Справа № 755/4605/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Миненко В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куплуна Юрія Вікторовича за участю третіх осіб ОСОБА_2 , Головного управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куплуна Юрія Вікторовича за участю третьої особи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України про скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом. Свої вимоги мотивував тим, що 29 серпня 2018 року секретарем Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким він заповів все своє майно позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складає з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 лютого 2020 року третя особа ОСОБА_2 зареєструвала право власності на Ѕ частину спірної квартири. Однак, оскільки тривав спір з приводу спадкового майна, тому приватний нотаріус не мав права видавати свідоцтво про право на спадщину за законом. У зв`язку з чим позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 лютого 2020 року, запис 35467154, на об`єкт нерухомого майна - нерухоме майно - житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис про право власності № 35467154 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) та свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане 13 лютого 2020 року.

30 березня 2020 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куплуна Юрія Вікторовича за участю третьої особи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України про скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом залишено без руху.

23 квітня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16 червня 2020 року ухвалою суду постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду .

19 жовтня 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куплун Ю.В. в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_4 .

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, письмові пояснення на позовну заяву підтримує.

Представник третьої особи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

29 серпня 2018 року секретарем Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким він заповів все своє майно ОСОБА_1 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 51115565 від 13 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куплун Ю.В. зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на Ѕ частину нерухоме майно - житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та внесенням до Державного реєстру відповідного запису про право власності номер 35467154 (а.с.12).

Позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 лютого 2020 року, запис 35467154, на об`єкт нерухомого майна - нерухоме майно - житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис про право власності № 35467154 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) та свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане 13 лютого 2020 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що 29 серпня 2018 року секретарем Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області посвідчено заповіт ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яким він заповів все своє майно ОСОБА_1

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куплуна Ю. В. не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 скористався процесуальним правом подачі письмових пояснень щодо позову, в яких вказав, що третя особа є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 , який складений 29 серпня 2018 року на користь позивача. Вказане рішення набрало чинності. Тому отримання третьої особою свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири є законним. Крім того, належним відповідачем у справі є третя особа ОСОБА_2 а не приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В.

На підтвердження письмових пояснень надано копію рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, якими позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, про визнання заповіту недійсним, - задоволено. Визнано недійсним Заповіт ОСОБА_3 від 29 серпня 2018 року щодо заповідання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який посвідчено у Безуглівській сільській раді Згурівського району Київської області (номер у Спадковому реєстрі 63691848) (а.с.80-87); копію постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року про залишення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року без змін (а.с.89-96), копію постанови Верховного Суду України від 03 червня 2020 року про залишення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року без змін (а.с.128-152).

Представник третьої особи Головного управління юстиції Міністерства юстиції України скористався процесуальним правом подачі письмових пояснень щодо позову, в якому вказав, що після 30 квітня 2016 року Головне територіальне управління юстиції у м. Києві не має повноважень щодо вчинення будь-яких реєстраційних прав.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про нотаріат» передбачено: вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту.

Можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує законність нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Закон України «Про нотаріат» поділяє об`єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: нотаріальні дії; відмова у вчиненні нотаріальних дій; нотаріальні акти.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.

Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом.

Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону України «Про нотаріат», не є вичерпним.

За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ст. 4-2 та ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Перелік нотаріальних дій, право на вчинення яких має нотаріус, наведений у ст. 34 Закону України «Про нотаріат» і цей перелік не є вичерпним. Поряд з тим нотаріусу, з огляду на його правовий статус, делеговані функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реалізовувати які він може лише у випадках і в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт. Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, якими позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, про визнання заповіту недійсним, - задоволено. Визнано недійсним Заповіт ОСОБА_3 від 29 серпня 2018 року щодо заповідання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який посвідчено у Безуглівській сільській раді Згурівського району Київської області (номер у Спадковому реєстрі 63691848). Рішення суду набрало законної сили.

Отже, судом не встановлено наявності у позивача суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, про захист якого він звернувся до суду, адже на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куплуна Юрія Вікторовича за участю третіх осіб ОСОБА_2 , Головного управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом за безпідставністю.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 16, 1296, 1301 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), Законом України "Про нотаріат", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куплуна Юрія Вікторовича за участю третіх осіб ОСОБА_2 , Головного управління юстиції Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2020 року.

Суддя Н.Є.Арапіна