ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2020 року

Київ

справа №348/1137/14-а

адміністративне провадження №К/9901/34783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Рибачука А.І., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2017 у складі судді Грещука Р.П. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 у складі колегії суддів: Затолочного В.С. (головуючий), Каралюса В.М., Матковської З.М. у справі №348/1137/14-а за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (надалі - відповідач, УПФУ), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії УПФУ щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту, північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 01.11.1999 по 01.11.2009.

1.2. зобов`язати УПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 12.02.2014, з врахуванням розміру заробітної плати за період роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, що включає суми районного коефіцієнту та північної надбавки на підставі довідки, виданої 17.02.2014 Закритим акціонерним товариством "Обьнєфтєремонт" (надалі - ЗАТ "Обьнєфтєремонт") за №45 і №46 за період з січня 2000 року до квітня 2009 року включно, з урахуванням районного коефіцієнта, північної надбавки, а також виплатити недоплачені суми пенсії.

2. Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2014, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015, позовні вимоги задоволено.

2.1. Визнано неправомірними дії УПФУ щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту, північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 01.11.1999 по 01.11.2009.

2.2. Зобов`язано УПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 12.02.2014, з врахуванням розміру заробітної плати за період роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, що включає суми районного коефіцієнту та північної надбавки на підставі довідки, виданої 17.02.2014 ЗАТ "Обьнєфтєремонт" за №45 і №46 за період з січня 2000 року до квітня 2009 року включно, з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки, а також виплатити недоплачені суми пенсії.

3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.08.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Під час нового розгляду справи судом першої інстанції допущено заміну відповідача у справі - УПФУ, його правонаступником - Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - відповідач, ОУПФ).

5. Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2017, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, позовні вимоги задоволено.

5.1. Визнано неправомірними дії ОУПФ щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту, північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 01.11.1999 по 01.11.2009.

5.2. Зобов`язано ОУПФ здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 12.02.2014, з врахуванням розміру заробітної плати за період роботи в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, що включає суми районного коефіцієнту та північної надбавки на підставі довідки, виданої 17.02.2014 ЗАТ "Обьнєфтєремонт" за № 45 і № 46 за період з січня 2000 року до квітня 2009 року включно, з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки, а також виплатити недоплачені суми пенсії.

6. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

6.1. ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в ОУПФ, де йому нараховується та виплачується пенсія з 01.01.2009.

6.2. У період з 01.11.1999 по 01.11.2009 позивач працював у ЗАТ "Обьнєфтєремонт" на посадах майстра по капітальному ремонту свердловин, старшого майстра по капітальному ремонту свердловин, старшого майстра по складних роботах по капітальному ремонту свердловин.

6.3. Вказане підприємство знаходиться у м. Нижнєвартовську на території Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області Російської Федерації, яка відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 10.10.1967 №1029 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", віднесена до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.

6.4. При зверненні до УПФУ за призначенням пенсії ОСОБА_1 надав довідки №45, 46 від 17.02.2014 про отриманий заробіток за період роботи з січня 2000 року по квітень 2009 року у ЗАТ "Обьнєфтєремонт", згідно яких його заробітна плата нараховувалась і виплачувалась з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

6.5. На звернення позивача до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням сум районного коефіцієнту та північної надбавки останній листом від 19.02.2014 №31/м-10 повідомив, що підстави враховувати в розрахунку пенсії районний коефіцієнт та північну надбавку за період 01.01.2000 - 31.01.2009 відсутні. При цьому відповідач також посилається на те, що у вказаний період позивач працював вахтово-експедиційним методом, а на таких працівників не поширюється дія пільг щодо обчислення стажу. Проте, питання щодо зарахування трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі в перерахунку один рік роботи за один рік шість місяців позивач в межах заявленого уданій справі позову не ставить.

7. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що системний аналіз норм законодавства України та міжнародних договорів, укладених з Російською Федерацією, дає судам підстави для висновку, що відповідач при обчисленні пільгового стажу позивача та розрахунку пенсії повинен був зарахувати суми отримуваної ним заробітної плати з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Відповідач - ОУПФ, подав касаційну скаргу на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

8.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судами не враховано, що ні Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV), ні Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) не передбачено включення до заробітної плати для розрахунку пенсії північної надбавки та районного коефіцієнту. Таким чином, обчислення розміру пенсії із заробітної плати проводиться без урахування цих виплат у складі заробітку при обчисленні пенсії позивача, який проживає та отримує пенсію на території України.

9. Позивач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. У статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (надалі - Угода) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1).

13. При цьому метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

14. Стаття 5 Угоди передбачає, що вона розповсюджує дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

15. Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

16. Отже, цією Угодою визначено стаж, що безумовно підлягає врахуванню при призначенні пенсії та, відповідно, і заробіток за такий період роботи також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

17. Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 встановлено, що нормою пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 закріплене правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

18. Стаття 3 Угоди теж передбачає, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

19. Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 встановлено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

20. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час спірних відносин), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною 3 статті 24 цього Закону.

21. Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

22. Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

23. Тобто, цей коефіцієнт пов`язаний саме з проживанням і роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.

24. Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом №1788-XII та Законом №1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

25. Зокрема, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

26. Наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

27. За цією нормою, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

28. Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972, Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 №1480-I (надалі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

29. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

30. При цьому статтею 78 діючого на той час Закону СРСР №1480-I передбачалось, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

31. Підпунктом "д" пункту 15 Інструкції "Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування", затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, визначено, що у загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

32. Разом з тим, частиною 3 статті 96 Закону СРСР №1480-I встановлено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

33. Виходячи з наведеного колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі, є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

34. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.09.2018 у справі №671/86/15-а, від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а, від 06.02.2020 у справі №348/2381/16-а.

35. Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (надалі - Закон № 108/95-ВР), до структури оплати праці відносяться "інші заохочувальні та компенсаційні виплати". До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

36. Водночас, визначення поняття "компенсаційні виплати" законодавство України не містить.

37. Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.

38. Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням ними трудових обов`язків.

39. Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

40. Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).

41. Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.

42. Наведене дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.

43. Таким чином, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.

44. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №345/2573/17.

45. Крім того, за змістом статті 2 Закону №108/95-ВР додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

46. Проте, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.

47. Отже, наведені норми законодавства не передбачають право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому, факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

48. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а.

49. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та північних надбавок за період його роботи на Крайній Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

50. За приписами статті 351 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувані судові рішення слід скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі №348/1137/14-а - скасувати і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді Шарапа В.М.

Рибачук А.І.

Чиркін С.М.