ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1362/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі» м. Дніпро

до:

1. Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» м. Дніпро

2. Приватного підприємства «Асоціація правового захисту» м. Дніпро

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020, укладеного між відповідачами.

Представники:

від позивача: Тищенко Т.А., довіреність №837 від 08.11.2019, адвокат;

від відповідача-1: Венська О.О., довіреність від 07.11.2017, адвокат;

від відповідача-2: Данілов Д.І., ордер серія ПТ №080232 від 10.08.2020, адвокат;

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі» м. Дніпро звернулось до Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» м. Дніпро та Приватного підприємства «Асоціація правового захисту» м. Дніпро з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020, укладеного між відповідачами.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачами вимог чинного законодавства та прав позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до договору про відступлення прав від 05.02.2020 відповідач 1 відступає відповідачу 2 право вимоги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 12.04.2010, укладеним між ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» та ОКП «Електромережі - Південне», за зобов`язаннями 2014 та 2016 років, які не оплачені боржником (користувачем мереж) на день укладання цього договору.

Позивач стверджує, що разом з укладанням оспорюваного договору відбулось порушення відповідачами пункту 1.7 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ №691 від 12.06.2008, щодо заборони нецільового використання оплати за спільне використання технологічних електричних мереж та права позивача на транспортування електричної енергії споживачам АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» мережами відповідача 1, які знаходяться у належному технічному стані.

Також позивач вважає, що оспорюваний договір є договором факторингу. Відповідно до статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою та потребує ліцензування осіб, які нею займаються.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Асоціація правового захисту» займається наданням правових, а не фінансових послуг.

Позивач вказує, що відповідач 1 порушив вимоги частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України. В підпункті 3.3.1 пункту 3.3 договору вказано, що відповідач 1 передає відповідачу 2 кошторис за 2016 рік, якого не існує.

Крім того відповідач 1 не попередив відповідача 2 про законодавчу заборону відступати право вимоги на грошові кошти, отримані за використання технологічних електричних мереж. Адже ці кошти мають виключно цільовий характер використання.

Позивач також вважає, що спірний договір укладений з порушеннями положень частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України.

Оспорюваний договір з боку відповідача 1 підписаний ОСОБА_1 , яка діяла на підставі договору доручення від 07.11.2017. За цим договором комунальне підприємство доручає вищевказаній особі укласти з Приватним підприємством «Асоціація правового захисту» договір про відступлення права грошової вимоги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №99С від 12.04.2010.

Дата підписання договору доручення співпадає з періодом, коли ОСОБА_2 була власником і керівником ПП «Асоціація правового захисту», а також представником ОКП «Електромережі-Південне».

Позивач також заявив про витребування від відповідачів копії додаткової угоди про порядок оплати суми фінансування за договором про відступлення прав від 05.02.2020 та витребування від Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» Статут ОКП «Електромережі - Південне».

Відповідно до підпункту 3.3.5 пункту 3.3 та пункту 5.1 спірного договору новий кредитор (відповідач 2) сплачує кредитору (відповідачу 1) суму фінансування в строки та в порядку, визначеному додатковою угодою до цього договору. Позивач вказує, що в порушення положень статті 516 Цивільного кодексу України вказана додаткова угода не була передана на його адресу під час направлення договору про відступлення прав від 05.02.2020.

Також позивач зазначає, що за відсутності Статуту ОКП «Електромережі - Південне» неможливо визначити повноваження ліквідатора Чабана Я.І. на укладання договору доручення.

Посилаючись на статтю 50 Господарського процесуального кодексу України позивач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача Дніпропетровську обласну раду.

В обґрунтування позивач зазначає, що відповідач 1 є бюджетним підприємством, засновником якого є Дніпропетровська обласна рада. А передані за договором відступлення прав грошові кошти є коштами, призначеними для утримання в належному стані комунальних електричних мереж.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.04.2020. Також позивачу було запропоновано надати письмові пояснення щодо наявності спроб самостійно отримати витребувані документи та пояснення відносно можливого впливу рішення у справі на права та обов`язки Дніпропетровської обласної ради щодо однієї із сторін.

