ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 697/1813/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, суддя Паламарь П.Г., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА _1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Черкаській області у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області призначити з 03.10.2012 основну та додаткову пенсію відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ), статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи з його заробітної плати в зоні Чорнобильської атомної електростанції за лютий 1987 року у сумі 954 крб 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб 00 коп., у розмірі 4 590, 55 грн у місяць, у тому числі: 4 333,75 грн - державна пенсія; 256,80 грн - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 року у справі №697/1170/14-а) та в подальшому проводити її виплату з урахуванням вищевказаних правових норм;

- стягнути з Управління ПФУ на його користь недонараховану пенсію за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у розмірі 130 927, 45 грн;

- стягнути з Управління ПФУ на його користь недонараховану пенсію за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у розмірі 30 581, 46 грн;

- зобов`язати Управління ПФУ здійснити з 03.10.2012 року по 05.09.2016 року нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, згідно із Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що діями відповідача порушено право позивача на отримання належної йому пенсії, оскільки при розрахунку пенсії на виконання судового рішення у справі № 697/1170/14-а Управління ПФУ здійснило перерахунок заробітної плати позивача за періоди з 04.02.1987 по 15.02.1987 та з 01.04.1987 по 15.04.1987 згідно із Указом Президента України від 25.08.1996 № 762/96 «Про грошову реформу в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 1002 «Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формуванням вартісних показників в умовах грошової реформи», у відповідності з якими в Україні проведено грошову реформу, а саме введено в обіг гривні. Українські карбованці у зв`язку із прийняттям зазначеного Указу № 762 підлягають обміну на гривні за курсом 100 000 карбованців на 1 гривню. Натомість, позивач зазначив, що такий перерахунок проведено без врахування вимог Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з яким його заробітна палата за вказані періоди підлягає перерахунку також із проведенням її індексації за період з 03.07.1991 року (дата введення в дію Закону № 1282-ХІІ) по 02.09.1996 року (дату введення гривні згідно із Указом № 762/96).

Згідно з постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу Канівського ОУ ПФУ задоволено частково, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.10.2016 скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 , недонарахованої пенсії за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 у розмірі 130 927,45 грн; стягнення з Канівського ОУ ПФУ на користь ОСОБА_1 недонарахованої пенсії за період з 25.11.2015 по 05.09.2016 у розмірі 30 581, 46 грн; зобов`язання Канівське ОУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у наслідок порушення встановлених строків їх виплати, згідно із Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159 за період з 03.10.2012 року по 05.09.2016 року; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Канівського ОУ ПФУ на користь держави судового збору за розгляд справи у суді в розмірі 1615,09 грн, - та відмовив у цій частині позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу Канівського ОУ ПФУ Черкаської області задоволено, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити з 03.10.2012, основну та додаткову пенсію відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі № 697/1170/14-а, ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УPCР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із середньомісячного заробітку в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 з 03.10.2012 року перебуває на обліку у пенсійному органі та отримує пенсію за віком, яка йому була призначена відповідно до статті 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» Закону № 1058-IV та статті 55 Закону № 796-ХІІ при загальному стажі 25 років 4 місяці 21 день за Списком №1 (ліквідатор аварії на ЧАЕС).

Відповідно до постанови від 21.05.2014 року Канівського міськрайонного суду Черкаської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 25.09.2014 (справа № 697/1170/14-а), позовні вимоги було задоволено:

- зобов`язано Управління ПФУ при призначенні ОСОБА_1 основної і додаткової пенсії з 03.10.2012 згідно із нормами статті 56 Закону № 796-ХІІ врахувати його стаж роботи за Списком № 1 в потрійному розмірі, а саме 81 день, та виходячи з загального його стажу роботи 25 років збільшити основну державну пенсію на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років;

- зобов`язано Управління ПФУ призначити ОСОБА_1 з 03.10.2012 року згідно із статтями 49, 51, 56, пунктом 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ основну державну пенсію із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження, а додаткову пенсію за шкоду здоров`ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 03.10.2012 року - до виникнення обставин, що обумовлюють інші зміни таких розмірів, та виплатити йому недоотриману різницю.

Управління ПФУ листом від 06.07.2015 №107/К-10 надало позивачу розрахунок розміру пенсії, відповідно до вище зазначеної постанови суду від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, з якого видно, що розмір пенсії позивача за віком по двох складових станом на 03.10.2012 становить 876,38 грн:

- 619,58 грн - загальний розмір пенсії за віком;

- 256,80 грн додаткова пенсія потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

При розрахунку пенсії відповідачем було враховано заробітну плату позивача за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн.

