Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/1649/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Пилипенко І,О.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Данченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Стімул-73» до ОСОБА_2 про визначення укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Стімул-73» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно

встановив:

ФГ «Стімул-73» у вересні 2019 року звернулося до ОСОБА_2 з позовом про визначення укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, посилаючись на те, що 25 квітня 2014 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, площею 7.09 га, яка розташована в межах Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та на праві приватної власності належить відповідачу по справі.

Умовами договору передбачено, що такий укладено на 5 років та після закінчення терміну його дії, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, та орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії цього договору повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору.

Умовами п. 38 вищевказаного договору він набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

У травні 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У 2019 році, бажаючи продовження договірних правовідносин з приводу користування земельною ділянкою, ФГ «Стімул-73» супровідним листом від 12.03.2019 року повідомило відповідача про намір продовжити дію договору, направивши проект додаткової угоди про поновлення договору. Однак відповідач від отримання листа ухилився та позивач продовжуючи використовувати земельну ділянку за призначенням, 11 липня 2019 року повторно направив супровідний лист з додатковими угодами, які відповідач також відмовився отримувати.

Оскільки позивачембуло виконаноумови договорудля йогопоновлення а відповідач, протягом місяця з дня закінчення строку його дії не надав позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на новий строк, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» є підставою вважати договір оренди землі від 25.04.2014 року поновленим на то самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, і підставою для укладення додаткової угоди про це. Проте відповідач ухиляється від укладення такої додаткової угоди, що й спричинило даний спір.

У своєму відзиві на позовну заяву, ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні позову ФГ «Стімул-73» посилаючись на ту обставину, що строк дії договору закінчився у травні 2019 року та вона як орендодавець не отримувала від позивача жодної кореспонденції з пропозицією щодо продовження дії договору оренди.

Так надані позивачем докази відправлення поштової кореспонденції кур`єрською службою від 12.03.2019 року не містить її підпису та відмітки про відмову від отримання кореспонденції а відправлення від 11.07.2019 року неможливо ідентифікувати так як в ньому не міститься номера відправлення, підпису одержувача, та згідно відомостей Укрпошти зазначене відправлення було доставлено відправнику 23.07.2019 року, що спростовує доводи позивача щодо відмови відповідача від отримання примірника додаткової угоди.

Крім того посилається на те, що укладення договору оренди є добровільним проявом волі власника земельної ділянки та ніхто не може бути примушеним укладати договору проти волі, оскільки Конституцією України кожному гарантовано право вільного володіти та розпоряджатися власністю. Тому оскільки між сторонами не досягнуто домовленостей з приводу істотних умов договору та відповідач бажає самостійно використовувати земельну ділянку за призначенням, просить в задоволенні позову відмовити.

Крім того відповідачем подано зустрічний позов, у якому ОСОБА_2 просила суд визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та ФГ «Стімул-73» припиненим, зобов`язати ФГ «Стімул-73» повернути безпідставно набуте майно та стягнути судові витрати.

В обґрунтування поданого зустрічного позову вказує, що строк дії договору оренди, укладеного між нею та позивачем за первісним позовом закінчився 30 травня 2019 року та вона як орендодавець не отримувала від ФГ «Стімул-73» кореспонденцію з пропозицією щодо продовження строку дії договору оренди, що суперечить вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тому вважає що строк дії договору закінчився та підстав для його поновлення немає.

Також вказує, що відповідачем за зустрічним позовом ФГ «Стімул-73» порушено умови договору щодо виплати орендної плати, так як надані ним довідки про виплату орендної плати суперечать відомостям Григорівської сільської ради з приводу розрахунку за оренду земель. З наданих відповідачем розрахунків неможливо зрозуміти з яких саме розрахунків виходило ФГ «Стімул-73» при визначенні розміру орендної плати та яка нормативно-грошова оцінка застосовувалася при виплаті орендної плати.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що в якості доказу вручення поштової кореспонденції з примірником додаткової угоди, первісним позивачем надано накладну від 12.03.2019 року, проте ним не обґрунтовано повноважність цієї кур`єрської служби, порядок надання послуг поштового зв`язку, право та обов`язки операторів поштового зв`язку. Вважає, що надана накладна не є належним доказом повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк.

Також ОСОБА_2 вказує, що надані первісним позивачем документи на продовження користування земельною ділянкою не підтверджують факту обробітку земельної ділянки, що належить саме їй, та на даний час її земельна ділянка є необробленою та поросла бур`янами.

