ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5829/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Захист-Україна" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Захист-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України в якому просило визнати протиправним та скасувати пункти 2, 2.1 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 77 від 03 березня 2018 року в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Захист-Україна».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що підстава для проведення відповідачем позапланової перевірки позивача була відсутня, а тому така перевірка не може бути підставою для застосування найсуворішого покарання у формі анулювання ліцензії.

Підкреслив, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження складення та вручення позивачеві письмової вимоги посадових осіб органу ліцензування про надання документів, інформації щодо предмету перевірки, передбаченої пунктом 8 частини другої статті 16 Закону N 222-VIII чи письмового запиту посадової особи або комісії про надання інформації в установлений строк, передбаченого пунктом 13 Порядку проведення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування планових та позапланових перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 182.

Зауважив, що з посвідчення (направлення) для проведення перевірки вбачається, що представником позивача отримано "підстави для проведення перевірки та перелік питань", викладене, на переконання суду першої інстанції, не є доказом отримання "переліку документів необхідних для проведення перевірки". Звернув увагу на те, що відповідачем в оскаржуваних пунктах наказу анульовано ліцензію, яка ще 26 березня 2015 року визнана недійсною

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, як правонаступник Міністерства екології та природних ресурсів України, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свої доводи обгрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що ухвала слідчого судді не є підставою для проведення позапланової перевірки. Наголосив, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження відсутності у товариства частини передбачених чинним законодавством дозвільних документів.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про процесуальне правонаступництво Міністерства енергетики захисту довкілля України на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року № 425 «Про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.

Утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

У зазначеній вище постанові вказано, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта та допустити заміну Міністерства енергетики та захисту довкілля України (код ЄДРПОУ 37552996) його правонаступником - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (код ЄДРПОУ 43672853).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 25 грудня 2012 року Міністерством екології та природних ресурсів України на підставі наказу від 07 грудня 2012 року № 626 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Захист-Україна" ліцензію Серії АД № 075625 з видом господарської діяльності: операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) з строком дії з 07 грудня 2012 року по 07 грудня 2017 року Місцезнаходження юридичної особи: 10003, м. Житомир, вул. Чехова, буд. 1. (а.с. 48)

При цьому, 07 квітня 2015 року Міністерством екології та природних ресурсів України на підставі наказу від 26 березня 2015 року № 96 переоформлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Захист-Україна" ліцензію Серії АЕ № 460725 з видом господарської діяльності: операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) з строком дії з 07 грудня 2012 року по 07 грудня 2017 року Місцезнаходження юридичної особи: 10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, буд. 4А. (а.с. 49-50)

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 757/7469/18-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Прибіги М.С. про призначення позапланової перевірки задоволено. Ухвалено призначити позапланову перевірку дотримання ТОВ "ЕКО-ЗАХИСТ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38074325) ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 22 серпня 2013 по 01 січня 2018, проведення якої доручено фахівцям Міністерства екології та природних ресурсів України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали ухвали слідчого судді відповідачем видано наказ "Про проведення позапланових перевірок" від 22 лютого 2018 року № 64-н, додатком 2 якого визначено перелік ліцензіатів, що підлягають проведенню позапланової перевірки дотримання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, серед яких зазначено позивача.

Поряд з викладеним суд встановив, що 22 лютого 2018 року на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 64-н "Про проведення позапланових перевірок" та посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки від 22 лютого 2018 року № 03/18 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Еко Захист-Україна" вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. (а.с. 105-107; 126-127)

За результатом проведеної перевірки складено три акти:

акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 01 березня 2018 року № 03/18 (а.с. 108-125);

акт про відмову ТОВ "Еко Захист-Україна" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 01 березня 2018 року № 03/18-1 (а.с. 137-143);

акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих ТОВ "Еко Захист-Україна" разом із заявою про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 01 березня 2018 року № 03/18-2 (а.с. 130-136).

03 березня 2018 року наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 77, а саме п. 2, 2.1 наказу, анульовано ТОВ "Еко Захист-Україна" ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 07 грудня 2012 року № 626 на підставі п. 7, 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". (а.с. 14)

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03 березня 2018 року № 77 в частині анулювання позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на підставі пункту 7, 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до частини першої статті 1 зазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Підстави здійснення позапланових заходів визначені статтею 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 12 лютого 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/7469/18-к було прийнято ухвалу про призначення позапланової перевірки дотримання ТОВ "ЕКО-ЗАХИСТ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38074325) ліцензійних умов господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами за період з 22 серпня 2013 року по 01 січня 2018 року, проведення якої доручено фахівцям Міністерства екології та природних ресурсів України.

При цьому, твердження суду першої інстанції про те, що ухвала слідчого суді не є підставою для проведення позапланової перевірки та як наслідок незаконність самої перевірки в цілому, колегією суддів оцінюється критично, оскільки частиною третьою статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (чинному в момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Крім того, суд першої інстанції помилково посилається на викладену у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 у справі № 820/4482/17 правову позиції так, як у зазначеній постанові суд вказав на проведення іншим контролюючим органом, ніж це передбачено слідчим суддею в ухвалі суду, а саме Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, а не Державної фіскальної служби України, що стало підставою визнання такої перевірки незаконною.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 у справі № 826/1068/17 вказав на те, що проведення перевірки податковим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді є самостійною підставою її проведення, результатом якої є докази в кримінальному провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 у справі № 813/3151/17, від 28 серпня 2018 у справі № 812/1212/17.

Крім того, відповідно до п. 11 ст. 3 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватись у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону, суб`єкт господарювання повинен ознайомитись з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення на проведення заходу державного контролю.

Стаття 10 Закону надає право суб`єкту господарювання під час здійснення державного контролю, серед іншого бути поінформованим про свої права та обов`язки; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Так, згідно з пунктом 8 частини другої статті 16 Закону N 222-VIII підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

В акті про відмову ТОВ "Еко Захист-Україна" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 01 березня 2018 року № 03/18-1 зазначається, що даний акт складено на підставі п. 8 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", зокрема з підстави відсутності частини дозвільних документів, що передбачені чинним законодавством України, а також документів, передбачених діючими ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. (а.с. 137-143).

Так, за результатами проведення позапланової перевірки Комісією виявлено численні порушення вимог екологічної безпеки щодо поводження з небезпечними відходами, а також ряд порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, які зафіксовані в актах від 01 березня 2018 № 03/18-1, № 03/18-2 та № 03/18, зокрема порушення вимог:

- абзацу третього пункту 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 № 446 (далі - Ліцензійні умови), а саме не надано копії документів, посвідчених печаткою (за наявності) та підписом керівника Товариства, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу;

- абзацу одинадцятого пункту 6 Ліцензійних умов (не надано технологічний регламент підприємства щодо поводження з небезпечними відходами);

- абзацу дев`ятого частини першої статті 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон 4004-Х1І), додатку 6 Ліцензійних умов, а саме недійсний позитивний висновок державної епідеміологічної експертизи;

- статті 21 Закон 4004-ХІІ, додатку 6 Ліцензійних умов (не надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки);

- частини другої статті 15 Закон 4004-Х11, пункт 21 Ліцензійних умов (ліцензіат не забезпечив повідомлення органу ліцензування про зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, зокрема про суттєві зміни у переліку матеріально-технічної бази, що додавалися до заяви про отримання ліцензії);

- абзацу десятого пункту 11 Ліцензійних умов (Позивачем самостійно, без наявності дозвільних документів, змінено фактичне місце провадження господарської діяльності на яку видано ліцензію з адреси: вул. Ватутіна, 75, м. Житомир на вул. Слобідська, м. Житомир);

- абзацу одинадцятого пункту 11 Ліцензійних умов (ліцензіатом самовільно, без інформування Відповідача змінено перелік матеріально-технічної бази, що додавалися до заяви про отримання ліцензії);

- абзацу другого пункту 12 Ліцензійних умов (у складському приміщенні, за адресою вул. Слобідська, м. Житомир на яке не розповсюджується дія ліцензії та яке було представлено Позивачем для огляду Відповідачу відсутня вентиляція);

- пункту 9 Ліцензійних умов (не надано інформацію щодо проходження працівниками підприємства навчань з охорони праці, навчань з питань санітарно- гігієнічних вимог, навчань з питань протипожежного захисту);

- пункту 13 Ліцензійних умов (не надано схему розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення) та споруд, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронения, утилізації небезпечних відходів);

- абзацу другого пункту 16 Ліцензійних умов (промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів за адресою вул. Слобідська, м. Житомир на який не розповсюджується дія ліцензії не забезпечений автономним зливовідводом);

- абзацу п`ятого пункту 16 Ліцензійних умов (ліцензіатом не забезпечено збирання та сортування відходів за видами та класами небезпеки, відходи розміщені у хаотичному порядку та зберігаються з порушенням вимог екологічної безпеки);

- абзацу шостого пункту 16 Ліцензійних умов (не забезпечено збирання надзвичайно небезпечних відходів (1 класу) у герметичній жорсткій закритій тарі, а саме відпрацьовані люмінесцентні лампи розміщені у картонних коробках насипом та під дією власної ваги);

- абзацу дев`ятого пункту 16 Ліцензійних умов (в складському приміщенні за адресою вул. Слобідська, м. Житомир на яке не розповсюджується дія ліцензії відсутні спеціально відведені та обладнані майданчики для зберігання відходів;відсутні бункери для зберігання відходів; на тарі для зберігання небезпечних відходів відсутнє маркування, позначення виду відходів та їх класу небезпеки);

- частини другої статті 33 Закону України «Про відходи» (відсутній спеціальний паспорт на кожне місце зберігання відходів).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону 222-УІІІ ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.

У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції вказані вище документи надані не були.

Викладене вище свідчить про необґрунтованість твердження суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Крім іншого, суд першої інстанції помилково відхилив доводи відповідача про те, що перед початком перевірки представнику позивача вручено письмову вимогу з переліком питань та документів необхідних для проведення перевірки під підпис що підтверджується другим аркушем посвідчення (направлення) для проведення перевірки.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з посвідчення (направлення) для проведення перевірки представником позивача отримано "підстави для проведення перевірки та перелік питань". При цьому, зазначений в акті перевірки перелік питань вказує на те, які саме документи суб`єкту господарювання необхідно подати контролюючому органу для проведення відповідної перевірки.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що відповідач був зобов`язаний вручити позивачу після початку проведення планової перевірки листа-запиту документів, необхідних для проведення такої перевірки, оскільки вказані відомості зазначено у переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), який було отримано уповноваженою особою позивача 28 лютого 2018 року у перший день проведення перевірки.

Крім іншого, з матеріалів справи вбачається, що 25 грудня 2012 року Міністерством екології та природних ресурсів України на підставі наказу від 07 грудня 2012 року № 626 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко Захист-Україна" ліцензію Серії АД № 075625 з видом господарської діяльності: операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) з строком дії з 07 грудня 2012 року по 07 грудня 2017 року Місцезнаходження юридичної особи: 10003, м. Житомир, вул. Чехова, буд. 1. (а.с. 48)

На підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 26 березня 2015 року № 96 "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензії" ТОВ "Еко Захист-Україна" переоформлено ліцензію від 07 грудня 2012 року Серії АД № 075625 та визнано її недійсною. Видано ліцензію від 07 квітня 2015 року Серії АЕ № 460725 з видом господарської діяльності: операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання) з строком дії з 07 грудня 2012 року по 07 грудня 2017 року Місцезнаходження юридичної особи: 10014, м. Житомир, вул. Кафедральна, буд. 4А. (а.с. 49-50)

Водночас, 03 березня 2018 року наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 77, а саме п. 2, 2.1 наказу, позивачу анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами від 07 грудня 2012 року № 626 на підставі п. 7, 8 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". (а.с. 14)

Таким чином, з оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем в пункті 2 наказу 77 від 03 березня 2018р анульовано ліцензію, яка ще 26 березня 2015 року визнана недійсною.

Разом з тим, викладені вище обставини жодним чином не спростовують встановлені вище порушення ТОВ «Еко Захист-Україна» вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та наявності правових підстав для скасування ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з поводження небезпечними відходами відповідно до приписів ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що наказ Міністерства екології і природних ресурсів України від 03 березня 2018 року № 77 в частині анулювання позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами на підставі пункту 7, 8 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосував норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Захист-Україна" до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов