П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/813/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

23 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (складене 04 червня 2020 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач 11.02.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив про визнання протиправним та скасування припису №74 від 24.12.2019 та постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку №1 від 11.01.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що проведення відбору зразків та лабораторних досліджень нічим не підтверджено та не відповідає дійсності. Позивачем, всупереч позиції суду першої інстанції, доведено факти не тільки протиправності порядку підготовки і складання оскаржуваного припису, а і конкретних його пунктів. При цьому, судом не встановлено наявності підстав для проведення перевірки. Також позивачем зазначено про те, що оскаржуваний припис складено неповноважною особою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відбір зразків продукції не проводився оскільки порушення, які зазначені в акті, стосуються гігієнічних норм. При цьому, відбір зразків є правом, а не обов`язком державного інспектора, який проводить відповідну перевірку.

Також відповідачем вказано, що в разі не згоди з тим, що до перевірки долучився спеціаліст, позивач мав право не допустити до перевірки, але останній не заперечував і отримав всі матеріали по перевірці і зауважень не мав.

Крім того, зазначив, що порушення законодавства щодо безпечності харчових продуктів, які не усунуто можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим відповідачем зазначено, що позивачем доказів щодо повного усунення порушень, зазначених у акті перевірки Головному управлінню надано не було.

21.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано, що відповідачем у відзиві заявлено обгрунтування, які не були заявлені в суді першої інстанції. Твердження Головного управління про те, що оскаржувана постанова №1 від 11.01.2020 прийнята на прохання позивача свідчить про відсутність законних підстав для її прийняття та зупинення дії експлуатаційного дозволу.

Також позивач вказує на безпідставність залучення до перевірки другого перевіряючого ОСОБА_1 .

09.10.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області подано заперечення в якому вказано, що позивачем не здійснено жодних заходів та не надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області жодного підтвердження щодо дотримання ним вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі - Закон № 771/97-ВР).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

10.12.2019 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області надійшло звернення гр. ОСОБА_2 щодо проведення перевірки походження, дотримання умов зберігання та якості рибної продукції ТОВ "Дари моря", дотримання останнім вимог законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області №6417 від 23.12.2019 та направлення на проведення перевірки №6181 від 23.12.2019 за місцезнаходженням позивача у м. Хмельницькому 24.12.2019 працівниками Головного управління проведений захід державного контролю (інспектування) стосовно додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дари моря" вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. За результатами перевірки складений акт №241219 від 24.12.2019.

Перевіркою встановлені порушення гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, які докладно описані у акті, зокрема:

- здійснюється виробництво (пакування) та зберігання - обіг харчових продуктів тваринного походження без наявного актуального експлуатаційного дозволу, що є порушенням ч. 1, 19 ст. 23 Закону № 771/97-ВР;

- не повідомлений територіальний орган компетентного органу про зміни в своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей державного реєстру потужностей операторів ринку, що є порушенням ч. 8 ст. 25 Закону № 771/97-ВР;

- систему простежуваності на підприємстві не забезпечено, що є порушенням ст. 22 Закону № 771/97-ВР;

- відсутні відомості щодо харчових продуктів, отриманих з потужностей, що пройшли державну реєстрацію або отримали експлуатаційний дозвіл, та/або використовує такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів, що є порушенням ч. 8 ст. 20 Закону № 771/97-ВР;

- вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримуються, що є порушенням ч. 1, 2 ст. 37 Закону № 771/97-ВР;

- потужність не підтримується в чистоті (відсутні режими проведення миття та дезінфекції, не задовільний стан виробничих приміщень), що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 771/97-ВР;

- підлога не має достатньої дренажної систем, конструкція якої запобігає ризику забруднення. В приміщеннях присутні залишки відпрацьованої води, що не дає змоги провести якісне прибирання і мінімізувати ризик забруднення харчових продуктів, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 41 Закону № 771/97-ВР;

- стіни та підлоги виробничих приміщень потребують ремонту. Порушена цілість плитки на стінах та присутні вибоїни в підлозі, що не забезпечує можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями, що є порушенням п. 1 ч. 1, 2 ст. 42 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів";

- стеля в цеху частково з ознаками підтікання, що в подальшому може призвести до росту плісняви та накопичення бруду, що є порушенням п. 2 ч. 1, 2 ст. 42 Закону № 771/97-ВР;

- вікна побудовані з дерев`яних матеріалів, погано миються та дезінфікуються, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону № 771/97-ВР;

- поверхня дверей зроблена з поглинаючих вологу матеріалів, а саме дерева, що не дає можливості легко чистити та дезінфікувати їх, що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 42 Закону № 771/97-ВР;

