-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2020 року Справа № 916/2932/19м.Одеса, проспект Шевченка,29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран
(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №264 від 26.08.2020р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020р.)
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Афанасій-М»
на рішення господарського суду Одеської області від 13 травня 2020 року
у справі №916/2932/19
за позовом заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
до Селянського (фермерського) господарства «Афанасій-М»
про стягнення 30632,08грн.
суддя першої інстанції: Р.В. Волков
час і місце ухвалення рішення: 13.05.2020р., 10.49год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4
повне рішення складене 15.05.2020р.
встановив:
03.10.2019р. заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (надалі позивач, Фонд) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Афанасій-М» (надалі відповідач, С(Ф)Г), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств19293,15грн. основного боргу за договором про надання фінансової підтримки фермерському господарству, яка підлягає перерахуванню у державний бюджет, 30631,93грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що 17.10.2007р. між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та відповідачем було укладено договір №22 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі Договір №22), відповідно до умов якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі С(Ф)Г «Афанасій-М» в сумі 40000грн., а відповідач зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк. На виконання умов вищезазначеного договору Фонд підтримки перерахував відповідачу 25.10.2017р. 40000грн. Умовами п.3.4.2 Договору №22 передбачено поетапне повернення коштів, останній платіж у сумі 10000грн. відповідач повинен був здійснити до 01.10.2012р. Станом на 19.04.2018р. С(Ф)Г «Афанасій-М» погасило 20706,85грн., заборгованість за Договором №22 складає 19293,15грн., яка підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку. Також відповідно до п.5.1 договору стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати, які становлять 30631,93грн., нараховані за період з 01.10.2012р. по 26.04.2019р.
22.01.2020р. відповідач подав суду першої інстанції заперечення на позовну заяву, в яких просив закрити провадження у справі та, зокрема, зазначив, що ним було перераховано 20706,85грн. Крім того, на кінець 2012 року відповідачем було перераховано 19293 грн., та закритий платіж у повному обсязі. Вказаний платіж був здійсненний у відділенні «ІМЕКСБАНК», після чого відповідач вважав, що закрив платіж солідарності у повному обсязі. На даний час доля вказаних коштів не відома. Однак, в порушенні п. 3.4.2. договору Фонд не повідомив про зміни реквізитів, та відповідачу не було відомо, що кошти не надійшли на рахунок. Крім того, розрахунок пені та індексу інфляції, наданий позивачем необґрунтований, оскільки сума боргу повинна бути розрахована на підставі зведеної таблиці індексів інфляції, розміщеної на сайті «Все про бухгалтерський облік 2012-2019». Провадження у справі підлягає закриттю, оскільки відповідачем 10.10.2019р. основний борг погашений повністю.
03.04.2020р. С(Ф)Г «Афанасій-М» подало місцевому господарському суду клопотання, в якому просило відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності та зазначив, що правовідносини, на які посилається позивач, мали місце з листопада 2009 року по 01.10.2012р., а позовна заява подана у 2019 році, строк позовної давності сплинув, у зв`язку із чим позов не може бути задоволений.
Ухвалою місцевого господарського суду від 13.05.2020р. закрите провадження у справі в частині стягнення 19293грн. основного боргу у зв`язку із сплатою відповідачем 10.10.2019р. цієї суми.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. (суддя Р.В.Волков) позов задоволено - стягнуто з С(Ф)Г «Афанасій-М» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 0,15грн. заборгованості, 30631,93грн. інфляційних втрат та 1178,65грн. судового збору.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч.ч.1,2 ст.11, ч.ч.1,2 ст.509, ч.1 ст.629, ч.1 ст.526, ст.ст.525, 625, 256, 261, 267(ч.ч.4,5) ЦК України, ст.9 ЗУ «Про фермерське господарство» та вмотивоване наступним. На виконання умов договору про надання фінансової підтримки (допомоги) №22 від 17.10.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача 40000грн. Фонд в особі Одеського відділення звертався до відповідача з претензіями від 21.09.2015р. №015/224 та №015/168 від 25.09.2017р., №015/85 від 19.04.2018р., в яких вимагав повернення 19293грн. У матеріалах справи знаходиться розрахунок повернення фінансової підтримки на поворотній основі по ФГ «Афанасій-М», відповідно до якого 10.10.2019р. відбулось повернення фінпідтримки у розмірі 19293грн. У зв`язку із зазначеним судом закрито провадження у справі в частині стягнення 19293грн. Водночас, у позові заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 19293,15грн., при цьому належних доказів сплати відповідачем 0,15 грн. не надано. З огляду на зазначене, з відповідача слід стягнути 0,15грн. суми заборгованості. Посилання відповідача на те, що позивачем не було повідомлено належні реквізити для оплати боргу не спростовує наявність тривалого порушення строків сплати заборгованості, крім того, відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на рахунок, вказаний у договорі, у відповідний строк.
