ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2020 справа № 914/344/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянувши матеріали

за позовом: Новокалинівської міської ради Самбірського район Львівської області, м. Новий Калинів, Львівської області,

до відповідача: Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича, с. Велика Білина, Самбірський район, Львівська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

предмет спору: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність,

підстава позову: невиконання умов договору оренди земельної ділянки від 15.08.2018 року,

за участю представників:

позивача: Юзвяк Богдан Осипович - міський голова,

відповідача: Мусаковський Андрій Вікторович - адвокат, довіреність від 01.08.2019,

третьої особи: не з`явився,

ПРОЦЕС

12.02.2020 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Новокалинівської міської ради Самбірського район Львівської області до Фермерського господарства Кільгана Івана Степановича, третя особа на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

17.02.2020 року Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.03.2020 р., яке відкладено на 01.04.2020 року. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 01.04.2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовчі засідання також відкладались через впровадження карантину на території України. У судовому засіданні 29.04.2020 року за участю представника позивача та за його клопотанням закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.05.2020 року.

16.03.2020 року на електронну адресу відповідачем подано відзив на позов, оригінал якого надійшов 21.05.2020 року, 20.05.2020 року подано заперечення на відповідь на відзив, 01.09.2020 року подано письмові пояснення.

27.03.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, 05.06.2020 року подано відповідь на заперечення, 07.07.2020 року, 17.07.2020 року та 01.09.2020 року подано пояснення по справі.

У судове засідання 160.9.2020 року з`явилися представники сторін. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив стосовно позовних вимог. Третя особа явку представника не забезпечила, проте явка третьої особи обов`язковою в дане судове засідання не визнавалась, крім цього, третьою особою було подано клопотання про розгляд справи без участі її представника. Відтак, неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.09.202 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням відповідачем, на переконання позивача, умов оренди земельної ділянки. Позивач стверджує, що відповідачем на 01.02.2020 допущено заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 1 600,58 грн. Борг виник починаючи з 15.08.2019 року. Загальний борг по орендній сплаті становить 1 761 263,60 грн. Тому позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича», та зобов`язати Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області земельну ділянку площею 10,6182 га, розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Відповідач щодо позовних вимог заперечує, зазначає, що ним сплачено орендну плату за 2018 рік ще за результатами торгів 2018 року, а наступний рік оплачено коштами, сплаченими у вересні 2018 року та вересні 2019 року. Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа у клопотанні про розгляд справи за її відсутності від 31.08.2020 року просила позовні вимоги задовольнити повністю.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

15.08.2018 року Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі по тексту рішення третя особа, згідно з договором - орендодавець) та Фермерське господарство Кільгана Івана Степановича (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором - орендар) уклали договір оренди землі.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 15 серпня 2018 року №432 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим 4624281200:06:000:0089, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Об`єктом оренди є земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,6182 га, у тому числі 10,6182 га сіножаті.

Згідно з п. 3.1 договору такий укладений строком на десять років.

Відповідно до п. 4.1 договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 15.08.2018 року № 432 у розмірі орендної плати 8,32003 % від нормативно-грошової оцінки 46 170,27 грн. у грошовій формі, що становить 3 841,38 грн., підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди. Відповідний розмір річної орендної плати вказаний також у податковій декларації за 2019 та 2020 роки, поданій позивачем.

Відповідно до п. 4.3 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на р/р 33210812013781 в ГУ ДКСУ у Львівській області МФО 899998 код ЄДРГІОУ 25254925 (одержувач місцевий бюджет Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області), код платежу 3789357 шляхом безготівкового перерахування грошовий коштів.

Орендна плата вноситься орендарем і у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України (п. 4.4 договору).

Сторонами договору оренди підписано також акт прийому-передачі земельної ділянки, площею 10,6182 га.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 року Новокалинівській міській раді (Новокалинівській міській територіальній громаді) передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1 265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міської ради (колишні Новокалинівська міська та Калинівська, Корналовицька, Гординянська, Великобілинська сільські ради) Самбірського району згідно з актом приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право комунальної власності (власник - Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області) на земельну ділянку, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089, площею 10,6182 га, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2019 року.

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 № 13-6870/16-18-СГ передає із державної власності, а Новокалинівська міська рада (Новокалинівська міська об`єднана територіальна громада) приймає у комунальну власність Новокалинівської міської ради (Новокалинівської міської об`єднаної територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком.

Додаток до вказаного акта містить під порядковим номером 3 земельну ділянку, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089, площею 10,6182 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, наявне обтяження речових прав оренда.