- усі поверхні (включно з поверхнею обладнання), що контактують з харчовими продуктами, у пошкодженому стані, присутні в цехах дерев`яні піддони, дерев`яні столи, які важко піддаються миттю та дезінфекції, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 42 Закону № 771/97-ВР;

- не дотримуються гігієнічні вимоги щодо обладнання та інвентарю, а саме обладнання з ознаками бруду та іржі, приміщення для його зберігання використовується не за призначенням, що є порушенням п.1, 2, 3 ч. 1 ст.45 Закону № 771/97-ВР;

- обладнання не каліброване, що є порушенням ч.2 ст.45 Закону № 771/97-ВР;

- відсутні договори та акти виконаних робіт на утилізації відходів згідно чинного законодавства, що є порушенням п.3 ч. 1,2 ст.46 Закону № 771/97-ВР;

- відсутній лабораторний контроль води, яку використовують в технологічному процесі, що є порушенням п.4 ч.1 ст.47 Закону № 771/97-ВР;

- не дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів, а саме на підприємстві відсутнє холодильне та морозильне обладнання, не проводиться боротьба зі шкідниками. Не підтримується температурний режим в цехах, щоб унеможливлював би розмноження мікроорганізмів та формування токсинів, що є порушенням п.1-6, 8 ч.1 ст.49 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та ч. 1 ст. 39 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин";

- порушені гігієнічні вимоги до пакування та маркування харчових продуктів включаючи первинне пакування, що є порушенням п.1, 2, 3, 8 ч. 1,2 ст. 50 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та ч. 3 ст. 4, ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ст. 4-21 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів";

- не дотримано технологічні вимоги до переробки рибопродукції, що є порушенням ч. 6 розділу II наказу N 185; від 11.07.2003 Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11.07.2003 № 185 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2003 за N 628/7949;

- постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках на потужності не розроблено та не впроваджено, що є порушенням ч. 1 ст. 21 Закону № 771/97-ВР.

Акт перевірки підписаний керівником позивача без зауважень.

24.12.2019 складений та вручений під підпис директору товариства припис №74 про усунення виявлених порушень гігієнічних вимог та умов поводження з харчовими продуктами, які зафіксовані актом перевірки із зазначенням терміну виконання: до 11.01.2020. Цього ж дня прийняте рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів на потужності рибопереробного підприємства ТОВ "Дари моря" за адресою: вул. Я. Гальчевського, 3, м. Хмельницький до усунення виявлених порушень, а саме на період з 24.12.2019 по 11.01.2020.

У подальшому, з метою перевірки виконання зазначених припису та рішення Головним управлінням виданий наказ №57 від 11.01.2020 та направлення №50 від 11.01.2020 на проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) у строк з 11.01.2020 по 13.01.2020.

11.01.2020 державними інспекторами Головного управління Держпрождспоживслужби в Хмельницькій області здійснений вихід за місцезнаходженням позивача для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), під час якого встановлено, що підприємство не працює, рибопереробний цех зачинений, про що складений акт від 11.01.2020.

Того ж дня від директора ТОВ "Дари моря" надійшло клопотання про відтермінування виконання припису № 74 від 24.12.2019 строком на шість місяців.

11.01.2019 відповідачем прийнято оскаржувану постанову №1 про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку (на строк шість місяців до 11.07.2020).

Не погоджуючись із прийнятими приписом від 24.12.2019 №74 та постановою від 11.01.2019 №1 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем припис виконаний не був, виявлені порушення не усунуті, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області правомірно прийнято постанову про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку №1 від 11.01.2020.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону № 771/97-ВР Державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом: встановлення санітарних заходів; встановлення вимог до окремих показників якості харчових продуктів; державної реєстрації визначених цим Законом об`єктів санітарних заходів; видачі, припинення, анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу; інформування та підвищення обізнаності операторів ринку і споживачів щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів; встановлення вимог щодо стану здоров`я персоналу потужностей; участі у роботі відповідних міжнародних організацій; здійснення державного контролю; притягнення операторів ринку, їх посадових осіб до відповідальності у разі порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 771/97-ВР потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів для боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону № 771/97-ВР, оператори ринку зобов`язані: забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Оператором ринку харчових продуктів, відповідно до пункту 55 статті 1 Закону № 771/97-ВР, визнається суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Статтею 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 № 4004-XII визначено заходи щодо припинення порушень санітарного законодавства, а саме: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об`єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 9 Закону № 771/97-ВР під час здійснення державного контролю державні інспектори мають право: видавати розпорядження, накази про тимчасову заборону обігу об`єктів санітарних заходів, тимчасове припинення виробництва або його окремих процесів, якщо існує безпосередня загроза життю людей.

Частиною 1 статті 24 Закону № 771/97-ВР вказано, що якщо оператор ринку не виконує у технічно можливий термін вимоги розпорядження або іншого розпорядчого документа про тимчасове припинення функціонування потужності або частини потужності та/або тимчасову заборону обігу об`єктів санітарних заходів, що пов`язані з такими порушеннями, головний державний інспектор виносить постанову про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку).

Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) однією із підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) та за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Відповідно до статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2).

Частиною 5 вказаної статті Закону визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Положенням ч.1 ст. 11 Закону № 877-V визначено, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Отже, з наведеного слідує, що посадові особи під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зобов`язані дотримуватись чітко визначених у законодавстві положень щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю). Разом з тим, їх недотримання може слугувати підставою для суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.

Таким чином, позивач мав право не допустити посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки у разі непред`явлення ними документів, передбачених статтею 7 Закону № 877-V, або невідповідності зазначеної у них інформації вимогам Закону.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що усі необхідні документи були наявні та пред`явлені уповноваженій особі позивача, а заперечення, викладені у позові, стосуються окремих питань оформлення цих документів.

В той же час, суд першої інстанції вірно послався на правову позицію Верховного Суду викладену у постановах, зокрема, від 31.07.2018 у справі №815/1553/17, від 19.09.2018 у справі №804/2956/17 з якої слідує, що у разі невикористання суб`єктом господарювання права не допустити перевіряючих до перевірки, суд не може визнавати окремі порушення процедури підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Стосовно доводів позивача викладених в апеляційній скарзі та у відповіді на відзив щодо не встановлення судом наявності підстав для проведення перевірки та порушення процедури проведення перевірки апеляційний суд зазначає, що такі доводи позивача могли б бути підставою для оскарження наказу перевіряючого органу про проведення перевірки у разі недопуску позивачем працівників Держпродспоживслужби до перевірки. Однак з матеріалів справи вбачається, що позивач допустив перевіряючих до перевірки, представником позивача підписано акт перевірки без зауважень, а тому вказані доводи позивача є безпідставними.

В той же час, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 22.05.2020 у справі № №825/2328/16 де вказано, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону, або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Відносно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Верховний Суд наголосив, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем жодним чином не спростовано виявлені працівниками Держпродспоживслужби порушення вимог законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного припису.

Також позивачем не надано доказів усунення виявлених відповідачем порушень, у зв`язку з чим, відповідач правомірно прийняв постанову про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку.

Відносно посилань позивача на те, що ним було надано належним чином завірену копію направлення на перевірку від 23.12.2019 №6181 без підпису керівника, а відповідачем подано до суду копію направлення вже за підписом керівника, тобто підпис з`явився пізніше, після отримання відомостей про позов апеляційний суд зазначає, що такі твердження позивача є безпідставними, оскільки із наданої позивачем копії направлення неможливо достовірно встановити наявність чи відсутність підпису керівника на оригіналі такого направлення на момент його пред`явлення позивачу.

При цьому, з наданої відповідачем копії направлення вбачається, що воно підписане начальником Головного управління В. Грушко, а також наявний підпис керівника ТОВ "Дари моря" - Ярмолюка В. В. про ознайомлення з направленням та отриманням одного примірника, який також відсутній на копії направлення наданій позивачем.

Стосовно доводів позивача викладених в апеляційній скарзі про те, що оскаржуваний припис складено неповноважною особою, а саме особою, яка відсутня у направленні на перевірку апеляційний суд зазначає, що припис від 24.12.2019 №74 складено державними інспекторами Кравчук Л. С. та Сеник Ю. І. При цьому, Кравчук Л. С. була направлена на проведення перевірки відповідним направленням від 23.12.2019 №6181. ОСОБА_1 долучилася до перевірки 24.12.2019. За результатами проведення позапланового заходу перевіряючими було складено відповідний акт від 24.12.2019, який був підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Крім того, у вказаному акті зазначено осіб, які беруть участь у проведенні заходу державного контролю ОСОБА_3 та Сеник Ю. І.

Таким чином, вказані доводи позивача про підписання оскаржуваного припису неповноважною особою є безпідставними.

Щодо тверджень позивача про те, що притягнення до відповідальності за невиконання приписів органів, що здійснюють державну політику в сфері регулювання обігу харчових продуктів передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 24 Закону № 771/97-ВР, якщо оператор ринку не виконує у технічно можливий термін вимоги розпорядження або іншого розпорядчого документа про тимчасове припинення функціонування потужності або частини потужності та/або тимчасову заборону обігу об`єктів санітарних заходів, що пов`язані з такими порушеннями, головний державний інспектор виносить постанову про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку).

Відтак, оскаржувана постанова про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку №1 від 11.01.2020 прийнята відповідачем відповідно до вищевикладених вимог, а доводи позивача про застосування в даному випадку положень КУпАП є безпідставними.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дари моря" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.