Справа № 226/2354/20
ЄУН № 226/2354/20
Провадження №2/226/835/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Петуніна І.В.,
за участю секретаря Альберті О.В.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ТОВ «Краснолиманське»,
третя особа: Управління виконавчої дирекції ФСС України в Донецькій області
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Мирноград Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», третя особа:Управління виконавчоїдирекції Фондусоціального страхуванняУкраїни вДонецькій області, про стягнення моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Краснолиманське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням в обґрунтування якого вказав, що до 03.08.2019 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи ОСОБА_2 та був звільнений за ст.40 ч.2 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Його загальний стаж роботи у вугільній промисловості становить 30 років. Під час трудової діяльності позивач отримав професійне захворювання обумовлене небезпечними умовами праці, що підтверджується Актом розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Під час роботи у підземних умовах позивач піддавався дії пилу, фізичних навантажень та шуму, концентрація яких перевищувала гранично допустимі норми, йому було встановлено діагноз: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ступеню (зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ). 19.08.2020 року Обласною профпатологічною МСЕК йому встановлено 65 % втрати працездатності та третю групу інвалідності. Позивач вважає, що внаслідок ушкодження здоров`я йому заподіяна моральна шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг та не зможе вести повноцінний спосіб життя, втратив престижну гірничу спеціальність, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю хвороби, психологічний дискомфорт та значне порушення душевного спокою, яке він відчуває до теперішнього часу. Після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання та послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Він став обмеженим у русі, швидко стомлюється при незначних навантаженнях. Змінився його життєвий уклад, від чого він відчуває постійний психологічний дискомфорт, став замкненим, втратив інтерес до життя. З урахуванням зазначеного, просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 80000 грн.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце справи повідомлений у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача до судового засідання не з`явився, відповідач про час та місце справи повідомлений у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, надав до суду відзив, в якому звернув увагу суду на тривалість праці позивача у шкідливих умовах на інших підприємствах вугільної промисловості, зазначивши, що більше 30 років позивач працював у шкідливих умовах на підприємствах вугільної промисловості, і тільки останні 1 рік 5 місяців працював на підприємстві відповідача, тобто захворювання позивача виникло та отримало професійний характер ще до моменту його працевлаштування на підприємство відповідача. Розмір морального відшкодування вважає необґрунтованим та безпідставним через недоведеність моральних страждань. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити позивачу у повному обсязі.
Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, відповідач про час та місце справи повідомлений у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, надав суду пояснення відповідно до яких, позивачу на підставі отриманого професійного захворювання призначена та виплачена одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності в сумі 24276,85 грн., а також призначена та виплачується щомісячна страхова виплата в сумі 13106,73грн. Просив розглянути справу без участі представника.
Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
01.10.2020 року на підставі ухвали судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з 09.09.2014 року по 02.11.2014 року та з 28.02.2018 року по 03.08.2019 року ГРОЗ 5 розряду з повним робочим днем в шахті та звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Крім того, згідно з трудовою книжкою, позивач на підприємствах вугільної промисловості працював з 1990 року до моменту звільнення (а.с. 7-11).
Під часроботи у ТОВ«Краснолиманське» упозивача виявленопрофесійне захворювання,внаслідок чогойому 27.08.2020року впершевстановлений ступіньвтрати професійноїпрацездатності урозмірі 65%безстроково татретя групаінвалідності,що підтверджуєтьсякопією Актупро розслідуванняхронічного професійногозахворювання заформою П-4від 20.07.2020року,довідкою МСЕК(а.с.12-15,16).
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Як роз`яснив ПленумВерховного СудуУкраїни вп.3постанови №4від 31.03.1995року «Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди» підморальною шкодоюслід розумітивтрати немайновогохарактеру внаслідокморальних чифізичних страждань,або іншихнегативних явищ,заподіяних фізичнійчи юридичнійособі незаконнимидіями абобездіяльністю іншихосіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд не приймає доводи відповідача про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди, оскільки, як встановлено судом, внаслідок професійного захворювання, позивач зазнавав фізичного болю та тривалий час лікувався, що змінило звичний уклад його життя.
Позивач на момент розслідування причини виникнення професійного захворювання не працював на шахті, однак, передумовою виникнення професійних захворювань позивача стала праця на вугільних підприємствах понад 30 років, у тому числі на підприємстві відповідача 1 рік 5 місяців в шкідливих умовах, де він підпадав впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні і концентрації яких перевищували нормативні. До того ж, у зв`язку з загостреннями хронічних хвороб його звільнення відбулося за станом здоров`я. Роз`яснення умов праці і можливості їх впливу на здоров`я не виключає відповідальності підприємства у разі настання негативних наслідків.
Крім цього, відповідно до п.20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), позивач перестав працювати у шкідливих умовах лише з 03.08.2019, тобто тільки після звільнення з ТОВ «Краснолиманська», що підтверджує роботу позивача на підприємстві відповідача у шкідливих умовах.
При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо часткового періоду роботи на підприємстві відповідача в шкідливих умовах праці, оскільки підприємство відповідає тільки за той період роботи, в який позивач у нього працював.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує часроботи позивачана підприємствівідповідача,на іншихгірничодобувних підприємствах, характер, глибину, зазнаваних позивачем душевних страждань, тривалість негативних наслідків. При цьому суд враховує те, що втрата працездатності встановлена безстроково, що позивачу встановлена 3-я група інвалідності, враховує розмір втрати професійної працездатності, тому виходячи з засад розумності і справедливості вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 26000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
В силу ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 273,26 грн.
На підставі ч.1 ст.3 Конституції України, ст.ст.153, 2371 КЗпП України, ст.ст.23 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 34, 141, 258-259, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: м.Покровськ м.Родинське Донецької області, 85310, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32281519, третя особа:Управління виконавчоїдирекції ФССУкраїни вДонецькій області,місцезнаходження: 84122,Донецька область,м.Слов`янськ,вул.Свободи,5, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 41325231, про стягнення моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, задовольнити частково.
Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Краснолиманське» накористь ОСОБА_1 суму моральноїшкоди,внаслідок отриманогоним професійногозахворювання врозмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір у сумі 273 (двісті сімдесят три),26 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 жовтня 2020 року.
Суддя І.В.Петунін