Дослідивши клопотання позивача про залучення в якості третьої особи Дніпропетровської обласної ради, суд залишає його без задоволення через недоведеність позивачем впливу рішення в цій справі на права та обов`язки Дніпропетровської обласної ради щодо однієї із сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про вжиття заходів забезпечення позову.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» №211 від 11.03.2020 з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України був встановлений карантин.

Рішенням Ради суддів України №19 від 17.03.2020 на період з 16.03.2020 до 03.04.2020 рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України. Зокрема, роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Згідно з повідомленням на сайті "Судова влада України" від 18.03.2020 на період установленого на всій території України карантину Верховний Суд з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» за можливості вживатиме заходів для мінімізації усного розгляду справ.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020, керуючись статтею 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", яка надає можливість змінювати режими роботи підприємств, установ, організацій, вносити інші необхідні зміни в умови діяльності у період карантину, з метою мінімізації ризику розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вирішено, зокрема, перенести усі судові засідання, які призначені у період з 18 березня по 03 квітня 2020 року, на дату після 03 квітня 2020 року в межах розумних строків розгляду справ з урахуванням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 учасників справи було повідомлено, що призначене на 01.04.2020 засідання не відбудеться, продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.04.2020.

Постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020 продовжений строк дії карантину до 24.04.2020 та до 11.05.2020 відповідно.

На електронну адресу суду 27.04.2020 надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання. Вказане клопотання було підписане електронним цифровим підписом представника відповідача 2.

Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України був доповнений пунктом 4. Згідно з цим пунктом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Враховуючи вищенаведені обставини, судом було застосовано принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2020 відкладено підготовче засідання на 27.05.2020.

Позивач 08.05.2020 подав до суду клопотання на підставі про витребування доказів.

Від відповідачів 26.05.2020 до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 27.05.2020, на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано Обласне комунальне підприємство "Електромережі-Південне" надати належним чином засвідчену копію додаткової угоди про порядок оплати суми фінансування за договором про відступлення прав від 05.02.2020 і належним чином засвідчену копію Статуту ОКП "Електромережі-Південне" в редакції, чинній на 07.11.2017, а Приватне підприємство "Асоціація правового захисту" зобов`язано надати належним чином засвідчену копію додаткової угоди про порядок оплати суми фінансування за договором про відступлення прав від 05.02.2020. Підготовче засідання було відкладено на 24.06.2020.

До суду 23.06.2020 та 24.06.2020 надійшли клопотання відповідачів про відкладення судового засідання з посиланням на продовження карантинних заходів на території України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 підготовче засідання було відкладене на 11.08.2020.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 (набрав чинності 17.07.2020) був викладений в новій редакції пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи, мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Приватне підприємство «Асоціація правового захисту» надало до суду 11.08.2020 відзив на позовну заяву. Відповідач 2 стверджує, що при укладенні договору про відступлення прав від 05.02.2020 не порушені вимоги частини 4 статті 512 Цивільного кодексу України.

Договором про спільне використання технологічних електричних мереж №100-СВ/09 від 12.04.2020 не встановлено застережень відносно заміни кредитора.

Відступлення права вимоги відбулось не на стадії виконання договору №100-СВ/09 від 12.04.2010, а на стадії стягнення заборгованості за надані послуги у судовому порядку. Тобто між відповідачами виникли вже позадоговірні зобов`язання, якими вони вправі розпорядитись на власний розсуд. На теперішній час позивач добровільно сплатив заборгованість, визнавши тим самим заміну кредитора у зобов`язанні.

Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж є підзаконним актом та встановлює методологію обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання.

АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» був обізнаний про перерахування ним коштів на виконання рішення суду на користь Приватного підприємства "Асоціація правого захисту" і підтвердив факт існування заборгованості.

