ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/822/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина", вул. Маяковського, буд. 6/24, м. Калинівка, 22400, код - 32320510

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАГРОСІД", вул. Польова, буд. 8, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141, код - 41765219

про стягнення 100 231,33 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В :

20.08.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 17.08.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАГРОСІД" про стягнення 100 31,33 грн заборгованості, з яких 66 800,00 грн основного боргу, 20 546,47 грн пені, 2 990,68 грн інфляційних втрат, 3 054,18 грн відсотків за користування грошовими коштами та 6 840,00 грн штрафу за договором купівлі-продажу продукції № 224 від 09.01.2019 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу продукції № 224 від 09.01.2019 року, в частині оплати поставленого товару, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 100 231,33 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року відкрито провадження справі № 902/822/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій до 22.09.2020 року.

23.09.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 22.09.2020 року) про розподіл судових витрат, в якій останній просить суд здійснити розподіл судових витрат на підставі доказів про надання правничої допомоги, що будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

26.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 23.10.2020 року), в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 693,00 грн судових витрат, з яких 6 591,00 грн витрат понесених на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Сторонами отримано ухвалу суду від 25.08.2020 року, що підтверджується поштовими повідомленнями № 2240001718671 та №21471000055277, які наявні в матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив або докази на спростування позовних вимог, позивач не збільшував позовні вимоги.

Сторони також не клопотали про продовження процесуальних строків внаслідок застосованих Кабінетом Міністрів України карантинних заходів.

Отже, сторін завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи отримання сторонами ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, з огляду на наявність доказів завчасного її отримання, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАГРОСІД" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством № 224.

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити наступну продукцію: Зчіпка Борін "Агростар-15" (продукція).

Згідно п. 1.2 Договору асортимент і кількість товару передбачається у специфікації, яка додається до даного договору (Додаток 1 до договору).

У випадку необхідності для Покупця змінити деякі позиції з асортименту товару, що постачається, він зобов`язаний подати Продавцю нову специфікацію для узгодження в строк 5 робочих днів до настання нового терміну поставки. Нова специфікація вважається прийнятою в редакції Покупця, якщо Продавець протягом 3 робочих днів після її отримання не заявить за нею свої заперечення.

Покупець оплачує виготовлену Продавцем продукцію за ціною, передбаченою у специфікації, яка додається до даного Договору (Додаток 1 до договору).

Про зміни цін на продукцію в зв`язку з зміною цін на енергоресурси, паливо, матеріали, транспортні послуги (зокрема тарифи залізничних перевезень) Продавець попереджуватиме заздалегідь у строк не менш, ніж 3 робочі дні (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 2.2 Договору загальна вартість продукції за договором складає 171 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 28 500,00 грн.

Продавець повинен оформити і вислати Покупцю рахунок-фактуру не пізніше 5-ти роб. днів з моменту отримання замовлення на продукцію (п. 2.3 Договору).

Покупець сплачує аванс від загальної вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 20 % - 34 200,00 грн до 15.02.2019 року, 40 % - 68 400,00 грн Покупець сплачує до 20.08.2019 року та 40% - 68 400,00 грн Покупець сплачує до 20.11.2019 року (п. 2.4 Договору).

Покупець повинен повідомити Продавця про здійснення платежу в термін 3 (три) банківських дні з моменту оплати, або надати платіжне доручення, завірене банківською установою Покупця (п. 2.5 Договору).

Продавець відвантажує продукцію Покупцеві на протязі 30 календарних днів з моменту - надходження авансових грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Доставка товару Покупцеві здійснюється за рахунок Продавця (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору право власності на товар переходить до Покупця в момент повного розрахунку за отриманий товар та відвантаження його зі складу Продавця.

У випадку порушення своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 6.1 Договору).

Відповідно п. 6.3 Договору за необґрунтовану відмову або ухилення від оплати продукції Покупець виплачує Продавцю штраф у розмірі 10,0 % суми, від оплати, від якої він відмовився або ухилився.

За прострочення в оплаті продукції Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.4 Договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих порушенням Стороною своїх зобов`язань, не звільняє відповідну сторону від необхідності виконання зобов`язань в натурі (п. 6.5 Договору).

Також, до укладеного договору між сторонами підписано Додаток № 1 Специфікацію товару, за умовами якого сторонами погоджено найменування товару, кількість та ціну, а саме: Зчіпка Борін "Агростар-15" в кількості 1,00 шт, за ціною 142 500,00 та ПДВ в сумі 28 500,00 грн, на загальну суму 171 000,00 грн.

На виконання взятих на себе зобов`язань, позивачем 04.03.2019 року відвантажено відповідачу продукцію, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі товару від 04.03.2019 року та видатковою накладною від №АК - 0000120 04.03.2019 року.

