ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року справа № 360/553/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Блохіна А.А., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представників позивача: Хартова М.В., Самарського В.В., представника відповідача Матусевича Р.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (повний текст складено 12 червня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/553/20 (суддя в 1 інстанції - Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області» в частині звільнення державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області, за допущене порушення Присяги державного службовця, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 частини другої статті 65, частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу»; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 78 о/с в частині звільнення державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області, за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»; поновити на посаді заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 ; стягнути з ГУНП в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 січня 2020 року по день прийняття судом рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 січня 2020 року позивачу вручено наказ від 28 січня 2020 року № 290 «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області», яким позивача звільнено за порушення Присяги державного службовця.

Крім того, позивачу вручено витяг з наказу о/с від 28 січня 2020 року № 78, згідно з яким ОСОБА_1 з 28 січня 2020 року звільнено з посади заступника начальника Управління - начальника відділу капітального будівництва Управління логістики та матеріально - технічного забезпечення ГУНП в Луганській області за пунктом 4 частини 1 статті 87 (у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення). Підставою цього наказу вказано наказ ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290.

З наказу ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 виходить, що Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ державних службовців ГУНП в Луганській області здійснено дисциплінарне провадження у відповідності до вимог наказу ГУНП в Луганській області від 24 січня 2020 року № 255 «Про відкриття дисциплінарного провадження» за фактом можливого порушення Присяги державними службовцями УЛМТЗ ГУНП в Луганській області заступником начальника управління - начальником відділу капітального будівництва ОСОБА_1 та головним спеціалістом відділу капітального будівництва ОСОБА_2 .

В ході дисциплінарного провадження встановлено факт порушення Присяги державного службовця з боку позивача та головного спеціаліста відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 , яке виразилося у несумлінному виконанні своїх службових обов`язків, що призвело до зриву графіку виконання робіт по реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 під житловий будинок, самоусунення від проведення перевірок якості раніше виконаних підрядними організаціями робіт на інших об`єктах ГУНП в Луганській області та неодноразових, впродовж січня поточного року, порушеннях правил внутрішнього службового розпорядку дня.

Позивач вважає, що вказані порушення не відповідають дійсності, оскільки не мали місця в об`єктивній дійсності, не конкретизовані, розгляд дисциплінарної справи фактично не відбувався, оскільки дисциплінарне провадження тривало з 24 січня 2020 року по 28 січня 2020 року при цьому 25 та 26 січня 2020 року є вихідними днями.

Дисциплінарне провадження здійснено не у відповідності до положень Закону України «Про державну службу» та з порушенням Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, тому прийняті за наслідками цього дисциплінарного провадження рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а порушені права позивача - відновленню.

Також позивач зауважував, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельної підготовки та вивчення дисциплінарної справи, чого відповідачем не здійснено.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 360/553/20 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області» в частині звільнення державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області, за допущене порушення Присяги державного службовця, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 частини другої статті 65, частиною п`ятою статті 66 Закону України «Про державну службу»; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28 січня 2020 року № 78 о/с в частині звільнення державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 , заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області, за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»; поновлено на посаді заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Луганській області державного службовця 4-го рангу ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2020 року по 03 червня 2020 року у сумі 112377,90 грн (сто дванадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 90 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що до дисциплінарної комісії ГУНП в Луганській області 24 січня 2020 року надійшли матеріали проведення службового розслідування про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, які, окрім іншого, містили відомості щодо можливого порушення службової дисципліни заступником начальника управління - начальником відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 . Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 24 січня 2020 року № 255 відкрито дисциплінарне провадження.

В ході здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією встановлено несумлінне виконання позивачем своїх службових обов`язків щодо оптимізації процесу виконання будівельних робіт, налагодження механізму взаємодії між виконавцем та проектувальником з метою оперативного вирішення питань про внесення змін у проекти та незабезпечення дієвого контролю за ходом виконання будівельно-монтажних робіт, що призвело до зриву графіку виконання робіт по реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 під житловий будинок, а також самоусунення від проведення перевірок якості виконаних підрядними організаціями робіт на інших об`єктах ГУНП в Луганській області. Такі порушення можливо розцінювати як порушення присяги державного службовця. Крім того позивач неодноразово впродовж січня поточного року порушував правила внутрішнього службового розпорядку дня, що може розцінюватися як обставини, що обтяжують відповідальність державного службовця.