Відповідач належним чином не виконав умови укладеного з позивачем договору №22 від 17.10.2007р. та у встановлений договором строк не повернув позивачу позику у повному обсязі. Розрахунок індексу інфляції, згідно з яким розмір індексу інфляції за період з 01.10.2012р. по 26.04.2019р. становить 30631,93грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
В частині клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначив, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.1 ст. 50 Бюджетного кодексу України (який набрав чинності 01.01.2011р.) у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Виходячи з того, що строк позовної даності щодо кожного окремого платежу за укладеним між сторонами договором станом на 01.01.2011р. (дату набрання чинності Бюджетним кодексом України) не сплинув, то із застосуванням вимог ст.50 Бюджетного кодексу України, позовна давність на позовні вимоги у даній справі не поширюється.
22.06.2020р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга С(Ф)Г «Афанасій-М» на рішення від 13.05.2020р., в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позовних вимогах.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що:
- в частині претензії за №015/224 від 21.09.2015р. вказані відомості у позовній заяві є недостовірними, так як відповідачу ця претензія не надходила, і до теперішнього часу не надійшла, як з Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, так і з додатками які були надіслані відповідачу з позовною заявою. Крім того, претензії відповідачу не надходили взагалі до 2017 року. У зв`язку із чим відповідач вважає, що Одеське відділення Українського фонду підтримки фермерських господарств свідомо не направляло відповідачу претензії щодо перерахування коштів, що виразилася у бездіяльності Фонду та потягло для відповідача нарахування інфляційних втрат у найбільш інфляційні роки;
- розрахунок інфляційних втрат містить ознаки підробки, так як на бланці документу зазначений вихідний номер, із виправленням, 015/75 від 24.04.2019р., згідно квитанції «Укрпошти» розрахунок був направлений відповідачу 24.04.2018р., що не може відповідати дійсності. Також за вказаною квитанцією відповідачу була направлена претензія від 19.04.2018р., що вказує на те, що працівники Укрдержфонду державної підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення підробили документ та надали до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури завідомо неправдивий документ. У зв`язку із чим у діях вказаних працівників містяться ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 358 КК України;
- згідно розрахунку пені та індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ФГ «Афанасій-М», наданого Фондом сума боргу складає 19293,15грн., (основний борг)+ 1450,95 грн.(пеня),+ 30631,93 грн., (індекс інфляції)=51376,03грн. Вказаний розрахунок необґрунтований, оскільки, сума боргу повинна була бути розрахована на підставі зведеної таблиці індексів інфляції розміщеної на сайті «Все про бухгалтерський облік 2012-2019p.».(www/vobu.com.ua);
- посилання суду на ст. 50 Бюджетного кодексу України є необґрунтованим, так як в ній іде мова про надання кредиту з бюджету, а у випадку відповідача була надана фінансова підтримка (допомога) фермерському господарству;
- враховуючи, що правовідносини, на які посилається позивач, мали місце з 20.11.2009р. по 01.10.2012р., а позовна заява подана у 2019 році, строк позовної давності сплинув, в зв`язку з чим даний позов не може бути задоволено. При цьому строк позовної давності сплинув і з моменту закінчення дії Договору 01.10.2012 року.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:
- від 23.06.2020р. витребувано від господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2932/19; відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Одеської області;
- від 30.06.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху;
- від 27.08.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою С(Ф)Г «Афанасій-М» на рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. у справі №916/2932/19; постановлено розгляд апеляційної скарги С(Ф)Г «Афанасій-М» здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 21.09.2020р.
14.09.2020р. Заступник керівника Білгород-Дністровської прокуратури подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що згідно листа Одеського відділення Фонду до прокуратури від 24.04.2019р. №015/75 станом на 24.04.2019р. у відповідача рахується прострочена заборгованість за СФГ «Афанасій-М» в розмірі 51376,03грн., в тому числі основний борг - 19293,15 грн., інфляційні витрати - 30631,93 грн., пеня - 1450,95грн. СФГ «Афанасій-М» проігноровано претензії Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств від 21.09.2015 за № 015/224, 25.09.2017 за № 015/168 та 19.04.2018 за № 015/85 з вимогами повернути Фонду кошти фінансової допомоги, які залишились без відповіді та задоволення. Виходячи з того, що строк позовної давності щодо кожного окремого платежу за укладеним між сторонами договором станом на 10.01.2011р. (дату набрання чинності Бюджетним кодексом України) не сплинув, то із застосуванням вимог ст. 50 Бюджетного кодексу України, позовна давність на позовні вимоги у даній справі не поширюється.
