підписи та ініціали осіб - виборців, у присутності яких його було складено.

У первинній редакції позовної заяви представник позивача не зазначає про спосіб доведення до відома Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії про наявність наведених вище скарги та акта.

В уточненій редакції позовної заяви представник позивача стверджує про відмову відповідача від реєстрації і розгляду скарги, що і слугувало для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом. Даний факт категорично заперечувався відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що при відкритті провадження в даній адміністративній справі Окружним адміністративним судом міста Києва було витребувано у Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» належним чином засвідчену, у належній якості копію Акту про виявлення порушення Виборчого кодексу України та інформацію про дату/час подачі скарги про порушення до Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії та належні та допустимі докази на підтвердження такої інформації.

Однак, вказані вище витребуванні судом документи позивачем надані не були.

Відповідно до частини 6 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок і строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу визначаються Розділом XI Виборчого кодексу України.

Так, частиною першою статті 63 Виборчого кодексу України встановлюється можливість оскарження рішення, дії чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду або до виборчої комісії.

Згідно частини 3 статті 63 Виборчого кодексу України оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом.

Серед суб`єктів звернення до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, пунктом 3 частини 1 статті 65 Виборчого кодексу України передбачений і такий суб`єкт звернення як офіційний спостерігач від кандидата, партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації.

Відповідно до частини 4 статті 65 Виборчого кодексу України до територіальної комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів, може бути подана скарга на рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів.

Частиною 1 статті 66 Виборчого кодексу України встановлюється, що скарга до виборчої комісії може бути подана суб`єктом звернення зі скаргою протягом двох днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб`єктом оскарження, за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 66 Виборчого кодексу України скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування та/або під час транспортування виборчих документів, може бути подана до виборчої комісії не пізніше наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, але не пізніше часу прийняття відповідною виборчою комісією виборчих документів такої виборчої комісії відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 66 Виборчого кодексу України обчислення строку оскарження починається з наступного дня після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, які оскаржуються.

Відповідно до частини 7 статті 66 Виборчого кодексу України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Вимоги до змісту і форми скарги визначаються статтею 67 Виборчого кодексу України.

Так, згідно частини 1 статті 67 Виборчого кодексу України, скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі і повинна містити:

1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;

2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта звернення зі скаргою, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) суб`єкта оскарження, його місце проживання чи офіційну контактну адресу (юридичну або поштову адресу), а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, якщо такі відомі суб`єкту звернення;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб`єкт звернення зі скаргою обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від суб`єкта розгляду скарги;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) підпис суб`єкта звернення зі скаргою чи особи, яка уповноважена представляти відповідного суб`єкта, із зазначенням дати підписання.

Відповідно до частини 6 статті 67 Виборчого кодексу України якщо скарга подається офіційним спостерігачем особисто, він пред`являє посвідчення, видане виборчою комісією в порядку, встановленому цим Кодексом. В інших випадках до скарги додається засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного посвідчення.

Згідно частини 7 статті 67 Виборчого кодексу України до скарги додаються її копії, докази, зазначені у скарзі, та копії усіх документів, що приєднуються до скарги, у кількості, що дорівнює кількості суб`єктів оскарження та заінтересованих осіб, зазначених у скарзі. Письмові докази подаються в оригіналі або в засвідченій у встановленому порядку копії.

Частиною восьмою статті 67 Виборчого кодексу України передбачено, що суб`єкт звернення може у скарзі заявляти вимоги про:

1) визнання рішення суб`єкта оскарження таким, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та його скасування;

2) визнання дій суб`єкта оскарження такими, що не відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

3) визнання бездіяльності суб`єкта оскарження такою, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси суб`єкта виборчого процесу та зобов`язання вчинити певні дії;

4) поновлення в інший спосіб, що не суперечить Кодексу, порушених виборчих прав громадян, прав та законних інтересів суб`єкта виборчого процесу.