За поставлену продукцію, відповідачем проведено частково розрахунок на загальну суму 104 200,00 грн, в підтвердження чого до матеріалів справи додано платіжні доручення № 26 від 18.02.2019 року на суму 34 200,00 грн та № 6 від 26.02.2020 року на суму 70 000,00 грн та банківські виписки по особовому рахунку.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 66 800,00 грн (171 000,00 грн - 104 200,00 грн).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлену продукцію слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем продукції відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриману продукцію.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 66 800,00 грн боргу за поставлену продукцію згідно договору купівлі-продажу продукції № 224 від 09.01.2019 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Також, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20 546,47 грн пені, 2 990,68 грн інфляційних втрат, 3 054,18 грн відсотків за користування грошовими коштами та 6 840,00 грн штрафу.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

У випадку порушення своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 6.1 Договору).

Відповідно п. 6.3 Договору за необґрунтовану відмову або ухилення від оплати продукції Покупець виплачує Продавцю штраф у розмірі 10,0 % суми, від оплати, від якої він відмовився або ухилився.

За прострочення в оплаті продукції Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.4 Договору).

Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих порушенням Стороною своїх зобов`язань, не звільняє відповідну сторону від необхідності виконання зобов`язань в натурі (п. 6.5 Договору).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку штрафу, пені, інфляційних втрат та відсотків за користування грошовими коштами судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги позивача у цих частинах підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин в сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ-КАЛИНА" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст. ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 03.02.2020 року між Адвокатським бюро "Таганцова" (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ-КАЛИНА" (Клієнт) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 03/02-1.

Пунктом 1.1 Договору 1.1 Адвокатське бюро зобов`язується надати Клієнту правничу (правову) допомогу в сфері представництва Клієнта в місцевих загальних судах, місцевих господарських і місцевих адміністративних судах України, апеляційних судах, апеляційних господарських судах та апеляційних адміністративних судах України, Вищих спеціалізованих судах України, Верховному суді, третейському суді, в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України, як представника при розгляді цивільних справ, господарських справ, в тому числі справ про банкрутство, адміністративних справ, в державній виконавчій службі, приватного виконавця відповідно до його завдань та потреб, а Клієнт зобов`язується прийняти таку правничу допомогу та оплатити її вартість.

Відповідно до умов договору Адвокатське бюро надає професійну правничу допомогу на основі додатків, якими узгоджується необхідність представництва по конкретній судовій справі, в яких вказуються зокрема: дані про судову справу, по якій надаватимуться послуги представництва, строки надання послуг, лані конкретних адвокатів Адвокатського бюро, які будуть здійснювати представництво, вартість послуг представництва та інші умови, визначені за домовленістю Сторін (п. 1.2 Договору).

Згідно 3.1 Договору Адвокатське бюро надає Клієнту правничу допомогу за договором на основі відповідних додатків, підписаних сторонами (п. 1.2.-1.4. Договору). За результатами наданої правничої допомоги сторони підписують Акт наданої правничої допомоги (акт приймання-передачі наданих послуг), в якому вказується обсяг та зміє: (опис) наданої правничої допомоги та її вартість, а також перелік та вартість фактичних витрат відповідно до її. 4.1.3 Договору.

За змістом п. 4.1 Договору оплата правничої допомоги, наданої Адвокатським бюро за договором здійснюється Клієнтом в такому порядку:

- на визначення вартості правової допомоги впливають, зокрема, обсяг правничої допомоги, необхідної для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих завдань Клієнта, рівень складності такої допомоги, а також строки та результати її надання. Узгоджена сторонами ціна (вартість) правничої допомоги зазначається у відповідних додатках до договору;

- Клієнт оплачує правничу допомогу у порядку та розмірах, що передбачені відповідними додатками до договору, та на підставі виставленого рахунка, який надається Клієнту разом з Актом наданої правничої допомоги (п.п. 4.1.1-4.1.2 Договору).

Відповідно до Додатку № 2 до договору про надання професійної правової допомоги № 03/02-1 від 03.02.2020 року сторонами погоджено розмір гонорару, який підлягає сплаті Клієнтом Адвокатському бюро за надання правової допомоги (п.2 Додатку).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Також в матеріалах справи міститься ордер про надання правничої допомоги АВ № 1006152 від 03.02.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2020 року на загальну суму 6 591,00 грн, платіжне доручення № 2637 від 23.10.2020 року про сплату ТОВ "АГРОМАШ-КАЛИНА" Адвокатському бюро "Таганцова" 6 591,00 грн, витрат на правничу допомогу.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.

У ч. 3 ст. 129 ГПК України вказано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі згідно із ч.9 ст. 129 ГПК України.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАГРОСІД" (вул. Польова, буд. 8, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141, код - 41765219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" (вул. Маяковського, буд. 6/24, м. Калинівка, 22400, код - 32320510) 66 800,00 грн - боргу за договором купівлі-продажу продукції № 224 від 09.01.2019 року, 20 546,47 грн - пені, 2 990,68 грн - інфляційних втрат, 3 054,18 грн - відсотків за користування грошовими коштами, 6 840,00 грн - штрафу, 6 591,00 грн - відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Маяковського, буд. 6/24, м. Калинівка, 22400)

3 - відповідачу (вул. Польова, буд. 8, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141)