21.09.2020р. відповідач подав суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просить витребувати наступні оригінали документів з Укрдержфонду підтримки фермерського господарства в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, для дослідження оригіналів документів у суді:
- претензія за №015/224 від 21.09.2015р.;
- претензія за №015/168 від 11.10.2017р. (на претензії дата відсутня);
- розрахунок пені та індексу інфляції за №015/75 від 24.04.2019р.;
- звернення Укрдержфонду підтримки фермерського господарства в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств кошти фінансової допомоги до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури за № 015/75 від 24.04.2019р.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. витребувано у Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств оригінал претензії за №015/224 від 21.09.2015р., оригінал претензії за №015/168 від 11.10.2017р. та оригінал звернення Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури за №015/75 від 24.04.2019р. 12.10.2020р. витребувані документи надійшли до суду апеляційної інстанції, також Фондом підтримки надано разом з витребуваними документами оригінал фіскального чека від 25.09.2017р. №00000491500019.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Судом першої інстанції встановлені, не оспорені учасниками справи, а також підтверджені при апеляційному розгляді справи такі обставини.
17.10.2007р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством «Афанасій-М» було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №22 (а.с.135-136), за умовами п.1 якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Селянському (фермерському) господарству «Афанасій-М» в сумі 40000,00грн. а фермерське господарство зобов`язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк.
Відповідно до п.2 Договору від 17.10.2007р. на підставі довідки №2, виданої згідно протоколу №2, відповідно до рішення комісії від 30.05.2007р. та Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 №349), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається на капільне зрошення земель (мелиорація).
Відповідно до п.3.1.2 Договору від 17.10.2007р. Укрдержфонд в особі Одеського відділення має право вимагати від селянського (фермерського) господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.
Згідно із п.3.4.2 Договору від 17.10.2007р. фермерське господарство зобов`язане провернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 20.11.2009 року в сумі 10000,00 грн.; до 20.11.2010 року в сумі 10000,00 грн.; до 20.11.2011 року в сумі 10000,00 грн.;до 01.10.2012 року в сумі 10000,00 грн. на спеціальний рахунок державного бюджету України: отримувач: ГУДКУ в Одеській області, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 23213460, р/р НОМЕР_1 . В разі зміни платіжних реквізитів для повернення фінансової допомоги фермерському господарству буде повідомлено додатково. Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) до 01.10.2012р.
Відповідно до 4.1 Договору від 17.10.2007р. договір про надання фінансової підтримки (допомоги) набирає чинності з дати його укладання та діє до часу погашення фермерським господарством (фінансової підтримки, пені).
Згідно із п.5.1 Договору від 17.10.2007р. відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду Селянське (Фермерське) господарство «Афанасій-М» зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
25.10.2007р. Фонд перерахував на рахунок С(Ф)Г «Афанасій-М» 40000грн. фінансової підтримки, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 25.10.2007 (т.1 а.с.137).
21.09.2015р. Фонд надіслав відповідачу претензію №015/224, в якій вимагав перерахувати на спеціальний рахунок Державного бюджету України борг за Договором від 21.10.2007р. борг у сумі 19293,15грн. та зазначив, що у разі несплати відповідачем боргу Одеським відділення Фонду будуть нараховані штрафні санкції відповідно до умов договору (т.1 а.с. 138).
22.09.2017р. Фонд надіслав відповідачу претензію №015/168, в якій вимагав перерахувати на спеціальний рахунок Державного бюджету України борг у сумі 19293,15грн. та зазначив, що у разі несплати відповідачем боргу Одеським відділення Фонду будуть нараховані штрафні санкції відповідно до умов договору (т.1, а.с.139).
19.04.2018р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звертався до С(Ф)Г «Афанасій-М» з претензією за .№015/85 від 19.04.2018 (т.1, а.с.140), в якій вимагав перерахувати 19293,15грн. та зазначив про нарахування штрафних санкцій у разі несплати основного боргу. Претензія надіслана відповідачу 24.04.2018р. (т.1, а.с.140 зворот).
З розрахунку повернення фінансової підтримки на поворотній основі по ФГ «Афанасій-М» від 06.12.2019р. за підписом головного бухгалтера Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянського (Фермерського) господарства Афанасій-М вбачається, що 10.10.2019р. відповідач сплатив позивачу основний борг з отриманої фінансової підтримки у розмірі 19293грн. (т.1, а.с.75).
