ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3367/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 20 вересня 2020 року б/н (арк. спр. 36-41) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30 липня 2020 року № 118 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу»;

- зобов`язати Рубіжанське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно з пунктом 12 Розділу XI Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» та статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» з дати звернення, а саме з 23 липня 2020 року, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 03 січня 1997 року по 23 листопада 2015 року в податкових органах, а саме: з 03 січня 1997 року по 17 лютого 1998 року на посаді голови Державної податкової адміністрації в Кремінському районі; з 17 лютого 1998 року по 04 травня 1998 року на посаді начальника Державної податкової інспекції в Кремінському районі; з 04 травня 1998 року по 25 червня 1998 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Кремінської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 25 червня 1998 року по 26 лютого 2001 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 22 лютого 2001 року по 03 жовтня 2001 року на посаді заступника голови - начальника управління стягнення податкової заборгованості Державної податкової адміністрації в Луганській області; з 04 жовтня 2001 року по 20 лютого 2012 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 20 лютого 2012 року по 14 червня 2013 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби Рубіжанська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області; з 14 червня 2013 року по 07 травня 2015 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області; з 07 липня 2015 року по 23 листопада 2015 року на посаді першого заступника начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на загальних підставах.

23 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням від 30 липня 2020 року № 118 відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», посилаючись на те, що станом на 01 травня 2016 року у позивача не має 20 років стажу державного службовця, який встановлений законом, а також на те, що займана з 24 листопада 2015 року по теперішній час посада голови Кремінської районної ради не є посадою державного службовця.

З посиланням на положення пункту 344.1 статті 344 Податкового Кодексу України, пункту 12 Розділу XI Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», статтю 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283, позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано певні періоди його роботи до стажу державної служби.

Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 22 жовтня 2020 року за вхідним реєстраційним № 43218/2020 подало відзив на позовну заяву від 15 жовтня 2020 року № 1241-06-8/6198, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 53-58).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що з 29 серпня 2017 року позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить протокол відповідача від 17 листопада 2017 року № 170854. Призначення пенсії за віком проведено на підставі заяви позивача від 01 листопада 2017 року.

23 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії, зареєстрованою в формі № 10 під № 1876, про що свідчить розписка-повідомлення від 23 липня 2020 року. Відповідно до цієї заяви позивач просив відповідача здійснити переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Разом із заявою про переведення на інший вид пенсії від 23 липня 2020 року позивач надав відповідачу такі документи: паспорт; військовий квиток серії НОМЕР_1 ; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання серії НОМЕР_2 ; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення; трудову книжку серії НОМЕР_3 від 28 березня 1979 року; довідки про заробітну плату (спецпенсії) від 23 липня 2020 року №№ И-5819/14/12-32-13-02-23, И-5817/14/12-32-13-02-23.

Відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Розглянувши надані позивачем документи, відповідачем встановлено, що станом на 23 липня 2020 року до стажу державної служби можливо зарахувати періоди роботи позивача: - з 16 лютого 1988 року по 22 серпня 1995 року - виборні посади в органах місцевого самоврядування (05 травня 1994 року позивачу присвоєно 5 ранг державного службовця); з 23 серпня 1995 року по 02 січня 1997 року - посади, віднесені до категорії посад державної служби, що разом складає 08 років 10 місяців 17 днів.

Підстав зарахувати період роботи позивача з 03 січня 1997 року по 23 листопада 2015 року, що становить 18 років 10 місяців 22 дні, до стажу державної служби не має, оскільки позивач мав спеціальне звання «радник податкової служби».

Період роботи з 24 листопада 2015 року по теперішній час не зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії державному службовцю, оскільки з 04 липня 2001 посада, яку обіймає позивач, віднесена до посад органів місцевого самоврядування. Посада голови Кремінської районної ради Луганської області не віднесена до посад державної служби. З 24 листопада 2015 року позивачу присвоєно 5 ранг посадової особи місцевого самоврядування (запис № 40 у трудовій книжці позивача).

Одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», якою затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців.

Підтвердженням, що посада віднесена до категорій посад державних службовців, є отримання в період роботи рангу державного службовця.

Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджувався Кабінетом Міністрів України (постанови Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1992 року № 559 «Питання державної податкової служби в Україні», від 22 лютого 1999 року № 258 «Про затвердження Положення про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби», від 22 вересня 2004 року № 1234 «Про спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби», від 19 грудня 2012 року № 1169 «Питання присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів державної податкової служби», від 23 жовтня 2013 року № 839 «Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів»).

Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких було присвоєнні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 32).