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що до останнього можливо застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія оформила та надала начальнику ГУНП в Луганській області подання від 28 січня 2020 року, відповідно до якого дисциплінарною комісією прийнято рішення клопотати перед керівництвом ГУНП в Луганській області про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

На підставі подання дисциплінарної комісії від 28 січня 2020 року керівником ГУНП в Луганській області прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби шляхом винесення наказу ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області» та винесеного наказ ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 78 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено за пунктом 4 частини 1 статті 87 (у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення) Закону № 889-VІІІ з 28 січня 2020 року.

ГУНП в Луганській області заперечує твердження позивача про порушення дисциплінарною комісією Порядку від 04.12.2019 № 1039, оскільки позивач був присутнім на засіданні комісії та надавав усні пояснення. Надання письмових пояснень відповідно до пункту 31 Порядку від 04.12.2019 № 1039 є правом, яким особа може скористатися, а може не скористатися. Ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи є правом державного службовця стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, яким позивач не скористався. Щодо строків проведення дисциплінарного провадження зазначено, що Порядком від 04.12.2019 № 1039 визначено граничні строки тривалості дисциплінарного провадження - не більше 15 календарних днів (за потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця), та містить визначення мінімального строку його тривалості, тому твердження позивача є безпідставними та нормативно необґрунтованими.

Таким чином ГУНП в Луганській області діяло виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а вимоги позивача, в свою чергу, не обґрунтовані, безпідставні та такі що задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували представники позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у справі, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є учасником бойових дій (арк.справи 11-13).

За даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 у період з 13 січня 1997 року по 03 березня 2015 року позивач проходів службу в органах внутрішніх справ України; з 13 травня 2016 року по 28 січня 2020 року працював на посадах державної служби в ГУНП в Луганській області, зокрема з 26 грудня 2016 року на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу капітального будівництва Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення; 13 липня 2016 року прийняв Присягу державного службовця (арк.справи 14-16).

За наказом ГУНП в Луганській області від 24 січня 2020 року № 255 «Про відкриття дисциплінарного провадження» відкрито дисциплінарне провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни державними службовцями УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 24 січня 2020 року до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУНП в Луганській області надійшли матеріали із управління кадрового забезпечення ГУНП (арк.справи 41).

Докази ознайомлення позивача з цим наказом до матеріалів справи не надані.

В матеріалах дисциплінарної справи за фактом можливого порушення службової дисципліни державними службовцями УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні такі документи: 1) висновок про результати службового розслідування за відомостями про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками УЛМТЗ ГУНП в Луганській області від 24 січня 2020 року, згідно з яким за наслідками вивчення службової документації ГУНП в Луганській області (положення про УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 21 серпня 2019 року № 2170; довідки з управління з організаційно-штатної роботи УКЗ ГУНП від 24 січня 2020 року б/н; інформації на запит про надання інформації щодо прибуття окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області на робоче місце протягом січня 2020 року; внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників апарату ГУНП в Луганській області, затвердженого наказом ГУНП в Луганській області від 11 серпня 2016 року № 1985; посадової інструкції начальника УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, затвердженої 23 вересня 2019 року; довідок УЛМТЗ ГУНП в Луганській області від 24 січня 2020 року №№ 95-97; посадових інструкції заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, затвердженої 16 вересня 2019 року; посадової інструкції головного спеціаліста відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, затвердженої 16 вересня 2019 року), опитування громадян (директор ТОВ «Старбудпроект» ОСОБА_3 , майстер, відповідальний за виконання робіт ПП «ЮФ «Каррал» ОСОБА_4 ) та поліцейських (заступник начальника Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_5 , старший інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області капітан поліції ОСОБА_6 , начальник Кремінського ВП ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_7 , начальник СЛМТЗ майор поліції ОСОБА_8 , інспектор сектору моніторингу Кремінського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_9 , начальник Міловського ВП ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_10 , заступник начальника Міловського ВП ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_11 , начальник УЛМТЗ ГУНП в Луганській області полковник поліції ОСОБА_12 ), дисциплінарна комісія ГУНП в Луганській області відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування, комісія вважає такими, що знайшли своє підтвердження (пункт 2); 2) текст Присяги державного службовця, підписаний ОСОБА_1 13 липня 2016 року (арк.справи 49); 3) розписка позивача від 12 липня 2016 року про ознайомлення з етикою поведінки державного службовця (арк.справи 50); 4) розписка позивача від 12 липня 2016 року про ознайомлення з загальними правилами поведінки державного службовця (арк.справи 51); 5) розписка позивача від 12 липня 2016 року про попередження «Про обмеження» (арк.справи 56зв.); 6) службова характеристика на позивача (арк.справи 57); 7) посадова інструкція заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області, затверджена начальником ГУНП в Луганській області 16 вересня 2019 року (арк.справи 53-55).

Згідно з висновком від 28 січня 2020 року про наявність чи відсутність у діях державних службовців дисциплінарного проступку та підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна комісія за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи за фактом можливого порушення службової дисципліни державними службовцями УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вивчивши матеріали службового розслідування від 24 січня 2020 року, заслухавши надані під час засідання дисциплінарної комісії усних пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановила, що для забезпечення житлом особового складу ГУНП в Луганській області 24 липня 2019 року придбано п`ятиповерхову будівлю гуртожитку, з метою реконструкції якого 29 листопада 2019 року укладено договір з ПП «ЮФ «Каррал» на 20900000 грн. Виконавець робіт з реконструкції гуртожитку надав графік виконання робіт на 2019 рік, в якому зазначені всі роботи згідно з проектною документацією та термін виконання робіт до 25 грудня 2019 року. ГУНП в Луганській області 03 грудня 2019 року отримано дозвіл з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області на початок проведення реконструкції. Однак, ПП «ЮФ «Каррал» за умов дотримання належного технологічного процесу під час виконання робіт не зміг виконати зобов`язання по договору у повному об`ємі. Залишок невикористань асигнувань склав 16282182,36 грн.

Враховуючи зібрані матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що зрив графіку виконання робіт по реконструкції вищевказаного гуртожитку під житловий будинок став можливим внаслідок невжиття, зокрема, позивачем необхідних заходів щодо оптимізації процесу виконання будівельних робіт, налагодження механізму взаємодії між виконавцем та проектувальником з метою оперативного вирішення питань про внесення змін у проекти, незабезпечення дієвого контролю за ходом виконання будівельно-монтажних робіт, тобто, внаслідок несумлінного виконання позивачем своїх службових обов`язків, що можливо розцінювати як порушення Присяги державного службовця.

Також дисциплінарною комісією встановлено, що після закінчення поточного ремонту адміністративної будівлі Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, який здійснював ПП «Грандпласт» протягом серпня-вересня 2019 року, капітального ремонту системи опалення із встановленням двох котлів в Кремінському ВП ГУНП в Луганській області, який здійснювався ФОП « ОСОБА_13 » протягом жовтня-грудня 2019 року, капітального ремонту адміністративної будівлі Міловського ВП ГУНП в Луганській області, що здійснювався ФОП « ОСОБА_14 » протягом вересня-листопада 2019 року, позивач самоусунувся від здійснення контролю за якістю виконаних робіт підрядними організаціями.

Крім того, дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово у продовж січня поточного року порушував правила внутрішнього службового розпорядку дня, що можна розцінити як обставини, що обтяжують відповідальність державного службовця (арк.справи 58-64).

Дисциплінарною комісією прийнято рішення клопотати перед керівництвом ГУНП в Луганській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посад державної служби, зокрема, ОСОБА_1 , про що складено подання від 28 січня 2020 (арк.справи 57).

Згідно з наказом ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 «Про накладення дисциплінарних стягнень на окремих працівників УЛМТЗ ГУНП в Луганській області» в ході дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ державних службовців ГУНП в Луганській області встановлено факт порушення Присяги державного службовця з боку державного службовця 4-го рангу заступника начальника управління - начальника відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 та державного службовця 6-го рангу головного спеціаліста відділу капітального будівництва УЛМТЗ ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 , яке виразилося у несумлінному виконанні службових обов`язків, що призвело до зриву графіку виконання робіт по реконструкції гуртожитку по АДРЕСА_1 під житловий будинок, самоусунення від проведення перевірок якості раніше виконаних підрядними організаціями робіт на інших об`єктах ГУНП в Луганській області та неодноразових, впродовж січня поточного року, порушення правил внутрішнього службового розпорядку дня. За допущене порушення Присяги державного службовця, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону, ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби (пункт 1) (арк.справи 9, 65).

Копію наказу 28 січня 2020 року під підпис вручено позивачу.

На підставі наказу ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 290 наказом ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 78 о/с звільнено ОСОБА_1 за пунктом 4 частини першої статті 87 (у зв`язку з вчиненням державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення) Закону України «Про державну службу» з 28 січня 2020 року (арк.справи 10, 66).