Крім того ОСОБА_2 також вказує на те, що умовами договору орендар має право на поновлення орендних відносин з орендодавцем, при цьому жоден нормативно-правовий акт не містить вказівки на обов`язок орендодавця на укладення договору оренди саме з цим орендарем. Нею протягом дії договору оренди представнику відповідача неодноразово повідомлялося про не погодження з існуючими умовами договору, однак жодних змін до договору з нею не узгоджувалося та умов про його поновлення не обговорювалося.

Оскільки волевиявлення сторін на укладення будь-яких договорів є вільним та вона не бажає продовжувати дії договору оренди з ФГ «Стімул-73», останній у свою чергу із пропозицією про поновлення договору у встановленому порядку до неї не звертався, то вважає, що ФГ «Стімул-73» протиправно продовжує користуватися її земельною ділянкою без належним правових підстав, тому просить суд визнати договір оренди припиненим та зобов`язати відповідача повернути безпідставно набуте майно.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Стімул-73» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом Фермерського господарства «Стімул-73» до ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

У своїх поясненнях щодо позову про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 вказує, що з метою виконання своїх зобов`язань за договором позивачем повідомлено ОСОБА_2 про бажання видати орендну плату за 2019 рік. Остання одразу ж звернулася до орендаря за отриманням орендної плати та відповідно до заяви про отримання орендної плати за 2019 рік, отримала її у повному обсязі.

При цьому у своїх поясненнях представник первісного позивача зазначає, що за умовами договору оренди, обчислення орендної плати здійснюється на підставі нормативно-грошової оцінки землі станом на 01.01.2014 року. Починаючи з 2014 року ним як орендарем добросовісно виконувалися умови договору щодо своєчасного та повного розрахунку за договором оренди.

При цьому зазначає, що розмір орендної плати договором встановлено за 12 місяців користування земельною ділянкою. У випадку закінчення строку дії договору оренди у травні 2019 року, орендна плата мала б становити виплату за 5 місяців користування земельною ділянкою. Тоді як ФГ «Стімул-73», бажаючи продовження строку дії договору, виконав свої зобов`язання, щодо виплати орендної плати у повному обсязі за весь 2019 рік, що підтверджено підписом орендодавця у відповідній відомості. Тим самим орендодавець визнав продовження дії договору та договірних відносин за договором оренди землі, при цьому ухиляється від укладення додаткової угоди.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у своїх поясненнях з приводу питань, що виникли під час розгляду справи, вказує, що протягом 2014-2019 років ФГ «Стімул-73» неналежно виконувало умови договору в частині виплати орендної плати, оскільки нормативно-грошова оцінка у вказані роки змінювалася, тоді як умовами договору визначено розмір НГО станом на 01.01.2014 року, що є меншим за розмір НГО згідно офіційних відомостей Держгеокадастру. При цьому вказує, що розмір орендної плати у договорі оренди було зазначено без її відома, після його підписання.

При цьому вказує, що оскільки надана орендарем інформація щодо виплати орендної плати є суперечливою, то враховуючи показник НГО згідно офіційних відомостей Держгеокадастру за 2014-2019 роки, недоплачений розмір орендної плати становить 16413 грн. Вказане свідчить про систематичне заниження розміру нарахування орендної плати, що призвело до порушення умов договору оренди.

Також позивач за зустрічним позовом вказує, що оскільки ФГ «Стімул-73» не в повному обсязі виплатило орендну плату за 2014-2018 роки, то вона отримавши в жовтні 2019 року грошові кошти в розмірі 10 тис. грн.. отримала саме недоплачений розмір орендної плати.

Надана відповідачем за зустрічним позовом заява їй невідома та жодних заяв про підтвердження отримання нею орендної плати за 2019 рік у повному розмірі вона не писала.