Ухвалою від 28 вересня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 43-44).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Рубіжанському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області з 29 серпня 2017 року як одержувач пенсії за віком на загальних підставах, призначеної за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить протокол від 17 листопада 2017 року № 1332 та пенсійне посвідчення від 07 грудня 2017 року № 2105909658, видане Пенсійним фондом України (арк. спр. 9, 64 зв.).

Позивач звернувся до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою від 23 липня 2020 року, зареєстрованою за № 1876, про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (арк. спр. 59, 60).

Рішенням від 30 липня 2020 року № 118 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » позивачу відмовлено в переведенні на інший вид пенсії за Законом України «Про державну службу» у зв`язку з тим, що періоди роботи посадових осіб контролюючих органів на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та у зв`язку з тим, що з 04 липня 2001 посада, яку наразі обіймає позивач, віднесена до посад органів місцевого самоврядування (арк. спр. 28, 79 зв.-80). Також в рішенні зазначено, що стаж роботи позивача на посадах державної служби складає 8 років 10 місяців 17 днів, що не дає права позивачу на перехід на інший вид пенсії.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

1 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин)) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

Тобто, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03 липня 2018 року у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10 липня 2018 року у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).

З рішення відповідача від 30 липня 2020 року № 118 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » вбачається, що єдиною підставою відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є недостатність стажу державної служби через незарахування певних періодів роботи позивача до державної служби.

За розрахунком відповідача загальний страховий стаж позивача складає 43 роки 0 місяців 03 дні, про що свідчить розпорядження від 17 листопада 2017 року № 1332 та розрахунок стажу до нього (арк. спр. 64 зв., 78).

Стаж державної служби за розрахунком відповідача складає 8 років 10 місяців 17 днів (період роботи з 16 лютого 1988 року по 22 серпня 1995 року та з 23 серпня 1995 року по 02 січня 1997 року).

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що позивач на час звернення до відповідача з заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» мав достатній стаж державної служби (понад 20 років), з огляду на таке.

З трудової книжки позивача від 28 березня 1979 року НОМЕР_3 (арк. спр. 10-18, 68-75) судом встановлено, що ОСОБА_1 працював:

з 16 лютого 1988 року по 22 серпня 1995 року секретарем виконкому районної Ради народних депутатів, заступником голови районної Ради народних депутатів, головою районної Ради народних депутатів (05 травня 1994 року присвоєно 5 ранг державного службовця та прийнято присягу державного службовця), що складає 7 років 6 місяців 7 днів;

з 23 серпня 1995 року по 02 січня 1997 року першим заступником голови Кремінської районної державної адміністрації, що складає 1 рік 4 місяці 10 днів;

з 03 січня 1997 року по 16 лютого 1998 року головою Державної податкової адміністрації в Кремінському районі (з присвоєнням спеціального звання радника податкової служби 2 ранга), що складає 1 рік 1 місяць 14 днів;

з 17 лютого 1998 року по 03 травня 1998 року начальником Державної податкової інспекції в Кремінському районі, що складає 0 років 2 місяці 17 днів;

з 04 травня 1998 року по 24 червня 1998 року виконуючим обов`язки начальника Кремінської об`єднаної Державної податкової інспекції, що складає 0 років 1 місяць 21 день;

з 25 червня 1998 року по 26 лютого 2001 року начальником Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції (з присвоєнням спеціального звання - радник податкової служби І рангу), що складає 2 роки 8 місяців 2 дні;

з 27 лютого 2001 року (оскільки 26 лютого 2001 року є останнім робочим днем в Рубіжанській об`єднаній державній податковій інспекції на посаді начальника) по 03 жовтня 2001 року заступником голови - начальником управління стягнення податкової заборгованості Державної податкової адміністрації в Луганській області (з присвоєнням спеціального звання - державний радник податкової служби ІІІ рангу), що складає 0 років 7 місяців 7 днів;

з 04 жовтня 2001 року по 19 лютого 2012 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції, що складає 10 років 4 місяці 16 днів;

з 20 лютого 2012 року по 13 червня 2013 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, що складає 1 рік 3 місяці 24 дні;

з 14 червня 2013 року по 06 липня 2015 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (14 червня 2013 року підтвердженого 5 ранг державного службовця), що складає 2 роки 0 місяців 23 дні;

з 07 липня 2015 року по 23 листопада 2015 року на посаді першого заступника начальника Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області, що складає 0 років 4 місяці 17 днів.

Разом, стаж роботи позивача за вищевказаний період складає 27 років 9 місяців 8 днів.

Станом на 01 травня 2016 року стаж роботи позивача на вищезазначених посадах складає 27 років 9 місяців 8 днів.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01 травня 2016 року).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба):

на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;

[…] на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування; […].

Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. […].

Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.