Згідно з довідкою Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 11.02.2020 року № 270 по договору від 15.08.2018 року (земельна ділянка, кадастровий номер 4624281200:06:000:0089) обліковується заборгованість у розмірі 1 600,58 грн., яка виникла з 15.08.2019 року.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 04.02.2020 року № 5035/10/56.17-05 станом на 01.02.2020 року ФГ «Кільгана І.С.» має заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками в розмірі 1 761 263,60 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області надано позивачу лист від 20.03.2020 року, відповідно до якого у відповідача станом на 01.03.2020 року рахується заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 1800,5 тис. грн. Декларація з плати за землю подається із зазначенням договорів оренди, визначити податковий борг в розрізі договорів оренди не можливо.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що він здійснював наступні оплати в місцевий бюджет Новокалинівської міської ради з призначенням платежу «оплата за оренду землі»: 07.09.2018 року в сумі 50 000,00 грн., 05.09.2018 року в сумі 91 000,00 грн., 20.09.2018 року в сумі 40 000,00 грн., та з призначенням платежу «оренда землі за 2019» - 09.09.2019 року в сумі 100 000,00 грн.

Позивачем долучено довідку Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області від 26.11.2019 року № 1687 про наявність у відповідача заборгованості і по інших договорах оренди, укладених у 2016 та 2017 роках.

Дані обставини підтверджені матеріалами справи, сторонами не спростовані.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено вище, з 15.08.2018 року між сторонами на підставі договору оренди існують правовідносини оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно із Законом України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Суд звертає увагу, що на час звернення з позовом до суду власником земельної ділянки, що перебуває в оренді відповідача, є Новокалинівська міська рада відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 року та згідно із записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10.12.2019 року. Тому Новокалинівська міська рада має право звертатися до суду за захистом прав та інтересів територіальної громади.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Враховуючи ту обставину, що в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, то суд враховує положення Податкового кодексу України, як це визначено законодавством і п. 4.4 договору оренди. Так, згідно із п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Статтею 287 ПК України регламентовано строк сплати плати за землю. Так, відповідно до п. 287.3 вказаної статті податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи з наведеного, вбачається, що орендар мав обов`язок сплачувати орендну плату (встановлену договором у розмірі річної плати в сумі 3 841,38 грн.) щомісяця (тобто у розмірі 320,12 грн., оскільки 3841,38/12 = 320,12) протягом 30 календарних днів, що настають за останнім звітним місяцем.

Суд враховує, що факт сплати відповідачем розміру річної орендної плати в сумі 3 841,38 грн. за результатами земельних торгів 15.08.2018 року, незважаючи на відсутність первинного документа про такий платіж, визнається обома сторонами, тому відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню. Відтак, факт оплати за оренду землі по відповідному договору оренди, а саме за 15.08.2019 15.08.2019 року, вважається доведеним.

Враховуючи встановлені вище строки та розміри орендної плати, суд зазначає, що відповідач мав обов`язок сплачувати щомісяця, починаючи з жовтня 2019 року (першим звітним місяцем було 15.08-15.09.2019 року) орендну плату за землю в розмірі 320,12 грн. Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд зазначає про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій у період жовтня 2019 лютого 2020 року (момент звернення до суду).

Суд звертає увагу, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 ГПК України). Також суд звертає увагу, що п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 N 22, передбачає, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Відтак, з урахуванням наведеного вище, саме на відповідача покладається обов`язок визначення повної та достовірної інформації щодо сплачених ним коштів та підставу їх перерахування за платіжними дорученнями. Аналогічні висновки щодо обов`язку платника зроблені Верховним судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 903/333/17.

Тобто, відповідач, стверджуючи, що у нього відсутня заборгованість по спірному договору, повинен довести, що він сплачував орендні платежі, внаслідок чого, заборгованість не утворювалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, належних і допустимих відповідачем на підтвердження обставини сплати ним орендних платежів не надав. Подані відповідачем платіжні документи за 2018 рік не можуть підтверджувати здійснення орендарем платежів по договору оренди від 15.08.2018 року, адже, як визнають сторони, оренда землі до 15.08.2019 року оплачена відповідачем після проведення торгів. Платіжний документ від 09.09.2019 року на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу «оренда землі за 2019» також не є достовірним доказом сплати орендної плати по договору оренди від 15.08.2018 року у визначеному договором і ПК України порядку, адже, враховуючи визнану сторонами обставину існування між сторонами правовідносин оренди на підставі ряду інших договорів, укладених раніше, така оплата могла бути здійснена та зарахована в погашення інших платежів. Орендар у силу розумної обачності, добросовісності участі у правовідносинах з іншою стороною договору та з урахуванням факту наявності декількох договорів оренди, що укладені в різні проміжки часу та з різними розмірами орендної плати, при здійсненні платежів мав передбачити можливість настання негативних наслідків для нього у випадку зазначення неконкректного та неоднозначного призначення платежу. Крім цього, платіж здійснений 09.09.2019 року, тобто ще до настання строку оплати звітного місяця (серпень-вересень 2019 року) та на суму, значно більшу, від розміру щомісячної чи щорічної орендної плати за землю по спірному договору від 15.08.2018 року, що не може однозначно свідчити про здійснення платежу саме по спірному в даній справі договору.

Довідки, подані позивачем, суд також не враховує як допустимі докази наявності у відповідача заборгованості у розмірі 1 600,58 грн., як вказує позивач у позовній заяві, оскільки такі не є первинними доказами та є односторонньо складеними документами. Крім цього, з довідки позивача від 04.02.2020 року неможливо ідентифікувати заборгованість по спірному в даній справі договору.

Водночас, заперечення відповідача щодо того, що із листа Самбірського управління ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020 року №2939/10/56.09-06 вбачається неможливість визначення заборгованості в розрізі договорів оренди, суд оцінює критично, оскільки така неможливість не звільняє відповідача від обов`язку внесення щомісячних орендних платежів відповідно до договору та чинного законодавства, а також від обов`язку доказування обставин, на які посилається сторона. Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідний лист Головного управління ДПС у Львівській області від 20.03.2020 року в поданій позивачем копії не містить прийменника «не» перед словом «можливо», проте це пояснюється неналежним копіюванням оригіналу документа і обидва представники визнали у судових засіданнях ту обставину, що останнє речення листа звучить «Визначити податковий борг в розрізі договорів оренди, не можливо».

Суд також звертає увагу, що позивач захищає свої права та інтереси у спосіб розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у комунальну власність, а не стягнення заборгованості.

Так, припинення договору оренди землі регламентовано Законом України «Про оренду землі» (ст. 31). Так, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Договором оренди сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання:

за взаємною згодою сторін,

за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором,

внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної оплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України (п. 11.3).

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 03.07.2018 р. у справі № 908/109/17, частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Суд зазначає, що обставина систематичної несплати орендної плати по договору оренди землі від 15.08.2018 року не спростована відповідачем, а надані позивачем докази в їх сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем, тому, обставина нездійснення відповідачем оплат, починаючи з жовтня 2019 року, вважається доведеною.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи доведеність обставини систематичного невнесення відповідачем орендної плати упродовж жовтня 2019 лютого 2020 року, а також під час розгляду даної справи, суд доходить висновку, що наявні підстави для розірвання договору оренди за заявою орендодавця унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, порушення приписів ст. 141 Земельного кодексу України в частині систематичної несплати орендної плати та порушення істотної умови договору про внесення орендної плати. Відтак, позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» підлягає задоволенню.

Інша позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області орендовану земельну ділянку площею 10,6182 га є похідною і залежить від вимоги про розірвання договору.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені ст. 34 Закону України «Про оренду землі». так, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Договором оренди сторони також визначили обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку після припинення дії договору (п. 6.1).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Позивач, який на даний час є власником орендованої відповідачем земельної ділянки, що встановлено судом вище, та захищає права та інтереси землевласника, які порушуються орендарем неналежним виконанням умов договору, має право на ефективний захист таких прав та на повне відновлення його прав у обраний ним спосіб, а саме не лише розірвання договору оренди, а й повернення земельної ділянки орендарем. Відтак, враховуючи, що судом вище визнано обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то вимога, похідна від такої, також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0089 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, ідентифікаційний код юридичної особи - 39769942) та Фермерським господарством «Кільгана Івана Степановича» (81467, Львівська область, Самбірський район, с. Велика Білина, ідентифікаційний код юридичної особи -22378934).

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Кільгана Івана Степановича» (81467, Львівська область, Самбірський район, с. Велика Білина, ідентифікаційний код юридичної особи - 22378934) повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 1 а, ідентифікаційний код юридичної особи - 25254925) земельну ділянку площею 10,6182 га (кадастровий номер 4624281200:06:000:0089), розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Кільгана Івана Степановича» (81467, Львівська область, Самбірський район, с. Велика Білина, ідентифікаційний код юридичної особи -22378934) на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 1 а, ідентифікаційний код юридичної особи - 25254925) судовий збір в сумі 4 204,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26.10.2020 року.

Суддя Р.І. Матвіїв