Також відповідач 2 наголошує на тому, що договір від 05.02.2020 за своєю правовою природою є саме оплатним договором відступлення права вимоги (цесією), а не договором факторингу чи договором про надання фінансової послуги.

Крім того, відповідач 2 зазначає, що твердження позивача в частині того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є пов`язаними особами та переслідують мету збагачення є помилковими. Вказані обставини не мають значення для вирішення даного спору, адже рішення про заміну кредитора у зобов`язані було прийняте Центральним апеляційним господарським судом , який надав оцінку обставинам у справі №904/3405/19 та рішення якого вступило в законну силу і добровільно виконане позивачем.

Також відповідач 2 стверджує про подання відзиву в межах процесуальних строків, оскільки ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2020 у справі №904/1362/20 про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження та встановлення для відповідачів строку для надання до суду відзиву відповідач 2 не отримував.

Додатково відповідач 2 посилається на положення пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №540-IX від 30.03.2020) та встановлення карантину на території України.

Разом з відзивом відповідач 2 надав до суду копію додаткової угоди від 05.02.2020 про внесення змін та доповнень до договору відступлення прав від 05.02.2020.

Також на адресу суду 11.08.2020 надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання, призначеного на 11.08.2020, на іншу дату.

В судовому засіданні від 11.08.2020 оголошено перерву до 25.08.2020, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесено до протоколу судового засідання від 11.08.2020.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.08.2020, позивач вказав про помилковість доводів відповідача 2.

Посилання на відсутність обмежень в договорі №100-СВ/09 обмежень щодо укладення договору про відступлення права вимоги не відповідає пункту 1.7. Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ №691 від 12.06.2008 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423). Згідно з цим пунктом кошти, отримані власником електричних мереж як плата за спільне використання технологічних електричних мереж, обліковуються окремо та використовуються виключно на утримання цих мереж у належному технічному стані та їх експлуатацію. Тому отримані кошти мали бути спрямовані на розвиток електричних мереж, а не фінансування відповідача 2.

Пунктом 1.1 вказаної Методики зазначено, що вона є обов`язковою для застосування всіма юридичними та фізичними особами, які мають договірні відносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.

Твердження відповідача 2 про добровільну сплату коштів позивачем не відповідає дійсності. Ці кошти були стягнути в примусовому порядку приватним виконавцем. Крім того аргумент відповідача 2 про добровільну оплату не впливає на невідповідність оспорюваного вимогам чинного законодавства.

Посилання відповідача 2 на те, що відступлення права вимоги відбулось на стадії виконання рішення і тому відносини є позадоговірними, є необґрунтованим. Заміна сторін у зобов`язанні відбулась на підставі договору, тому зобов`язання є договірними.

Відступлення прав іншому кредиторові в процесі остаточно невирішеного судового спору у справі №904/3405/19 порушує право позивача на поворот виконання рішення у разі задоволення касаційної скарги Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі» та скасування судових рішень у справі №904/3405/19. Статутний капітал відповідача 2 в розмірі 300грн. викликає сумніви щодо його платоспроможності та можливості повернути кошти в розмірі 4,6млн.грн.

Відповідач 1 надав до суду 25.08.2020 разом з клопотанням копію статуту Обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне» від 2001року.

Відповідач 2 надав до суду 25.08.2020 клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2020 задоволено клопотання відповідача 2 та поновлено строк на надання відзиву, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2020.

На адресу суду 10.09.2020 надійшли пояснення позивача у справі, в яких зазначається наступне.

Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) зобов`язаний належно утримувати технологічні електричні мережі та не обмежувати право оператора системи вимагати від власника технологічних електричних мереж відшкодування нанесених оператору системи збитків.

Укладаючи оспорюваний договір про відступлення прав, власник технологічних електричних мереж (відповідач 1) фактично відмовився від виконання своїх обов`язків з належного утримання власних електричних мереж.