Пунктом 341.1 статті 341 Податкового кодексу України визначено, що служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

В постанові від 22 жовтня 2013 року у справі № 21-340а13 (№ рішення в ЄДРСР 35667359) Верховний Суд України з посиланням на норми Закону № 509-XII вказав, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

В зазначеній постанові колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Також колегія суддів в постанові зазначила, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» не є підставою для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають.

Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), які діють з 01 травня 2016 року, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

При цьому, пунктом 5 Порядку 229 визначено, що стаж державної служби обчислюється у днях, місяцях і роках.

Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 23 липня 2020 року містять відомості про спецстаж за період з 01 січня 1999 року по 23 листопада 2015 року з кодом підстави ЗДС037А1 (Державні службовці, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку в період роботи на державній службі, за наявності страхового стажу - для чоловіків не менше 35 років, для жінок - не менше 30 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років), який діє з 16 грудня 1993 року (арк. спр. 60 зв. - 64).

Враховуючи викладене, періоди роботи позивача з 03 січня 1997 року по 16 лютого 1998 року на посаді голови Державної податкової адміністрації в Кремінському районі; з 17 лютого 1998 року по 03 травня 1998 року на посаді начальника Державної податкової інспекції в Кремінському районі; з 04 травня 1998 року по 24 червня 1998 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Кремінської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 25 червня 1998 року по 26 лютого 2001 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 27 лютого 2001 року по 03 жовтня 2001 року на посаді заступника голови - начальника управління стягнення податкової заборгованості Державної податкової адміністрації в Луганській області; з 04 жовтня 2001 року по 19 лютого 2012 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 20 лютого 2012 року по 13 червня 2013 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби; з 14 червня 2013 року по 06 липня 2015 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області; з 07 липня 2015 року по 23 листопада 2015 року на посаді першого заступника начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Оскільки станом на 01 травня 2016 року (день набрання чинності Законом № 889-VIII) ОСОБА_1 хоч і не займав посаду державної служби, але мав 27 років 9 місяців 8 днів стажу державної служби і на час звернення до відповідача з заявою про переведення на пенсію державного службовця мав понад 35 років страхового стажу і досяг 62 років, він набув право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у зв`язку з чим рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30 липня 2020 року № 118 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем неправильно визначено періоди проходження ним державної служби, оскільки один і той же день одночасно не може бути останнім робочим днем на попередньому місці роботи та першим робочим днем на новому місці роботи.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, […] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, […].

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (абзац першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на підставі заяви від 23 липня 2020 року, зареєстрованої за № 1876, з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дня звернення - 23 липня 2020 року, зарахувавши до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 03 січня 1997 року по 16 лютого 1998 року на посаді голови Державної податкової адміністрації в Кремінському районі; з 17 лютого 1998 року по 03 травня 1998 року на посаді начальника Державної податкової інспекції в Кремінському районі; з 04 травня 1998 року по 24 червня 1998 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Кремінської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 25 червня 1998 року по 26 лютого 2001 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 27 лютого 2001 року по 03 жовтня 2001 року на посаді заступника голови - начальника управління стягнення податкової заборгованості Державної податкової адміністрації в Луганській області; з 04 жовтня 2001 року по 19 лютого 2012 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 20 лютого 2012 року по 13 червня 2013 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби; з 14 червня 2013 року по 06 липня 2015 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області; з 07 липня 2015 року по 23 листопада 2015 року на посаді першого заступника начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 КАС України).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 07 вересня 2020 року № 95 (арк. спр. 4).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок неправильного визначення позивачем періодів проходження державної служби.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача у переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, неправильне визначення позивачем періодів проходження державної служби фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням періоду державної служби, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41245565, місцезнаходження: 93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 35-А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30 липня 2020 року № 118 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на підставі заяви від 23 липня 2020 року, зареєстрованої за № 1876, з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дня звернення - 23 липня 2020 року, зарахувавши до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 03 січня 1997 року по 16 лютого 1998 року на посаді голови Державної податкової адміністрації в Кремінському районі; з 17 лютого 1998 року по 03 травня 1998 року на посаді начальника Державної податкової інспекції в Кремінському районі; з 04 травня 1998 року по 24 червня 1998 року на посаді виконуючого обов`язки начальника Кремінської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 25 червня 1998 року по 26 лютого 2001 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 27 лютого 2001 року по 03 жовтня 2001 року на посаді заступника голови - начальника управління стягнення податкової заборгованості Державної податкової адміністрації в Луганській області; з 04 жовтня 2001 року по 19 лютого 2012 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції; з 20 лютого 2012 року по 13 червня 2013 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби; з 14 червня 2013 року по 06 липня 2015 року на посаді начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області; з 07 липня 2015 року по 23 листопада 2015 року на посаді першого заступника начальника Рубіжанської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська