ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Київ № 640/265/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань провизнання протиправним та скасування висновку,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Державного бюро розслідування (далі - відповідач) та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.01.2020 року просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 від 02.12.2019 року №466-ос;

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Державного бюро розслідувань від 02.02.2019 року №466-ос «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році» в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ директора Державного бюро розслідувань від №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправним та скасувати наказ Т.в.о. Директора Державного бюро розслідування від 03.01.2020 року №4-ос «Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 року, допустивши рішення в цій частині до негайного виконання;

- стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що нею виконано всі завдання, а упродовж звітного періоду було виконано також поточну роботу в межах наданих доручень. На думку ОСОБА_1 , висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році , який має негативну оцінку щодо діяльності останньої пов`язаний з реальним конфліктом інтересів з боку ОСОБА_3 , який безпосередньо проводив оцінку результатів її діяльності, що підтверджується наказом Директора Державного бюро розслідувань Р. Труби від 11.10.2019 року №279. Також, позивач зазначає, що при проведенні оцінювання результатів службової діяльності за 2019 рік було порушено порядок і критерії оцінювання, визначені Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640. Як наслідок, протиправний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році в частині ОСОБА_1 було покладено в основу рішення щодо звільнення останньої із займаної посади, що, на її думку свідчить про його протиправність.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволення адміністративного позову. Так, зокрема, відповідачем не порушено жодних норм Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640. ОСОБА_1 отримала негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, з огляду на що правомірно звільнена зі служби.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де стверджує, що відзив підписано не уповноваженою особою та наводить аргументи на заперечення доводів представника відповідача.

Надалі, представником відповідача подано заперечення проти відповіді на відзив

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі №640/265/20 призначено судове засідання з метою допиту свідків.

В судовому засіданні 06.07.2020 року здійснено допит свідка ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 05.10.2020 року здійснено допит свідка ОСОБА_4 .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Державного бюро розслідувань від 15.08.2018 року №48 о/с відповідно до частини 3 статті 14 та пункту 9 частини 1 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» призначено ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань, як обрану за конкурсом з 16 серпня 2018 року з випробувальним строком 6 місяців.

Наказом Державного бюро розслідувань від 11.10.2019 року №279 з метою врегулювання конфлікту інтересів, про наявність якого повідомив в.о. начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 , під час виконання службових повноважень, а саме визначення результатів виконання завдань державного службовця центрального апарату Державного бюро розслідувань, що займає посаду державної служби категорії «В» у 2019 року, а саме головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , керуючись пунктом 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», пунктом 2 частини 1 статті 29, статті 33 Закону України «Про запобігання корупції» наказано:

1. Здійснити врегулювання конфліктів інтересів, який виник у в.о. начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 , під час виконання службових повноважень, а саме визначення результатів виконання завдань державного службовця центрального апарату Державного бюро розслідувань, що займає посаду державної служби категорії «В» у 2019 року, а саме головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 шляхом застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчинення нею певних дій чи прийняття рішень.

2. Зовнішній контроль здійснити у формі виконання в.о. начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік у присутності керівника Управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_4 .

3. Керівнику Управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_4. здійснити зовнішній контроль за дотриманням законодавства в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 під час виконання завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік, у формі присутності під час виконання відповідного завдання та вчинення дій.

4. В.о. начальнику Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 проводити оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік з дотриманням законодавства та у присутності керівника Управління кадрової роботи та державної служби ОСОБА_4 .

Додатком 2 до наказу Державного бюро розслідувань від 01.10.2019 року №370-ос затверджено графік проведення оцінювання державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», із яким остання ознайомлена 28.12.2018 року.

10.10.2019 року №19/15/10-19 позивачем підготовлено звіт про виконання завдань ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».

В подальшому, 11.10.2019 року В.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 складено результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» ОСОБА_1 - головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ.

У вказаних результатах зазначено, що більшість завдань виконано не якісно, державний службовець протягом тривалого період часу не зміг адаптуватися та якісно їх виконувати. Більшість виконаних завдань потребували суттєвого доопрацювання керівником. Подані держслужбовцем виконані завдання містили численні орфографічні помилки та смислові неточності. На неодноразові усні зауваження та попередження держслужбовець не реагував і відношення до виконання завдань не змінив.