В решті заява дублює заперечення викладені у раніше у відзиві на позовну заяву ФГ «Стімул-73» та у зустрічному позові.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 первісний позов підтримав повністю з підстав вказаних у ньому. Просив суд його задовольнити, оскільки до закінчення строку дії договору орендарем направлено орендодавцю додаткову угоду для продовження дії договору, однак відповідач від отримання угоди відмовилася. Орендар продовжує використовувати земельну ділянку за призначенням, тому відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» наявні підстави для задоволення позову, так як ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовляється від підписання додаткової угоди. Також вказував, що ОСОБА_2 з будь яких питань, що стосуються внесення змін до договору в тому числі й в частині орендної плати до ФГ не заверталася. У свою чергу орендар, у добровільному порядку збільшує розмір орендної плати та не допускав порушення умов договору. З цих же підстав просив суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_3 просила суд в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов. Додатково суду пояснила, що орендар у встановлений законом строк не повідомив орендодавця про намір продовжити строк дії договору. При цьому ОСОБА_2 не бажає продовження договірних відносин з ФГ «Стімул-73», що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення будь-яких угод з первісним позивачем.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_2 в судовому засіданні також просила суд в задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов, оскільки не бажає продовжувати договірні відносини з ФГ «Стімул-73» та разом з чоловіком мають намір обробляти свої земельні ділянки самостійно. При цьому вказувала, що в березні 2019 року за місцем її проживання прибув представник ФГ «Стімул-73», який мав намір вручити їй пропозицію, щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткову угоду до цього договору. Однак вона разом з чоловіком відмовилися від укладання даної угоди, засвідчивши це письмовою відмовою та своїм підписом в накладній. Дане повідомлення про відмову від укладання додаткової угоди представник ФГ «Стімул-73» доставив позивачу. Також вказує, що неодноразово повідомляла представника ФГ «Стімул-73» про намір самостійно використовувати земельну ділянку.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позов ФГ «Стімул-73» не підлягає задоволенню. У свою чергу зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до частини першої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 79 вказаного Кодексу визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно пункту «г» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків (стаття 152 ЗК України).

Частиною першою статті 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 189 ЗК України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаютьсястаттею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації такого договору.

Відповідно до частин першої - п`ятоїстатті 33 цього Законупо закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положеньстатті 33 Закону України "Про оренду землі"реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першоїстатті 33 цього Законута визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім того, частиною шостоюстатті 33 Закону України "Про оренду землі"передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостоюстатті 33 Закону України "Про оренду землі"необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев`ятоюстатті 33 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно достатті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Так в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ №501557 від 14.11.2006 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 7.09 га, кадастровий номер 6525481000:02:002:0023, яка розташована на території Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області.

25 квітня 2014 року між ОСОБА_2 , як власником земельної ділянки та ФГ «Стімул-73» укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 травня 2014 року

Договір укладено терміном на 5 років після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. ( п. 7 договору від 25.04.2014).

Відповідно до п. 38 Договору від 25.04.2014 року договір набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за умовами укладеного між сторонами договору становить в цінах 2014 р. 126800.28 грн., (п. 4 договору оренди землі від 25.04.2014).

Відповідно до п. 8 договору оренди землі від 25.04.2014 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме у грошовій формі в розмірі не менше 4000 грн., за один пай. Крім орендної плати орендар зобов`язується сплачувати земельний податок в установлений законом строк.

Пунктом 9,11 вказаного договору сторони погодили строк виплати орендної плати, яка здійснюється без урахування індексів інфляції. Також сторони передбачили можливість зміни розміру орендної плати за настання певних умов.

Відповідно до відомостей про виплату орендної плати за 2017-2019 рроки, доданих до позовної заяви, вбачається, що за користування земельною ділянкою ОСОБА_2 , ФГ «Стімул-73» протягом вказаних років виплачувало власнику земельної ділянку орендну плату.

Оскільки строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчувався, ФГ «Стімул-73» розробило проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки №б/н від 25.04.2014 року, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 5848064 від 29.05.2014 року кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:02:002:0023, відповідно до якої пропонував орендодавцю поновити строк дії укладеного 25.04.2014 року договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк 5 років.

Матеріалами справи підтверджується, що ФГ «Стімул-73», як орендар, 12 березня 2019 року, тобто до спливу двомісячного строку до закінчення строку дії договору оренди землі від 25.04.2014, надіслав орендодавцю ОСОБА_2 додаткову угоду до договору оренди, що підтверджується накладною №000527 від 12.03.2019 року, виданою кур`єрською службою «Метеор Плюс».

Відповідно до опису внутрішнього складу зазначеного на вказаній накладній, вбачається напис про те, що відповідачу за первісним позовом від ФГ «Стімул-73» направлено заяву пропозицію щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткову угода про поновлення договору на 2 екз.

Відповідно до відомостей в графі отримання, містить запис про те, що ОСОБА_2 відмовилася від отримання заяви пропозиції щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткової угоди про поновлення договору.

Таким чином, відмова від отримання додаткової угоди до договору оренди свідчать про свідоме волевиявлення ОСОБА_2 після з`ясування змісту поштового відправлення на припинення договірних відносин з ФГ «Стімул-73», оскільки нею зазначено про відмову отримувати додаткову угоду та пов`язані з договором оренди документи, що судом розцінюється саме як повідомлення орендарю про небажання подовжувати договір оренди.