Обставина повернення відповідачем боргу у сумі 19293грн. підтверджується також копією виписки ГУДКС в Одеській області за період з 10.10.2019р. по 15.10.2019р. (т.1, а.с.198).
Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості 19293,15грн. та інфляційні втрати 30631,93грн., проте після подання позовної заяви 01.10.2019р. (а.с.145-147) основний борг був сплачений у сумі 19293грн., у зв`язку із чим суд закрив провадження в цій частині вимог прокурора.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про стягнення з відповідача 0,15грн. основного боргу та 30631,93грн. інфляційних втрат, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду наступного.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Згідно із ст.9 ЗУ «Про фермерське господарство» (в редакції, чинній станом на 17.10.2007р.) новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років), фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств. Кошти Державного бюджету України спрямовуються на меліорацію земель, у тому числі їх зрошення та осушення, а також на консервацію та рекультивацію малопродуктивних сільськогосподарських угідь, на придбання сільськогосподарської техніки (комбайнів, тракторів, автомашин, бульдозерів, сівалок тощо). За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може надаватися допомога у будівництві об`єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо землеустрою. Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам, фермерським господарствам з відокремленими садибами та іншим фермерським господарствам установлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачу фінансову допомогу у розмірі 40000грн., відповідач повернув позивачу 39999,85грн. (19293,15+20706,85=39999,85), отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення з С(Ф)Г «Афанасій-М» на користь Фонду 0,15грн. суми основної заборгованості.
В частині стягнення інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.
Умовами Договору від17.10.2007р. передбачено кінцевий строк повернення відповідачем отриманих коштів 12.10.2012р.
С(Ф)Г «Афанасій-М» не виконало своїх зобов`язань за договором у визначений термін.
Згідно розрахунку пені та індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань ФГ «Афанасій-М» №105/75 від 24.04.2019р. (т.1, а.с.141) інфляційні нараховані Фондом на суму основного боргу станом на 01.10.2012р. 19293,15грн. за період часу з 01.10.2012р. по 26.04.2019р., загальний розмір втрат від інфляції 30631,93грн.
Суд апеляційної інстанції, додатково перевіривши здійснений Фондом розрахунок інфляційних втрат, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правильність здійсненого розрахунку, та констатує недоведеність стверджень відповідача про його невірність.
В частині клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.257 ЦК України, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у клопотанні зазначає, що правовідносини між сторонами мали місце місце з листопада 2009 року по 01 жовтня 2012 року; позовна заява подана у 2019 році, а тому строк позовної давності сплинув, у зв`язку з чим позов не може бути задоволений.
Колегія суддів зазначає, що 01.01.2011р. набрав чинності Бюджетний кодекс України, відповідно до ст.50 якого у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Відповідно до п.3, 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1102 (в редакції, чинній станом на 25.10.2007р.) фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти). Фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 100 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більш як 125 кв. метрів), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.
Згідно із п.п.12, 13 Порядку №1102 фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки фінансова підтримка (допомога) за умовами договору надавалась відповідачу з бюджету, отже і заборгованість у відповідача виникає перед державним бюджетом України.
Верховний Суду у постановах від 04.07.2018р. та від 06.08.2020р. у справі №916/2871/17 зазначив, що у разі якщо на момент набрання чинності Бюджетним кодексом України визначений ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності у спірних правовідносинах (щодо кожного чергового платежу) не сплив, то ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України поширює свою дію на спірні правовідносини і порушене відповідачем право позивача підлягає захисту в судовому порядку.
При зверненні до суду з позовом позовні вимоги включали в себе суму боргу у розмірі 19293,15 грн. (два чергові платежі, строк сплати по яких встановлений відповідно до 20.11.2011р. в сумі 10000,00 грн. та до 01.10.2012р. в сумі 10000,00 грн.) та нараховані інфляційні втрати на суму боргу.
Відповідно до умов п.5.1 Договору від 17.10.2007р. відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду Селянське (Фермерське) господарство «Афанасій-М» зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зазначила, що зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Виходячи з того, що строк позовної давності щодо кожного окремого платежу за укладеним між сторонами договором станом на 01.01.2011р. (дату набрання чинності Бюджетним кодексом України) не сплинув, то із застосуванням вимог ст.50 Бюджетного кодексу України позовна давність на позовні вимоги у даній справі не поширюється, про що обґрунтованого зазначив суд в оскаржуваному рішенні, відмовивши у задоволенні клопотання та стягнувши з С(Ф)Г «Афанасій-М» інфляційні втрати у сумі 30631,93грн. за весь період прострочення менший, ніж саме прострочення тривало (по 26.04.2019р., а не по 10.10.2019р. дата погашення боргу).
Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
Твердження скаржника, що розрахунок інфляційних втрат містить ознаки підробки, так як на бланці документу зазначений вихідний номер, із виправленням, 015/75 від 24.04.2019р. спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачу окремо не направлявся вищезазначений розрахунок (він був направлений відповідачу разом з позовною заявою прокуратури, що підтверджується описом вкладення до листа, доданого до позовної заяви - т.1, а.с.127); за квитанцією «Укрпошти» від 24.04.2018р. відповідачу була направлена претензія Фонду від 19.04.2018р., а не розрахунок заборгованості.
Посилання відповідача на нерозповсюдження на спірні правовідносини дії ст.50 Бюджетного кодексу України колегія суддів відхиляє, оскільки допомога С(Ф)Г у 2007 році надавалась останньому саме з державного бюджету України, що підтверджується умовами п.3.4.2 Договору від 17.10.2007р. (порядок повернення коштів на спеціальний рахунок Державного бюджету України), визначено нормами ст.9 ЗУ «Про фермерське господарство» та Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102.
Посилаючись на не надсилання йому Фондом вимог про сплату боргу, відповідач оминає увагою той факт, що умовами Договору від 17.10.2007р. була визначена кінцева дата повернення фінансової допомоги 01.10.2012р., про що відповідачу було достеменно відомо під час укладення договору (як і про настання відповідальності за прострочення повернення коштів) згідно п.5.1 Договору, проте відповідач сплатив частину коштів за договором 19293грн. лише 10.10.2019р., тобто після спливу 7 років з кінцевої дати повернення коштів, визначеної умовами договору, та після подання позовної заяви до господарського суду.
У п.3.4.2 Договору від 17.10.2007р. зазначено рахунок, на який підлягають поверненню кошти 3123646060008 та визначено, що в разі зміни платіжних реквізитів для повернення фінансової допомоги фермерському господарству буде повідомлено додатково.
У претензіях, які надсилались відповідачу у 2015, 2017 та 2018 роках (т.1, а.с.138-140) Фондом був зазначений такий самий рахунок для сплати коштів, як і у договорі - 3123646060008. Сплачуючи 10.10.2019р. заборгованість, відповідач був обізнаний щодо належних реквізитів, проте не пояснює суду, що йому перешкоджало дізнатись про них раніше.
Твердження скаржника про те, що він наприкінці 2012 року перерахував Фонду 19293грн. заборгованості через відділення «ІМЕКСБАНК» не доведені відповідачем доказами (як того вимагають норми ч.1 ст.74 ГПК України) не надано ані копії відповідного платіжного доручення, ані звернення до банківської установи з приводу з`ясування подальшої долі сплачених (за твердженням С(Ф)Г «Афанасій-М») коштів на рахунок Фонду за реквізитами, зазначеними у договорі.
Посилання на те, що строк позовної давності сплинув і з моменту закінчення дії Договору 01.10.2012р. колегія суддів відхиляє, оскільки у договорі не визначено термін дії договору (зазначено лише кінцеву дату повернення фінансової допомоги), а відповідно до п.5.1 Договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду Селянське (Фермерське) господарство «Афанасій-М» зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.
Відповідач як у запереченнях на позовну заяву так і у апеляційній скарзі зазначає, що розрахунок пені та інфляційних втрат необґрунтований, проте не наводить розрахунку інфляційних, який на його думку є вірним, обмежившись посиланням на веб-сторінку в мережі інтернет.
При цьому вимоги про стягнення пені в межах даного спору прокурором не заявлялися.
Колегією суддів під час апеляційного перегляду справи досліджено оригінали претензій Фонду від 21.09.2015р. та 22.09.2017р., листа Фонду на адресу Білгород-Дністровської місцевої прокуратури від 24.04.2019р. та встановлено відповідність наданих до матеріалів позовної заяви копій оригіналам цих документів.
Оригінал розрахунку пені та індексу інфляції міститься у матеріалах справи (т.1, а.с.141), на ньому міститься виправлення дати з 26 квітня 2019 року на 24 квітня 2019 року, проте таке виправлення на думку колегії суддів не свідчить про його підробку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване рішення від 13.05.2020р. ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування чи зміни відсутні.
За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,
колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2020р. у справі №916/2932/19 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Селянське (фермерське) господарство «Афанасій-М».
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
скопійовано
-
скопійовано
-