Позивача було повідомлено про те, що при виконанні судового рішення від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а розмір його пенсії зменшився, у зв`язку із чим виникла переплата у сумі 6 719,88 грн, яка буде погашена згідно з рішенням комісії відповідача.

Згідно з довідками Канівського ОУ ПФУ від 27.04.2016 №2936/04, №2937/04, №2938/04 ОСОБА_1 виплачено пенсію за віком, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року - 15 827,50 грн, з січня 2014 року по грудень 2014 року - 13 790,32 грн; з січня 2015 року по листопад 2015 року - 13 838,11 грн.

Вважаючи, що пенсію нараховано та виплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством, позивач звернувся до суду з позовом.

Для з`ясування питань, що мають значення для правильного вирішення даної справи, ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2015 року у справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському науково-дослідному інституту Міністерства внутрішніх справ України до суду першої інстанції надано висновок експерта від 14.06.2016 № 3/56, відповідно до висновків якої зазначено:

Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону № 1058-IV, розмір пенсії ОСОБА_1 , нарахованої станом на 03.10.2012, виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп., повинен складати 4 590,55 грн, у тому числі:

4 333,75 грн - державна пенсія;

256,80 грн. - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі №697/1170/14-а).

Відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 у справі № 697/1170/14-а, статей 49, 51, 56, пункту 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-ХІІ, статті 25, частини першої статті 27, статті 40 Закону № 1958-ІV, виходячи з заробітної плати ОСОБА_1 в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у розмірі 954 крб 00 коп та за квітень 1987 року у розмірі 1389 крб. 00 коп., не донарахована та не виплачена пенсія ОСОБА_1 за період з 03.01.2012 по 24.11.2015 складає 130 927,45 грн.

При нарахуванні ОСОБА_1 державної пенсії, Пенсійним фондом України підлягає застосуванню Закон №1283-ХІІ та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Індексація пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат) проводиться в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії проводиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер.

У всіх випадках загальний дохід працюючого пенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищували прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а, відповідач листом від 06.07.2015 №107/К-10 надав позивачу розрахунок розміру пенсії позивача за віком по 2-х складових станом на 03.10.2012, яка становить: 876,38 грн: 619,58 грн - загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових; 256,80 грн. додаткова пенсія потерпілому внаслідок ЧК 2 кат. за рішенням суду. При розрахунку йому пенсії відповідачем було враховано заробітну плату позивача за період з 04.02.1987 по 15.02.1987 у розмірі 0,00954 грн, за період з 01.04.1987 по 15.04.1987 у розмірі 0,01389 грн. Позивача також повідомлено про те, що при виконанні судового рішення № 697/1170/14-а від 21.05.2014 розмір пенсії позивача зменшився, що викликало переплату у сумі 6 719,88 грн, яка буде погашена згідно з рішенням комісії відповідача.

Відповідно до довідок Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області №2936/04, №2937/04, №2938/04 від 27.04.2016 року ОСОБА_1 виплачено пенсію за віком, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС при повному стажі за період з жовтня 2012 року по грудень 2013 року 15827,50 грн., з січня 2014 року по грудень 2014 року 13790,32 грн.; з січня 2015 року по листопад 2015 року 13838,11 грн.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, виконання позивачем робіт, передбачених постановою ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року №14970378, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 в періоди з 04.02.1987 року по 15.02.1987 року та з 01.04.1987 року по 15.04.1987 року, про що свідчить довідка видана ПАТ "Дніпро-СпецГідроМонтаж" від 06.09.2012 року №179.

Також, постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а встановлено розрахунок пенсії з якого ПФУ необхідно виходити за двоскладовою формулою: перша складова:

-середньомісячний заробіток за 27 календарних днів роботи у зоні відчудження -2343крб.

-середньомісячний заробіток в СРСР за 1987 рік -185крб.,

-коефіцієнт заробітку 12,664864(2343:185);

-середньомісячний заробіток по Україні в 2012 році - 3110 грн.;

-середньомісячний заробіток для нарахування пенсії 39387,25 грн. (3110 х 12,6648);

Визначення коефіцієнту стажу з урахуванням кратності 0,31 ((25 х 12 : 1200) х 1,25);

Розмір основної пенсії - 12210,05 грн. (39387,25 х 0,31) без обмежень (ч. 2 ст. 56 ЗУ№796-ХII, ЗУ №3108-ІУ від 17.11.2005 року, п. 16 Прикінцевих положень ЗУ № 1050-ІУ);

Збільшення пенсії за стаж роботи понад 20 років (ч. 2 ст. 56 ЗУ № 796-ХІІ) від заробітку) за "умови загального стажу 25 років, стаж понад встановлений 5 років - 15 %, розмір збільшення -1654,78 грн. (11031,85 х 15 %), або за версією ПФ (ст. 20 ЗУ № 1050-ІУ від мінімальної пенсії за віком) 149,35 грн. (949x15%);

Додаткова пенсія - 284,70грн. (ст. 51 ЗУ № 796-ХІІ) 30 % мінімальної пенсії за віком (949 х 30%).

Згідно висновку експерта №3/56 від 14.06.2016 року, складеного головним судовим експертом сектору економічних досліджень Бойко С.Г., відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року №697/1170/14-а, за ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- розмір пенсії ОСОБА_1 нарахованої станом на 03.10.2012 року виходячи з його заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, повинен складати 4590,55 грн., у тому числі: 4333,75 грн. державна пенсія; 256,80 грн. додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю (у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року №697/1170/14-а);

- виходячи з заробітної плати в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. СРСР та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп. СРСР, не донарахована та не виплачена пенсія ОСОБА_1 за період з 03.10.2012 по 24.11.2015 складає 130927,45 грн. (таблиця №15 до висновку експерта);

- при нарахуванні ОСОБА_1 державної пенсії, пенсійним фондом України підлягає до застосування Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" введений в дію Постановою Верховної ради України №1283-ХІІ (128-12) від 03.07.1991 року та постанова КА України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових жохові населення". У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства;

- ОСОБА_1 повинна була нараховуватися державна пенсія з заробітної плати за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи у зоні відчуження у сумі 1389 грн.00 коп. СРСР, а додаткова пенсія за шкоду здоров`ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Згідно норм ст. 49, 51, 53, 55, 57, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції на момент виникнення правовідносин без врахування конституційних змін, позивач має право та бажання реалізувати його у спосіб передбачений цим Законом, не підзаконними актами на вибір вигідного для обчислення пенсії періоду, обчислення основної державної пенсії - за двоскладовою формулою із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи в зоні відчуження відповідно до раніше діючого законодавства та за період страхового стажу із збільшенням пенсії на один процент заробітку за понаднормовий стаж роботи, виплату додаткової пенсії в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із врахуванням стажу роботи за Списком 1. Як особа віднесена до категорії 2, позивач має право на підвищення - перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у разі збільшення та з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Додаткова пенсія йому перераховується, але виплачується у розмірі 15 % замість належних законом 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги ту обставину, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі №697/1170/14-а чітко встановлено розрахунок пенсії та суму з якого ПФУ необхідно виходити за двоскладовою формулою.

Проте, як вбачається із відповіді в порядку виконання рішення суду, ПФУ проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 двома способами. Розрахунок проведений Управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду №697/1170/14-а від 21.05.2014 станом на 03.10.2012, (на підставі ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", по двохскладовій формулі). Розрахована таким чином сума складає 876,38 грн., у тому числі: 619,58грн. - загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових; 256,80 грн. - додаткова пенсія потерпілому внаслідок ЧК 2 категорії по рішенню суду.

Станом на 03.10.2012 р., загальний страховий стаж позивача становить 25 р. 4 м. 22дн., в тому числі стаж після 2004 року - 1р. 3 м. 13 дн. Оскільки позивач має стаж роботи до та після 01.01.2004 року розрахунок пенсії відбувається як сума двох складових, а саме: по першій складовій розраховується розмір пенсії з стажу та заробітної плати, набутих до 01.01.2004 року, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення"; по другій складовій розраховується розмір пенсії з стажу та заробітної плати отриманих після 01.01.2004 року, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Перша складова пенсії розраховується наступним чином: Заробітна плата за період з 04.02.1987 по 15.04.1987 року становить 0,01389грн. Середньомісячний фактичний заробіток становить 0,07556грн. 0,01389 х 2,72 (коеф. заробітку) = 0,07556грн.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії.

Загальний відсоток для розрахунку пенсії становить 55% + 4% (за 4 понад нормовані роки стажу, до 01.01.2004) = 59%.

Розмір пенсії від середнього заробітку становить 0,04458грн. = 0,07556 х 59%.

Основний розмір пенсії від середнього заробітку з урахуванням коефіцієнтів підвищення розміру пенсії: 0,04458 х 2 х 1,81 х 2,875 х 2 х 3 х 2,89855 х 3 х 2 х 6,25 х 1,108х 1,1х1,22х1,11 х1,4 х1,12283 х 1,10256 х 1,1 х 1,05708 х 1,12 = 1127,26985.

Оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком, розмір пенсії з обмеженням становить 168,00 грн, ця сума є першою складовою пенсії.".

Правильність вищезазначеного розрахунку є сумнівною, оскільки, значна частина законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів щодо призначення та нарахування пенсій чорнобильцям, які діяли до введення в дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на 03.10.2012 (на момент призначення та нарахування пенсії ОСОБА_1 ), зазнала значних змін, частина з них втратила чинність, частина визнана конституційними, частина суперечать один одному, в тому числі і нормам Закону УРСР "Про статус та соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Що стосується обмеження у відповідності до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосованого при вищенаведеному розрахунку, то необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який вступив у дію з 2004 року встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Законом №796-ХІІ, в редакції, що діяла станом на 01.01.2004 таке обмеження відсутнє, а в редакції станом на 03.10.2012, максимальний розмір пенсії обмежується десяти прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність (станом на 03.10.2012).

Суд звернув увагу, що ОСОБА_1 не виявив бажання зробити розрахунок пенсії за раніше діючим законодавством, а звернувся з проханням провести перерахунок його пенсії виходячи з заробітку за час роботи на території радіоактивного забруднення, що передбачено ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.

Розрахунок проведений управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розрахована сума становить 1035,64грн., у тому числі: 881,56 грн. - розмір пенсії за віком (2577,67 х 0,34200); 154,08грн. - додаткова пенсія потерпілому внаслідок ЧК 2 категорії.

При проведенні зазначеного розрахунку до уваги брався заробіток ОСОБА_1 за період з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року та з 01.07.2000 року по 30.09.2011 року, хоча в постанові суду від 21.05.2014 чітко зазначено: провести розрахунок основної державної пенсії із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року, також не виконана умова щодо розрахунку додаткової пенсій в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

За період перебування в зоні ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата: за лютий 1987 року - 954,00крб.; за квітень 1987 року - 1389,00крб.

Законом № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, що діяла станом на 03.10.2012) передбачено, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.".(ст. 49)

Нарахування пенсій в Україні проводиться на підставі Закону України від 09.07.2003, № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який вступив в дію з 01.01.2004 року.

Визначення розміру пенсій за віком наведено в ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла станом на 03.10.2012, передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Зд = Д /Т х 100 %, де: Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону, та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014, зобов`язано управління пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області призначити ОСОБА_1 з 03.10.2012 року згідно до норм ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ основну державну пенсію із заробітку за 27 днів лютого-квітня 1987 року роботи в зоні відчуження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно рішення суду від 21.05.2014, з урахуванням п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахунок пенсії необхідно проводити у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи представлені ОСОБА_1 документи, виходячи з заробітку за квітень 1987 року - 954,00крб. та за лютий 1987 - 1389,00крб.

Також постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2014 встановлено, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 повинна нараховуватись в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Як встановлено судом, відповідач здійснив обчислення пенсії з порушенням вимог статті 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильної катастрофи".

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем не виконано постанову Канівського міськрайонного суду №697/1170/14-а від 21.05.2014 року, а саме призначення основної та додаткової пенсії за ст. ст. 49, 51, 56, п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону УРСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 25, ч. 1 ст. 27, ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи з заробітної плати позивача в зоні ЧАЕС за лютий 1987 року у сумі 954 крб. 00 коп. та за квітень 1987 року у сумі 1389 крб. 00 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення не донарахованої пенсії та компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таке ж правило закріплене частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

За таких обставин суд вважає, що викладені вище положення не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог в частині стягнення пенсії та виплати компенсації, оскільки приписи цієї норми регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.

Аналогічну позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України у своїх рішеннях (постанови від 25 травня 2016 року (№ 164/1904/14-ц), від 01 березня 2016 року (№161/20170/14-а)).

Таким чином, оскільки пенсію у спірному розмірі позивачу нараховано не було, підстави для стягнення пенсії та нарахування компенсації відсутні.

З урахуванням вищевикладених доводів колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя -доповідач: Бужак Н.П.

Судді : Костюк Л.О.

Кобаль М.І.