При цьому доводи представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 з приводу того, що вказана накладна є неналежним доказом, так як вказана кур`єрська служба не відноситься до засобів поштового зв`язку, судом не сприймається, оскільки відповідно до відомостей з реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що є у відкритому доступі вбачається, що основним видом діяльності ПП «Метеор Плюс» є саме поштова та кур`єрська діяльність.

Як зазначалось, вище частиною 5, 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

Проте, в даному випадку дії ОСОБА_2 не можна кваліфікувати, як "мовчазну згоду", оскільки остання скористалася своїм правом та засвідчила своєю письмовою відмовою про небажання продовжувати договірні відносини. При цьому як вбачається з наданої позивачем накладної в графі опис внутрішнього змісту зазначено про те, що ОСОБА_2 ознайомилася зі змістом внутрішнього вкладу поштової кореспонденції та встановивши, що їй пропонують отримати заяву пропозицію щодо продовження строку дії договору оренди землі та Додаткову угода про поновлення договору у 2 екземплярах, який вона не мала наміру продовжувати, відповідач відмовою зазначила про своє небажання підписувати угоду з ФГ «Стімул-73», чим висловила своє волевиявлення щодо подальшого перебігу договірних відносин з позивачем за первісним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом ФГ «Стімул-73» вказувало як на підставу в обґрунтування свого позову про продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 25.04.2014 р.

Разом з тим, дані твердження представника позивача ФГ «Стімул-73» не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки з наданого відповідачем за первісним позовом Акту від 30.10.2019 року вбачається, що земельна ділянка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ №501557 від 14.11.2006 року власником якої є ОСОБА_2 , площею 7.09 га, кадастровий номер 6525481000:02:002:0023 на час обстеження не оброблена та забур`янена, а тому вказане спростовує доводи ФГ «Стімул-73» про використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди, та свідчить про відсутність підстав для поновлення договору оренди відповідно до п.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 мала намір передати спірну земельну ділянку іншому орендарю на підставі договору оренди земельної ділянки, що обумовлювало б виникнення питання про наявність у ФГ «Стімул-73» переважного права перед іншими особами, щодо спірної земельної ділянки, але не перед правом власника використовувати свою земельну ділянку.

Судом встановлено, що 12 березня 2019 року ОСОБА_2 в категоричній формі відмовилася від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди, зазначивши про це у накладній №000527, тим самим повідомила орендаря, що не бажає продовжувати термін дії договору оренди землі. Таке волевиявлення є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

При цьому в ході судового розгляду ОСОБА_2 вказувала, що відмовилася не від отримання від представника позивача за первісним позовом поштової кореспонденції, а саме від продовження строку дії договору оренди землі із ФГ «Стімул-73» про що нею було зазначено власноруч.

Отже, у передбачений строк ОСОБА_2 письмовою відмовою повідомила орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі.

З наведеноговбачається,що посиланняпозивача запервісним позовомна відсутністьвідповіді налист-повідомленнявід 12.03.2019року збоку орендодавцящодо продовженнядоговору оренди,як порушеннячастини п`ятоїстатті 33Закону України«Про орендуземлі»,так іпосилання проте,що ФГ«Стімул-73»після закінченнястроку договоруоренди земліне отримувалопротягом місяцязаперечення щодопродовження діївказаного договору,в порушеннячастини шостоїстатті 33Закону України«Про орендуземлі»,не можутьбути прийнятісудом,оскільки наявністьзаперечень зісторони орендодавця ОСОБА_2 ,щодо поновленнядоговору даютьпідстави длявисновку,що останнявисловила своєволевиявлення щодонебажання продовжуватидоговірні відносиниз ФГ«Стімул-73».Таким чином,у ФГ«Стімул» невиникло переважногоправа орендаря,яке підлягаєзахисту відповіднодо статті3ЦПК України.Крім того,на часнаправлення листа-повідомленнявід 11.07.2019року наадресу орендодавцяорендар бувобізнаний пронебажання продовжуватиіз нимдоговір орендиземлі. Тобто в даному випадку, наявність вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди, не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами, а тому подальше направлення ФГ «Стімул-73» пропозиції про продовження відносин оренди, так само, як і продовження користування земельними ділянками після закінчення строку оренди, за вказаних обставин, не є підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Отже, для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди на поновлення договору з застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах( частини 1 - 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі) або пасивна згода сторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору ( ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