Адже стягненні з позивача грошові кошти, призначені на утримання цих мереж, на підставі оспорюваного правочину передані відповідачу 2, який не має жодного відношення до утримання електричних мереж. Ці кошти не можуть бути направлені на утримання цих електричних мереж у належному стані. Відповідач 1 позбавлений можливості здійснювати поточне обслуговування електромереж, проводити їх ремонти та закуповувати комплектуючі для проведення цих ремонтів, утримувати кваліфікований персонал, здатний обслуговувати електричні мережі, та виплачувати йому заробітну плату.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують виконання відповідачем 1 свого обов`язку з утримання у належному стані електричних мереж, які знаходяться у нього на балансі.

В свою чергу, позивач не може належним чином виконувати свій обов`язок з надання послуг з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості електричної енергії всім своїм споживачам, електромережі яких приєднані до електромереж ОКП «Електромережі Південне». Адже мережі основного споживача (відповідач 1) ним не обслуговуються через відсутність грошових коштів на таке обслуговування.

Стягнута на користь відповідача 1 за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3405/19 заборгованість з оплати за надані послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж, спрямована не на утримання у належному технічному стані та експлуатацію електричних мереж, а на погашення його нібито існуючої заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази існування дебіторської заборгованості кредитора перед новим кредитором, що стали підставою для отримання грошових коштів новим кредитором за договором про відступлення прав від 05.02.2020 (у редакції додаткової угоди від 20.02.2020) у рахунок погашення дебіторської заборгованості кредитора переч новим кредитором.

Грошові вимоги (дебіторська заборгованість) є тільки у нового кредитора до кредитора. У кредитора до нового кредитора відсутні грошові вимоги, тому відповідач 1 та відповідач 2 не можуть припинити зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Копії бухгалтерських документів про облік коштів, використаних відповідачем 1 на утримання та експлуатацію електромереж у 2014 році, у матеріалах справи відсутні. Тому посилання відповідача 1 на те, що грошові кошти, отримані відповідачем 1 від відповідача 2 за договором безвідсоткової позики, були спрямовані відповідачем 1 саме на утримання та експлуатацію електромереж не підтверджуються жодними доказами.

Позивач також звертає увагу на дату укладення відповідачами договору безвідсоткової позики (2016 рік). На думку позивача, грошові кошти, які відповідач 1 можливо отримав за цим договором позики, не могли бути використані на утримання електричних мереж у 2014 році.

Адже саме за цей період на користь відповідача 1 стягнута з позивача заборгованість рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3405/19. Саме за цей період позивач не сплачував відповідачу 1 за послуги, надані за договором про спільне використання технологічних електричних мереж. Тому посилання відповідача 1 на те, що він повертав відповідачу 2 запозичені у нього грошові кошти, використані раніше відповідачем 1 на утримання та експлуатацію електричних мереж, не відповідає дійсності.

Позивач вважає, що відповідач 2 отримав плату від відповідача 1 у розмірі 65146грн.64коп. за перерахування суми фінансування. Таким чином оспорюваний договір не може вважатися безоплатним та за своєю правовою природою є договором факторингу. Надання відповідачем 2 відповідачу 1 фінансування за плату без наявної ліцензії на здійснення фінансових послуг суперечить чинному законодавству України.

На адресу суду 14.09.2020 надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника у судовому засіданні в іншій справі.

На електронну пошту суду 15.09.2020 надійшло клопотання відповідача 1 про відкладення судового розгляду у зв`язку з хворобою представника відповідача 1.

У судовому засіданні від 15.09.2020 розпочато розгляд справи по суті, представник позивача виступив зі вступним словом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2020 відкладено судове засідання на 12.10.2020.

У письмових поясненнях, наданих до суду 07.10.2020, відповідач 1 зазначив про недоведеність порушення оспорюваним договором цивільного права або інтересу позивача.

Позивач не надав доказів того, що відступлення права вимоги порушує його право на поворот виконання. Фінансовий стан підприємства, на який посилається позивач, не оцінюється лише на підставі статутного капіталу підприємства.

Посилання позивача на те що відступлення права вимоги створює загрозу для транспортування електроенергії споживачам також не підтверджено доказами. Позивач висловив припущення стосовно ситуації, яка за його думкою можливо виникне в майбутньому.

Згідно з пунктом 8.1.1. договору про спільне використання технологічних технічних мереж власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного користування з дотримання показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини власника мереж останній відшкодовує користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України.

У випадку настання подій, на які посилається позивач (транспортування електроенергії не зможе забезпечуватися на належному рівні), позивач має право на відшкодування збитків, що є належним способом захисту порушених прав інтересів.

Відступлення права вимоги жодним чином не погіршує правове становище позивача, розмір заборгованості жодним чином не змінився та залишився на тому ж рівні. Оспорюваний договір не є договором факторингу.

Згідно статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це прямо встановлено договором або законом. Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж є підзаконним актом за своєю правовою природою, встановлює лише порядок бухгалтерського обліку та не містить жодних умов про заборону заміни кредитора. Тому посилання позивача на порушення статті 515 Цивільного кодексу України є хибним.

У письмових поясненнях, наданих до суду 09.10.2020, відповідач 2 також вказав про недоведеність позивачем порушення його прав оспорюваним договором.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж не містить умови про недопустимість заміни кредитора в зобов`язанні, що виникає на підставі цього договору. Чинне законодавство також не передбачає недопустимість заміни кредитора в основному зобов`язанні. Позивач не є стороною спірного договору, тому не є особою, право якої порушене укладенням відповідачами оспорюваного правочину.

У первісного кредитора було право вимагати погашення позивачем заборгованості за 2014 рік та 2016 рік за договором. Саме це право було передано новому кредитору, що не заборонено договором та чинним законодавством.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив таке.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3405/19 за позовом Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" про стягнення 5643524грн.04коп. основного боргу, 1506142грн.99коп. пені, 298952грн.47коп. 3% річних, 1259988грн.28коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/3405/19 позовні вимоги були задоволені частково. Присуджено до стягнення на користь Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" 3324164грн.04коп. основного боргу, 861554грн.70коп. інфляційних втрат, 213930грн.45коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 65997грн.45коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення суду, присуджена до стягнення сума боргу в розмірі 3324164грн.04коп. становить вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання за 2014рік за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №99С від 12.04.2010 (в редакції додаткової угоди №1/11-СВ від 07.02.2011).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі №904/3405/19 здійснено заміну сторони (позивача) у справі - Обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" його правонаступником - Приватним підприємством "Асоціація правового захисту" з огляду на положення договору відступлення прав грошової вимоги від 05.02.2020. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/3405/19 залишено без змін.

Таким чином, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/3405/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020, встановлено наявність несплаченої заборгованості Акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпровські електромережі» перед Обласним комунальним підприємству «Електромережі-Південне» з оплати вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №99С від 12.04.2010.

На момент вирішення спору рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції набрали законної сили, не скасовані в касаційному порядку та залишаються чинними.

Акціонерне товариство ДТЕК Дніпровські електромережі» м. Дніпро звернулось до Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» м. Дніпро та Приватного підприємства «Асоціація правового захисту» м. Дніпро з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020, укладеного між відповідачами.

Як вбачається з матеріалів справи, Обласним комунальним підприємством «Електромережі-Південне» (далі кредитор) та Приватним підприємством «Асоціація правового захисту» (далі новий кредитор) був підписаний договір відступлення прав від 05.02.2020 (далі договір), згідно якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №99С від 12.04.2010.