Витяг з наказу 28 січня 2020 року під підпис вручено позивачу.

Отримання позивачем вказаних наказів та трудової книжки також підтверджено розпискою позивача про отримання від 28 січня 2020 року (арк.справи 68).

На підтвердження повідомлення позивача про проведення дисциплінарного провадження за фактом можливого порушення службової дисципліни та запрошення на 28 січня 2020 року на засідання комісії для дачі пояснень, представником відповідача надано листа від 24 січня 2020 року № 15/111/58-2020 (арк.справи 68).

Проте не надано жодних доказів вручення цього листа позивачу.

За даними особової картки ОСОБА_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався (арк.справи 90-92).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження керівника (органу, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника) щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 КАС України має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінка рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на відповідність наведеним вище критеріям надається судом, виходячи зі змісту самого рішення.

Спірні правовідносини регламентовано Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок).

Частиною першою статті 1 Закону № 889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Частиною першою статті 8 Закону № 889-VIII визначено основні обов`язки державного службовця, зокрема: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (пункт 1); дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки (пункт 2); забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів (пункт 6); сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення) (пункт 7).

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Стаття 9-1 Закону № 889-VIII врегульовано порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина перша).

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними (частина друга).

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення (частина четверта).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця (пункт 1); невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5); недотримання правил внутрішнього службового розпорядку (пункт 6).

Частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням (частина друга статті 66 Закону № 889-VIII).

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону № 889-VIII).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно з частиною першою статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (частина друга статті 74 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 74 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Статтею 75 Закону № 889-VIII визначено, шо перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Статтею 76 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Згідно з пунктом 4 Порядку, що визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 15 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до одного місяця (пункт 5 Порядку).

Згідно з пунктом 29 Порядку, формує дисциплінарну справу та здійснює її підготовку до розгляду дисциплінарною комісією - доповідач.

Доповідачем може бути будь-який член дисциплінарної комісії.

Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема, забезпечує збирання документів та матеріалів, необхідних для формування дисциплінарної справи, формує дисциплінарну справу, забезпечує отримання пояснення від державного службовця, доповідає на засіданні дисциплінарної комісії, вчиняє інші дії, необхідні для здійснення дисциплінарного провадження.

Після завершення формування дисциплінарної справи до розгляду комітет з дисциплінарних проваджень або доповідач передають її відповідно Комісії або секретарю дисциплінарної комісії та повідомляють про це головуючому на засіданні Комісії або голові дисциплінарної комісії з метою призначення дати засідання для її розгляду (пункт 30 Порядку).

Пунктом 31 Порядку визначено, що комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 32 Порядку про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.

Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Відповідно до пункту 33 Порядку комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Пунктом 34 Порядку визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються: у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

З вищевказаних норм Закону № 889-VIII слідує, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчиненням ним дисциплінарного проступку, під яким розуміється вчинення протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Невиконання службових обов`язків - це бездіяльність державного службовця за реальної можливості діяти так, як того вимагають закони, трудовий договір, посадова інструкція та інші праві акти, або ж, навпаки, дія державного службовця, якщо він мав утриматися від її вчинення.

Неналежне виконання таких обов`язків - це дії державного службовця, що не відповідають закону й умовам, що склалися, або хоча й відповідають їм, проте вчиняться з порушенням установленого порядку і строків їх виконання, з недотриманням форми й обсягу виконання, а також виконання їх у неналежному місці або неналежним суб`єктом.

Ознакою дисциплінарного проступку є його протиправність, яка виявляється в тому, що тільки те діяння може бути дисциплінарним проступком, яке прямо передбачено законами України. Якщо в діях державного службовця немає протиправності, це позбавляє невиконання чи неналежне виконання ним своїх службових обов`язків характеру дисциплінарного проступку й не дозволяє застосовувати до нього дисциплінарного стягнення.

Одним із дисциплінарних проступків є порушення Присяги державного службовця.

З наведеного у статті 36 Закону № 889-VIII тексту Присяги державного службовця, судом з`ясованого, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі № 2-рп/2011.

Таким чином під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Отже порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Різниця між складами дисциплінарних проступків, таких як порушення Присяги державного службовця та невиконання або неналежне виконання службовцем своїх службових обов`язків, полягає в колі обов`язків та ставленні до них службовцем (сумлінному чи несумлінному).

За таких обставин, кваліфікація дисциплінарного проступку, як Порушення присяги державного службовця, може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень.

Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний за змістом правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27 квітня 2020 року по справі № 826/10854/17.

З наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та матеріалів дисциплінарної справи колегією суддів встановлено, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення за порушення Присяги державного службовця, яке виразилось у несумлінному виконанні службових обов`язків, що призвело до зриву графіку виконання робіт по реконструкції гуртожитку по вул. Маяковського, 20а м. Сєвєродонецька під житловий будинок, самоусунення від проведення перевірок якості раніше виконаних підрядними організаціями робіт на інших об`єктах ГУНП в Луганській області та неодноразових, впродовж січня поточного року, порушення правил внутрішнього службового розпорядку дня.

Однак, із аналізу матеріалів дисциплінарної справи та оскаржуваного наказу про накладення дисциплінарного стягнення колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не встановив наявність об`єктивної сторони такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги, жодним чином не обґрунтував необхідності кваліфікації відповідних діянь як порушення Присяги державного службовця, тоді як відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Навіть за умови наявності факту неналежного виконання з боку позивача посадових обов`язків, що ставиться йому в провину, такі діяння підлягають кваліфікації за пунктом 5 частини першої статті 65 Закону № 889-VIII, як невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, що згідно з положеннями статті 66 Закону № 889-VIII не може мати наслідком застосування такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади державної служби.

Колегією суддів також встановлено, що відповідачем суттєво порушено процедуру здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача.

Так, дослідженням матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що всупереч вимог статті 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа не містить відомостей щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень (пункт 4); письмових пояснень позивача щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (пункт 6); належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують або спростовують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку (пункт 9).

Відсутність письмових пояснень позивача є також порушенням вимог статті 75 Закону № 889-VIII, якою встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Письмові пояснення не відбираються від державного службовця виключно у випадку його відмови від їх надання. Доказом відмови від надання письмових пояснень є акт відмови від надання пояснень.

Відповідачем суду не надано акта відмови позивача від надання письмових пояснень.

Колегія суддів вважає, що відмовившись від отримання письмових пояснень від ОСОБА_1 , відповідач тим самим позбавив позивача законного права викласти своє ставлення до обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, навести свої доводи та міркування щодо них, спростувати, повідомити про докази, що їх спростовують тощо. Фактично відповідач позбавив права на захист у дисциплінарному провадженні.

Також не з`ясування ставлення позивача до обставин, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, свідчить про неповне з`ясування відповідачем всіх обставин, що мають бути встановлені в ході дисциплінарного провадження та прийняті до уваги під час вирішення питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Всупереч положень статей 74 та 76 Закону № 889-VIII відповідач порушив право позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, яке мало відбутися до засідання комісії.

Більш того, колегією суддів встановлено, що відповідачем порушено порядок та строк повідомлення позивача про засідання дисциплінарної комісії. Так, згідно з пунктом 32 Порядку державного службовця має бути повідомлено за п`ять календарних днів до засідання дисциплінарної комісії. Таке повідомлення має відбуватися, у визначений статтею 9-1 Закону № 889-VIII спосіб.

Надіслане позивачу повідомлення від 24 січня 2020 року про засідання комісії, яке відбудеться 28 січня 2020 року, колегія суддів не вважає належним повідомленням, оскільки, по-перше, у відповідача відсутні будь-які докази його вручення позивачу, по друге, його навіть направлено менш ніж за 5 календарних днів до засідання.

Всі вищевказані порушення призвели до того, що позивач до самого засідання комісії з розгляду дисциплінарних справ взагалі не знав про існування цієї справи, про обставини, які є предметом дослідження, не мав змоги підготуватися до такого засідання. Вказане, на думку колегії суддів, також свідчить про порушення відповідачем права позивача на захист.

З матеріалів дисциплінарної справи колегією суддів також встановлено, що всупереч вимог статті 74 Закону № 889-VIII відповідачем під час визначення виду стягнення не враховано характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом`якшують покарання, результати оцінювання службової діяльності позивача тощо. На користь таких тверджень суду свідчить відсутність в дисциплінарній справі документів, в яких такі відомості відображено.