Однак встановлені судом обставини свідчать про чітку й однозначну позицію ОСОБА_2 , яка підтверджена нею в судовому засіданні, про небажання продовжувати орендні правовідносини з ФГ «Стімул-73» та розцінюється як заперечення щодо поновлення договору оренди в контексті положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Доводи позивача за первісним позовом про дотримання процедури та строків щодо реалізації свого права на поновлення договору оренди на новий строк та про належне виконання умов договору, а також про те, що ОСОБА_2 жодним чином не повідомила позивача про небажання продовжувати договірні відносини та прийнятні для неї умови, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» недосягнення домовленості щодо істотних умов договору та за наявності заперечень орендодавця, щодо поновлення договору оренди землі, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Також, що стосується доводів представника ФГ «Стімул-73», як підстава для продовження строку дії договору оренди, з приводу отримання ОСОБА_2 орендної плати за 2019 рік у повному обсязі, то суд також вважає необхідним зазначити, що після надходження до суду відзиву на первісний позов та зустрічного позову ОСОБА_2 , ФГ «Стімул-73» було обізнаним про категоричне небажання ОСОБА_2 продовжувати договірні відносини, які виникли на підставі укладеного між сторонами договору оренди. При цьому порядок розрахунків за договором (сплата за фактичне користування земельною ділянкою) у договорі оренди від 25.04.2014 року сторонами не врегульована, тому факт виплати орендної плати сприймався ОСОБА_2 , як отримання плати за фактичне використання земельної ділянки за 2018-2019 посівний рік, тому отримання нею оплати у повному розмірі не свідчить про визнання вимог ФГ «Стімул-73» та відповідно пролонгацію договору оренди.

Суд погоджується з доводами відповідача за первісним позовом про те, що отримання в 2019 році орендної плати не свідчить про наявність підстав для поновлення договору оренди землі, оскільки зазначені кошти були виплачені за період користування орендарем даною земельною ділянкою під час дії договорів оренди.

Що стосується доводів відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом з приводу виплати орендної плати та її розмірів, в даному випадку суд вважає доводи ОСОБА_2 , щодо того що нормативно-грошова оцінка землі була вписана до договору після його підписання, суд вважає неспроможними, оскільки такі доводи об`єктивно нічим не підтверджено. При цьому свобода договору передбачає право сторін щодо узгодження всіх істотних умов договору, в тому числі й плату за користування майном. При цьому суд зауважує, що ОСОБА_2 з питанням щодо зміни розміру орендної плати до ФГ «Стімул-73» не зверталася, що також нею визнано в судовому засіданні.

Вирішуючи спір в частині первісного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 29.05.2014 року, у відповідь на лист-повідомлення про поновлення строку дії договору оренди землі та укладення додаткових угод, ОСОБА_2 своєю категоричною письмовою відмовою повідомила ФГ «Стімул-73» про відсутність у неї наміру продовжувати дію зазначеного договору оренди землі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, про відмову у задоволенні позову ФГ «Стімул-73», у якого не виникло переважного права.

Що стосується зустрічного позову, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.32 Договору оренди від 25.04.2014 року, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

За положеннями ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відсутність досягнення домовленостей щодо умов договору при їх зміні також виключає продовження договору оренди землі з підстав переважного права.

Відповідно доч.1ст.15ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями, викладеними у абзаці першому ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, у випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо істотних умов договору, переважне право припиняється, а отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 547/277/17 та від 10.06.2019 у справі № 313/435/17, які відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк дії, укладеного між сторонами договору сплив, а тому зустрічні позовні вимоги слід задовольнити та визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Стімул-73» припиненим та зобов`язати Фермерське господарство «Стімул-73» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першоїст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції від 23.10.2019 року, ОСОБА_2 при зверненні до суду із зустрічним позовом сплатила 768 грн. 40 коп. в рахунок судового збору та в подальшому квитанцією від 10.12.2019 року підтверджено оплату судового збору за іншу вимогу немайнового характеру. Таким чином загальний розмір сплаченого судового збору становить 1536 грн. 80 коп., які підлягають стягненню з ФГ «Стімул_73».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 76-81, 133, 135, 137, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенніпозову Фермерського господарства «Стімул-73» до ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Стімул-73» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та зобов`язання повернути безпідставно набуте майно задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Стімул-73», право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5848064, дата державної реєстрації 29.05.2014 року припиненим.

Зобов`язати Фермерське господарство «Стімул-73» повернути безпідставно набуте майно, а саме земельну ділянку площею 7.09 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6525481000:02:002:0023, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право власності на землю ЯГ №501557 від 14.11.2006 року.

Стягнути з Фермерського господарства «Стімул-73» (код ЄДРПОУ 21282072) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 1536 /одна тисяча п`ятсот тридцять шість/ грн.. 80 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко