23.10.2020 Справа № 756/13033/20

Унікальний № 756/13033/20

Провадження № 3/756/6545/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212-14 КУпАП, -

встановив:

До Оболонського районного суду м. Києва 21 жовтня 2020 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18№ 358461, складений 06 жовтня 2020 року ДОП відділу поліції Оболонського управління поліції Головного управління національної поліції в місті Києв ст.лейтенантом поліції Кислий С.В.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 06 жовтня 2020 року об 11.00 год. за адресою м.Київ вул.Архипенка, 6, громадянин ОСОБА_2 порушив порядок розміщення агітаційних матеріалів за політичну партію «Всеукраїнське обєднання «Свобода», а саме розклеював агітацію на стовпах освітлення, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-14 КУпАП.

Особа відносно якої складно протокол ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином викликався до суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_2 у судовому засіданні, справа призначена до розгляду на 23 жовтня 2020 року, порушник не з`явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Так, згідно диспозиції ч.1 ст.212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях.

Враховуючи, що диспозиція ч.1 ст. 212-14 КУпАП, є банкетною та відсилає до норм права, що встановлюють порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами, посилання на вказані норми є обов`язковим в протоколі про адміністративне правопорушення та є об`єктивною стороною даного правопорушення, яка підлягає доказуванню під час встановлення наявності в діях особи складу правопорушення.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 358461 від 06 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_2 , судом встановлено, що в протоколі не зазначено, в порушення яких саме норм діючого законодавства, які норми виборчого законодавства порушив ОСОБА_2 порядок розміщення агітаційних матеріалів.

Слід також звернути увагу, що ч. 1 ст. 212-14 КУпАП передбачено два окремі склади правопорушення, зокрема, порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами та інший склад розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.

Проте, як видно з протоколу АПР18 358461 від 06 жовтня 2020 року складеного у відношенні ОСОБА_2 зазначено одночасно два склади, й порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів й розміщення їх у заборонених місцях (на стовпах освітлення), що є неправильним, тобто у даному випадку склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-14 КУпАП у протоколі не розкрито.

Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.

Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статтею 212-14 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, так як відсутні відомості про порушення вимог виборчого законодавства, яким встановлені обмеження розміщення агітаційних матеріалів, зокрема норми Закону № 4061-VI.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин суд позбавлений можливості, на виконання ст. 245 КУпАП, своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності з законом.

Суд приходить до висновку, що протокол серії АПР18№ 358461 складений 06 жовтня 2020 року з порушенням, оскільки працівники поліції не зазначили, в чому саме полягало порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів, відсутнє посилання на норми виборчого законодавства, які порушив ОСОБА_2 , крім того. в протоколі зазначено одночасно два окремі склади правопорушення, порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів та розміщення у заборонених місцях.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, жодних доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, які вказують на винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210-14 КУпАП, матеріали справи не містять, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 173,247, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 212-14 КУпАП стосовно ОСОБА_1 з підстав ч. 1 ст. 247 КпАП України у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.О. Яценко