Справа № 214/6875/20

3/214/2974/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 жовтня 2020 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Євтушенка О.І., секретар судового засідання Єременко К.С., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Кіщак А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що народилася в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянки України, працюючої ФОП « ОСОБА_1 », заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2020 року на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №007945 від 26 вересня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 26 вересня 2020 року приблизно о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 , будучи власником магазину «Меблі» ФОП « ОСОБА_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , перебувала на робочому місці без засобів індивідуального захисту, а саме без медичної маски, чим порушила п.п.1 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та пояснила, що 26 вересня 2020 року, точного часу не пам`ятає, вона перебувала на своєму робочому місці, в магазині в цей час не було жодної людини. Так як працювала за комп`ютером в окулярах довгий час, зняла маску, щоб не пітніло скло окулярів, при цьому маска була на столі. Боковим зором ОСОБА_1 побачила, що за нею спостерігають крізь скло знадвору, після цього, одразу зайшли працівники поліції та почали здійснювати відеозапис. Вона одразу вдягла захисну маску, однак ці обставини не були взяті до уваги працівниками поліції, які склали протокол відносно неї. Надалі ОСОБА_1 та її захисник Кіщак А.А. правом на участь в судовому засіданні не скористались, подавши до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідно до позиції, викладеної у заявах, захисник просила провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник мотивувала тим, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2020 року, не підтверджені належними та допустимими доказами, які свідчили б про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 також просила закрити провадження по справі та долучити докази, що підтверджують перебування на її утриманні матері ОСОБА_3 .

Суд, враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та позицію її захисника Кіщак А.А., оглянувши відеозапис та дослідивши письмові докази, проаналізувавши їх в сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність. Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-1Х від 17 березня 2020 року внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст.443, наступного змісту: «Порушення правил щодо карантину людей. Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Таким чином, адміністративна відповідальність за ст.443КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

У ст.ст.1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року №641, зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №848 від 16 вересня 2020 року, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 01 серпня до 31 жовтня 2020 року на території, зокрема, Дніпропетровської області карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року№211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 20 травня 2020 р.№ 392Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до п.10 Постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року, на території України на період дії карантину забороняється, зокрема: 1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Окремо слід зауважити, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми у справах, що стосуються допущення порушень карантину ФОП, юридичними особами, їх найманими працівниками, визначає спеціального суб`єкта суб`єкта господарювання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП, працівник поліції послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 , письмові пояснення ФОП ОСОБА_1 , фотознімки та відеозапис.

Так, судом встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП з 02 червня 1999 року та працює на посаді директора в магазині «Меблі». Самостійно здійснює господарську діяльність як ФОП, тобто є суб`єктом зазначеного правопорушення.

Вказані обставини ОСОБА_1 не оспорювала в ході розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 оспорювала факт вчинення нею інкримінованого порушення, зазначивши, що в той момент, коли працівники поліції почали її фотографувати, в магазині нікого не було. Також ОСОБА_1 зазначила, що на робочому місці вона була в масці.

Що стосується долученого до адміністративного протоколу відеозапису, то він, на переконання суду, не є належним доказом, оскільки відеофайл «VID-20200926-WA0016» не міститьжодних вказівокна місце,осіб,час фіксуванняподій, а особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечує свою винуватість. Крім того, маркування конверту, в якому міститься відеодиск, не містить даних про місце вчинення правопорушення, а саме назву магазину та адресу, за якою він розташований, на даному конверті не має даних відносно кого саме здійснювався запис, не зазначено дату та час здійснення відеозапису.

Щодо інших доказів, суд вважає за необхідне зазначити, що рапорт інспектора поліції про отримання повідомлення зі служби 102 від 26 вересня 2020 року не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП за відсутності інших доказів, які б підтверджували викладені в ньому обставини. Більше того, такий рапорт складений зацікавленою особою у розгляді справи, а тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин.

Що стосується долученої до адміністративного протоколу фотокартки, то вона, на переконання суду, також не є належним доказом, оскільки роздруківки фотокарток не містять жодних вказівок на місця, осіб, час фіксування подій, а особа, яка притягується до адміністративної відповідальності заперечує свою винуватість. На фотознімку ОСОБА_1 не зображена.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 20 вересня 2016 року у справі «Karelin v Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Відтак, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Однак, будь-які інші належні і допустимі докази, які б свідчили про вчинення 26 вересня 2020 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.44-3 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Згідно зіст.62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.

Положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 44-3 КУпАП, а тому приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях інкримінованого складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.9, 35, 39, 44-3, 245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя О.І. Євтушенко