Твердження відповідача, що ОСОБА_1 на засіданні дисциплінарної комісії надав усні пояснення та не заявляв будь-яких клопотань, жодним чином не нівелюють встановлених колегією суддів обставин про порушення дисциплінарною комісією процедури притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, що мала передувати засіданню, оскільки позивач був повідомлений про засідання дисциплінарної комісії у день засідання, що унеможливило скористатись правами та підготувати свої заперечення.

Більш того, дисциплінарною комісією після з`ясування незгоди позивача з тим, що ним допущено невиконання та нехтування своїми обов`язками, порушення службової дисципліни, не вжито взагалі жодних заходів з метою їх підтвердження чи спростування, а одразу прийнято рішення звернутися до керівника із поданням про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця та застосування до нього найсуворішого виду покарання - звільнення з посади державної служби.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені дисциплінарною комісією порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є суттєвими та такими, що мають наслідком скасування наказів про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та про його звільнення з посади державної служби, як таких, що не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема обґрунтованості, безсторонності (неупереджено), добросовісності, розсудливості, пропорційності, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Також колегія суддів вважає, що оскаржувані накази не відповідають принципу «належного урядування», сформованому у рішеннях Європейського суду з прав людини, що полягає в обов`язку державних органів діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб із дотриманням власних внутрішніх процедур, запроваджених з метою посилення прозорості і ясності дій, мінімізації ризику помилок.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на попередній посаді, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

З вище зазначеного можна дійти висновку, що день звільнення працівника вважається його останнім робочим днем.

Отже, оскільки наказом ГУНП в Луганській області від 28 січня 2020 року № 78 о/с звільнено з посади державної служби з 28 січня 2020 року, колегія суддів вважає, що цей день є останнім робочим днем, відповідно, поновлювати позивача на посаді слід з наступного дня після звільнення - з 29 січня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду його стягнення, колегія суддів виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт «л» пункту 1 Порядку № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

Згідно з довідкою ГУНП в Луганській області від 20 березня 2020 року № 265/111/22-2020 про доходи ОСОБА_1 за 2 календарних місяця, що передували місяцю звільнення, позивачем отримано заробітну плату у загальній сумі 49042,06 грн, зокрема: за листопад 2019 року - 17967,60 грн, у тому числі: посадовий оклад - 3638,57 грн, доплата за ранг - 300,00 грн, надбавка за вислугу років - 1819,29 грн, надбавка за інтенсивність праці - 1819,29 грн, премія - 72,77 грн, відпустка - 10291,03 грн, індексація - 26,66 грн, кількість відпрацьованих днів - 9; за грудень 2019 року - 31074,46 грн, у тому числі: посадовий оклад - 8490,00 грн, доплата за ранг - 700,00 грн, надбавка за вислугу років - 4245,00 грн, надбавка за інтенсивність праці - 17404,50 грн, премія - 169,80 грн, індексація - 65,16 грн, кількість відпрацьованих днів - 21 (арк.справи 102).

Дослідженням довідки з`ясовано, що до заробітної плати позивача за цей період увійшли виплати, які відповідно до Постанови № 100 не враховуються при обчисленні середньоденної заробітної плати, а саме: відпускні в сумі 10291,03 грн.

Відповідно, сума заробітної плати позивача за 2 місяці, що передували звільненню, з якої здійснюється розрахунок середньоденної заробітної плати становить 38751,03 грн.

Сукупна кількість робочих днів за листопад-грудень 2019 року складає 30 день.

Таким чином середньоденна заробітна плата позивача складає 1291,70 грн (заробітна плата, отримана за 2 місяці, що передували звільненню, 38751,03 грн : 30 робочих днів = 1291,70 грн).

Вимушений прогул позивача слід обраховувати з 29 січня 2020 року по день ухвалення судового рішення - 03 червня 2020 року.

У періоді вимушеного прогулу з 29 січня 2020 року по 03 червня 2020 року було 87 робочих днів (у січні 2020 року - 3 робочих дні, у лютому 2020 року - 20 робочих днів, у березні 2020 року - 21 робочий день, у квітні 2020 року - 21 робочий день, у травні 2020 року - 19 робочих днів, у червні 2020 року - 3 робочих дні).

Таким чином, середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2020 року по 03 червня 2020 року складає 12377,90 грн (87 робочих днів х 1291,70 грн (середньоденна заробітна плата)).

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, ГУНП в Луганській області як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язано виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2020 року по 03 червня 2020 року складає 12377,90 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 25834,00 грн підлягає негайному виконанню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 360/553/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі № 360/553/20 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді А.А. Блохін

Л.В. Ястребова