З урахуванням вказаного відповідачем сформовано негативний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 (далі - спірний та/або оскаржуваний висновок).

Наказом Державного бюро розслідувань від 02.12.2012 року №466-ос відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про державну службу», пункту 41 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 року №591) затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ №466-ос).

В подальшому, відповідно до частини 6 статті 44, пункту 3 частини 1, частини 5 статті 87 Закону України «Про державну службу» Державним бюро розслідувань прийнято наказ від 27.12.2019 року №530-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » у відповідності до якого звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 27 грудня 2019 року з припиненням державної служби у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами службової діяльності (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ №530-ос).

Наказом Державного бюро розслідувань від 03.01.2020 року №4-ос «Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України внесено зміни до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » такі зміни:

у пункті 1 цифри та слова « 27 грудня 2019 року» замінити цифрами та словами « 02 січня 2020 року»;

у пункті 2 цифри та слова «з 16 серпня по 27 грудня 2019 року» замінити цифрами та словами «з 16 серпня 2019 року по 02 січня 2020 року».

Надалі спірний та/або оскаржуваний наказ №4-ос.

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Частиною 1 статті 1 Закону №889-VIII зазначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частинами 2, 3 статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дії норм законодавства про працю поширюються на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Частинами 6, 8 статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Положеннями частини 1 статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (ч. 2 ст. 44 Закону № 889-VIII).

У відповідності до положень частин 3, 4 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

При цьому, приписами частини 5-11 статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.

В той же час, пункт 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII передбачає, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року №640, який поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (далі - Порядок №640).

Згідно із пунктом 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні.

При цьому, оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (п. 4 Порядку №640).

В контексті положень пункту 4 Порядку №640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Згідно із пунктом 5 Порядку №640 встановлено, що державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).

У пунктах 6-17 Порядку №640 визначено, що служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі підготовку проектів наказів (розпоряджень) про: визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", із списком державних службовців; затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, на якого покладено виконання обов`язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, проводиться за тією посадою державної служби, яку він займає.

У разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється.

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.

Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року: у разі призначення (переведення) на посаду державної служби або виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього Типового порядку, - протягом десяти робочих днів після такого призначення (переведення) або виходу на роботу; у разі проведення повторного оцінювання - протягом п`яти робочих днів після завершення такого оцінювання (крім випадку отримання негативної оцінки за результатами повторного оцінювання).

Якщо завдання і ключові показники для державного службовця (крім державного секретаря міністерства) неможливо визначити у строки, передбачені цим пунктом, у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю, відпусткою або професійним навчанням, вони визначаються протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу, а в разі відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень) - протягом п`яти робочих днів після початку виконання посадових обов`язків. Завдання і ключові показники для таких державних службовців на поточний рік не визначаються, якщо вихід на роботу або початок виконання посадових обов`язків настають у жовтні - грудні цього року.

Для державних службовців, які перебувають у службових відрядженнях, завдання і ключові показники визначаються в установленому порядку.

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець: працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців; перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3 і 18 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки"; відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду; відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до статті 77 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.

Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Строк визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", встановлюється з урахуванням того, що результати виконання завдань безпосередніх керівників визначаються після результатів виконання завдань підпорядкованих їм державних службовців.

Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Наказ (розпорядження) керівника державної служби у відповідному державному органі про преміювання державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", "Б" і "В" та отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання, видається на підставі затвердженого висновку (висновків).

Між тим, пунктами 33-42 Порядку №640 встановлено наступне.

Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб`єктом призначення; державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби; державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду; державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування); державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

У разі внесення змін до документів, зазначених в пункті 33 цього Типового порядку, завдання і ключові показники можуть переглядатися відповідно до пунктів 10, 11, 33 і 34 цього Типового порядку, але не частіше одного разу на квартал.

Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.

Визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

На підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" та з урахуванням визначених завдань і ключових показників на наступний звітний рік такий державний службовець разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності за формою згідно з додатком 9, яку погоджує безпосередній керівник такого державного службовця та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює (у разі наявності).

В той же час, пунктами 47-50 Порядку №640 визначено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", у порядку, передбаченому пунктами 37-41 цього Типового порядку.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до наступних висновків.