Згідно з договором право вимоги всі існуючі права, так і ті права, що виникнуть у майбутньому та належать кредитору на підставі договору №99С від 12.04.2010 щодо заборгованості за 2014 та 2016 роки, та які виникнуть у майбутньому в результаті розгляду позовів до боржника з підстав виконання договору №99С від 12.04.2010.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що сума фінансування, зазначена в пункті 1 договору (грошові кошти, сплачені новим кредитором кредитору в розмірі та на умовах цього договору) визначається сторонами з урахуванням загальної суми заборгованості кредитору боржником (Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі») на підставі договору №99С від 12.04.2010 у 2014 та 2016 роках та інших зобов`язань, що виникають за рішенням суду, постановлених з підстав його виконання.

Згідно пункту 5.1 договору (в редакції додаткової угоди від 05.02.2020 до договору) в порядку та на умовах, визначених цим договором, новий кредитор сплачує суму фінансування кредитору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів, у яких кредитор і новий кредитор є сторонами:

А) за договором позики від 19.05.2016, де новий кредитор на умовах безвідсоткової позики передав у власність кредиторові грошові кошти в розмірі 3325000грн., а кредитор зобов`язався повернути новому кредитору вказану суму позики. При цьому новий кредитор є кредитором, а кредитор є боржником при виконанні зобов`язання за вказаним договором в сумі 3325000грн.

Б) за договором про надання юридичних послуг від 05.10.2016, де новий кредитор зобов`язався надати послуги з юридичного консультування, складання документів та юридичного представництва, інтересів кредитора в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, загальних та господарських судах загальної юрисдикції України всіх ланок, органах державної та приватної виконавчої служби, органах реєстраційної служби з питань захисту прав та законних інтересів замовника. При цьому новий кредитор є кредитором, а кредитор є боржником при виконанні зобов`язання за вказаним договором в сумі 1075500грн.

Пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 05.02.2020) новий кредитор сплачує кредитору суму фінансування шляхом безготівкового перерахування на банківський рахунок кредитора в строк не пізніше 3календарних місяців з дати набрання чинності цього договору на підставі рахунку, наданого кредитором або шляхом внесення суми фінансування в готівковій формі через касу кредитора.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору умови договору уступки права грошової вимоги набирають чинності з моменту підписання цього договору сторонами. З моменту набрання чинності договором кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув права вимоги за договором №99С від 12.04.2010.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

В обґрунтування порушення своїх прав та інтересів оспорюваним договором, позивач посилається на пункт 1.7 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ №691 від 12.06.2008 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423). Згідно з цим пунктом кошти, отримані власником електричних мереж як плата за спільне використання технологічних електричних мереж, обліковуються окремо та використовуються виключно на утримання цих мереж у належному технічному стані та їх експлуатацію.

Позивач зазначає, що спірним договором порушуються права товариства на транспортування електричної енергії споживачам АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» мережами відповідача 1, що знаходяться у належному технічному стані.

Під час розгляду справи №904/3405/19 Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» стверджувало про сплив строку позовної давності відносно вимог про стягнення оплати вартості послуг за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №99С від 12.04.2010.

Згідно з положеннями статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статями 514, 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Водночас, якщо така умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни.

З огляду на зміст наявного в матеріалах справи договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 12.04.2010, в ньому відсутня заборона Обласному комунальному підприємству «Електромережі-Південне» передавати іншій особі право вимоги за цим договором до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

Позивачем не наведено норму Закону України, що забороняє передачу права вимоги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

Факторинг є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги.

З огляду на матеріали справи та зміст спірного договору, цей договір є саме договором про відступлення права вимоги, а не договором факторингу.

Оскільки позивач не довів факту порушення оспорюваним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат позивача зі сплати судового збору здійснюється відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі» м. Дніпро до Обласного комунального підприємства «Електромережі - Південне» м. Дніпро та Приватного підприємства «Асоціація правового захисту» м. Дніпро про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 05.02.2020, укладеного між відповідачами відмовити.

В судовому засіданні 12.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.10.2020.

Суддя Р.Г. Новікова