ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1032/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Калюша Анатолія Григоровича, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон", с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область

про стягнення 100260 грн 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Калюш Анатолій Григорович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" про стягнення 100260 грн 96 коп. заборгованості відповідно до умов договору № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018, з яких: основна заборгованість - 64000 грн 00 коп., пеня - 29205 грн 11 коп., інфляційні втрати - 3934 грн 47 коп., 3% річних - 3121 грн 38 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на виконання умов Договору був виконаний весь об`єм робіт, передбачений п. 1.1. Договору, про що підписані Акт приймання-передачі документації № 01 від 21 грудня 2018 року та Акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 02 від 21 грудня 2018 року. В Акті зазначено, що ФОП Калюш Анатолій Григорович повністю виконав зобов`язання і претензій з боку ТОВ «Золотоніський Бекон» немає. Таким чином, свої зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, однак відповідач грошові зобов`язання за укладеними між сторонами договором щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав.

Ухвалою від 13 серпня 2020 року Господарський суд Черкаської області залишив позовну заяву без руху; встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19 серпня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 21.08.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначив на 06.10.2020; відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження суд запропонував надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту - ГПК України), позивачу не пізніше 01.10.2020 надати суду відповідь на відзив на позов.

Відповідно до частин 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

06 жовтня 2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 07 жовтня 2020 року, яку було продовжено до 16 жовтня 2020 року.

У судове засідання представники сторін не з`явились, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності представників сторін за наявними документами у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

06 листопада 2018 року між ТОВ «Золотоніський Бекон» (надалі - Замовник, відповідач) та ФОП Калюшем Анатолієм Григоровичем (надалі - Виконавець, позивач) був укладений Договір надання послуг в сфері інжинірингу - технічне обстеження № 02-11 (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе зобов`язання надати послуги в сфері інжинірингу - «Візуальне технічне обстеження стану конструкцій будівель (№ 1,2,3,4,5,6) в с. Тиньки, Чигиринського району для реконструкції (капремонту)» та передати Замовнику на умовах цього Договору технічний звіт.

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість і витрати по виконанню технічного обстеження складають 128 000, грн. (сто двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до умов п.4.1. та 4.2. Договору, Замовник перераховує аванс в розмірі 50% від загальної вартості по Договору, що складає - 64 000,00 (шістдесят чотири тисячі гривень 00 коп.). Остаточний розрахунок за виконі роботи, здійснюється згідно «Акта здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції» протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту і на підставі підписаного Замовником і Виконавцем «Акту».

Відповідно до п. 5.1. Договору виконавець зобов`язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання ним на свій розрахунковий рахунок авансу згідно з п.4.1. Договору і завершити виконання робіт в термін 50 (п`ятдесят) календарних днів.

Відповідно до п. 5.3. Договору здавання й приймання робіт, після закінчення їх виконання, здійснюється у відповідності до чинного законодавства України з оформленням актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 5.4. Договору після подання Замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт, останній розглядає його протягом 3 (трьох) робочих днів, погоджуючись з ним або повертаючи Виконавцю з мотивованими зауваженнями.

Відповідно до п. 6.1.2. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за якісно і вчасно виконані роботи.

Згідно з п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і цим Договором.

Згідно з п. 7.5. Договору у разі затримки оплати за виконані роботи, Замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної станки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості виконаних і неоплачених за Договором робіт за кожен день затримки.

Відповідно до п. 10.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє 31 грудня 2018 року, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач провів оплату авансу в розмірі 50% від загальної вартості по Договору, що складає 64 000,00 (шістдесят чотири тисячі гривень 00 коп.).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору був виконаний весь об`єм робіт, передбачений п. 1.1. Договору, про що підписані Акт приймання-передачі документації № 01 від 21 грудня 2018 року (а.с. 30) та Акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 02 від 21 грудня 2018 року на суму 128000,00 грн. (а.с. 31). В акті зазначено, що виконавцем повністю виконанні його зобов`язання і жодних претензій з боку Замовника немає.