Згідно частини 1 статті 68 Виборчого кодексу України скарга, оформлена без дотримання вимог статті 67 цього Кодексу, повертається суб`єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 68 Виборчого кодексу України право повернути без розгляду скаргу, подану до виборчої комісії, іншої ніж Центральна виборча комісія, має голова або заступник голови цієї виборчої комісії.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що зміст частин 1 та 2 статті 68 Виборчого кодексу України у контексті спірних правовідносин вказує на те, що скарга офіційного спостерігача від Київської міської організації політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» ОСОБА_1, що датована 26 жовтня 2020 року (наступний день після голосування на перших виборах депутатів районних рад, призначених на 25 жовтня 2020 року), у разі її оформлення без дотримання вимог статті 67 цього Кодексу, мала б бути повернута головою або заступником голови Деснянської районної у місті Києві територіальної виборчої комісії.

Відповідно до частини 3 статті 68 Виборчого кодексу України повернення скарги здійснюється листом за підписом особи, зазначеної у частині другій цієї статті, в якому зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу, у передбачені цим Кодексом строки.

Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, оформлена з дотриманням вимог статті 67 цього Кодексу, в силу положень, закріплених у частинах першій і третій статті 69 Виборчого кодексу України, мала б бути розглянута відповідною виборчою комісією (у спірному випадку - Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією) на її засіданні у дводенний строк з дня її отримання.

Відповідно до пункту 7 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів прийнятого постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 192 вбачається у разі надходження скарги (сканованої копії скарги) засобами електронної пошти (в електронній формі), крім тієї, яка засвідчена кваліфікованим електронним підписом, вона опрацьовується виборчою комісією в установленому Кодексом порядку після надходження цієї скарги у письмовій формі на паперових носіях або засвідченої кваліфікованим електронним підписом. Днем подання такої скарги вважається день отримання скарги виборчою комісією у письмовій формі на паперових носіях або засвідченої кваліфікованим електронним підписом.

Відповідно до приписів частини 2 пункту 8 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів прийнятого постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 192 скарга щодо порушення, яке мало місце в день голосування, під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та/або під час транспортування виборчих документів, розглядається відповідною виборчою комісією у дводенний строк з дня отримання скарги.

Наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини вказують на наявність у територіальної виборчої комісії обов`язку здійснити розгляд скарги відповідного суб`єкта звернення з дотриманням законодавчо визначеної процедури і строків, або повернути скаргу листом із зазначенням виявлених недоліків для можливості їх усунення, - тільки у випадку фактичного отримання такої скарги, поданої особисто суб`єктом звернення або, у разі надходження скарги (сканованої копії скарги) засобами електронної пошти (в електронній формі), крім тієї, яка засвідчена кваліфікованим електронним підписом - після надходження цієї скарги у письмовій формі на паперових носіях.

При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що Деснянською районною у місті Києві територіальною виборчою комісією було отримано скаргу від офіційного спостерігача Київської міської організації політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» ОСОБА_1 , датовану 26 жовтня 2020 року (від офіційного спостерігача особисто, чи засобами електронної пошти із засвідченням кваліфікованим електронним підписом, чи у письмовій формі).

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності та беручи до уваги той факт, що судом під час розгляду справи не було встановлено, а позивачем не було доведено обставин, які б вказували на отримання територіальною виборчою комісією скарги офіційного спостерігача ОСОБА_1 та не було встановлено обґрунтованих обставин на підтвердження виникнення у відповідача обов`язку здійснити розгляд такої скарги, суд приходить до висновку, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 9 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з цим позовом позивачем не було надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлена у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривень.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну основну позовну вимогу та похідну від неї позовну вимогу, тобто сплаті при зверненні до адміністративного суду підлягав судовий збір у розмірі 2 102 гривень.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства вбачається, що ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 2 102,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем не було сплачено, а суд за наслідками розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» відмовити у повному обсязі.

2. Стягнути з Київської міської організації «Політичної партії «ПЕРЕМОГА ПАЛЬЧЕВСЬКОГО» (03151, міста Києва, вулиця Волинська, будинок 60, код ЄДРПОУ 40108190) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими частиною 2 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом двох днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Клочкова