По-перше, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, а оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

По-друге, метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні, а завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

По-третє, визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

В четверте, за наслідком оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" складається висновок, в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 Порядку №640, який затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Даний висновок може бути оскаржений в судовому порядку державним службовцем.

По-п`яте, отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Досліджуючи висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 від 02.12.2019 року №466-ос, суд зазначає наступне.

Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця - позивача було здійснено в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3

У відповідності до Порядку №640 в.о. начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3. є керівником вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку займає ОСОБА_1 .

При цьому, дане оцінювання здійснено в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 в порядку врегулювання конфліктів інтересів, який виник у в.о. начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 , під час виконання службових повноважень, а саме визначення результатів виконання завдань державного службовця центрального апарату Державного бюро розслідувань, що займає посаду державної служби категорії «В» у 2019 року, а саме головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 шляхом застосування зовнішнього контролю за виконання особою відповідного завдання, вчинення нею певних дій чи прийняття рішень на підставі наказу Державного бюро розслідувань від 11.10.2019 року №279.

В судовому засіданні 06.07.2020 року допитаний у якості свідка ОСОБА_3 повідомив суд, що він як керівник позивача був не задоволений її роботою, негативна оцінка останньої пов`язана з допущенням численних орфографічних, пунктуаційних помилок у підготовлених нею текстах, смислові неточності у них. Вказував, що для виконання покладених на неї завдань необхідно було залучення інших осіб, здійснення контролюю її діяльності та інші обставини, які, у тому числі відображені у спірному висновку.

Разом з тим, свідок ОСОБА_4 , який здійснював зовнішній контроль за дотриманням законодавства в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 під час виконання завдання та вчинення дій щодо оцінювання результатів службової діяльності головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 за 2019 рік, у формі присутності під час виконання відповідного завдання та вчинення дій, у судовому засіданні 05.10.2020 року повідомив, що здійснював під час оцінювання виключно стороннє спостереження при співбесіді. В.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 задавались питання позивачу по завданню, оцінки при співбесіді не виставлялись, а остання, на його думку, проводилась неупереджено. При цьому, ОСОБА_4 вказав, що не міг оцінити якість завдань, оскільки не фахівець в цій галузі, а його роллю було недопущення конфлікту. Також, ОСОБА_4 стверджує, що оцінювання проводилось безпосереднім керівником та ніхто не міг вплинути на це в силу чинного законодавства.

Проаналізувавши матеріли адміністративної справи суд констатує, що належними та достатніми доказами підтверджено факт наявності конфлікту інтересів між позивачем та в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3., який, в свою чергу, здійснював оцінювання останньої.

Між тим, судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №640/13420/19, предметом розгляду якої є позов ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, треті особи - Національне агентство України з питань державної служби, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу Державного бюро розслідувань від 27.05.2019 №134-ос в частині покладення виконання обов`язків начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань на ОСОБА_3 , зобов`язання Державне бюро розслідувань розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2019 про покладення на неї виконання обов`язків начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на час проведення оцінювання ОСОБА_1 в.о. начальником Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_3 мав місце реальний конфлікт інтересів.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII).

Статтею 1 Закону № 1700-VII визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Положення частини 2-4 статті 28 Закону № 1700-VII передбачають наступне.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 1700-VII зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.

Згідно із частиною 2 статті 29 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону № 1700-VII усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.

Суд звертає увагу, що оцінювання позивача було здійснено в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів особою, з якою у неї наявний такий конфлікт - ОСОБА_3 , суть якого полягає у виконанні нею чи ОСОБА_3 обов`язків начальника Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань, тобто щодо займаної посади.

З урахуванням наведеного, суд вважає неможливим, за наявності конфлікту інтересів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо займаної посади здійснення ним оцінювання службової діяльності позивача.

На думку суду, здійснений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року, в частині що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 ОСОБА_3 не відповідає принципам об"єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, що суперечить пункту 4 Порядку №640.