Акт приймання-передачі документації № 01 від 21 грудня 2018 року, Акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 02 від 21 грудня 2018 року підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт на умовах договору про надання послуг в сфері інжинірингу - технічне обстеження № 02-11. Однак свої зобов`язання щодо оплати отриманих від позивача послуг відповідач в повному обсязі не виконав.

23 липня 2020 року позивач направив відповідачу претензію № 09 від 23 липня 2020 року з вимогою перерахувати до 31.07.2020 з дати виставлення претензії на розрахунковий рахунок позивача заборгованість у розмірі 64 000,00 грн, суму пені у розмірі 28 785,44 грн, індекс інфляції у розмірі 3 934,47 грн та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 3 061,47 грн (а.с. 34-35). Дану претензію представник Відповідача отримав 24.07.2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 36). Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимога - без задоволення.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання з оплати за виконані роботи, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до умов договору № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018 в сумі 64000 грн 00 коп.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором надання послуг та відповідає вимогам чинного законодавства, є укладеним та належить до виконання його сторонами.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (також по тексту - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг, зміст якого врегульовано Главою 63 ЦК України.

Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є відносинами з надання послуг та відповідають ст. 901 ЦК України, згідно з якою за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Відповідно до статей 902, 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення на підставі умов Договору розрахунку з позивачем за виконану роботу.

Надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по Договору № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами чи існування підстав згідно чинного законодавства для звільнення від обов`язку оплатити прийняті роботи та послуги, суду не надано.

Строк виконання зобов`язання у відповідача по оплаті виконаних робіт та послуг за Договору № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018 на час вирішення спору є таким, що настав.

Борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 64 000 грн 00 коп., розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 64 000 грн 00 коп. боргу за Договором № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки правові підстави позову доведені. Отже, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 64 000 грн 00 коп. боргу на підставі договору № 02-11 про надання послуг в сфері інжинірингу - технічного обстеження від 06.11.2018.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути - 3 934 грн 47 коп. втрат від інфляції, 3 121 грн 38 коп. 3% річних, 29 205 грн 11 коп. пені.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.5. Договору у разі затримки оплати за виконані роботи, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної станки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості виконаних і неоплачених за Договором робіт за кожен день затримки.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачеві пеню на всю суму заборгованості, тобто на 64 000,00 грн, у розмірі 29205,11 грн. Розрахунок пені позивач проводив за період з 27.12.2018 по 11.08.2020.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, слід зазначити, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, також судом враховано, що п. 7.5. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, розмір пені, нарахований за період з 27.12.2018 року по 27.06.2019 (дата визначена з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.5. договору) на суму боргу в розмірі 64 000 грн 00 коп., складає 11 441 грн 10 коп. Розрахунок пені судом вчинений із застосуванням калькулятора штрафних санкцій інформаційно - правової системи "ЛІГА:ЗАКОН".

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 3934 грн 47 коп. та три проценти річних у сумі 3 121 грн 38 коп. за період з 27.12.2018 по 11.08.2020.

Суд, прийшов до висновку, що позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового стягнення з відповідача на свою користь передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних та 3 відсотків річних.

Перевіривши розрахунки інфляційних та річних, судом встановлено, що розрахунок річних вірний, а розрахунок інфляційних позивачем зроблено невірно. За розрахунками суду до стягнення підлягає 3 526 грн 86 коп. інфляційних. Розрахунок сум трьох відсотків річних та втрат від інфляції судом вчинені із застосуванням калькулятора штрафних санкцій інформаційно - правової системи "ЛІГА:ЗАКОН".

Відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають: 11 441 грн 10 коп. пені, 3 121 грн 38 коп. - 3% річних та 3 526 грн 86 коп. інфляційних втрат.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (вул. Залізняка, 1Б, с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 33931173) на користь фізичної особи-підприємця Калюша Анатолія Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 64 000 грн 00 коп. основної заборгованості, 11 441 грн 10 коп. пені, 3 121 грн 38 коп - 3% річних та 3526 грн 86 коп. інфляційних втрат, 2102 грн 00 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 28 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Чевгуз