При цьому, суд наголошує, з огляду на наявність конфлікту інтересів між позивачем та ОСОБА_5 , останній позбавлений можливості забезпечити виконання мети оцінювання, а саме безстороннього визначення якості виконання ОСОБА_1 поставлених завдань.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене суд акцентує увагу на тому, що спірний висновок сформований за наявності конфлікту інтересів між суб`єктом який підлягав оцінці (позивачем) та суб`єктом який здійснював оцінку ( ОСОБА_3 ), а тому оскаржуваний висновок не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а Державним бюро розслідувань не забезпечено виконання в повній мірі мети оцінювання та принципів такого оцінювання.

Таким чином, суд не вбачає підстав для оцінки оскаржуваного висновку, оскільки останній сформований за наявності конфлікту інтересів.

Отже, наведене зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 від 02.12.2019 року №466-ос.

Як наслідок, з огляду на похідний характер інших позовних вимог, наявні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Державного бюро розслідувань від 02.02.2019 року №466-ос «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році» в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Державного бюро розслідувань від №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнання протиправним та скасування наказу Державного бюро розслідування від 03.01.2020 року №4-ос «Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Додатково суд при вирішенні спору по суті враховує, що у відповідності до пункту 49 Порядку №460 висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання, проте, на думку суду, конфлікт інтересів між суб`єктом який підлягав оцінці (позивачем) та суб`єктом який здійснював оцінку ( ОСОБА_3 ) суттєво впливають на результат оцінювання.

Зважаючи на те, що наказ Державного бюро розслідувань від №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державного бюро розслідування від 03.01.2020 року №4-ос «Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягають скасуванню наявні правові підстави для поновлення позивача на займаній посаді.

При цьому при вирішенні позовних вимог в частині поновлення позивача на займаній посаді суд з метою повного та ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, мотивуючи це наступним.

Так, представником відповідача при наданні заперечень на відповідь на відзив від 27.03.2020 року надано до суду лист від 20.03.2020 року №121/10-13-01/20, у відповідності до якого посада головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідування не передбачена на підставі наказів Державного бюро розслідування від 14.02.2020 року №42 «Про затвердження структури центрального апарату Державного бюро розслідування» та від 27.02.2020 року №21 ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису центрального апарату Державного бюро розслідування на 2020 рік».

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині поновлення позивача на займаній посаді підлягають до задоволення шляхом виходу за межі позовних вимог, а саме: поновлення ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань на посаді, рівнозначній посаді головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 року.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пункт 10 Порядку визначає, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV Порядку визначається середньоденний (годинний) заробіток.

Таким чином, сума належного позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення має бути скоригована на відповідний коефіцієнт підвищення з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Матеріали справи містять довідку від 15.01.2020 року №438-20/10-13-01-2/20 про середню заробітну плату, відповідно до якої заробітна плата за останні два робочих місяців роботи (листопад, грудень 2019 року) складає 34 141,30 грн.

Середньоденна заробітна плата складає 1 365, 65 грн., а середньомісячна 28 678, 65 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу з 03.01.2020 року по 26.10.2020 рік складає - 180 робочих днів. Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 245 817, 00 грн. = (1365,65х180)

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем, у порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Інші доводи сторін та їх заперечення не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то понесені витрати позивача по сплаті судового збору слід стягнути із відповідача.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, рівнозначній посаді головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 року та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Державного бюро розслідування (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 15, код ЄДРПОУ 41760289) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році від 02.12.2019 року в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 , затверджений наказом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_2 від 02.12.2019 року №466-ос.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від 02.02.2019 року №466-ос «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Державного бюро розслідувань, які займають посади державної служби категорії «Б», «В», у 2019 році» в частині, що стосується головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань від №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »

5. Визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідування від 03.01.2020 року №4-ос «Про внесення змін до наказу Державного бюро розслідувань від 27 грудня 2019 року №530-ос від 27.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

6. Поновити ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань на посаді рівнозначній посаді головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 року.

7. Стягнути з Державного бюро розслідування (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 15, код ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 245 817 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн.

8. Допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов`язання Державне бюро розслідування поновити ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань на посаді рівнозначній посаді головного спеціаліста Відділу по роботі з громадськістю та ЗМІ Державного бюро розслідувань з 03.01.2020 року та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.

9. Стягнути з Державного бюро розслідування (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 15, код ЄДРПОУ 41760289) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікацій номер НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева